Рішення

від 04.06.2014 по справі 902/471/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2014 р. Справа № 902/471/14

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" 03141, м.Київ, вул.Клінічна, 25; вул.Щорса, 18, кв.3, м.Київ, 01133

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітел Груп" 22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Дзержинського, буд.29

про стягнення 491 959,71 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Стефановська Т.В. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітел Груп" заборгованості за отримане насіння соняшнику та кукурудзи за договором № 12-1104/пр794сг від 11.04.2013р. в загальному розмірі 491959,71 грн., з яких: 392827,32 грн. - основний борг, 20566,93 грн. пені та 78565,46грн. - штраф.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до договору № 12-1104/пр794сг укладеного між сторонами 11.04.2013р., позивач за накладними відвантажив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 842947,44 грн. за який останній зобов'язався провести розрахунки на умовах визначених в додатку до договору. В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач провів часткові розрахунки, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 392827,32 грн.

Ухвалою суду від 15.04.14 р. порушено провадження за вказаним позовом та призначено засідання на 19.05.14 р.

Ухвалою суду від 19.05.14 р. за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 04.06.14 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити з підстав, визначених в позові.

Відповідач правом захисту не скористався, поряд з тим, через канцелярію суду від останнього надійшов відзив по справі, згідно якого ТОВ "Агро Кепітел Груп" заперечує проти нарахування позивачем штрафних санкцій та просить суд зменшити розмір штрафу до 7856,54 грн. та пені до 2056,69 грн. в зв''язку з важким фінансовим станом підприємства.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

11 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (позивач, за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітел Груп", (відповідач, за договором Покупець) укладено договір за № 12-1104/пр794сг.

За умовами даного договору позивач зобов'язався в строки, визначені договором, передати у власність відповідача насіння с/г культур (надалі товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість.

Розгорнутий асортимент та кількість товару, що постачається, визначаються у додатках до цього договору (п. 2.1. договору).

Термін поставки товару визначається у додатках до цього договору. Допускається дострокова поставка товару. У разі дострокової поставки товару Продавець зобов'язаний повідомити (в будь-якій формі) Покупця про дату дострокової поставки товару (р. 4 договору)

Ціна за одиницю товару кожного найменування наводиться у додатках до цього договору (п. 5.1. договору).

Загальна вартість товару повинна бути сплачена Покупцем у строк, встановлений в додатках до цього договору (п. 6.1. договору).

Відповідно додатків до договору поставка товару та оплата його вартості повинна відбуватись наступним чином:

додаток № 1

насіння кукурудзи Monsanto 293,00 та 220,00 п.о. ціна 186,80 та 192,10 доларів США на суму 785654,64 грн. без ПДВ

поставка до 16.04.2013 р.

оплата за поставку вказаної партії здійснюється частинами - 50 % вартості до 14.04.2013 р., 50 % вартості до 01.11.2013 р.

додаток №2

насіння соняшнику Syngenta 40 п.о. ціна 165,00 доларів США на суму 53790,00 грн.

поставка до 16.04.2013р.

оплата за поставку вказаної партії здійснюється частинами - 50 % вартості до 14.04.2013 р., 50% вартості до 01.11.2013 р.

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних № Н-ВП-1604-003 від 16.04.2013 р., № Н-ВК-1804-008 від 18.04.2013 р.поставив відповідачу товар на загальну суму 839444,64 грн. (позивачем допущено помилку в зазначенні вартості поставленого товару), який останній отримав відповідно до довіреностей № 124 від 15.04.13 р. та №125 від 15.04.13 р.

Судом встановлено, що відповідач зобов'язання по оплаті товару виконав частково - здійснив з порушенням строків оплати платіж в сумі 446617,32 грн., про що свідчить банківська виписка від 15.04.13 р. Станом на день розгляду справи заборгованість за договором складає 392827,32 грн., що фактично не заперечується відповідачем у відзиві від 03.06.14 р.

Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 20566,93 грн. пені та 78565,46грн. - штрафу.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначеним вище накладними відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договору № 2-1104/пр794сг від 11.04.2013р. між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, додатками до договору визначено порядок оплати отриманого товару.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, позивачем правомірно заявлено до стягнення 392827,32 грн. боргу за поставлений товар.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 20566,93 грн. пені за період з 01.11.13 р. по 28.03.14 р. та 78565,46грн. - 20% штрафу, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 11.4 договору визначено, що в разі ухилення від оплати вартості товару понад 15 днів Покупець сплачує Продавцеві штраф в розмірі 20% від вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку штрафу та пені, судом встановлено, що вказані суми є обґрунтованими, відповідають договору, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідач в обґрунтування важкого фінансового стану підприємства надав копію договору кредитної лінії №5 від 10.04.13 р. Суд приходить до висновку про те, що ці докази не підтверджують обставин, які б тягли за собою зменшення заявленого до стягнення штрафу та пені, оскільки фактично, вказаний договір з фінансовою установою, укладений з цільовим призначенням "для поповнення обігових коштів" показує те, що відповідач має активи (1 650 000,00 грн.) на початок періоду, за який виник борг за отримане насіння. Вказане свідчить про те, що відповідач має достатньо активів для того, щоб було виконано рішення суду в сумі 491959,71 грн. Поряд з тим, жодних належних доказів скрутного майнового стану підприємства в обгрунтування заявленого клопотання, як то фінансові звіти, баланс підприємства, тощо відповідач не надав. Наведені відповідачем обставини та надані документи в якості зменшення штрафних санкцій, на думку суду, є непереконливими, не підтверджують неможливості виконання рішення суду і даний випадок не може розцінюватись як винятковий. Крім того, суд враховує позицію представника позивача, яка в судовому засіданні проти зменшення розміру штрафних санкцій категорично заперечила.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітел Груп" (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Дзержинського, буд.29, код ЄДРПОУ 36071453) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (03141, м.Київ, вул.Клінічна, 25; вул.Щорса, 18, кв.3, м.Київ, 01133, код 30674952) 392 827,32 грн. - основного боргу, 20 566,93 грн. пені, 78 565,46грн. - штрафу та 9 839,19 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 06 червня 2014 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу 03141, м.Київ, вул.Клінічна, 25; вул.Щорса, 18, кв.3, м.Київ, 01133

4,5 - відповідачу 22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Дзержинського, буд.29

02068, м.Київ, а/с 41