Рішення

від 25.06.2009 по справі 33/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/199

25.06.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «КМС»

до                             товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про                            стягнення 606 805,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:       Дєдуш С.В. –представник за довіреністю № 63/04 від 09.04.09;

від відповідача:  не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМС»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про стягнення 606 805,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 09.12.2005 року укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 67/Ю-05, за яким відповідач відкрив вкладний (депозитний) рахунок № 2610701301790, на який прийняв від позивача кошти в сумі 500 000,00 грн. на умовах сплати процентів із розрахунку 15 % річних та строком повернення вкладу - 15 лютого 2006 року.

В подальшому сторонами строк дії договору декілька разів продовжувався та вносились інші зміни, так 29.09.2008 року був узгоджений додатковий договір № 22, в якому договір викладено в новій редакції: сума депозитного вкладу становить 100 000,00 грн., сплачуються проценти із розрахунку 19 % річних, строк повернення вкладу - 29 січня 2009 року.

Одночасно з дією попереднього договору, 06.05.2008 року сторони уклали ще один договір банківського вкладу в національній валюті № 85/Ю-08 «Бізнес», за яким відповідач відкрив вкладний (депозитний) рахунок № 2610004301790, на який прийняв від позивача кошти в сумі 500 000,00 грн. на умовах сплати процентів із розрахунку 15 % річних та строком повернення вкладу - 06 серпня 2008 року.

Згідно з Додатковим договором № 1 від 06 серпня 2008 р. сторони внесли зміні до договору № 85/Ю-08 «Бізнес»від 06.05.2008 року щодо розміру процентів за користування вкладом - 18,5 % та строку повернення вкладу - 06 лютого 2009 року.

Зі збігом строків дії договорів банківського вкладу, позивач звернувся до відповідача з листами № 18/01 від 29.01.2009 року (вх. № 1967 від 29.01.08) та № 20/02 від 04.02.2009 року (вх. № 2534 від 04.02.09), в яких просив повернути суми вкладів у розмірі 100 000,00 грн. і 500 000,00 грн. за договорами на розрахунковий рахунок 26006300500501.980, відкритий в АКБ «Новий».

Оскільки, суми вкладів не повернуті, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/199, розгляд справи призначено на 14.04.2009 року.

У судовому засіданні 14.04.2009 року представники сторін подали документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2009 року, а також спільну заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача суму вкладу в розмірі 600 000,00 грн., пеню в розмірі 6 049,32 грн., три проценти річних в розмірі 756,16 грн. та витрати по сплаті державного мита в сумі 6 068,05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що відповідачем повернено позивачу вклади в розмірі 100 000,00 грн. та у розмірі 500 000,00 грн. та у зв'язку з цим просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Судом оголошено перерву до 02.06.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі.

У судовому засіданні 02.06.2009 року представник позивача подав додаткові пояснення та підтримав свої позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Судом оголошено перерву до 15.06.2009 року для дослідження та оцінки доказів по справі.

У судовому засіданні 15.06.2009 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав доповнення до відзиву на позовну заяву, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом закінчено судовий розгляд справи.

Судом оголошено перерву до 25.06.2009 року.

В судовому засіданні 25.06.2009 року судом оголошено рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору та відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

09.12.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КМС»та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 67/Ю-05.

Також, 06.05.2008 року між сторонами підписано договір банківського вкладу в національній валюті № 85/Ю-08 («Бізнес»).

Відповідно до п.1.1 договору № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № 2610701301790 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228, код ЄДРПОУ 19357325.

Згідно з п.1.1 договору № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року банк відкриває вкладнику вкладний рахунок № 2610004301790 в ТОВ «Укрпромбанк», код банку 321228.

Пунктами 1.2 договорів № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року передбачено, що вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 500 000,00 грн.

Факт перерахування позивачем коштів відповідач не заперечував.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до п. 1.3 договору № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року банк зобов'язується повернути суму вкладу 15 лютого 2006 року.

В подальшому сторонами вносились зміни  щодо строку дії договору, повернення вкладу та інше.

Так, 29.09.2008 року сторонами було підписано додатковий договір № 22 про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу в національній валюті  № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року, відповідно до п.1.3 якого сума вкладу з 29 вересня 2008 року становить 100 000,00 грн. та п.1.3 передбачено, що банк зобов'язується повернути суму вкладу 29.01.2009 року.

Відповідно до п.1.3 договору № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року (в редакції додаткового договору № 1 від 06.08.2008 року до договору № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року) банк зобов'язується повернути суму вкладу 06 лютого 2009 року.

Відповідно до п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

З пунктів 2.4 та 3.1.2 договорів № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року з урахуванням додаткових договорів, вбачається, що банк зобов'язаний повернути вкладникові вклад та виплатити проценти згідно умов договору, які перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами вказаними в розділі 7 договору.

Згідно з р.7 договорів № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року з урахуванням додаткових договорів, п/р № 2600001301790 в ТОВ «Укрпромбанк».

Суд не погоджується з твердження позивача, що відповідач повинен був повернути суми вкладів у розмірі 100 000,00 грн. та 500 000,00 грн. по договорах на розрахунковий рахунок 26006300500501.980 відкритий у АКБ «Новий», оскільки відповідно до п. 3.2.3 договору № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та п.3.2.4 договору № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року при зміні місцезнаходження, адреси отримання кореспонденції, інших реквізитів внести зміни до цього договору та оформити їх додатковим договором протягом 3 (трьох банківських) днів від дня настання змін.

А як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, позивач звернувся до відповідача з листами № 18/01 від 29.01.2009 року (вх. № 1967 від 29.01.08) та № 20/02 від 04.02.2009 року (вх. № 2534 від 04.02.09), в яких просив повернути суми вкладів у розмірі 100 000,00 грн. і 500 000,00 грн. за договорами на розрахунковий рахунок 26006300500501.980, відкритий в АКБ «Новий».

Тобто, реквізити вищезазначеного рахунку не були погоджені сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи наявні банківські виписки за 03.04.2009 року та 13.04.2009 року з яких вбачається, що 03.04.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»з вкладних (депозитних) рахунків позивача по договорах № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року у зв'язку з закінчення дії зазначених договорів повернені депозити в розмірі 100 000,00 грн. та 500 000,00 грн. на п/р № 2600001301790 в ТОВ «Укрпромбанк».

Щодо тверджень позивача, висловлених в додаткових поясненнях, що відповідачем не повернуто вклад позивачу у розмірі 600 000,00 грн., оскільки ТОВ «Укрпромбанк»не виконані зобов'язання по договору №2790-05 від 22.08.2005 року про перерахування коштів з поточного рахунку № 2600001301790 по платіжних дорученнях № 3,4,5 від 10.10.04.2009 року на загальну суму 1 600 000,00 грн.

То, суд зазначає, що предметом даного позову є стягнення з відповідача 600 000,00 грн. вкладу на підставі настання строку вкладу згідно з договорами № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року, тому, зазначені платіжні доручення та договори банківського вкладу не пов'язані між собою.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 600 000,00 грн. спростовано, оскільки відповідачем повернуто вклади, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 049,32 грн., обґрунтовуючи свої вимоги п.4.1 договорів № 67/Ю-05 від 09.12.2005 року та № 85/Ю-08 від 06.05.2008 року відповідно до яких передбачено, що в разі порушення банком умов та строків платежів, передбачених п.1.3, 2.4, 3.1.2 цього договору, банк сплачує вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми не перерахованих своєчасно процентів та/або вкладу за кожний день прострочення платежу.

Постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.

Відповідно до п.2 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тому, хоча відповідачем і було прострочено виконання зобов'язання по договорах, але беручи до уваги вищезазначені норми законодавства України, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 6 049,32 грн. не підлягає задоволенню.

Представник позивача просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 756,16 грн.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи вищезазначене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 756,16 грн. не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, відповідачем було прострочено строк повернення вкладів та повернуто їх 03.04.2009 року, тобто після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 6 049,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладається на сторін пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, п.2 ч.1, ч.5 ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині основної суми заборгованості.

2.В частині стягнення пені в розмірі 6 049,32 грн. та трьох процентів річних в розмірі 756,16 грн. відмовити.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»(01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, к/р 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 19357325) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КМС»(юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. М.Кравченка, 22, кв. 37, адреса для кореспонденції: 03680, м. Київ, проспект. Палладіна, 44, оф.223, р/р 26006300500501.980 в АКБ «Новий», МФО 305062, код ЄДРПОУ 23705401) витрати  по сплаті державного мита в сумі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. та 116 (сто шістнадцять) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                        С.М.Мудрий