Рішення

від 26.09.2007 по справі 2-231/2007

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-231/2007 p

Справа №2-231/2007

p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2007

року

Лановецький

районний суд Тернопільської області

в складі:

          головуючого судді                                                                                         Сарновського

В.Я.,

при секретарі                                                                                                                  Сопільняк

О.І.,

з участю

представника позивача адвоката                                                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці

справу за позовом ОСОБА_1 до приватного малого підприємства "Парнас"

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

У

вересні 2007 року позивач звернувся з позовом про визнання дійсним договору

купівлі-продажу та права власності на нерухоме майно, мотивуючи тим, що вони з

відповідачем уклали такий договір і виконали його.

В

судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і пояснив, що 9 серпня 2006

року він уклав з відповідачем письмовий договір купівлі-продажу приміщення, в

якому було досягнуто згоди по всіх істотних умовах. В той же день він сплатив

відповідачу під розписку 2900 гривень і отримав від нього ключі та документи на

будівлю. Проте коли він спробував зареєструвати своє право власності то

дізнався, підставою державної реєстрації переходу права власності на

нерухомість, якою є спірне майно, являється лише нотаріально посвідчений

договір, однак відповідач, незважаючи на його неодноразові усні вимоги, не

виконує своїх обов'язків по укладенню договору у нотаріальній формі, а тому він

змушений звернутись до суду.

Представник

відповідача - директор ПМП "Парнас" Денчик О.В., позовні вимоги

визнав повністю та підтвердив обставини справи повідомлені позивачем, а також

пояснив, що нотаріально оформити договір він спочатку погоджувався, але це

займає багато часу. Тому він вважає, що оформленням свого права власності

позивач має займатись самостійно, оскільки він договір підписав і недоцільно

укладати ще один договір купівлі-продажу (в нотаріальній формі).

Представник

позивача - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав і пояснив, що позов

підлягає задоволенню на підставі того, що сторони домовилися щодо усіх істотних

умов договору, уклали його у письмовій формі і повністю виконали, але

відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Дослідивши

та оцінивши докази надані сторонами, і ті що здобуті в судовому засіданні,

заслухавши пояснення учасників процесу суд прийшов до висновку, що позов

підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступних обставин.

Приватному

малому підприємству "Парнас", згідно договору купівлі-продажу майна

від 15 травня 2000 року, реєстраційного посвідчення виданого Лановецьким

районним бюро технічної інвентаризації 18 вересня 2000 року (запис в реєстровій

книзі №123) та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 9 серпня

2007 року №15527663, належить на праві власності приміщення швейного цеху

вартістю 2900 гривень, загальною площею 100 м2 , що знаходиться за адресою:

Тернопільська область м. Ланівці вул. Садова, 4 (далі - спірне майно).

Керівником

і засновником ПМП "Парнас", юридична адреса м. Ланівці вул. Гагаріна,

4, є Денчик Олександр Васильович, який має право вчиняти від його імені

юридичні дії, в тому числі вирішувати питання про відчудження майна і

підписувати договори, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію

юридичної особи серії АОО №672172, статутом ПМП "Парнас",

зареєстрованим в Лановецький районній раді 14 липня 1995 року, наказом №1 від

14 липня 1995 року та випискою з єдиного державного реєстру юридичних та

фізичних осіб-підприємців серії AAA №118937 виданою

9 серпня 2007 року державним реєстратором Лановецької районної державної

адміністрації.

2

9 серпня 2007

року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПМП "Парнас", в особі

керівника Денчика Олександра Васильовича, у письмовій формі було укладено

договір купівлі-продажу спірного майна, в якому сторони дійшли згоди щодо всіх

його істотних умов.

В той же

день відбулось повне виконання цього договору, а саме позивачем проведена і

відповідачем прийнята повна оплата, позивачу вручено ключі від приміщення та

документацію на нього, що підтверджується поясненнями сторін та розпискою

відповідача від 9 серпня 2007 року.

Вимоги

позивача про укладення договору купівлі-продажу спірного майна у нотаріальній

формі відповідачем було залишено без уваги та не виконано з підстав, які не

грунтуються на чинному законодавстві та суперечать умовам досягнутої угоди.

Відповідно

до ст. 638 ЦК України

договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних

умовах договору.

Згідно

ч.2 ст.220 ЦК України

у випадку якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що

підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання

договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд

може визнати такий договір дійсним.

Проаналізувавши

докази надані сторонами і ті, що здобуті в судовому засіданні, суд вважає, що

сторонами по справі було погоджено всі істотні умови договору купівлі-продажу,

який вони уклали відповідно до наявних у них повноважень, здійснено його повне

виконання, що підтверджується письмовими доказами і визнається сторонами, але

відповідач безпідставно ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому є

законні підстави для визнання спірного договору дійсним.

Відповідно

до ст.328 ЦК України

право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із

закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Матеріалами

справи підтверджується, що позивач правомірно набув право власності на спірне

майно, таке право виникло внаслідок обставин, з якими закон пов'язує настання

цивільно-правових наслідків і у нього, як суб'єкта права власності, об'єктивно

існує право володіння, користування та розпорядження спірним майном, а тому суд

прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання за ним права власності на

спірне майно підлягають задоволенню.

На

підставі наведеного та керуючись ст.ст. 220,328,638, ЦК України, ст.

213, 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

задовольнити.

Визнати

дійсним договір купівлі-продажу приміщення швейного цеху вартістю 2900 гривень,

що знаходиться в м. Ланівці вул. Садова, 4, укладений 9 серпня 2007 року між

ОСОБА_1 та Приватним малим підприємством "Парнас" (м. Ланівці

Тернопільської області вул. Гагаріна,4, ідентифікаційний код 21149976), в особі

його керівника Денчика Олександра Васильовича.

Визнати

за ОСОБА_1 право власності на нежилу будівлю: приміщення швейного цеху,

загальною площею 100 м2 , що знаходиться за адресою: Тернопільська область м.

Ланівці вул. Садова, 4, та зареєстроване в електронному реєстрі прав власності

на нерухоме майно за реєстраційним номером 12327777.

Рішення

може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через

Лановецький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом

10 днів, а також апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.

Рішення

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього

строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,

набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.