Ухвала від 22.05.2014 по справі 5011-31/17584-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 травня 2014 року Справа № 5011-31/17584-2012

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. (головуючий суддя Тарасенко К.В., судді: Рєпіна Л.О., Сулім В.В.) у справі№ 5011-31/17584-2012 Господарського суду міста Києва за позовомІнституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" пророзірвання договору оренди та виселення, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" до Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України провселення та усунення перешкод у користуванні майном,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. (суддя Жагорнікова Т.О.) первісний позов задоволено повністю: розірвано договір оренди № 4 від 05.01.2009 р., укладений між сторонами. Присуджено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінтек" з орендованого приміщення за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 5011-31/17584-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. скасовано, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено частково: постановлено усунути перешкоди у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтек" нежитловим приміщенням загальною площею 238,9 кв. м, розміщеним за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4 (1-ий поверх, підвал), шляхом забезпечення від Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та будь-яких третіх осіб безперешкодного доступу до зазначеного приміщення. В задоволенні решти вимог зустрічної позовної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного господарського суду, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 р. у даній справі повернуто скаржнику касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 5011-31/17584-2012 та додані до неї документи без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України у зв'язку з тим, що за подання касаційної скарги у даній справі скаржник мав сплатити судовій збір за кожну вимогу немайнового характеру, яка ним оскаржується за первісним та зустрічним позовами, що станом на дату звернення зі скаргою загалом складало 2.408,70 грн., та оскільки у скарзі не було зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції з урахуванням встановлених фактичних обставин справи.

При цьому, звертаючись повторно з касаційною скаргою від 05.03.2014 р. № 124/77, скаржник повинен був обрахувати розмір судового збору з урахуванням ставок, встановлених приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", та розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на січень 2014 року Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік".

Скаржник повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в 2014 році та додав платіжні доручення про сплату судового збору загалом в розмірі 2.408,70 грн., хоча розмір збору за подання касаційної скарги у даній справі станом на дату звернення складав 2.557,80 грн.

Згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова прийнята та набрала законної сили 05.11.2013 р., отже останнім днем на подання касаційної скарги є 25.11.2013 р.

Як встановлено судовою колегією, скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою 05.03.2014 р., що підтверджується штемпелем апеляційного суду на першому аркуші касаційної скарги, тобто з пропуском граничного строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду.

Заявлене скаржником клопотання про відновлення процесуального строку мотивоване поверненням касаційної скарги скаржника ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 р. У клопотанні скаржник також посилається на те, що є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок держави, та у зв'язку з неможливістю сплатити судовий збір вважає, що причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження постанови були поважними і тому цей строк має бути поновлено.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Звертаючись з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження у зв'язку з неможливістю сплати збору, скаржником не подано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а тому у заявника не було змоги невідкладно усунути недоліків скарги, повернутої на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

При цьому, звертаючись повторно з касаційною скаргою лише 05.03.2014 р., тобто більш як через місяць з дати винесення ухвали про повернення скарги без розгляду, заявник додає платіжні доручення про сплату судового збору ще у лютому 2014 року, а саме: 13.02.2014 р. та 25.02.2014 р. на суму 1.385,70 та 1.023,00 грн. відповідно.

Скаржником не надано жодних доказів того, що у нього не було можливості усунути вищевказані недоліки скарги в розумний строк, в той час як за загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

За таких обставин колегія суддів, з урахуванням ненадання скаржником переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку, встановленого для подання касаційної скарги, вважає, що згідно з приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України в поновленні пропущеного процесуального строку слід відмовити.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1. Відхилити клопотання Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України про відновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 р. у справі № 5011-31/17584-2012.

2. Повернути касаційну скаргу та додані до неї документи без розгляду.

3. Повернути з бюджету (отримувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код отримувача: 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, рахунок 31211254700007) на користь Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4; код 05417012) 1.385 (одна тисяча триста вісімдесят п'ять) грн. 70 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 60 від 13.02.2014 р. та 1.023 (одна тисяча двадцять три) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 70 від 25.02.2014 р.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова