Постанова

від 19.11.2014 по справі 922/1724/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р. Справа № 922/1724/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

перша третя особа - Іванова Т.О.

друга третя особа - Оганезова Р.А.

відповідача - Комарова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2513 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.14 р. у справі № 922/1724/14

за позовом Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ), м. Донецьк

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Міністерство юстиції України в особі Головного управління юстиції у Харківській області, м. Харків

2) Державна реєстраційна служба України в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків

до Федерації тхеквондо (ВТФ) України, м. Харків

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Донецька обласна спілка олімпійського тхеквондо (ВТФ), звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 08.04.2009 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, прийняття змін та доповнень до Статуту, затвердження звіту Президента; визнати недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої асамблеї Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 28.04.2013 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, Віце-президентів, прийняття змін до Статуту, затвердження звітів Ревізійної комісії та Президента. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, протягом певного часу порушував норми свого статуту, внаслідок чого прийняв рішення, які суперечать чинному законодавству України та порушують права позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2014 р. у справі № 922/1724/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 08 квітня 2009 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, прийняття змін та доповнень до Статуту, затвердження звіту Президента.

Визнано недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої асамблеї Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 28 квітня 2013 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, Віце-президентів, прийняття змін до Статуту, затвердження звітів Ревізійної комісії та Президента.

Стягнуто з Федерації тхеквондо (ВТФ) України (61003, м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац праці, 5 під'їзд, 2 поверх; код ЄДРПОУ 25540401) на користь Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) (83071, м. Донецьк, вул. Маршала Жукова, 1; код ЄДРПОУ 33417935) 2436,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2014 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Зокрема, обґрунтовуючи тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, ст. 89 ЦК України, Закону України «Про громадські об'єднання». Крім того, зазначає, що спірні правовідносини не охоплюються положеннями ст. 12 ГПК України та ін.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Міністерство юстиції України у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Позивач у призначене судове засідання не з'явився.

Враховуючи факт належного повідомлення позивача про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 08.04.2009 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, прийняття змін та доповнень до Статуту, затвердження звіту Президента; визнати недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої асамблеї Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 28.04.2013 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, Віце-президентів, прийняття змін до Статуту, затвердження звітів Ревізійної комісії та Президента.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим визнав недійсними з моменту прийняття: рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 08 квітня 2009 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, прийняття змін та доповнень до Статуту, затвердження звіту Президента; рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України (код у ЄДРПОУ 25540401), оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої асамблеї Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 28 квітня 2013 р. щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, Віце-президентів, прийняття змін до Статуту, затвердження звітів Ревізійної комісії та Президента.

Проте, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування прийнятого у справі рішення та припинення провадження у справі..

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у випадках, передбачених законодавчими актами України - державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (корпоративні спори).

Виходячи з наведеного, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частиною 1 ст. 167 ГК України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутків (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 Господарського кодексу України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 1.1. Статуту Донецька обласна спілка олімпійського тхеквондо (ВТФ) - є міською громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості, яка об'єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців тхеквондо (ВТФ) для досягнення мети і завдань, передбачених статутом.

Спілка є юридичною особою, керується у своїй діяльності у відповідності до Конституції, Законом України «Про об'єднання громадян» та іншими нормативними актами та Статутом.

Пунктом 2.1. Статуту передбачено, що основною метою спілки є, задоволення та захист законних соціальних, спортивних та інших інтересів своїх членів, сприяння розвитку тхеквондо (ВТФ) та інших східних єдиноборств, підвищенню ролі фізичної культури та спорту у всебічному і гармонійному розвитку особистості, зміцненню здоров'я громадян, формуванню здорового способу життя, реалізації можливостей та ініціатив громадян у сфері спорту.

Згідно зі статутом Федерації тхеквондо (ВТФ) України, Федерація є всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивної спрямованості, яка об'єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців тхеквондо" (ВТФ) в досягненні мети і завдань, передбачених цим Статутом.

Згідно з п. 2.1. статуту відповідача, основною метою діяльності Федерації є сприяння розвитку тхеквондо (ВТФ) в Україні, підвищення ролі фізичної культури та спорту у всебічному і гармонійному розвитку особистості, зміцненню здоров'я громадян, формуванню здорового способу життя та захист спільних законних інтересів своїх членів.

Згідно з п. 2.2. статуту, Федерація ставить перед собою такі завдання, як: сприяння розробці та втіленню в життя програм розвитку тхеквондо (ВТФ) в Україні, вдосконаленню системи підготовки висококваліфікованих спортсменів, їх успішному виступу на міжнародних змаганнях; надання організаційної та методичної допомоги місцевим осередкам, місцевим громадським організаціям фізкультурно-спортивної спрямованості у роботі по залученню населення до занять тхеквондо (ВТФ); сприяння становленню і розвитку співробітництва, плідної взаємодії, взаєморозумінню між членами Федерації; сприяння поширенню інформації в Україні про тхеквондо (ВТФ) та про діяльність Федерації.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання»,

1. Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

2. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

3. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

4. Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

5. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до ст. 84 ЦК України підприємницькими товариствами є товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Тотожно визначаються поняття господарського товариства у ст. 79 ГК України

Згідно зі ст. 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Зазначене узгоджується з окремими положеннями ст. 52 ГК України.

Однією з ознак товариства є об'єднання осіб, але для підприємницьких товариств особливою ознакою виступає також об'єднання майна.

А отже, критерієм корпоративності господарського товариства, відповідної юридичної особи, зокрема є можливість подальшого розподілу між його учасниками прибутку, що унеможливлюється для інших, непідприємницьких товариств, суб'єктів господарювання, тощо. Оскільки, до останніх можуть належати юридичні особи, що відповідно до закону не мають на меті отримання прибутку, або правових підстав щодо розподілу його.

Враховуючи суб'єктивний склад учасників спору, позову, їх правову конструкцію, як громадського об'єднання та підстави, якими обґрунтовуються відповідні вимоги ця справа не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Подана позовна заява під жодну з передбачених ст. 12 ГПК України категорій спорів не підпадає.

Відтак, даний спір господарському суду не підвідомчий.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України з позивача на користь відповідача 1218,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.14 р. у справі № 922/1724/14 скасувати та прийняти нове яким припинити провадження у справі.

Стягнути з позивача Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) (83071, м. Донецьк, вул. Маршала Жукова, 1; код ЄДРПОУ 33417935) на користь відповідача Федерації тхеквондо (ВТФ) України (61003, м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац праці, 5 під'їзд, 2 поверх; код ЄДРПОУ 25540401) 1218,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 17.11.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Істоміна О.А.