Постанова

від 23.07.2014 по справі 904/8360/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2014 року Справа № 904/8360/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Буря К.М. представник, довіреність № 2858 від 22.07.14;

від відповідача-1: Пека А.І. представник, довіреність № 68 від 01.08.13;

від третьої особи: Пильченко А.О. представник, довіреність № б/н від 01.04.13;

від прокуратури: Карпенко О.І. посв. № 017866

від відповідача -2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії "BREESTOL COM LLP" ("БРИСТОЛ КОМ ЛЛП"), на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 (повний текст складено 20.02.2014), справа № 904/8360/13 (суддя Красота О.І.)

за позовом Компанії "BREESTOL COM LLP" ("БРИСТОЛ КОМ ЛЛП"), Лондон, Великобританія

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІПРОМ", м. Дніпропетровськ

за участю Прокурора м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення збитків з відповідача-1 в сумі 251499грн. 52коп. у вигляді упущеної вигоди, 31437грн. 44коп. - збитків в наслідок сплати штрафних санкцій, 278907грн. 00коп. - реальних збитків за погіршення стану речі переданої в піднайм, загалом 561184грн. 96коп.

ВСТАНОВИВ

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014р.у справі 20.02.2014 № 904/8360/13 у задоволенні позовних вимог Компанії "BREESTOL COM LLP" ("БРИСТОЛ КОМ ЛЛП"), Лондон, Великобританія відмовлено повністю .

Повернуто з Державного бюджету України Компанії "BREESTOL COM LLP" ("БРИСТОЛ КОМ ЛЛП) зайво сплачений судовий збір в сумі 01 грн. 00 коп., перерахований згідно квитанції №1216771-1 від 25.10.2013 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини, які склалися між сторонами, базуються на окремих договірних відносинах стосовно оренди спірного нерухомого майна, в діях відповідача-1 судом не встановлено складу цивільного правопорушення, а саме причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві, протиправність поведінки відповідача, як заподіювача збитків. При прийнятті рішення судом застосовані норми ст.22, 614, 623, 651, 654, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 226 Господарського кодексу України.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення.

Апелянт не згоден з рішенням суду, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування посилається на те, що господарський суд Дніпропетровської області, розглядаючи дану справу по суті, неправильно встановив момент припинення дії договору оренди №40 від 28.10.2011, не встановив фактичного дійсного обов'язку Фонду повернути об'єкт оренди саме 31.05.2013, не надав належну юридичну оцінку наслідкам, до яких призвело невиконання стороною такого обов'язку, в зв'язку з чим було прийнято судове рішення, яке не відповідає вимогам закону та порушує права Позивача.

Посилається на те, що договір оренди №3/11 від 28.10.2011 між Компанією «BREESTOL COM LLP» та ТОВ «ВІПРОМ» був укладений на строк до 27.10.2014.

В свою чергу, договір оренди №40 від 28.10.2011, яким ТОВ «Віпром» передало в піднайм ФДМУ частину приміщень, отриманих за договором №3/11, був укладений на строк до 26.10.2014.

01 квітня 2013 року Компанія «BREESTOL COM LLP» та ТОВ «ВІПРОМ» уклали Додатковий договір до договору №3/11, яким погодили розірвати договір найму №3/11 від 28.10.2011 з 31 травня 2013 року. Тим самим фактично змінивши строк договору найму до 31.05.2013.

Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму, що встановлено частиною 2 статті 774 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

В цьому контексті, договір № 40 від 28.10.2011 - договір піднайму є похідним від договору найму, отже його строк не може перевищувати строку договору найму. У зв'язку з цим в разі дострокового припинення (розірвання на вимогу однієї сторони) договору найму договір піднайму також автоматично припиняється.

За таких обставин, договір оренди (піднайму) № 40 від 28.10.2011, укладений між Регіональним відділенням ФДМУ та ТОВ «Віпром», автоматично припинив свою дію 31 травня 2013 року в силу закону, а саме п. 1 ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 774 Цивільного кодексу України

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків та упущеної вигоди, господарський суд Дніпропетровської області, пов'язуючи припинення правовідносин піднайму виключно з актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 31 жовтня 2013 року, вказав на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями Відповідача та заподіянням збитків Позивачеві, а також відсутністю протиправної поведінки Відповідача.

Статтею 785 Цивільного кодексу України на наймача покладений обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у разі припинення договору найму.

Отже, у зв'язку з припиненням дії договору піднайму № 40, у Відповідача виник обов'язок повернути з користування об'єкт оренди 31 травня 2013 року.

Однак, через невиконання договірних зобов'язань Відповідачем-1, Позивач, як власник нерухомого майна, недоотримав значну частину прибутку, отримання якого було безпосередньо пов'язане з вчасним поверненням відповідачем нерухомого майна у володіння позивача, сума недоотриманого Позивачем прибутку (упущеної вигоди) склала - 251499,52 гривні.

Через невиконання вже Компанією «BREESTOL COM LLP» перед ТОВ «Український дім «Атлант» свого обов'язку за договором №1/13 від 25.04.2013 передати 01 червня 2013 року наймачу у користування нежитлові приміщення загальною площею 1609,4 кв.м., за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, позивач вимушений сплати штрафні санкції, встановлені пунктом 7.3. цього договору у розмірі 31 437,44 гривні

Протиправна поведінка Регіонального відділення ФДМУ, яка полягає у невиконанні обов'язку повернути 31 травня 2013 року нерухоме майно з суборенди, в зв'язку з припиненням дії договору №40 від 28.11.2013, мала по собі прямий наслідок, який полягав у недоотриманні власником майна, Позивачем, реального прибутку, а також виникнення обов'язку сплати штрафних санкцій, через невиконання зобов'язань перед третьою особою.

В розумінні статей 22 та 1166 Цивільного кодексу України, обов'язок відшкодування завданих збитків покладається на особу, яка її завдала, тобто на Відповідача.

За таких обставин, саме відповідач-1 повинен відшкодувати Позивачу понесені ним збитки.

В акті приймання-передачі нерухомого майна в піднайм Регіональному відділенню ФДМУ від 28.10.2011 за договором №40, в повній мірі відображений стан приміщень на момент їх передачі в оренду. А саме відповідач погодився, що приміщення передаються в належному стані, зазначивши, що будь-яких недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню нерухомого майна за призначенням не має.

Проте, в момент фактичного звільнення об'єкту оренди 31 жовтня 2013 року та підписання акту приймання-передачі (повернення), нежитлові приміщення Регіональним відділенням ФДМУ були повернуті у незадовільному стані, з численним зауваженнями та недоліками - у стані значно гіршому, ніж в якому річ була передана в піднайм.

Обов'язок Фонду відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану орендованого майна закріплений пунктом 5.5. Договору.

Відповідно до статті 779 ЦК України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Тобто, привести стан речі у відповідність із станом, в якому річ передавалася йому в найм.

Грубе порушення зобов'язань за договором піднайму та вимог чинного законодавства, з боку Фонду, призвело до порушення права власності Компанії «BREESTOL COM LLP», внаслідок суттєвого погіршення стану належних йому нежитлових приміщень по вул. Комсомольській, 58 та необхідністю понести додаткові витрати на їх відновлення, які у розумінні п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України є реальними збитками.

Довів до відома суду, що 16.12.2013 року Компанія «BREESTOL COM LLP» уклала з товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» договір підряду №16/12 на проведення ремонтно-відновлювальних робіт нежитлових приміщень, які перебували в користуванні у ФДМУ.

Вартість робіт по ремонту та відновленню обумовлених нежитлових приміщень, відповідно до специфікації, склала 296 000 (двісті дев'яносто шість тисяч) гривень. Компанія «BREESTOL COM LLP» 20.05.2014 перерахувала 296 000 гривень, на рахунок Підрядника.

3. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу третьою особою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віпром» підтримує доводи апелянта та вважає що, недотримання господарським судом норм матеріального закону, стало наслідком покладення в основу судового рішення хибного висновку, що договір суборенди №40 не припиняв своєї дії.

Посилається, що в силу п. 1 ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 774 Цивільного кодексу України, не потребує будь-яких додаткових угод на підтвердження факту припинення договору піднайму. У зв'язку з припиненням дії договору піднайму №40, у Відповідача виник обов'язок повернути з користування об'єкт оренди 31 травня 2013 року.

На думку третьої особи, з боку ФДМУ, мало місце грубе порушення, взятих на себе зобов'язань за договором суборенди нежитлових приміщень №40 від 28.10.2011, а саме обов'язку щодо повернення нерухомого майна з суборенди 31 травня 2013 року, в зв'язку з припиненням дії договору, що призвело до порушення прав та законних інтересів власника майна, Компанії «BREESTOL COM LLP».

Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу відповідачем

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області вважає, що рішення від 20.02.2014 року по справі № 904/8360/13 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що 28 жовтня 2011 року між ТОВ «Віпром» та Регіональним відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області було укладено договір № 40 оренди нежитлових приміщень, розташованих в нежитловому адміністративному будинку літ А-4,5, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58.

Відповідно до п. 10.1 вищевказаного договору, договір оренди укладено на 2 роки 364 дні зі строком дії з 28 жовтня 2011 року по 26 жовтня 2014 включно.

Пунктом 10.4. договору оренди № 40 від 28.10.11 нерухомого майна передбачено, що зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін і оформлюються додатковими угодами.

Статтею 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна і розірвання договорів в односторонньому порядку не допускаються. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договірних відносин, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зазначено, що за відсутності згоди сторін про розірвання договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду на наявності певних підстав.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області вважає, що скаржником та третьою особою під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано обґрунтованих підстав, які стосуються зменшення терміну договору оренди №40 від 28.10.2011 року.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вважає, що правовідносини які склалися між сторонами, базуються на окремих договірних відносинах стосовно оренди спірного нерухомого майна, але за кожним з них для конкретного суб'єкта правовідносин існують певні юридичні наслідки, які стосуються належного (чи не належного) виконання кожного окремого договірного зобов'язання.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.11.2003 p. №04-5/1429, підприємство самостійно планує свою діяльність і основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності на всіх підприємствах незалежно від форм власності є прибуток (доход). Визначаючи ці показники, підприємства незалежно від форми власності повинні керуватися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з яким прибуток визначається як скоригований валовий доход відповідного звітного періоду, зменшений на суму валових витрат виробництва та обігу і суму амортизаційних відрахувань, і включає зокрема загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг).

Отже вихідним при визначенні неодержаного доходу юридичних осіб є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати».

Розрахунок втрат скаржника, доданий до позовної заяви є явно надуманим, розмір недоотриманого прибутку нічим не обґрунтований.

Вважає, що передача предмета оренди 31.10.2013 року від Регіонального відділення та прийняття ТОВ «ВІПРОМ» предмета оренди та наступну передачу останнім вказаного предмета оренди Скаржнику вказує на те, що Регіональне відділення діяло в межах окремих договірних відносин з ТОВ «ВІПРОМ» (Третьою особою), що відповідно вказує на відсутність причинного зв'язку між діями Регіонального відділення та заподіянням збитків Скаржнику.

4. Обставини справи встановлені апеляційним судом:

4.1. Обставини стосовно укладення та виконання договору найму нежилих приміщень № 3/11.

Компанія «BREESTOL COM LLP» згідно договору купівлі-продажу ВМО №513323, ВМО №513324 від 30.10.2009, набула приватне право власності на нежитлову будівлю, адміністративний будинок за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 9.11.2009р. за №24381638 рішення про реєстрацію права власності прийняте КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради 05.11.2009р.

28.10.2011р. між Компанією «BREESTOL COM LLP» (наймодавець) в особі представника Санжари О.О., що діяв на підставі довіреності, виданої 21.06.2010р.Компанією та ТОВ «ВІПРОМ» м. Дніпропетровськ у особі директора Давидова О.Ю., який діяв на підставі статуту, укладено договір №3/11 найму нежитлових приміщень та додаткової угоди до договору укладеної у той же день, наймодавець передав у тимчасове платне користування на умовах найму індивідуально визначене майно:

- в адміністративному будинку літ. А-4,5

на цокольному поверсі, нежитлові приміщення, поз. VI, VII, 3-10, 19-21, 30-35, 54-56, 59-68, 72, 77, 79, 86, площею - 1 119,7 кв.м.;

на першому поверсі, нежитлові приміщення, поз. I-2, VI-1, VII-1, 130-134, 156, площею - 730,2 кв.м., частину приміщення поз. 102, площею - 4,0 кв.м., а всього - 734,2 кв.м.;

на другому поверсі, нежитлові приміщення, поз. І, ІІ, ІІІ, ІІ-2, 201-213, 214-219, 221-227, 232-236, площею - 870,1 кв.м.;

на третьому поверсі, нежитлові приміщення, поз. 301-331, 333, 336-349, площею - 1194,4 кв.м.;

на четвертому поверсі, нежитлові приміщення, поз. 402-404, 406, 408-426, 428-430, 444-452, 454-465, 467-473 площею - 1144,3 кв.м.;

на даху будівлі частина даху, площею - 55,0 кв.м.,

а всього загальною площею - 5117,7 кв.м., ґанки літ. а 2 -а 12 , що знаходяться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58, (далі-Приміщення), згідно з поверхневими планами, які додаються як Додатки до Договору найму і є невід'ємною частиною Договору та зобов'язується здійснювати плату за таке користування нерухомим майном у терміни, що передбачені Договором (а.с.16-22).

Пунктом 1.4 Договору найму сторони погодили, що приміщення, що передаються в найм, будуть використовуватися за їх цільовим призначенням для надання послуг з оренди нерухомого майна та для здійснення своєї статутної діяльності.

Відповідно до умов п. 2.2 Договору найму передача приміщень оформлюється сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі приміщень.

Строк найму вищенаведених нежитлових приміщень становить два роки дев'ять місяців сім днів і починається з 01.01.2012 року, якщо не буде достроково припинений сторонами та закінчується 27.10.2014 року. (п 2.3 Договору ).

Наймач зобов'язаний повернути нежитлові приміщення Наймодавцю по закінченню строку найму згідно Акту прийому-передачі (п. 6.3.3 Договору найму).

Пунктом 9.1. Договору найму, повний або частковий піднайом, передача всіх або частини прав по Договору найму, а також інші дії, що призводять до передачі прав та обов'язків Наймача за цим Договором третій стороні можливі без попередньої згоди Наймодавця. У зв'язку з цим Наймодавець надає Наймачу свою згоду на передання орендованого нерухомого майна у користування іншим особам за угодами з піднайому майна (п. 9.2 Договору найму).

Згідно з пунктом 13.1. Договору найму, він набуває чинності з моменту його підписання та передання Наймачу нежитлових приміщень за Актом прийому-передачі та припиняє свою дію 27.10.2014 року.

На виконання умов Договору нерухоме майно було передано від Позивача ТОВ «ВІПРОМ» за Актом прийому-передачі нерухомого майна в найм від 28.10.2011 року (а.с. 23) в належному стані.

01.04.2013 року між Позивачем та ТОВ «ВІПРОМ» було розірвано Договір найму нежитлових приміщень №3/11 від 28.10.2011 року - 31.05.2013 року , на підставі ст.ст. 651, 759, 783 ЦК України, ст.ст. 188, 291 ГК України за згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, припинивши таким чином господарські зобов'язання за договором. (а.с.24).

31.05.2013 року Позивач (Наймодавець) та Третя особа (Наймач) підписали Акт прийому-передачі (повернення) нерухомого майна з найму (оренди) за Договором найму №3/11 від 28.10.2011 року (а.с.25), а саме: - в адміністративному будинку літ. А-4,5

на цокольному поверсі, нежитлові приміщення, поз. VI,VII, 3-10, 19, 30-35, 54-56, 59-67, 79, 86, площею - 1030,9 кв.м.;

на першому поверсі, нежитлові приміщення, поз. І-2, VI-1, VII-1, 103-134, 156, площею - 730,2 кв.м.; частину приміщення поз. 102, площею - 4,0 кв.м., а всього: - площею - 734,2 кв.м.;

на другому поверсі, нежитлові приміщення, поз. ІІІ, ІІ-2, 212, 213, 214-219, 221-227, 232, 233, 235, площею - 578,4 кв.м;

на четвертому поверсі, нежитлові приміщення, поз.404,406,408-426, 428-430, 444-452, 454-465, 467-473, площею - 1109,5 кв.м.;

на даху будівлі частина даху, площею - 55,0 кв.м.; а всього - 5117,7 кв.м., ґанки літ. а 2 -а 12 , що знаходяться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58.

Як зазначено в акті частина орендованих приміщень, яка була передана Наймачем в піднайом Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за Договором № 40 від 28.10.2011 року, а саме: - в адміністративному будинку літ. А-4,5:

на цокольному поверсі, нежитлові приміщення, поз. 20-21, 68, 72, 77 площею - 88,8 кв.м.;

на другому поверсі, нежитлові приміщення, поз. І, ІІ, 201-211, 234, 235, 236, площею -291,7 кв.м.;

на третьому поверсі нежитлові приміщення, поз. 301-331, 333, 336-349, площею - 1194,4 кв.м.;

на четвертому поверсі нежитлові приміщення, поз. 402, 403, площею - 34,8 кв.м., а всього загальною площею 1609,7 кв.м. - на момент підписання Акту не повернута Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області з суборенди, що виключає можливість повернення Наймачем зазначених приміщень Наймодавцю.

31.05.2013 року на виконання умов Додаткового договору, Позивач (Наймодавець) та Третя особа (Наймач) підписали Акт № 2 прийому-передачі (повернення) нерухомого майна з найму (оренди) за Договором найму № 3/11 від 28.10.2011 року стосовно приміщення за №72 (а.с.159).

Згідно Акту прийому-передачі (повернення) нерухомого майна з найму (оренди) за договором №3/11 від 28.10.2011 року від 31.10.2013 року, нерухоме майно загальною площею - 1609,7 кв.м. (з урахуванням місць загального користування) що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Комсомольська, буд. 58 по Договору оренди за №40 від 28.10.2011 року підписаного між Відповідачем (РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) та Третьою особою (ТОВ "Віпром") повернено позивачу з найму (з недоліками). (а.с. 169).

4.2 обставини стосовно укладення та виконання договору оренди нерухомого майна №40.

28.10.2011 року між ТОВ «ВІПРОМ» (Орендодавецем) у особі директора Давидова О.Ю., який діяв на підставі статуту та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області у особі начальника регіонального відділення Миргородської Г.Ю., яка діяла на підставі Положення про регіональне відділення фонду державного майна України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94р. №412 (Орендарем) був укладений Договір №40 оренди нерухомого майна, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове тимчасове користування індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме: - в нежитловому адміністративному будинку літ. А-4,5, нежитлові приміщення:

на цокольному поверсі, поз. 20, 21, 68, 77 - площею 88,8 кв.м.;

на другому поверсі, поз. І, ІІ, 201-212, 234, 235, 236 - площею 291,7 кв.м.;

на третьому поверсі, поз. 301-331, 333, 336-349 - площею 1194,4 кв.м.;

на четвертому поверсі, поз. 402, 403 - площею 34,8 кв.м.,

а всього загальною площею - 1609,7 кв.м. (з урахуванням місць загального користування) що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Комсомольська, буд. 58 , та зобов'язується здійснювати плату за таке користування майном у термін, що передбачені Договором оренди (а.с.26-29). Пунктом 1.3 Договору визначено,що метою оренди є використання Орендарем орендованого майна на свій розсуд, як офісні приміщення.

Пунктом 2.3 Договору оренди, сторони визначили, що передача в оренду орендованого майна оформлюється Актом приймання-передачі.

Пунктом 2.7 Договору оренди передбачено, що у разі припинення Договору, майно повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю за Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі. Обов'язок по складанню Акта приймання-передачі покладається на Орендаря (п. 2.8 Договору оренди).

Пунктом 5.3. Договору оренди встановлено обов'язок Орендаря забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню. Утримувати нерухоме майно у стані, передбаченому санітарними та протипожежними правилами, нести відповідальність за їх невиконання.

Згідно договору Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути Орендодавцеві орендоване майно за Актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу (п. 5.4 Договору оренди).

Відповідно до пункту 5.5 Договору оренди, Орендар зобов'язався відшкодувати Орендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

Про намір щодо розірвання Договору оренди, Орендодавець зобов'язаний повідомити Орендаря письмово не пізніше ніж за 3 (три) місяці (п. 7.3 Договору оренди).

Договір оренди укладено на 2 роки 364 дні зі строком дії з 28.10.2011 року до 26.10.2014 року включно з можливістю дострокового розірвання за згодою сторін (п. п. 10.1., 10.3. Договору оренди).

Пунктом 10.4 Договору оренди, сторони дійшли згоди про те, що зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання.

Чинність Договору припиняється достроково (серед іншого) за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду (п. 10.9 Договору оренди).

На виконання умов Договору оренди, 28.10.2011 року нерухоме майно загальною площею - 1609,7 кв.м. (з урахуванням місць загального користування) що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Комсомольська, буд. 58 було передано від Третьої особи до Відповідача за Актом приймання-передачі нерухомого майна в оренду (найм) до Договору № 40 від 28.10.2011 року (а.с. 30).

Актом прийому-передачі нерухомого майна сторони підтвердили, що недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню нерухомого майна за призначенням на момент його огляду Орендарем (Відповідачем) не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик приміщень у Орендаря немає, та сторони погодилися що приміщення передані в належному стані.

ТОВ «ВІПРОМ» неодноразово на адресу Відповідача направлялись листи, а саме:

№2 від 01.04.2013 року, яким відповідач був поінформований про те що право користування майном ,з можливістю його передання у суборенду перейшло до «ВІПРОМ» від компанії «BREESTOL COM LLP» на підставі договору № 3\11 від 28.10.2011р. та укладення додаткового договору від 1.04.2012р.,яким на вимогу наймодавця сторонами досягнуто угоду про розірвання договору найму №3\11 з 31.05.2013р. та просив звільнити приміщення до 31.05.2013р.

№3 від 11.04.2013 року, №4 від 17.05.2013 року, №5 від 22.05.2013 року, №6 від 03.06.2013 року (а.с. 33-39), в яких ТОВ "ВІПРОМ" просило Відповідача звільнити орендовані ним нежитлові приміщення площею 1 609,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58.

Відповідачем вказані листи Третьої особи отримані та 16.04.2013 року за № 11-11-02227, 26.04.2013 року за № 11-11-02512, а також 05.06.2013 року за № 11-11-03418 надано відповіді про не згоду Відповідача з позицією Третьої особи щодо повернення орендованого майна та щодо дострокового розірвання договору оренди №40 (а.с. 177-180) оскільки вважав що дозвіл наймодавця на передачу майна в піднайм повинен бути зафіксований у самому договорі піднайму і що укладений договір оренди майна №40 не вважається договором піднайму.

31.10.2013 року на виконання п.п. 2.7, 2.8 Договору оренди, Відповідачем складено, підписано та скріплено печаткою Акт приймання-передачі нерухомого майна загальною площею - 1609,7 кв.м. (з урахуванням місць загального користування) що знаходяться за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Комсомольська, буд. 58 по Договору оренди за №40 від 28.10.2011 року відповідно до якого Відповідач (РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) передає, а Третя особа (ТОВ "Віпром") приймає вказане нерухоме майно (а.с. 166).

Згідно редакції вказаного Акту приймання-передачі нерухомого майна від 31.10.2013 року підготовленого Відповідачем, останній вказував на те, що сторони підтверджують, що недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню нерухомого майна за призначенням на момент його огляду Орендарем (Третьою особою) не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик приміщень у Орендаря немає, тому сторони погодилися, що об'єкт оренди передається в належному стані.

Акт приймання-передачі нерухомого майна від 31.10.2013 ТОВ «ВІПРОМ» не підписаний, але на зворотній стороні Акту Третя особа підписала та скріпила своєю печаткою застереження стосовно зауважень та недоліків до ряду приміщень, які перебували в оренді у Відповідача а саме, що:

- на другому поверсі поз. 201, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 234, 235, 236 виявлені пошкодження стель та стін, що потребує відновлювальних та покрасочних робіт; поз. 207, 209 виявлені сквозні отвори після демонтажу кондиціонерів діаметром приблизно 70 мм; санвузол поз. 202, 203, 204, 205 у повному занехайному та занедбаному стані, що потребує повної заміни кахелю та сантехнічних приборів;

- на третьому поверсі поз. 301, 302, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 324, 324, 325, 327, 328, 329, 330, 331 виявлені пошкодження стель та стін, що потребує відновлювальних та покрасочних робіт; поз. 307, 310, 313, 314, 315, 316, 318, 319, 320, 327, 331 виявлені сквозні отвори після демонтажу кондиціонерів діаметром приблизно 70 мм; поз. 327 - повністю відсутні вхідні двері (лутка та полотно); санвузол поз. 337, 338, 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348 - потребують тотального ремонту за заміною кахелю та комунікацій, а також потребують відновлювальних та покрасочних робіт;

- по четвертому поверсі поз. 402, 403 - виявлені пошкодження стель та стін, що потребують відновлювальних та покрасочних робіт;

- на цокольному поверсі поз. 20, 21, 68, 77 - виявлені пошкодження стель та стін, що потребує відновлювальних та покрасочних робіт;

Підлога у всіх приміщеннях знаходиться в занедбаному стані, що потребують відновлювальних робіт, вартість яких буде визначено належними спеціалістами" (а.с.166 зворотня сторона)

4 . 3 Обставини справи щодо понесених позивачем збитків

25.04.2013 року між Позивачем (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Дім Атлант" (новий Наймач) був укладений Договір №1/13 найму нежитлових приміщень (а.с. 45-49), відповідно до пункту 1.1 якого Позивач передав, а ТОВ "Український Дім Атлант" прийняло у тимчасове платне користування на умовах найму індивідуально-визначене нерухоме майно, а саме: - в адміністративному будинку літ. А-4,5:

на цокольному поверсі, нежитлові приміщення, поз. 20, 21, 68, 77 площею - 88,8 кв.м.;

на другому поверсі, нежитлові приміщення, поз. І, ІІ , 201-212, 234, 235, 236, площею -291,7 кв.м.;

на третьому поверсі нежитлові приміщення, поз. 301-331, 333, 336-349, площею - 1194,4 кв.м.;

на четвертому поверсі нежитлові приміщення, поз. 402, 403, площею - 34,8 кв.м.,

а всього загальною площею 1 609,7 кв.м. (з урахуванням місць загального користування), що знаходяться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58.

Згідно з пунктом 2.1 Договору № 1/13, Наймодавець зобов'язується передати нежитлові приміщення у користування новому Наймачу з 01.06.2013 року.

Строк найму вищенаведених нежитлових приміщень починається з 01.06.2013 року, якщо не буде достроково припинений сторонами та закінчується 31.12.2014 року. (п. 2.3 Договору №1/13).

Пунктом 13.1 Договору №1/13 передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання та передання Наймачу нежитлових приміщень за Актом прийому-передачі та припиняє дію 31.12.2014 року.

Розмір щомісячної орендної плати за користування приміщеннями загальною площею - 1609,7 м 2 становить 62 874,88 грн. (п. 3.2 Договору №1/13).

Пунктом 7.3. Договору №1/13, сторони визначили, що у випадку затримання передачі вказаного у п.1.1. цього договору нерухомого майна, Наймодавець (Позивач) сплачує на користь Наймача - ТОВ "Український Дім Атлант" штраф у розмірі половини (50%) вартості оренди, що становить 31 437 грн. 44 коп.

Як вказує Позивач, у зв'язку з тим, що він фактично не міг передати в оренду (новому Орендарю) вказані вище приміщення з підстав не звільнення орендованих Відповідачем приміщень, станом на 01.10.2013 року ним не отриманий щомісячний прибуток від здачі в оренду нерухомого майна.

Згідно з розрахунком Позивача, ним в період з червня по жовтень 2013 року (4 місяці) недоотриманий прибуток щомісячно в сумі 62 874,88 грн. (п. 3.2 Договору №1/13), що становить загальну суму за вказаний період в розмірі 251 499,52 грн. (62 874,88 грн. х 4 місяці = 251 499,52 грн.).

Відповідно п. 7.3. Договору № 1/13, новим Наймачем - ТОВ "Український Дім Атлант" на адресу позивача направлено претензію №17/01 від 10.09.2013 року (а.с. 50-51) про сплату штрафу у розмірі 31 437 грн. 44 коп., яку відповідно Позивач повинен сплатити новому Наймачу та вказана оплата для Позивача у розумінні приписів ч. 2 ст. 22 ЦК України є збитками, які повинні бути йому відшкодовані Відповідачем.

26.11.2013 року Позивач направив на адресу господарського суду доповнення до позовної заяви, з урахуванням яких фактично збільшив розмір позовних вимог в розмірі 278907грн. 00коп. реальних збитків за погіршення стану речі переданої в піднайом, в зв'язку з невиконанням обов'язку з проведення поточного ремонту відповідачем.

В обґрунтування посилається на те, що 31.10.2013 року у зв'язку з поверненням орендованого майна у стані гіршому, ніж в якому річ була передана в піднайом, Третьою особою був складений Акт приймання-передачі приміщень від Відповідача (а.с.67), за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58. При складенні вказаного Акту та обстеженні спірних приміщень Третьою особою були виявлені недоліки, які зафіксовані в Акті приймання-передач.

Третя особа неодноразово направляла на адресу Відповідача вищезгаданий Акт, в тому числі як нарочно так і листом №3112/13 від 18.11.2013 року, направленим на адресу останнього 20.11.2013 року (а.с.68, 69).

Відповідач Акт приймання-передачі приміщень не підписав, з листом від 08.11.2013 року за № 11-16-06525 (а.с.146) направив на адресу Третьої особи свій Акт приймання-передачі нерухомого майна, вказавши при цьому про умови п. 2.8 Договору оренди, відповідно до якого обов'язок складання вказаного Акту покладається на Орендаря в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту, на замовлення Третьої особи Приватним підприємством "Альта-Консалтінг" в особі оцінювача ОСОБА_13, що діє на підставі Сертифікату НОМЕР_1 від 05.12.11р. суб'єкта оціночної діяльності (а.с.90), Свідоцтва НОМЕР_2 від 12.06.02р. про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів (а.с. 91), Сертифікату НОМЕР_3 від 03.02.01р. (а.с. 92) та Посвідчення НОМЕР_4 від 24.01.13р. про підвищення кваліфікації оцінювача (а.с. 93), був складений Звіт про оцінку вартості ремонтно-відновлювальних робіт в приміщеннях 2-го та 3-го поверхів адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, від 05.11.2013 року станом на 01.11.2013 року (а.с. 72-88).

Згідно з даними Звіту вартість ремонтно-відновлювальних робіт в приміщеннях 2-го та 3-го поверхів адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, з врахуванням вартості матеріалів та вартості проведення вказаних робіт, становить суму в розмірі 278 907 грн. 00 коп., яку Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь.

26.11.2013 року Позивач на адресу Відповідача направив претензію №1677 від 20.11.2013 року (а.с.113-114) з проханням в добровільному порядку здійснити відшкодування реальних збитків, завданих внаслідок незбереження орендованого майна в належному стані.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість в сумі 278 907 грн. 00 коп. не сплатив.

5. Доводи за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

5.1 Щодо доводів апеляційної скарги про припинення дії договору оренди № 40 від 28.10.2011р.

З встановлених під час розгляду справи обставин вбачається ,що між позивачем Компанією «BREESTOL COM LLP» - наймодавцем та ТОВ «ВІПРОМ» - наймачем виникли зобов'язання з договору найму № 3/11 від 28.10.2011р. нежитлових приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, загальною площею - 5 117,7 кв.м., зазначеним договором наймодавцем надано право наймачу передавати орендоване нерухоме майно у користування іншим особам за угодами піднайму майна без попередньої згоди наймодавця.

Між ТОВ «ВІПРОМ» - орендодавцем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області - орендарем зобов'язання виникли з договору оренди нерухомого майна № 40 від 28.10.2011р., яке знаходиться за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58 загальною площею 1609,7кв.м.

Матеріалами справи встановлено, що об'єктом оренди за договором оренди нерухомого майна № 40 від 28.10.2011р. є саме частина нежилих приміщень, які третя особа отримала у користування від Компанії «BREESTOL COM LLP» на підставі договору № 3/11 від 28.10.2011р.

Правовідносини найму (оренди) врегульовані Цивільним кодексом України (книга п'ята «Зобов'язальне право», Глава 58 «найм (оренда)» ), Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що між сторонами у справі позивачем та третьою особою та між третьою особою та відповідачем цивільні права та обов'язки виникли з двох окремих договорів найму (оренди), які повинні сторонами угод виконуватись відповідно до умов цих договорів та актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 761 ЦК України встановлено що, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Пунктом 1 статті 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

З матеріалів справи вбачається , що третя особа мала право передати у піднайм нерухоме майно, договір оренди майна №40 від 28.10.2011р. відповідає за своїм змістом положенням про договір найму, за строком дії зазначений договір не перевищував строку найму встановленого договором №3/11 між третьою особою та позивачем.

Однак судова колегія зазначає, зі змісту договору № 40 від 20.10.2011р. вбачається, що третя особа - ТОВ «ВІПРОМ» при укладенні договору діяла від свого імені та на підставі статуту, в договорі не вказано, що об'єкт оренди знаходиться у нього у тимчасовому користуванні на певний строк та що майно передається у піднайм. Розділ 10 договору містить умови про строк чинності, умови зміни та припинення договору. Зокрема п. 10.1 містить умову про пролонгацію дії договору на той же самий строк і на тих же умовах п. 10.3-10.4 - визначають умови дострокового розірвання договору за згодою сторін та оформлення змін та розірвання договору додатковими угодами, 10.6 - розірвання договору за вимогою однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання сторонами своїх обов'язків.

Зазначене дає підстави зробити висновок, що третьою особою укладено з відповідачем договір оренди (найму), а не піднайму, договір не передбачає умов автоматичного його припинення, у зв'язку будь-якими обставинами, які можуть виникнути у наймодавця, третьою особою не дотримано вимог ч.2 ст.769 ЦК України щодо обов'язку наймодавця при укладенні договору найму повідомляти наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач та Третя особа підписавши 01.04.2013 року Додатковий договір про розірвання Договору найму нежитлових приміщень №3/11 від 28.10.2011 року, фактично підтвердили факт припинення своїх господарських правовідносин за вказаним договором - 31.05.2013 року.

Посилання апелянта на норми п. 1 ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 774 ЦК України та те що спірний договір № 40 від 28.10.2011р. є фактично договором піднайму і автоматично припинив свою дію 31.05.2013р. з огляду на укладення між позивачем та третьою особою додаткової угоди про розірвання договору найму №3/11 від 28.10.2011р. та тим самим змінили строк договору найму до 31.05.2013р., відхиляються судовою колегією як помилкові, так як зміни або доповнення, розірвання, припинення договірних відносин між суб'єктами господарювання, повинні відбуватися у відповідності до вимог діючого законодавства та умов договору, що кореспондуються нормами ст. ст. 651, 654 ЦК України.

Договір оренди №40 від 28.10.2011р. фактично припинив свою дію за згодою сторін, шляхом підписання 31.10.2013р. акту приймання передачі нерухомого майна з оренди.

5.2 щодо доводів апеляційної скарги про законність та обґрунтованість позовних вимог про відшкодування упущеної вигоди та збитків понесених внаслідок сплати штрафних санкцій.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

До збитків відносяться втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків у розумінні статей 614, 623 ЦК України та ст. 226 ГК України є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 509 зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Тобто, вище зазначені норми щодо відповідальності у вигляді відшкодування збитків можуть бути застосовані до сторін у зобов'язанні. А саме у відносинах між позивачем та третьою особою за договором № 3/11.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлено статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Апелянт стверджує, що з вини відповідача ним упущено вигоду та понесені збитки, обґрунтовуючи тим, що договір піднайму № 40 від 28.10.2011р. припинив свою дію 31.05.2013р. і у відповідача виник обов'язок щодо повернення майна з користування об'єкт оренди 31.05.2013р;

25.05.2013р. ним було укладено договір №1/13 з ТОВ « Український дім «Атлант» про передачу останньому в оренду нежитлові приміщення 1.06.2013., які відповідач повинен був повернути з користування 31.05.2013;

За умовами зазначеного договору він повинен був отримувати щомісячно прибуток у розмірі 62874грн. 88коп., в якості орендної плати станом на 1.10.2013р. сума недоотриманого прибутку (упущеної вигоди) склала 251 499,52 грн., а за невиконання обов'язку з передачі об'єкта оренди орендарю повинен сплатити штрафні санкції у розмірі 31437грн. 44коп.

Протиправну поведінку Регіонального відділення ФДМУ вбачає в невиконанні обов'язку повернути 31.05.2013р. нерухоме майно з суборенди, у зв'язку з припиненням дії договору №40 від 28.10.2011, мала по собі прямий наслідок, який полягав у неотриманні власником майна реального прибутку, а також виникнення обов'язку сплатити штрафні санкції.

Ці доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи, а саме:

Позивач з відповідачем не перебували у договірних відносинах. У відповідача перед позивачем не виникло обов'язку повернути майно саме позивачу 31.05.13р.

Обов'язок повернути майно з найму виник перед позивачем у третьої особи ТОВ «ВІПРОМ», оскільки позивач та третя особа уклали додаткову угоду від 1.04.2013р.до договору найму нерухомого майна №3/11 від 28.10.2011р. про розірвання його з 31.05.2013р.

Судом встановлено, що Договір № 40 від 20.10.2013р. не є договором суборенди чи піднайму. Зазначений договір припинив свою дію у зв'язку з поверненням майна відповідачем третій особі (орендодавцю за договором) 31.10.2013р. Третя особа не дотрималася вимог ч. 2 ст. 769 ЦК України щодо обов'язку наймача при укладенні договору найму повідомляти наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм.

Посилання апелянта на те що ним реально понесені збитки у вигляді сплаченої ТОВ «Український Дім Атлант» у сумі 31 437,44коп. штрафних санкцій платіжною квитанцією від 21.05.2014р., судовою колегією не приймається з огляду на положення ст. 101 ГПК України оскільки зазначені обставини виникли після прийняття рішення судом першої інстанції.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність передумов для задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків та шкоди у розумінні статей 614, 623, 1166 ЦК України та ст. 226 ГК України та відсутність складу цивільного правопорушення з боку відповідача перед позивачем.

5.3 Щодо доводів апеляційної скарги стосовно позовних вимог про відшкодування реальних збитків за погіршення стану речі переданої в піднайм.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору оренди №40 від 28.10.2011 року, індивідуально-визначене нерухоме майно загальною площею - 1609,7 кв.м. (з урахуванням місць загального користування) що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 58 було 28.10.2011 року передано від Третьої особи до Відповідача за Актом приймання-передачі нерухомого майна в оренду (найм) до Договору № 40 від 28.10.2011 року (а.с.30).

Вказаним Актом прийому-передачі нерухомого майна сторони підтвердили, що недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню нерухомого майна за призначенням на момент його огляду Орендарем (Відповідачем) не виявлено, будь-яких претензій щодо якісних характеристик приміщень у Орендаря немає, та сторони погодилися що приміщення передані в належному стані.

На підставі Акту обстеження спірних приміщень від 31.10.2013 року (а.с.70-71) складеного за участю Третьої особи та Позивача, але без участі представника Відповідача з метою визначення вартості відновлювального ремонту, на замовлення Третьої особи, Приватним підприємством "Альта-Консалтінг" був складений Звіт про оцінку вартості ремонтно-відновлювальних робіт в приміщеннях 2-го та 3-го поверхів адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, від 05.11.2013 року станом на 01.11.2013 року (а.с. 72-88).

Згідно з даними Звіту, вартість ремонтно-відновлювальних робіт в приміщеннях 2-го та 3-го поверхів адміністративної будівлі, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 58, з врахуванням вартості матеріалів та вартості проведення вказаних робіт, становить суму в розмірі 278 907 грн. 00 коп.

В обґрунтування позивач посилався на ст. 776, 779 ЦК України щодо обов'язку відповідача з проведення поточного ремонту об'єкту оренди, та обов'язку наймача усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Посилається на укладення договору підряду з ТОВ «Міжнародна будівельна компанія «Україна-Канада» від 16.12.13р. згідно якого підрядник зобов'язався виконати роботи з ремонтно відновлювальних робіт нежитлових приміщень 2-го та 3-го поверхів адміністративної будівлі за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58 у тому числі на другому поверсі приміщення 201, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 234, 235, 236;

- на третьому поверсі приміщення 301, 302, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 324, 325, 327, 328, 329, 330, 337, 338, 339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, а саме роботи зі зняття старої фарби зі стін та стелі, потравка пошкоджених поверхонь протигрибковою рідиною, підготовка поверхні білення та фарбування, закладення отворів, що лишилися після демонтажу кондиціонерів, білення та фарбування, демонтаж старої керамічної плитки зі стін та підлоги, зняття старої фарби, потравка пошкоджених поверхонь протигрибковою рідиною, підготовка поверхні під кладку нової плитки та під фарбування, укладка плитки та фарбування. Циклювання і шліфування підлоги в усіх приміщеннях, покриття їх лаком. Роботи повинні здійснюватися підрядником: початок робіт не пізніше 01.06.2014р; - закінчення робіт 01.12.2014р. Вартість робіт за договором становить 296 000грн., посилається на перерахування підряднику вартості робіт 21.05.2014 р. у сумі 295190,43грн. (т.2 А.С.83-93)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 776 ЦК Україна поточний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 779 встановлено, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Уразі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Як вже зазначалося вище позивач та відповідач не перебували у договірних відносинах найму щодо спірного майна. Наймачем по відношенню до відповідача виступало ТОВ «ВІПРОМ» саме цими сторонами визначався стан майна на момент його передачі в оренду за договором оренди майна №40 від 28.10.2011р.

Оцінюючи докази по справі суд першої інстанції, і з цією оцінкою погоджується судова колегія, суд дійшов висновку що Актом прийому-передачі нерухомого майна від 28.10.2011 року хоча сторони підтвердили, що приміщення передані в належному стані, але у Акті фактично не відображений технічний стан приміщень на момент його передачі в оренду

Акт обстеження спірних приміщень від 31.10.2013 року, яким встановлено недоліки приміщень (а.с.70-71), складений за відсутності представника Відповідача.

Надані на стадії апеляції докази реального понесення витрат на ремонт приміщень також не приймаються судовою колегією в силу ст. 101 ГПК України, оскільки витрати понесені позивачем фактично вже після розгляду судом справи по суті.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджено наявність складу цивільного правопорушення та відсутність передумов для задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків та шкоди у розумінні статей 614, 623, 1166 ЦК України та ст. 226 ГК України з боку відповідача перед позивачем, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову у цій частині.

Керуючись ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії "BREESTOL COM LLP" ("БРИСТОЛ КОМ ЛЛП") - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 року у справі №904/8360/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 28.07.2014р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд