Рішення

від 22.06.2009 по справі 53/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/313

22.06.09

За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві    

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інтеркон»

про стягнення 109 988,98 грн.

                                                                                          Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Бойко В.П.- представник по довіреності  № 24/1-1941/Нз від 20.03.2008р., Переходько В. О. – представник по довіреності № 24/14-3005/Нз від 17.06.2009р.

від відповідача:  не з'явились    

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інтеркон»заборгованості за Договором оперативного реагування на повідомлення представників № 593-Д/2007/Гл від 01.07.2007р. в розмірі 109 988,98 грн., в тому числі 93 000,00 грн. – основний борг, 9 328,44 грн. –пеня, 7 660,54 грн. –збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. порушено провадження по справі № 53/313, розгляд справи призначено на 22.06.2009р.

В судовому засіданні 22.06.2009р. представник позивача по справі надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що сума заборгованості відповідача по справі складає 76 988,98 грн., в тому числі 60 000,00 грн. основного боргу, 9 328,44 грн. –пеня, 7 660,54 грн. –збитки від інфляції.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Листом Головного управління статистики у місті Києві № 13-2333 від 29.04.2009р., наданим позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 29.05.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення  з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.06.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2007р. між сторонами у справі було укладено Договір № 4593-Д/2007/Гл оперативного реагування на повідомлення представників (далі Договір), який підписано повноважними представниками виконавця та замовника та посвідченого печатками сторін, оригінал якого було досліджено судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчену копію долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до розділу 2 Договору, замовник (відповідач) своєчасно передає виклик «Тривоги»до «Охорони»(позивач) при скоєнні злочинів та правопорушень, шляхом надання інформації по телефону чергової частини УДСО при ГУМВС України в м. Києві, а «Охорона»приймає на себе обов'язки по оперативній перевірці виклику, який буде надходити від представників «Замовника»на об'єкт відповідача.

Факт надання послуг з охорони підтверджується підписаними та погодженими у двосторонньому порядку належним чином завіреними копіями Актів прийому-здачі виконаних робіт: № Гол-001577 від 31.12.2008р. та № Гол-000228 від 31.01.2009р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В п. 4.2 Договору № 4593-Д/2007/Гл 01.07.2007р. зазначено, що оплата за охорону здійснюється щомісячно платіжними вимогами-дорученнями «Охорони»не пізніше 5 числа поточного місяця.

Так, відповідно до додатку № 1 до договору № 4593-Д/2007/Гл 01.07.2007р. «Протокол узгодження вартості реагування на повідомлення по телефону представників ТОВ «ЮК «Інтеркон»сторони домовилися, що для розрахунку вартості реагування на повідомлення з об'єкту «Замовника»буде застосований тариф  в розмірі 3 000,00 грн. в місяць за об'єкт.

В Додатку 2 до Договору № 4593-Д/2007/Гл 01.07.2007р. сторони у справі погодили перелік об'єктів, на які здійснюються реагування нарадами ГЗ (18 об'єктів).

Судом встановлено, що позивач умови Договору  виконав належним чином: ним було здійснено роботи по виконанню Договору № 4593-Д/2007/Гл 01.07.2007р. на загальну суму – 108 000,00 грн.

Відповідач по справі частково погасив заборгованість перед позивачем, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

В свою чергу, відповідач свої обов'язки за  Договором № 4593-Д/2007/Гл 01.07.2007р. по  оплаті виконаних позивачем робіт не виконав належним чином та повному обсязі. Таким чином, на даний час у відповідача  перед позивачем існує заборгованість в сумі 60 000,00 грн., яка ним не погашена, і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, позивачем заявлено у позові вимогу про сплату відповідачем пені в сумі 9 328,44 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з пункту 4.2 Договору № 4593-Д/2007/Гл 01.07.2007р. за кожний день простроченого платежу Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, тобто дії відповідача є порушенням вимог договору, отже є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 9 328,44 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 7660,54 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

          Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки, відповідачем було прострочено оплату за надання послуг охорони і погашено заборгованість після порушення провадження у справі, то витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному обсязі.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Інтеркон»(04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ідентифікаційний код 30058594 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; ідентифікаційний код 08596920) основний борг в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп., пеню в сумі 9 328 (дев'ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 44 коп., збитки від інфляції в сумі  7 660 (сім тисяч шістсот шістдесят) грн. 54 коп., державне мито в сумі 1 099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 89 коп., витрати на ін формаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                             Грєхова О.А.