ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2014 року Справа № 33/310
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С. (доповідач), суддів :Бернацької Ж.О., Грека Б.М., за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачаАрбузов О.О., представник, третіх осіб 1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 3) Никеруй Т.М., представник, прокуратурине з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), ВДВСБойко О.С., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнської аграрної біржі на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 за скаргоюУкраїнської аграрної біржі на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у справі№ 33/310 Господарського суду міста Києва за позовомДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва доУкраїнської аграрної біржі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Міністерство фінансів України, 2. Державне казначейство України, 3. Відкрите акціонерне товариство ,,Державний експортно-імпортний банк України", за участюПрокуратури Голосіївського району м. Києва, простягнення суми, Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 29.05.2014 №05-05/492 у зв'язку з неможливістю участі судді Капацин Н.В. у розгляді касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі №33/310 для розгляду цієї скарги сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. - головуючий, судді Бернацька Ж.О., Грек Б.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2008р. позов задоволено; стягнуто з Української аграрної біржі на користь Державного бюджету України 642497081,65грн., з яких 262538215,47грн. основного боргу, 379735078,34грн. пені за прострочення виконання зобов'язань, 19088,37грн. відсотків, 25500грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009, рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2008р. у справі № 33/310 змінено; резолютивну частину рішення викладено в новій редакції: позов Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задоволено частково; стягнуто з Української аграрної біржі на користь Державного бюджету України 182946850,53грн. основного боргу, 25500грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
В січні 2014 року Українська аграрна біржа звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України і просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №33/310 виданого 08.05.2009 Господарським судом м.Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2013 ВП №41392160.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 (судді: Бойко Р.В. - головуючий, Мудрий С.М., Стасюк С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 (судді: Ткаченко Б.О. - головуючий, Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) скаргу Української аграрної біржі на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відхилено.
Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, Українська аграрна біржа звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу та постанову, а скаргу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано доводами про порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст.18, 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст.4 2 , 84 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників відповідача, третьої особи-3 та ВДВС, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.05.2009 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 видано наказ зі строком пред'явлення його до виконання до 08.05.2012. При виготовленні наказу допущено технічну описку, а саме: невірно вказано суму, присуджену до стягнення: 182946,53грн. замість належної 182946850,53грн. За заявою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва вказану описку виправлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2011 у справі №33/310.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2013, задоволено заяву Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу; поновлено строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва №33/310 від 08.05.2009 до виконання з 11.11.2013; визначено, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 11.11.2016; видано дублікат наказу від 08.05.2009 на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №33/310, яка набрала законної сили 13.04.2009; визначено до дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва №33/310 від 08.05.2009, виданого на примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №33/310, яка набрала законної сили 13.04.2009.
Відповідач, вважаючи неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Каращук Катерини Леонідівни щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №33/310 виданого 08.05.2009 Господарським судом м.Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2009, звернувся до суду зі скаргою на такі дії.
Скарга обґрунтована тим, що наказ, на думку скаржника, в порушення вимог ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не відповідає вимогам до виконавчого документу, а тому державний виконавець зобов'язаний був відмовити у відкритті виконавчого провадження. Також, скаржник вважає, що податковий орган на підставі рішення про опис майна Української аграрної біржі у податкову заставу фактично двічі стягує з заявника суму заборгованості та посилається на положення Наказу Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податку" та ст.102 Податкового кодексу України, відповідно до яких дана заборгованість підлягає списанню за спливом строків давності.
Колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Згідно з п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.
При цьому зазначені в ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги до виконавчого документа мають вичерпний характер, довільному тлумаченню не підлягають і мають бути застосовані з врахуванням встановлених законом особливостей окремих виконавчих документів.
Досліджуючи доводи скаржника про невідповідність наказу господарського суду, на примусове виконання якого державним виконавцем видано оскаржену постанову, вимогам чинного законодавства, господарськими судами враховано положення ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".
Також суди врахували, що згідно з ч.3 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.
Як було зазначено вище, постановою від 13.04.2009 у справі № 33/310, на виконання якої видано спірний наказ, вирішено стягнути кошти на користь держави за позовом органу доходів і зборів, а тому з урахуванням положень ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем за таким наказом є орган доходів і зборів, що виступає від імені та в інтересах держави.
Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки особу, яка в даному випадку має виступати стягувачем за спірним наказом, визначено саме Законом, то відсутні підстави обов'язкового відображення такої особи (ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) в самому тексті наказу.
За результатом оцінки наявних у справі доказів на підставі положень чинного законодавства та з урахуванням доводів скаржника господарськими судами зроблено висновок про те, що наказ господарського суду у даній справі містить всі необхідні реквізити, передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження), тому провадження з примусового виконання цього наказу було відкрито державним виконавцем за наявності достатніх правових підстав.
Посилання скаржника на подвійне стягнення податковим органом заборгованості на підставі рішення про опис майна в податкову заставу, на необхідність списання безнадійного податкового боргу платника податків у зв'язку зі спливом строку давності, суди відхилили, оскільки дані обставини не є предметом розгляду в межах поданої у даній справі скарги на дії органу Державної виконавчої служби щодо відкриття виконавчого провадження.
Відтак, у зв'язку з недоведеністю скаржником існування будь-яких правових підстав для визнання незаконною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду, суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні скарги відповідача.
З огляду на те, що доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, підстав для скасування ухвали та постанови про відмову в задоволенні скарги відповідача колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Української аграрної біржі залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 у справі №33/310 Господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий Д. Кривда
Судді Ж. Бернацька
Б. Грек
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2014 |
Оприлюднено | 03.06.2014 |
Номер документу | 39007747 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кривда Д.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні