Рішення

від 19.02.2008 по справі 2/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "19" лютого 2008 р.Справа №  2/416

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Деревінської Л.В., розглянув матеріали справи № 2/416

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант" м. Донецьк

до відповідача споживчого товариства "Торговий дім Андріївський",                  м.  Кіровоград     

про стягнення 276254 грн. 36коп.                                            

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача – Тіщенко А.І.- дов. від 5.11.2007р.  (в судовому засіданні від 12.02.08р.);

від відповідача - Косенко Ж.В. , довіреність № б/н  від 17.11.07 (в судовому засіданні від 12.02.08р.);

Товариством з обмеженою відповідальністю "Варіант" подано позов до  ТОВ "Торговий дім Андріївський" / ідентифікаційний код 32222165/ м. Кіровограда. Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 3.01.2008р. ідентифікаційний код 32222165 присвоєно споживчому товариству ‘Торговий дім Андріївський' м. Кіровограда. Отже правильна та повна назва відповідача є споживче товариство “Торговий дім Андріївський”. Предметом позову є  стягнення 276254грн. 36 коп., з яких 219082 грн. 77 коп. боргу за одержаний та не оплачений товар згідно договору від 20.102007р., 54770 грн. 69 коп. штрафу згідно умов п. 9.2. договору та 2400 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання згідно вимог  ст. 231  ГК України.

Відповідач позов заперечив, мотивуючи тим, що позивач не виконав умови договору по поставці 100 т. товару, в зв'язку з чим у відповідача не наступив строк виконання зобов'язання по оплаті  товару, оскільки таке зобов'язання настає лише за умови поставки всієї партії товару - 100 т. Притримання виконання зобов'язання по оплаті частини одержаного товару вважає самозахистом своїх господарських прав та інтересів гідно вимог закону. Крім того, позивач в односторонньому порядку зависив ціну товару, поставлений товар не відповідає оговореним в договорі якісним показникам.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, після оголошеної в засіданні суду перерви з 12.02. до 19.02.08р.,  господарський суд, -

                                               ВСТАНОВИВ:

Між  товариством з обмеженою відповідальністю "Варіант” та споживчим товариством "Торговий дім Андріївський" укладено договір поставки товару № 34/10-07 від 20.10.2007р.

У відповідності до умов вказаного договору постачальник (ТОВ   "Варіант") зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець (СТ"Торговий дім Андріївський") зобов'язується отримати курину продукцію в асортименті. Згідно умов п.2.2., п.5.1. договору загальна кількість товару та його ціна за цим договором – згідно видаткових накладних. В п.5.2. договору зазначено, що загальна сума договору – згідно комерційної заявки.

Із матеріалів справи вбачається, що комерційна заявка / а.с. 12/ є погодженням  сторонами лише кількості курінної продукції – 100 000 кг. Дані про суму договору в заявці відсутні.

Відповідно п. 6.2. договору сторони погодили оплату товару протягом одного банківського дня з моменту отримання товару, згідно п. 2.2 та 5.2. договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві згідно видаткових накладних № 670  і N 669 від 26.10.07р. та довіреності серії ЯОЗ № 927908 від 27.10.07р. товар на загальну  суму 219082 грн.72 коп.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

Згідно частини 2 вказаної статті до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу в сумі 219082 грн.72 коп. відповідачем до суду не подано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 219082 грн.72 коп. боргу за отриманий товар за договором поставки обґрунтовані та підлягають задоволенню. Позовні вимоги про  стягнення  0 грн. 05 коп. боргу є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Сторони в п. 9.2. договору передбачили,  що в разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за  договором або односторонньої відмови від їх виконання, винна сторона  виплачує штраф у розмірі 25% від суми договору.

В зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача штраф за прострочку сплати боргу в розмірі 25% від сумі 219082 грн.77 коп. боргу, що становить 54770 грн. 69 коп.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання..

Разом з тим, частиною 3 статті 549   Цивільного кодексу України за невиконання грошового зобов'язання передбачена пеня.

Отже, позовні вимоги про стягнення  54770грн.69 коп. штрафу задоволенню не підлягають в зв'язку з відсутністю підстав, передбачених законом, для стягнення штрафу за невиконання грошового зобов'язання.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2400 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, які встановлюється у відсотках, розмір яких визначається облікової ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами,  що передбачено ч. 6  ст. 231 ГК України, за 50 днів прострочення  з 29.10. по 17.12.2007р. включно.

Оскільки такі штрафні санкції передбачені діючим законодавством, судом встановлено  порушення відповідачем грошового зобов'язання, враховуючи умови п.9.1. договору, якими сторони погодили відповідальність за невиконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства, позовні вимоги в цій частині є законними.

Разом з тим, позивач необґрунтовано розраховує такі штрафні санкції з 29.10.2007р. Враховуючи умови розрахунку, передбачені п. 6.2. договору, одержання товару на суму 219082 грн. 72 коп. 27.10.2007р., а значить необхідність проведення розрахунку в перший після поставки  банківський день 29.10.2007р., прострочення оплати наступає з 30.10.2007р.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2352 грн. 89 коп. штрафних санкцій, передбачених ч. 6 ст. 231 ГК України з рахуванням 8 % облікової ставки НБУ за період з 30.20. по 17.12.2007р. включно та суми боргу 219082 грн. 72 коп. В зв'язку з цим позовні вимоги в цій частині на суму 47 грн. 11коп. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Заперечення відповідача судом не приймаються оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати.

В матеріалах справи відсутні докази відмови відповідача від одержання товару частинами, докази прийняття товару на зберігання.

Крім того, за умови п.6.2. договору відповідач повинен оплатити одержаний товар згідно  видаткових накладних /п.2.2. договору/ та комерційної заявки / п.5.2. договору/. Оскільки комерційна заявка не містить загальної суми договору, то оплата одержаного товару повинна бути здійснена згідно видаткових накладних по ціні, зазначеній в них, що передбачено умовами п.5.1. договору.

Посилання відповідача на те, що позивач повинен поставити всю партію товару в кількості 100 т., після чого виникне у нього обов'язок по оплаті товару, є без підставним та таким,, що суперечить умовам договору.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.  525, 526,  546, 549, 655, ч. 1 ст. 670, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст.. 231 ГК України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з  споживчого товариства "Торговий дім Андріївський", вул. Героїв Сталінграду, 20А, м. Кіровоград  (код 32222165, р/р 2600404681139 у АКБ “Правекс-Банк”, МФО 321983) на користь  товариства з обмеженою відповідальністю "Варіант" м. Донецьк б-р Шевченко Калінінський колгоспний ринок, поштова адреса м. Донецьк вул.. Артема, 41 (код 24453462) боргу в сумі 219082 грн. 72, штрафні санкції в сумі 2352 грн. 89 коп., судові витрати на державне мито в сумі 2214 грн.36 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94 грн.58 коп.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову про стягнення 54770 грн. 69 коп. штрафу, 0 грн. 05 коп. боргу, 47 грн. 11 коп. штрафних санкцій відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

 Суддя                                                                                                        Л.В. Деревінська