Рішення

від 10.10.2014 по справі 2-187/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-187/11 Головуючий у І інстанції Пінкевич Н.С. Провадження № 22-ц/780/5285/14 Доповідач у 2 інстанції Білоконь Категорія 18 10.10.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

жовтня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Білоконь О.В.,

суддів Даценко Л.М., Савченка С.І.,

при секретарі Ромашині І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Імексбанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 липня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Імексбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Інвест», треті особи: орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, Києво-Святошинський районний відділ управління Державної міграційної служби України в Київській області про звернення стягнення на майно та виселення,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2010 року ПАТ "ІмексБанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") звернулися до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 2007 року між АКБ "ІмексБанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та ТОВ "Нова-Інвест" (далі - ТОВ "Нова-Інвест") було укладено договір кредитної лінії № 49-07, відповідно до якого останньому було надано кредит окремими частинами (траншами) в межах відновлювальної кредитної лінії у сумі 1 226 000 євро зі сплатою 15% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 14 травня 2010 року.

В якості забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1211 га та житловий будинок із надвірними спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; а ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,2243 га та житловий будинок із надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Боржник за кредитним договором - відповідач ТОВ "Нова-Інвест" не виконав своїх зобов»язань за кредитним договором, не повернув кредитні кошти та проценти за користування ними, тому станом на 7 червня 2010 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становив 1 683 262,34 євро, що становить 16 080 353 грн. 21 коп.

Посилаючись на умови кредитного та іпотечних договорів, позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації через проведення прилюдних торгів: виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та членів їх родин з житлових будинків, що є предметами іпотеки та зобов'язати відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Київській області зняти з реєстрації зареєстрованих за вказаними адресами осіб.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися із зустрічним позовом про розірвання та визнання недійсними договорів іпотеки, однак у судовому засіданні їх представники подали заяви про залишення їх без розгляду, тому ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 липня 2014 року вказані позови залишені без розгляду.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач ПАТ "Імексабанк" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення - скасуванню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак цим вимогам закону вказане рішення суду не відповідає.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2007 року між АКБ "ІмексБанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", та ТОВ "Нова-Інвест" було укладено договір кредитної лінії № 49-07 з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до якого останньому було надано кредит окремими частинами (траншами) в межах відновлювальної кредитної лінії у сумі 1 226 000 євро зі сплатою 15% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості до 14 травня 2010 року.

24 травня 2007 року, згідно з умовами договорів іпотеки, які зареєстровані у державному реєстрі іпотек, в якості забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 передала в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1211 га та житловий будинок із надвірними спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; а ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,2243 га та житловий будинок із надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.-52, т.1).

Відповідач ТОВ «Нова -Інвест» не виконує обов'язків по поверненню кредиту, покладених на нього кредитним договором, в результаті чого станом на 07 червня 2010 року є прострочена заборгованість у розмірі 1683262 євро 34 євроцента, що у гривневому еквіваленті становить 16 080 353 грн. 21 коп., та складається з: розміру заборгованості по кредиту у сумі 1 225 922 євро, що у гривневому еквіваленті становить 11 711 340 грн. 75 коп.; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 1153 49 євро 13 євроцентів, що у гривневому еквіваленті складає 1 101 940 грн. 41 коп., суми нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 314 128 євро 51 євроцент, що у гривневому еквіваленті складає 3 000 897 грн. 32 коп. та пені за прострочення сплати відсотків у розмір 27 862 євро70 євроцентів, що у гривневому еквіваленті складає 266 174 грн. 79 коп. ( а.с.12-14).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався вимогами Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та узяв до уваги, що відповідачі, які проживають у будинках, що є предметами іпотеки, разом із малолітніми дітьми, іншого житла не мають.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він зроблений в результаті неповного з'ясування обставин справи, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ст. 1 Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , протягом дії цього Закону

не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як вбачається з кредитного договору, укладеного 17 травня 2007 року між АКБ "ІмексБанк" та ТОВ "Нова-Інвест" , кредит було надано позичальнику юридичні особі ТОВ «Нова-Інвест», а не фізичній особі громадянину України; кредит надано, як видно з п.1.2 договору, для поповнення обігових коштів позичальника та для оплати за укладеним імпортним контрактом по купівлі товарів.

Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали свої житлові будинки, загальною площею 423,3 кв.м. та 254,6 кв.м відповідно, як забезпечення зобов'язань юридичної особи не за споживчим кредитом; позичальником за кредитним договором був громадянин України, а юридична особа ТОВ «Нова -Інвест» .

З урахуванням викладеного, виходячи зі змісту п.1 ст. 1 Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , дія цього закону на спірні правовідносини не поширюється.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 1054 , 526 , 1050 ч.2 ЦК України , за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати відсотків.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Оскільки встановлено, що між АКБ "ІмексБанк" та ТОВ "Нова-Інвест" укладено кредитний договір, за яким відповідач ТОВ "Нова-Інвест" отримав кредит в розмірі 1 226 000 євро, однак не виконує передбачені договором обов"язки по внесенню щомісячних платежів і має прострочену заборгованість в сумі 1 683 262,34 євро, що становить 16 080 353 грн. 21 коп., то відповідно до вимог закону банк має право на дострокове повернення всього кредиту, яка включає в тому числі частину кредиту, строк сплати якої ще не настав.

Колегія суддів погоджується із розміром боргу в сумі 1 683 262,34 євро, що становить 16 080 353 грн. 21 коп., визначеним позивачем, оскільки він ґрунтується на наданих позивачем розрахунках, які відповідачами не спростовані.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Оскільки встановлено, що ТОВ «Нова-Інвест» не виконує належним чином свої кредитні зобов»язання, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 09 лютого 2009 року, а повторно 13 жовтня 2009 року та 17 травня 2010 року, на адресу позичальника ТОВ «Нова-Івест», та майнових поручителів іпотекодавців ОСОБА_2 та ОСОБА_1, були направлені претензії про необхідність погашення існуючої заборгованості за кредитним договором та повідомлені наслідки їх невиконання ( а.с. 56-71, т.1).

Враховуючи зазначене, а також те, що згідно з ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації прав іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими.

При цьому колегія суддів відповідно до положень ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку", п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» суд вважає за необхідне визначити у рішенні: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки; початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів у рівних розмірах підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору, по 1215 грн. 60 коп. з кожного.

Разом з тим, не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню позовні вимоги про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з житлових будинків, що є предметами іпотеки, разом із членами їх сім»ї та зняття їх з реєстраційного обліку за цією адресою, з таких підстав.

Пунктом 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9 , статті 109 Житлового кодексу України , статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

В матеріалах справи відсутні дані, чи надсилалась банком особам, які підлягають виселенню, така письмова вимога банку про звільнення житлового будинку, адресована чи отримана вона останніми.

Ні позивачем, ні судом першої інстанції не залучено до участі у справі осіб, які мешкають в житлових будинках та підлягають виселенню та не конкретизовано коло цих осіб, які підлягають виселенню.

За таких обставин, передбачених законом підстав для виселення відповідачів та членів їх сімей з житлових будинків та зняття їх з реєстраційного обліку матеріали справи не містять, заявлені позовні вимоги підлягають відхиленню як такі, що заявлені передчасно.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Імексбанк" задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 3 липня 2014 року скасувати і ухвалити нове.

Позов задовольнити частково.

В рахунок погашення боргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Інвест» перед публічним акціонерним товариством "Імексбанк" за договором кредитної лінії № 49-07, укладеним 17 травня 2007 року у розмірі 1683262 євро 34 євроцента, що у гривневому еквіваленті становить 16 080 353 грн. 21 коп., та складається з: розміру заборгованості по кредиту у сумі 1 225 922 євро, що у гривневому еквіваленті становить 11 711 340 грн. 75 коп.; пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 1153 49 євро 13 євроцентів, що у гривневому еквіваленті складає 1 101 940 грн. 41 коп., суми нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 314 128 євро 51 євроцент, що у гривневому еквіваленті складає 3 000 897 грн. 32 коп. та пені за прострочення сплати відсотків у розмір 27 862 євро70 євроцентів, що у гривневому еквіваленті складає 266 174 грн. 79 коп.

звернути стягнення на предмети іпотеки: земельну ділянку площею 0,1211 га, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 095658, виданого Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою 25 липня 2001 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_2; житловий будинок із надвірними спорудами, загальною площею 254,6 кв.м., розташований АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради 23 липня 2001 року, шляхом проведення прилюдних торгів/аукціону за вартістю, визначеною в межах процедури виконавчого провадження та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, в рахунок погашення вказаної заборгованості перед публічним акціонерним товариством "ІмексБанк"; земельну ділянку площею 0,2243 га, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ЯА № 581500, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 5 серпня 2005 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222486200:03:002:0003; житловий будинок із надвірними спорудами, загальною площею 423,3 кв.м., розташований АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно, виданого 10 січня 2006 року виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, шляхом проведення прилюдних торгів/аукціону за вартістю, визначеною в межах процедури виконавчого провадження та направлення коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, в рахунок погашення вказаної заборгованості перед публічним акціонерним товариством "ІмексБанк".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Інвест» на користь публічного акціонерного товариства "Імексбанк" судові витрати по 1215 грн. 60 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :