Постанова

від 11.06.2009 по справі 47/38

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/38

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.06.2009                                                                                           № 47/38

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 від позивача: Маковій В.Г., довіреність №251, від 14.10.2008 р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.02.2009

 у справі № 47/38 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ерідан”

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід”

 про                                                   стягнення 247024,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ерідан” звернулось до Господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід” про стягнення 179090,02 грн. заборгованості за виконані роботи по Договору №78 від 08.07.2005 р., 38047,08 грн. – інфляційних витрат, 9769,36 грн. – 3% річних, 20118,31 грн. – пені, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 2471,00 грн. та послуг на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу – 118,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.02.2009 р. у справі №47/38 позов задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід” (код ЄДРПОУ 24089370, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Приколійна, 21, р/р 26006301110663 в Лівобережному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322119), а у випадку відсутності коштів – з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ерідан” (код ЄДРПОУ 19494950, місцезнаходження: 08660, м. Київ, вул.. Колекторна, 3, р/р 26006200258101 в Станкобудівній філії КБ КФС «Експобанк» м. Києва, МФО 322421) суму заборгованості – 179090 (сто сімдесят дев'ять тисяч дев'яносто) грн. 02 коп., 3% річних – 9713 (дев'ять тисяч сімсот тринадцять) грн. 92 коп., втрат з урахуванням індексу інфляції – 38047 (тридцять вісім тисяч сорок сім) грн. 83 коп., а також 2331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн. 35 коп. витрат по сплаті державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову -  відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство “Проектно-будівельний комплекс “Схід” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2009 р. у справі № 47/38 в повному обсязі. Прийняти нове рішення у справі № 47/38, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Зокрема заявник посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про момент виникнення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем. Також, апелянт стверджує, що Господарським судом м. Києва не з'ясовувалось чи здійснювалось відповідне фінансування, а отже і не встановлювалась чи виникало у відповідача грошове зобов'язання перед позивачем.

Ухвалою від 27.05.2009 р. Київського апеляційного господарського суду Відкритому акціонерному товариству “Проектно-будівельний комплекс “Схід” було відновлено строк для подання апеляційної скарги відповідно до ст. 53 ГПК України та призначено до розгляду на 11.06.2009 р. Також, зазначеною ухвалою було запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу, що і було виконано останнім.

11.06.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився.  

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву позивача на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід” не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ерідан” (далі позивач, Субпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством “Проектно-будівельний комплекс “Схід” (далі відповідач, Генпідрядник) укладено Договір  № 78 від 08.07.2005 р. на проведення першочергових протиаварійних робіт та підготовки території будівництва для пристосування  існуючих будівель майнового комплексу військового містечка №5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районні під культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору субпідрядник зобов'язується виконати за завданням Генпідрядника першочергові протиаварійні роботи на підготовку території будівництва для пристосування  існуючих будівель майнового комплексу військового містечка №5 на вул. Січневого повстання, 28-30 у Печерському районні під культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» згідно проектно-кошторисної документації та умов цього договору з використанням своїх матеріалів та конструкцій, а Генпідрядник зобов'язується передати проектно-кошторисну документацію і забезпечити фінансування та оплату виконаних робіт.

У відповідності до п. 2.5. Договору Субпідрядник сплачує Генпідряднику послуги ген підряду в розмірі 5% від договірної ціни.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Генпідрядник забезпечує безперервне і своєчасне фінансування робіт на свій рахунок  від розпорядника коштів вищого рівня.

Акт виконаних робіт за формою КБ-2в, КБ-3 складає Субпідрядник відповідно до протоколу узгодження ціни і передає для підписання Генпідряднику не пізніше двадцять п'ятого числа поточного місяця, у відповідності до п. 4.2 Договору.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт по Договору серпень-грудень 2005 р, лютий-березень,липень, листопад-грудень 2006 р., лютий-березень 2007 р. та довідок про вартість виконаних  підрядних робіт Ф № КБ-3, підписаних поважними представниками позивача та відповідача, посвідчених печатками сторін, загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по даним Актам склала 1552649,60 грн.

Як було встановлено судом першої інстанції, сальдо на користь позивача, у відповідності до актів звірки взаємних розрахунків від 17.12.2007 р., 15.04.2008 р., 06.05.2008 р., становить 179090,02 грн., та відповідачем було визнано борг тільки  168399,48 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України також встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Скаржник посилається на п. 4.1 Договору і стверджує, що за згодою сторін у Договорі було встановлено інший порядок виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, а саме визначено умову за якої здійснюються розрахунки – бюджетне фінансування. Апелянт стверджує, що Господарським судом не було з'ясовано чи здійснювалось відповідне фінансування.

Але, колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки, Договором не визначено, яка саме особа є розпорядником коштів вищого рівня, у відповідності до п. 4.1 Договору. Також, повинно враховуватись те, що Договір укладений між позивачем та відповідачем (суб'єктами господарювання), тобто двосторонній,  невиконання розпорядником коштів вищого рівня, зобов'язання перед відповідачем щодо виділення відповідних коштів, відповідно до ст. 128 ГК України та ст. 617 ЦК України не є підставою для невиконання відповідачем перед позивачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт відповідно до умов Договору. При цьому у Договорі сторонами не визначено , що фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Згідно п.п. 1 і 2 ст. 317 ГК України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У відповідності до вимог ст. 854 ЦК України після остаточної здачі роботи, яку виконано належним чином і в погоджений строк, замовник зобов'язується сплатити підрядникові обумовлену ціну, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та 509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, а згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610 та 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, факт виконання позивачем робіт відповідно до вказаних актів відповідачем не заперечувався, про що свідчать також підписи та печатка відповідача на зазначених актах, у зв'язку з чим факт належного виконання позивачем робіт згідно цих актів вважається встановленим.

В даному випадку, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем було виконано умови Договору. Оплата відповідачем в сумі 179090,02 грн. – здійснена не була. Тобто, відповідно до Договору заборгованість відповідача становить 179090,02 грн.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено поняття штрафних санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як видно з матеріалів справи, пунктом 4.10 Договору за кожен день паросточки пеню, розмір якої встановлюється від облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня.

Враховуючи те, що позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та пені, судова колегія констатує, що такі вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково, згідно зробленого судом першої інстанції розрахунку, виходячи з розміру заборгованості – 179090,02 грн., а саме: 6284,83 грн. – пені, 38047,08 грн. – витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 9713,92  грн.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, апелянтом  всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2009 р. у справі № 47/38 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід” підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.02.2009 р. у справі № 47/38 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Проектно-будівельний комплекс “Схід” - без задоволення.  

2. Справу № 47/38 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.06.09 (відправлено)