Постанова

від 21.05.2014 по справі 50/333

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 50/333 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Прокопанич Г.К., Алєєвої І.В., Мирошниченка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Русь" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. у справі№ 50/333 господарського суду міста Києва за позовомВідкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Русь" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Слави"; Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Маслав Лімітед"; Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Баніта Лімітед"; Печерська районна у місті Києві державна адміністрація провизнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи

За участю представників:

позивача:Не з'явилися; відповідача:Пономарьов П.О.; Буланова О.М.; третьої особи-1:Буділовський М.М.; третьої особи-2:Не з'явилися; третьої особи-3:Не з'явилися; третьої особи-4:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Русь" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл" про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації, припинення юридичної особи та призначення ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Русь Інтернешнл".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2013 р. (суддя Босий В.П.) у справі № 50/333 в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Русь" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. (судді: Куксов В.В., Гончаров С.А., Яковлєв М.Л.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду та рішенням місцевого господарського суду, Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Русь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та направити справу на новий розгляд.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.03.2003 р. відбулися Установчі збори засновників, на яких з метою здійснення спільної господарської діяльності та отримання прибутку внаслідок об'єднання майна, коштів та підприємницької діяльності засновники (Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто слави" та ВАТ "Готельний комплекс "Русь") вирішили створити ТОВ "Русь Інтернешнл", що підтверджується протоколом Установчих зборів засновників № 1 від 07.03.2003 р.

Пунктом 2.1 Установчого договору ТОВ "Русь Інтернешнл" від 25.03.2003 р. визначено, що статутний фонд ТОВ "Русь Інтернешнл" формується за рахунок внесків його засновників, які вносяться та розподіляються наступним чином: ТОВ "Місто слави" - майнові права (нематеріальні активи) щодо володіння нежитловими приміщеннями торгівельно-виставкових комплексів "Метроград" площею 8 720,0 кв.м, що розташовані в м. Києві за адресою: вул. Червоноармійська (від пл. Льва Толстого до Бессарабського майдану), буд. ПТП Б, Г в осях 1-84, літ. А, та площею 6 277,0 кв.м, що розташовані в м. Києві за адресою: Бессарабський майдан - ПТП - 4, сектор А, які вирішили оцінити на загальну суму 71 531 000,00 грн., що становить 60% Статутного фонду Товариства (п. 2.1.1); ВАТ "Готельний комплекс "Русь" - комплекс основних засобів - Готельний комплекс "Русь" в цілому, площею 22 934,400 кв.м., який розташований за адресою: вул. Госпітальна, 4-А, загальною вартістю, відповідно до експертної оцінки, 47 687 247,00 грн., що становить 40% Статутного фонду товариства.

25.03.2003 р. Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію ТОВ "Русь Інтернешнл", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 024190.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, на думку позивача, виконанням третьої особою-1 зобов'язання щодо внесення до статутного капіталу ТОВ "Русь Інтернешнл" майнових прав щодо володіння нежитловими приміщеннями.

Відмовляючи у задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи не містять, а позивачем належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту неможливості усунення порушень, які були вчинені під час реєстрації ТОВ "Русь Інтернешнл" та полягають у невнесенні ТОВ "Місто слави" до статутного фонду ТОВ "Русь Інтернешнл" 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

Вищий господарський суд України погоджується з судами попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Як на підставу неможливості усунення порушень, які були вчинені під час реєстрації ТОВ "Русь Інтернешнл", позивач посилається на те, що майнові права щодо володіння нерухомим майном взагалі не можуть бути внесені до статутного капіталу, оскільки такі права не передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу, право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами, а право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Тобто, з урахуванням змісту та правової природи кожного з повноважень власника, що перелічені вище, останніми охоплюється, в тому числі, право особи на передання належного на праві власності нерухомого майна у володіння іншій особі, в тому числі, шляхом внесення до статутного фонду новоствореного товариства.

Як встановлено судами, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто Слави" на нежитлові приміщення торгівельно-виставкового комплексу "Метроград" площею 8 720,0 кв.м, що розташовані в м. Києві за адресою: вул. Червоноармійська (від пл. Льва Толстого до Бессарабського майдану), буд. ПТП Б, Г в осях 1-84, літ. А, та площею 6 277,0 кв.м, що розташовані в м. Києві за адресою: Бессарабський майдан - ПТП - 4, сектор А, підтверджується свідоцтвами про право власності на нежиле приміщення серія НП №010005268 та серія Нп № 010005953.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто Слави" правомірно було вирішено внести до Статутного фонду ТОВ "Русь Інтернешнл" майнові права (нематеріальні активи) щодо володіння нежитловими приміщеннями торгівельно-виставкового комплексу "Метроград" площею 8 720,0 кв.м, що розташовані в м. Києві за адресою: вул. Червоноармійська (від пл. Льва Толстого до Бессарабського майдану), буд. ПТП Б, Г в осях 1-84, літ. А, та площею 6 277,0 кв.м, що розташовані в м. Києві за адресою: Бессарабський майдан - ПТП - 4, сектор А, які вирішили оцінити на загальну суму 71 531 000,00 грн.

Матеріали справи не містять, а позивачем належними та допустимими доказами в розумінні положень ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту неможливості усунення порушень, які були вчинені під час реєстрації ТОВ "Русь Інтернешнл" та полягають у невнесенні ТОВ "Місто слави" до статутного фонду ТОВ "Русь Інтернешнл" 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

До того ж, матеріалами справи (протокол Загальних зборів учасників ТОВ "Русь Інтернешнл" від 22.04.2003 р. та акт прийому передачі майнових прав від 01.04.2004 р.) підтверджується повне виконання ТОВ "Місто слави" обов'язку з передачі до Статутного фонду ТОВ "Русь Інтернешнл" майнових прав щодо володіння нежитловими приміщеннями.

Таким чином, суди вірно зазначили, що передбачені законом підстави для визнання недійсним Свідоцтва України № 22921 від 15.01.2002 р. на знак для товарів і послуг в редакції, яка була чинною станом на час подачі заявки на видачу Свідоцтва України № 22921, відсутні.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суд ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Готельний комплекс "Русь" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. у справі № 50/333 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко