Ухвала

від 11.07.2014 по справі 1/261-20/57(1/288-28/129)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 липня 2014 року Справа № 1/261-20/57(1/288-28/129)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Бакуліної С.В., Грейц К.В., Губенко Н.М., Мачульського Г.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкербуд" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.03.2014 у справі№1/261-20/57(1/288-28/129) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Анкербуд" до 1. Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" 2. Управління капітального будівництва Львівської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Колективне підприємство "Завод будівельних конструкцій" 2. Львівське обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" 3. головне управління державної казначейської служби України у Львівській області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Львівська міська рада 2. Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради 3. Львівська обласна державна адміністрація 4. Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради за участюпрокуратури Львівської області провідшкодування 2859772,00 грн. збитків, завданих знесенням виробничих та побутових приміщень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкербуд" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" та Управління капітального будівництва Львівської міської ради солідарно 873328,00 грн. збитків, завданих знесенням виробничих та побутових приміщень.

Справа переглядалась судами неодноразово.

При новому розгляді справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкербуд" збільшило позовні вимоги та просило стягнути солідарно з відповідачів збитків у розмірі 2859772,00 грн.

Під час останнього розгляду справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2012 у справі №1/261-20/57(1/288-28/129), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2013, у позові відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 04.03.2014 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анкербуд" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2014 у справі №1/261-20/57(1/288-28/129), в якій просить скасувати вказану постанову та рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги незастосуванням та невірним застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду від 05.06.2013 у справі №29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012, від 23.01.2008 у справі №31/165-07, від 16.10.2012 у справі №5023/9110/11, від 09.12.2008 у справі №21/75-08(34/108-07(20/52), від 11.01.2011 у справі №14/109.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2014 у справі №1/261-20/57(1/288-28/129), про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо відмови у задоволенні позову про стягнення збитків, завданих знесенням виробничих та побутових приміщень. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно того, що позивач не має передбачених законодавством доказів на підтвердження його права власності на спірне майно в тих межах і об'ємах, які заявлено у позові, що свідчить про відсутність доказів порушення права власності позивача на об'єкти, які були знесені, а відтак, право, на якому наполягає позивач, не може бути захищене обраним позивачем способом.

Водночас, приймаючи постанову від 05.06.2013 у справі №29/639-25/35-А-61/204-55/137-2012, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для стягнення матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями органу державної влади, виходячи з того, що в результаті протиправних дій відповідача-1 щодо конфіскації та знищення майна позивача, останній був позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись належним йому на праві власності майном, у результаті чого позивачу нанесено збитків.

У постанові від 23.01.2008 по справі №31/165-07 Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанцій щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої незаконним знесенням відповідачами будівлі, що на праві власності належала позивачу, виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи стосовно наявності у діях відповідачів повного складу цивільного правопорушення, що є підставою для задоволення позову.

Приймаючи постанову від 16.10.2012 у справі №5023/9110/11, суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою задоволено позов про стягнення майнової шкоди, завданої пошкодженням посівів соняшника позивача. При цьому, Вищий господарський суд України виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що відповідачем-1 не дотримано санітарно-захисних зон, визначених ДСП 382-96, від ділянок авіаційно-хімічних обробок до населених пунктів та інших об'єктів, внаслідок чого агрохімікат потрапив на поля соняшника позивача з пошкодженням на них посівів, чим завдано позивачу збитків та підтверджено протиправність поведінки відповідача-1; крім того, встановлено причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача-1 і збитками позивача, вину відповідача-1, тобто встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

У постанові від 09.12.2008 по справі №21/75-08(34/108-07(20/52) Вищий господарський суд України дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями органу державної влади, виходячи з того, що державною виконавчою службою було вилучене та реалізоване належне позивачу на праві власності майно без його згоди.

У постанові від 11.01.2011 по справі №14/109 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо стягнення з відповідача-2 шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, виходячи з встановленого судами попередніх інстанцій факту ушкодження транспортного засобу позивача саме з вини відподівача-2, оскільки останній на законних підставах володів транспортним засобом, яким спричинено ДТП.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків. При цьому, правова оцінка повноти дослідження попередніми судовими інстанціями обставин справи та поданих доказів не здійснюється Верховним Судом України під час перегляду справи.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Анкербуд" у допуску справи №1/261-20/57(1/288-28/129) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Бакуліна К.Грейц Н.Губенко Г.Мачульський