Вирок

від 16.05.2007 по справі 1-76/07

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОПІЯ

КОПІЯ

                                                                                                                Справа

№ 1-76/07

2007 рік

ВИРОК

 іменем України

16

травня 2007 року                                                       м.  Володимир-Волинський

Володимир-Волинський

міський суд Волинської області в складі:

головуючого:

судді Лященка О.В. при секретарі: Шафатинській О.В. з участю потерпілого: ОСОБА_2  представника потерпілого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.

Володимир-Волинський кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  уродженця та жителя АДРЕСА_2,  українця, 

громадянина України,  освіта

середня-спеціальна,  має на утриманні

малолітню дитину,  не одруженого,  не працюючого,  не судимого,

у злочині,  передбаченому 

ст. 125 ч.2 КК України, -

встановив:

31

грудня 2006 року,  біля 16 год, 

ОСОБА_1, 

перебуваючи біля приміщення хліва, 

поблизу будинку АДРЕСА_1, 

Волинської області,  що належить

ОСОБА_2 ,  під час сварки,  на грунті особистих неприязних

стосунків,  умисно наніс ОСОБА_2  удари в різні частини тіла,  при цьому порвав його куртку,  вартістю 137 грн. та заподіяв останньому,  згідно висновку судово-медичної експертизи №

154 від 25.04.2007 року,  тілесні

ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, 

голови,  правої руки,  рани обличчя, 

які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та легких

тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.

Підсудний

ОСОБА_1 у вчиненні злочину винним себе не визнав. Суду показав,  що дійсно 31 грудня 2006 року,  біля 16 год,  він побачив біля приміщення хліва,  поблизу будинку АДРЕСА_1,  свого сусіда ОСОБА_2  Підійшов

до потерпілого і між ними виник конфлікт з приводу цієї забудови,  під час якого ОСОБА_2  обізвав

його. В

результаті чого сварка переросла в бійку, 

в ході якої він наніс ОСОБА_2 

удари в різні частини тіла. Вважає, 

що не вчинив злочину,  а

відреагував на образу. Просить його не карати. Цивільні позови не визнає.

Суд вважає,  що вина ОСОБА_1 у вчиненому повністю доведена

в судовому засіданні та стверджується наступними доказами:

·      показами

потерпілого ОСОБА_2

,  який показав,  що 31 грудня 2006 року,  біля 16 год,  коли він знаходився біля свого хліва,  до нього підійшов підсудний ОСОБА_1 і між

ними виник конфлікт з приводу цієї забудови, 

який переріс в бійку,  в ході якої

ОСОБА_1 умисно наніс йому удари в різні частини тіла та заподіяв тілесних

ушкоджень. Просить притягнути підсудного до кримінальної відповідальності та

задовільнити цивільний позов;

·      показами

свідка ОСОБА_4,  яка суду показала,  що проживає з підсудним у незареєстрованому

шлюбі,  вона була очевидцем конфлікту між

потерпілим та підсудним,  який мав місце

31 грудня 2006 року,  біля 16 год,  коли вони знаходились біля хліва ОСОБА_2  Цей конфлікт переріс в бійку між ними,  в ході якої потерпілий одержав тілесні

ушкодження;

·      показами

свідка ОСОБА_5,  який ствердив,  що був очевидцем конфлікту між потерпілим та

підсудним,  який мав місце 31 грудня 2006

року,  біля 16 год, 

коли вони знаходились біля хліва ОСОБА_2  Цей конфлікт переріс в бійку між ними,  в результаті якої ОСОБА_2  одержав тілесні ушкодження.;

·      відмовним

матеріалом № 57 за заявою ОСОБА_2

,  з матеріалів якого вбачається,  що підсудний визнавав факт нанесення

потерпілому ОСОБА_2  тілесних ушкоджень

під час даного конфлікту.;

·      висновком

судово-медичної експертизи № 154 від 25.04.2007 року,  яким стверджується,  що потерпілому було заподіяно тілесні

ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, 

голови,  правої руки,  рани обличчя, 

які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та легких

тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.

При

обранні міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку вчиненого та

дані про його особу. Злочин,  який вчинив

підсудний,  відносяться до категорії

злочинів невеликої тяжкості.

Даний

злочин підсудний вчинив вперше, 

характеризується позитивно,  має

сім»ю та малолітню дитину.

За таких

даних про його особу суд призначає йому покарання в межах санкції даної

статті,  яке не пов»язане з ізоляцією

його від суспільства та буде достатнім для його виправлення та недопущення

вчинення ним нових злочинів.

Обставин,  що пом»якшують чи обтяжують покарання

підсудного,  суд не вбачає.

Суд

враховує,  що підсудний вчинив даний

злочин під впливом образ зі сторони потерпілого,  який обізвав його сліпим,  а він це боляче сприйняв,  оскільки має вроджену ваду ока,  оскільки ці його доводи не спростовані

потерпілим. 

Позовні

вимоги потерпілого ОСОБА_2  в частині відшкодування матеріальних збитків на суму 150

грн. підлягають задоволенню частково відповідно до вимог  ст. с. 22, 

1166,  1195 ЦК України. Суд

вважає,  що між протиправними діями

підсудного,  що мали місце 31.12.2006

року та приведенням у непридатний стан куртки потерпілого,  є прямий причинний зв»язок. Як вбачається з

довідки про вартість,  наданої потерпілим

в обгрунтування цих позовних вимог, 

вартість куртки становить 137 грн., 

а тому ця сума підлягає до стягнення з підсудного в користь потерпілого ОСОБА_2  Вчинивши злочин,  в

результаті якого потерпілому умисно було заподіяно легких тілесних ушкоджень з

короткочасним розладом здоров»я, 

підсудний ОСОБА_1 заподіяв йому і моральної шкоди.

Суд вважає,  що відповідно до  ст. 23, 

1167, 1168 ЦК України

до стягнення підлягає моральна шкода в розмірі 700 грн.,  яку суд визначає з врахуванням ступеню вини

підсудного,  поведінки потерпілого,  що передувала вчиненню злочину,  глибини та тривалості його страждань та вимог

розумності та справедливості.

Суд

вважає,  що з підсудного слід стягнути в

користь потерпілого витрати пов»язані з оплатою його представника - адвоката

ОСОБА_3,  що згідно квитанції становлять

400 грн.

В решті позовних

вимог слід відмовити за недоведеністю.

Речові докази по

справі відсутні. Керуючись  ст.  ст. 27, 

323-324 КПК України,  суд -

засудив:

ОСОБА_1

визнати винним у вчиненні злочину, 

передбаченого  ст. 125 ч.2 КК

України,  призначивши покарання у виді

громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Цивільний позов

потерпілого ОСОБА_2  задовільнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1307

грн. 00 коп. матеріальних збитків,  700

грн. моральної шкоди та витрати по оплаті праці адвоката в розмірі 400

грн.,  а всього стягнути в його користь

1237 (одну тисячу двісті тридцять сім) гривень 00 копійок. В решті позовних

вимог відмовити за недоведеністю.

Речових доказів

по справі немає.

Вирок

може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з

моменту його проголошення.