Постанова

від 06.12.2006 по справі 15/333-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/333-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2006 р.                                                           Справа № 15/333-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,  

при секретарі Чудних С.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Цимбал Б.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3763С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 27.09.06 р. по справі № 15/333-06

за позовом ТОВ "Торопилівська база хімпоставок" м. Суми

до Приватне спеціалізоване підприємство "УкрРосХим" м. Суми

про стягнення 18000,00 грн.

встановила:

      Позивач, ТОВ "Торопилівська база хімпоставок",  звернувся до господарського суду Сумської області з прозовом, в якому просив стягнути з відповідача 18 000,00  грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди складського приміщення №2005/11-23 від 23.11.2005р.

    Рішенням господарського суду Сумської області по справі №15/333-06 від 27.09.2006 р. (суддя Резниченко О.Ю.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного спеціалізованого підприємства  "УкрРосХим" на користь ТОВ "Торопилівська база хімпоставок" 18000,00 грн. боргу, 180,00 грн. витрат до державному миту, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням суду не згоден, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що  при прийнятті рішення господарський суд Сумської області невірно застосував норми матеріального права, а саме ст. 71 Статуту залізниці України затв. Постановою КМУ за №457 від 06.04.1998 р., також неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, на підставі чого просить скасувати рішення суду першої інстанції по справі №15/333-06 від 27.09.2006 р. та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач  у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що  апеляційна скарга відповідача є безпідставною та необгрунтованою, оскаржуване рішення законне, а тому просить залишити оскаржуване рішення  без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Позивач в судове засідання не прибув, у відзиві на апеляційну скаргу просив розглядати справу без участі його представника.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

 23.11.2005р. між сторонами був укладений договір №2005/11-23 оренди складського приміщення, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування складські приміщення загальною площею 630 кв. м., розташовані за адресою: смт. Степанівка, вул. Пролетарська, 2 ст. Торопилівка ПЗ.

Факт передачі приміщення відповідачу підтверджується актом прийняття-передачі від 30.10.2005р., який підписаний представниками сторін.

Відповідно до п. 2.1 договору встановлена орендна плата у розмірі 3600 грн. 00 коп. в місяць, яку відповідач був зобов'язаний сплачувати у вигляді передоплати.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав та станом на 01.05.2006р. його заборгованість перед позивачем по сплаті орендної плати складала 18 000,00 грн.

12.05.2006р. позивач направив на адресу відповідача претензію із вимогою сплатити борг протягом місяця, але відповідач у відзиві на претензію №146 від 24.05.2006р. відхилив вимоги позивача у зв'язку із тим, що у нього була відсутня можливість використовувати складські приміщення відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України між сторонами виникли господарські зобов'язання з оренди майна.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачений цим Кодексом.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Зазначеною правовою нормою не передбачено звільнення орендатора від сплати орендної плати, а лише встановлені випадки, у яких її розмір може бути зменшений.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлена така підстава звільнення орендаря від сплати орендної плати як невикористання ним майна через обставини, за які він не відповідає.

В обґрунтування своєї позиції щодо звільнення від сплати орендної плати відповідач посилається на ту обставину, що він не міг використовувати орендовані складські приміщення у зв'язку з тим, що не мав можливості користуватися для подачі вагонів локомотивом, який належить ТОВ «Облтехінноцентр»(із зазначеним підприємством відповідач уклав договір на оренду локомотива). Відповідно до візи начальника станції Торопилівка на листі №137 від 01.12.2005р. відповідач повинен був використовувати лише тепловози Укрзалізниці. Саме ця обставина, на його думку, за яку він не може відповідати, є підставою звільнення від плати за договором оренди.

Судова колгеія вважає, що вказані заперечення відповідача не можуть бути взяті до уваги, так як відповідно до ст. 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р., якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тому, як суб'єкт господарської діяльності, уклавши договір оренди, відповідач діяв на власний ризик та самостійно.

Також не є обґрунтованим посилання відповідача на той факт, що 02.12.2005р. позивачу був направлений лист №139 з пропозицією розірвати договір оренди, так як 13.12.2005р. за вих. №150 відповідач направив лист про анулювання вищезазначеного листа №139 та гарантію оплати послуг по наданню в оренду складських приміщень.

Враховуючи викладене,  суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позов ТОВ "Торопилівська база хімпоставок"  підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед ст.ст.33, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для його скасування відсутні.

Керуючись  ст.ст. 33, 38, 43, 99, 101, 102, п.1. ст.103, 105 України, колегія суддів  Харківського апеляційного господарського суду,-

постановила:

1. Апеляційну скаргу Приватного спеціалізованого підприємства  "УкрРосХим" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Сумської області по справі №15/333-06 від 27.09.2006 р. залишити без змін.

  Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили .

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді