Постанова

від 11.06.2014 по справі 5011-30/5465-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 5011-30/5465-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача 1. - не з'явився;

від відповідача 2. - не з'явився;

від відповідача 3. - не з'явився;

від прокуратури - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу виробничо-комерційної фірми «Вніком»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 року

по справі № 5011-30/5465-2012 (головуючий суддя Ващенко Т.М.,

судді Трофименко Т.Ю., Літвінова М.Є.)

за позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в

особі Київської міської ради

до 1. комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»

2. виробничо-комерційної фірми «Внікон»

3. товариства з обмеженою відповідальністю «ПКВН»

про визнання недійсним договору та звільнення самовільно зайнятої

земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. в задоволенні скарги виробничо-комерційної фірми «Вніком» на дії відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, виробничо-комерційна фірма «Вніком» звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. по справі № 5011-30/5465-2012 та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління у м. Києві Клименко Романа Васильовича про відкритті виконавчого провадження ВП №41426974 від 10.01.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. відновлено виробничо-комерційній фірмі «Вніком» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Від виробничо-комерційної фірми «Вніком» надійшла заява із змісту якої вбачається, що 03.06.2014р. державним виконавцем Клименко Р.В. винесена постанова про закінчення оспорюваного виконавчого провадження. Таким чином, як зазначає апелянт, предмет спору на даний час відсутній.

На цій підставі апелянт просить суд залишити без задоволення апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2012р. у справі № 5011-30/5465-2012 та винести ухвалу про повернення судового збору.

Київська транспортна прокуратура, Київська міська рада, комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо», виробничо-комерційна фірма «Внікон» та товариство з обмеженою відповідальністю «ПКВН» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В силу частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги по даній справі, Київський апеляційний господарський суд розглядає дану справу у встановлений законодавством строк.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно частини 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

За статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.12. у справі №5011-30/5465-2012 (залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.02.13.) позовні вимоги Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю. Визнано недійсним Договір про спільну діяльність № 1 від 01.02.08., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м Києва «Плесо» та Виробничо-комерційною фірмою «Вніком»; зобов'язано Виробничо-комерційну фірму «Вніком» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКВН» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,65 га, що знаходиться на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві і є частинами земельної ділянки обліковий номер 66:149:036 і земельної ділянки у межах акваторії Венеціанської протоки, що не обліковується, та передати її за актом приймання-передачі Київській міській раді у придатному стані. Стягнуто з відповідачів в доход Державного бюджету України по 357,67 грн. витрат по сплаті судового збору.

20.02.2013р. на виконання вищевказаного рішення та постанови були видані відповідні накази.

Виробничо-комерційна фірма «Вніком», обґрунтовуючи заяву в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України у суді першої інстанції, та апеляційну скаргу, зазначає, що в наказі Господарського суду міста Києва від 20.02.13. № 5011-30/5465-2012 вказано два боржника та не вказано в якій частині кожен боржник зобов'язаний його виконати.

Таким чином, на думку виробничо-комерційної фірми «Вніком», наказ був оформлений з порушенням вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», що мало б стати підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

У відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинна бути зазначена резолютивна частина рішення.

20.02.2013р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2012р. по справі № 5011-30/5465-2012, було видано відповідний наказ про зобов'язання відповідачів-2, 3 вчинити дії.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

10.01.2014р. державним виконавцем постановою відкрито виконавче провадження ВП № 41426974 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. № 5011-30/5465-2012 про зобов'язання відповідачів-2, 3 вчинити дії.

Таким чином, державний виконавець в межах своїх повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження» та на підставі наказу господарського суду міста Києва від 20.02.2013р. № 5011-30/5465-2012 відкрив виконавче провадження ВП № 41426974.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Дослідивши матеріали справи Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що Господарським судом міста Києва правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. у справі № 5011-30/5465-2012.

Щодо заяви апелянта, то заява документально не обґрунтована, до суду не надано копію постанови державного виконавця про закінчення оспорюваного виконавчого провадження, тому судом до уваги взята бути не може.

Щодо повернення судового збору, то судовий збір повертає у порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи те, що апеляційна скарга виробничо-комерційної фірми «Вніком» задоволенню не підлягає, то судовий збір покладається на апелянта в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 р. у справі №5011-30/5465-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-30/5465-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.Г. Смірнова

О.В. Тищенко