Постанова

від 31.07.2014 по справі 923/135/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року Справа № 923/135/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівФролової Г.М., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоверфь-Херсон" на постанову від 25.02.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі№923/135/13-г господарського суду Херсонської області за позовом за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:Херсонського міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1: 1. Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоверфь-Херсон" 1. Відділу Держкомзему у Каховському районі Херсонської області, 2. Головного управління Держкомзему у Херсонській області провизнання недійсними розпорядження, договору купівлі-продажу, державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - 2)Крижановський М.М. (дов. від 25.05.12)

Від Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 08.07.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Херсонський міжрайонний екологічний прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області, ТОВ "Судоверфь-Херсон" про визнання недійсним п.1 та п.3 розпорядження Каховської районної державної адміністрації №284 від 07.05.2008 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку (шляхом викупу) для обслуговування будівельно-розвантажувального майданчика ТОВ "Судоверфь-Херсон"; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.05.2008, укладеного між Каховською районною державною адміністрацією та ТОВ "Судоверфь-Херсон" щодо земельної ділянки водного фонду р. Дніпро загальною площею 1,19 га, що знаходиться за адресою: смт. Любимівка, вул.Індустріальна, 10, в межах Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області; визнання недійсним державного акту серії ЯД № 748524, виданого 20.05.2008 ТОВ "Судоверфь-Херсон" на право власності на земельну ділянку площею 1,19 га, що знаходиться за адресою: смт.Любимівка, вул.Індустріальна, 10 в межах Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області; зобов'язання Каховської районної державної адміністрації та ТОВ "Судоверфь-Херсон" повернути один одному усе одержане за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2008, вартість якої складає 122332 грн.

Справа розглядалась неодноразово. Позовні вимоги уточнювались.

Останнім рішенням господарського суду Херсонської області від 24.12.2013 (суддя Клепай З.В.) позов задоволено частково,

визнано недійсними п.1 та п.3 розпорядження Каховської районної державної адміністрації № 284 від 07.05.2008 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку (шляхом викупу) для обслуговування будівельно-розвантажувального майданчика ТОВ "Судоверфь-Херсон";

визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2008, укладений між Каховською районною державною адміністрацією та ТОВ "Судоверфь-Херсон" щодо земельної ділянки загальною площею 1,19 га, що знаходиться за адресою: смт.Любимівка, вул.Індустріальна, 10, в межах Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області;

визнано недійсним Державний акт серії ЯД № 748524, виданий 20.05.2008 ТОВ "Судоверфь-Херсон" на право власності на земельну ділянку площею 1,19 га, що знаходиться за адресою: смт.Любимівка, вул.Індустріальна, 10, в межах Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області;

зобов'язано Каховську районну державну адміністрацію повернути ТОВ "Судоверфь-Херсон" все одержане за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 14.05.2008, що зареєстрований у реєстрі №1321, вартість якої складає 122332 грн;

по відношенню до вимог про повернення ТОВ "Судоверфь-Херсон" земельної ділянки Каховській районній державній адміністрації провадження у справі припинено.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 у складі: Величко Т.А., Бойко Л.І., Таран С.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Судоверфь-Херсон" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.18, 19, 20, 21, 140 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Каховської районної державної адміністрації від 29.01.2008 за № 59 надано дозвіл ТОВ "Судоверфь-Херсон" на розробку технічної документації земельної ділянки у власність (шляхом викупу) для обслуговування будівельно-розвантажувального майданчика із земель ВАТ "Управління будівництва "Укрводбуд", орієнтованою площею - 1,25 га, що знаходиться за адресою: селище Любимівка, вул. Індустріальна, 10, в межах Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області.

Відповідно до технічної документації із землеустрою, зазначена земельна ділянка розташована в межах Любимівської селищної ради Каховського району біля Головної насосної станції Каховського магістрального каналу на північ 0,3 км. З північного заходу - Каховське водосховище, з північного сходу - землі ДП "Каховське лісове господарство" в межах Василівської сільської ради, з усіх інших боків - землі Управління Каховського магістрального каналу.

Відповідно до висновку Відділу земельних ресурсів у Каховському районі щодо надання земельної ділянки у користування та погодження землевпорядної документації від 21.03.2008 за № 156/01-22, існуюча категорія та склад угідь на земельній ділянці, яка надається, згідно з даними форми 6-зем - землі водного фонду, водогосподарські підприємства - 1,19 га, а проектна категорія земель та склад угідь - землі промисловості, забудовані землі - 1,19 га.

Розпорядженням райдержадміністрації від 07.05.2008 за № 284 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку (шляхом викупу) ТОВ "Судоверфь-Херсон" площею 1,19 га для обслуговування будівельно-розвантажувального майданчика за рахунок земель, раніше наданих у постійне користування ВАТ Управління "Укрводбуд", розташовану за вищевказаною адресою. Також вирішено продати товариству зазначену земельну ділянку.

На підставі вказаного розпорядження між Каховською районною державною адміністрацією (продавець) та ТОВ "Судоверфь-Херсон" (покупець) 14.05.2008 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку з усіма обтяженнями, обмеженнями і сервітутами за згаданою адресою загальною площею 1,19 га, згідно плану земельної ділянки, що додається.

Договір нотаріально посвідчено (номер у реєстрі нотаріальних дій: 1321) та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 2888571.

Ціна продажу за цим договором складає 122332,00 грн. без урахування податку на додану вартість (п. 2.1. договору).

На підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Судоверфь-Херсон" видано державний акт серії ЯД № 748524 від 20.05.2008 на право власності на згадану земельну ділянку. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2АА001938-020872400002.

Херсонський міжрайонний екологічний прокурор, вважаючи, що при передачі земель водного фонду у власність ТОВ "Судоверфь-Херсон" мало місце порушення вимог земельного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Господарським судом першої інстанції зазначено, що відповідно до рішення Каховської ради народних депутатів Херсонської області №164 від 21.04.2000, на підставі якого спірна земельна ділянка надавалась у постійне користування попередньому землекористувачу - Херсонському управлінню будівництва зрошувальних систем "Укрводбуд" - цим рішенням відведено в постійне користування Херсонського обласного управління будівництва зрошувальних систем "Укрводбуд" земельну ділянку площею 1,25 га під розвантажувально-навантажувальний майдан сипучих вантажів, що розташований біля ГНС Головного Каховського Магістрального каналу, за рахунок земель запасу /Каховське водосховище/.

Така класифікація земельної ділянки відповідала нормам ст.78 чинного на той час Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року, яка передбачала, що до земель водного фонду належать землі, зайняті ріками, озерами, водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені по берегах водойм під смуги відведення.

Землі в смугах відведення надаються органам водного господарства та іншим організаціям для спеціальних потреб і використовуються ними для лісопосадок, ремонту споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень, складів тощо.

Зони охорони встановлюються навколо водойм, водних джерел і гідротехнічних споруд для виконання комплексу санітарних, протиерозійних заходів і створення захисних лісонасаджень з метою збереження і поліпшення водних ресурсів.

Частиною 1 статті 58 Земельного кодексу України та статтею 4 Водного кодексу України (в редакції чинній, на час прийняття оскаржуваного розпорядження та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки) визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів.

Розміри прибережних захисних смуг регулюються нормами ст. 60 Земельного кодексу України та ст.89 Водного кодексу України та на той час не передбачалось їх встановлення за окремим проектом землеустрою.

Судами також встановлено, що віднесення переданої у власність ТОВ "Судоверфь-Херсон" земельної ділянки до земель водного фонду підтверджується схемами розташування земельної ділянки, кадастровим планом, із яких вбачається, що земельна ділянка перебуває в межах земель водного фонду.

Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ст.85 Водного кодексу України у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Під час виготовлення технічної документації із землеустрою відділом земельних ресурсів у Каховському районі 21.03.2008 надано висновок за №156/01-22 щодо надання земельної ділянки у користування та погодження землевпорядної документації, з якого вбачається, що існуюча категорія та склад угідь на земельній ділянці, яка надається згідно з даними форми 6-зем - землі водного фонду, водогосподарські підприємства - 1,19 га, а проектна категорія земель та склад угідь - землі промисловості, забудовані землі - 1.19 га.

З урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004р. "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" зміна категорії земель здійснюється за проектами відведення цих земельних ділянок, а не технічної документації із землеустрою, а тому суди обгрунтовано зазначили, що вказана технічна документація із землеустрою розроблена та погоджена незаконно.

Пунктом 1 розпорядження Каховської районної державної адміністрації від 07.05.2008 за №284 затверджено проект технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку (шляхом викупу) ТОВ "Судоверфь-Херсон" площею 1,19 га для обслуговування будівельно-розвантажувального майданчика за рахунок земель раніше наданих у постійне користування ВАТ управління "Укрводбуд", розташованої на території Любимівської селищної ради Каховського району за адресою: Херсонська область, Каховський район, селище Любимівка, вул.Індустріальна, 10. Пунктом 3 вказаного розпорядження прийнято рішення про продаж зазначеної земельної ділянки ТОВ "Судоверфь-Херсон".

Водночас, дозвіл ТОВ "Судоверфь-Херсон" на розробку проекту технічної документації із землеустрою надавався Каховською райдержадміністрацією відносно земельної ділянки площею 1,25 га, що знаходиться за адресою: селище Любимівка, вул.Індустріальна, 10, в межах Любимівської селищної ради Каховського району Херсонської області.

У зв'язку із фактичною зміною площі земельної ділянки, що планувалася для передачі у власність ТОВ "Судоверфь-Херсон", зміни її цільового призначення (із земель водного фонду на землі промисловості) та невизначення її в натурі (на місцевості), відповідно до вимог п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 за №677 суди правильно зазначили про необхідність розроблення саме проекту відведення спірної земельної ділянки, а не технічної документації із землеустрою.

Крім того, відповідно до висновку від 21.03.2008 за № 156/01-22 відділ земельних ресурсів у Каховському районі погодив землевпорядну документацію щодо надання вищезазначеної земельної ділянки у користування, а розпорядженням дану ділянку передано у власність (шляхом викупу).

Відповідно до ст.ст. 83, 84 Земельного кодексу України передача земель водного фонду у приватну власність заборонена, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими випадками є, відповідно до ч.2 ст. 59 Земельного кодексу України, безоплатна передача у власність замкнених природних водойм (загальною площею до 3-х га).

Передача земельних ділянок водного фонду у власність шляхом викупу, у т.ч. за цивільно-правовими угодами з метою обслуговування будівельно-розвантажувального майданчика земельним законодавством, що діяло на час прийняття розпорядження, не передбачалося.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України, п.2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" державна адміністрація здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

З огляду на викладене, суди дійшли правомірно висновку про визнання недійсним п.п.1, 3 розпорядження № 284 від 07.05.2008 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку (шляхом викупу) для обслуговування майданчика ТОВ "Судоверфь-Херсон", оскільки, в даному випадку, Каховська РДА діяла всупереч вимог законодавства України.

Що стосується позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.05.2008, колегія суддів відзначає наступне.

Загальні умови дійсності правочину визначені ст. 203 Цивільного кодексу України. Так, згідно з частиною 1 зазначеної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, п. "в" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для укладання спірного договору купівлі-продажу землі від 14.05.2008 було розпорядження Каховської районної державної адміністрації № 284 від 07.05.2008, яке було прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та визнається недійсним, а тому спірний договір купівлі-продажу землі також підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, суди правомірно задовольнили позов в цій частині.

Відповідно до п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 за №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування. В ухвалі Верховного Суду України від 08.06.2011 року у справах про скасування державних актів на право на землю сформована наступна правова позиція: державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Враховуючи, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №748524 від 20.05.2008 виданий на підставі розпорядження Каховської районної державної адміністрації № 284 від 07.05.2008 та договору купівлі продажу земельної ділянки від 14.05.2008, які у судовому порядку визнані недійсними, суди обгрунтовано дійшли висновку про визнання недійсним вказаного акту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

За таких обставин, суди обгрунтовано задовольнили позов в частині повернення усього одержаного за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2008.

Що стосується посилання касатора не необгрунтовану відмову судами у застосуванні строків позовної давності, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.13 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Позивачем по справі є безпосередньо Херсонський міжрайонний екологічний прокурор, а тому перебіг строку позовної давності починається з дати, коли про порушення чинного законодавства відповідачами дізнався безпосередньо Херсонський екологічний міжрайонний прокурор.

Судом першої інстанції встановлено, що про можливість порушення відповідачами норм чинного земельного та водного законодавства Херсонському міжрайонному екологічному прокурору стало відомо із повідомлення СБУ в Херсонській області у листопаді 2012р. Позов поданий 01.02.13, тобто в межах строків позовної давності, а тому підстави для задоволення заяви другого відповідача про застосування строку позовної давності відсутні.

Колегія суддів звертає увагу касатора, що статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Судоверфь-Херсон" залишити без задоволення.

Постанову від 25.02.2014 Одеського апеляційного господарського суду у справі №923/135/13-г господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко