Постанова

від 28.01.2015 по справі 922/1724/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 922/1724/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М. суддівБарицької Т.Л. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 10.11.2014 у справі Господарського суду№ 922/1724/14 Харківської області за позовомДонецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) доФедерації тхеквондо (ВТФ) України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Міністерство юстиції України в особі Головного управління юстиції у Харківській області 2. Державна реєстраційна служба України в особі Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції провизнання недійсними рішень у судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Гутаріна К.Ю.; - відповідача - третіх осіб повідомлений, але не з'явився; 1. повідомлений, але не з'явився; 2. повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

30.04.2014 Донецька обласна спілка олімпійського тхеквондо (ВТФ) звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Федерації тхеквондо (ВТФ) України про визнання недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України, оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 08.04.2009 щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, прийняття змін та доповнень до статуту, затвердження звіту Президента; визнання недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України, оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої асамблеї Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 28.04.2013 щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, Віце-президентів, прийняття змін до Статуту, затвердження звітів ревізійної комісії та Президента.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.07.2014 у справі № 922/1724/14 (суддя Шарко Л.В.) визнано недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України, оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої конференції Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 08.04.2009 щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, прийняття змін та доповнень до статуту, затвердження звіту Президента; визнано недійсним з моменту прийняття рішення (акта) Федерації тхеквондо (ВТФ) України, оформлене (викладене) протоколом звітно-виборчої асамблеї Федерації тхеквондо (ВТФ) України від 28.04.2013 щодо виборів Президента, ревізійної комісії, Президії, Віце-президентів, прийняття змін до статуту, затвердження звітів ревізійної комісії та Президента.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі № 922/1724/14 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий суддя, судді Істоміна О.А., Пушай В.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 15.07.2014 у справі № 922/1724/14 скасовано та прийнято нове, яким припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Донецька обласна спілка олімпійського тхеквондо (ВТФ) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі № 922/1724/14, та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

26.01.2015 до Вищого господарського суду України надійшла заява від Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в якій остання просить розглядати касаційну скаргу Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) без участі представника Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та припиняючи провадження у даній справі, виходив із того, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), оскільки даний спір не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції про припинення провадження у справі, з огляду на таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду за захистом своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, згідно із ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно із п. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав , крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Водночас перелік підстав припинення провадження у справі, передбачений статтею 80 ГПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Принциповим при цьому є те, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 ГПК України.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10 роз'яснено, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність ). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів . Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" від 24 жовтня 2011 року № 10).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку .

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, статутами позивача та відповідача передбачено, що вони є юридичними особами.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право, зокрема, здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню.

Як статутом Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) так і статутом Федерації тхеквондо (ВТФ) України передбачено, що вони для здійснення своєї мети, зокрема, здійснюють господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ, організацій зі статусом юридичної особи, засновують підприємства.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Донецька обласна спілка олімпійського тхеквондо (ВТФ) звертаючись із даним позовом, не зазначала, що оскаржуваними рішеннями порушено саме корпоративні її права.

Враховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суб'єктний склад сторін за позовом відповідає вимогам ГПК України, чим спростовується висновок суду апеляційної інстанції про те, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України. До того ж, судом апеляційної інстанції не зазначено якою нормою закону прямо передбачено вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно з п. 3 ст. 111 9 справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

За таких обставин справи, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову у справі, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, а саме: ст. 80 ГПК України та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі, що згідно з частиною першою статті 111 10 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

При новому розгляді апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Донецької обласної спілки олімпійського тхеквондо (ВТФ) задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 у справі № 922/1724/14.

Справу № 922/1724/14 направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

Л.А. ГОЛЬЦОВА