Рішення

від 15.06.2009 по справі 45/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  45/150

15.06.09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Октан»

До: Комунального підприємства «Київпастранс»

про: стягнення  137 877,20 грн.

                                                                                                                     Суддя Балац С.В.

Представники:

Позивача: Похиленко А.В., дов. від 08.12.2008 року № 392

Відповідача: не з'явилися

Суть спору: стягнення 137877,26 грн. заборгованості за договором про закупівлю продуктів нафтоперероблеиня рідких №30/07-33/5 від 30.07.2007, з яких 88998,83 грн. заборгованість за поставлений та неоплачений товар, 21071,93 грн. пені, 17563,74 грн. інфляційних нарахувань, 2742,76 грн. 3% річних, 7500,00 грн. послуг адвокату.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»137877,20 грн. договором №30/07-33/5 від 30.07.2007 про закупівлю продуктів нафтоперероблеиня рідких, з яких 88998,83 грн. заборгованість за поставлений та неоплачений товар, 21071,93 грн. пені, 17563,74 грн. інфляційних нарахувань, 2742,76 грн. - з% річних, 7500,00 грн. послуг адвокату.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Договору №30/07-33/5 від 30.07.2007 року про закупівлю продуктів нафтоперероблеиня рідких позивачем було поставлено Автомобільному парку №7 Комунального підприємства «Київпастранс»дизельне пальне на суму 88998,83 грн., однак відповідач не розрахувався за поставлене пальне.

Ухвалою від 13.04.2009 порушено провадження у справі № 45/150 та призначено її розгляду на 18.05.2009.

Ухвалою суд від 18.05.2009 розгляд справи відкладався на 10.06.2009 в зв'язку з неявкою відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.06.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з непідготовленістю до розгляду спору.

У судовому засіданні 10.06.2009 оголошено перерву до 15.06.2009.

У судовому засіданні 15.06.2009. за подою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

30.07.2007, відповідно до рішення тендерного комітету від 12.07.2007, повідомлення про акцепт тендерної пропозиції №1110/5 від 13.07.2007 та згідно умов тендерної документації, між позивачем та відповідачем було укладено договір №30/07-33/5 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (далі Договір), за яким позивач взяв на себе зобов'язання протягом строку дії договору на замовлення Автобусного парку №7 Комунального підприємства «Київпастранс», за умови їх підтвердження відповідачем поставити та передати у власність (повне господарське відання) Автобусного парку №7 Комунального підприємства «Київпастранс»нафтопродукти (далі - товар) відповідно до специфікації, а Автобусний парк №7 Комунального підприємства «Київпастранс»зобов'язався прийняти товар та оплачувані його на умовах цього Договору.

Відповідно до умов Договору поставка товару здійснюється позивачем окремими партіями згідно заявок на поставку товару Автобусного парку №7 Комунального підприємства «Київпастранс»погоджених з Відповідачем.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата за поставлений товар здійснюється Автобусним парком №7 Комунального підприємства «Київпастранс»частинами за кожну поставлену партію товару протягом 45 банківських днів з моменту поставки.

Позивачем виконано свої зобов'язання за договором у повному обсязі, що підтверджується наданими суду товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару, видатковими накладними, однак Автобусний парк №7 Комунального підприємства «Київпастранс»не розрахувався за отриманий товар у повному обсязі та його заборгованість становить 88998,83 грн.

Оскільки Автобусний парк №7 Комунального підприємства «Київпастранс»є відособлений структурним підрозділом відповідача без права юридичної особи, то позивач просить стягнути заборгованість з відповідача.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, не допускається, якщо піше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень позивача та заперечень щодо заявлених позовних  вимог.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 88998,83 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 88998,83 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коптіть не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і віті вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, ідо у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.1. та п. 8.2 Договору за невиконанням чи неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України. В разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання однією із сторін, така сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від

відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який

прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.          

Відповідно до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 17563,74 грн. інфляційних збитків, 2742,76 гри.    3% річних та 21071,93 три. пені.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 17563.74 грн. інфляційних збитків, 2742,76 грн. 3% річних підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Вимоги позивача про стягнення пені в сумі 21071,93 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові ) рай порушення боржником зобов'язання. Пенею згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства,

Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки законодавством не встановлено розміру неустойки, яка повинна застосовуватись у разі порушення сторонами договірних зобов'язань, то пеня застосовується лише у випадку, коли її застосування погоджено сторонами у відповідному договорі. Оскільки умовами Договору  не визначено наслідком порушення зобов'язань за договором застосування штрафних санкцій, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 21071,93 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судовою процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуальною кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул.

Набережне шосе, 2, код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фірма  Октан» (03680, м. Київ, бульвар Лспсе, 4 корпус  21, код 24718890) 88.998 (вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 83 копійки основного боргу, 17563 (сімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 74 копійки інфляційних збитків, 2742 (дві тисячі сімсот сорок дві) гривні 76 копійок 3% річних, 6287 (шість тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 82 копійки витрат на оплату послуг адвоката,  1093 (одну тисячу дев'яносто три) гривні 05 копійок витрат по оплаті державного мита та 98 (дев'яносто вісім) гривень 93 копійки   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня

підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                    Балац С.В.

Дата підписання 02.07.2009