Справа № 1-206/12 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11/780/375/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 34 19.11.2014
УХВАЛА
Іменем України
19 листопада 2014 року м.Київ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: прокурора ОСОБА_5 ,
підсудного: ОСОБА_6 ,
потерпілої: ОСОБА_7 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_9 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року, яким:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого сторожем в Іванківській музичній школі, раніше не судимого,
визнано винним за ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням, призначено іспитовий строк 2(два) роки, покладено обов`язки в силу вимог ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Судові витрати звернуто на рахунок держави.
Вироком вирішено питання щодо речових доказів,
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду, 27.09.2008 року близько 23 години, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ 110307, державний номерний знак
НОМЕР_1 , який належить його матері, ОСОБА_10 , рухаючись в темний час доби по вул.Поліській, що в смт.Іванків, Іванківського району, Київської області в напрямку центра селища Іванків, діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожувати життю або здоров`ю громадян, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та навпроти будинку АДРЕСА_2 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , який рухався по автодорозі, назустріч автомобілю ЗАЗ110307. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_11 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми діями, які виразилися в грубому порушенні вимог п.п.1.5, 12.2, 12.3, 12.4, 19.3 Правил дорожнього руху України, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель потерпілого ОСОБА_11 .
Прокурор в апеляції, з урахуванням змін та доповнень до неї, не погоджуючись з вироком суду просить його скасувати, у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості призначеного покарання, а також через істотне порушення кримінально-процесуального закону, посилаючись на те, що засуджений заслуговує на більш суворе покарання, оскільки вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, не відшкодував потерпілим завданих збитків. Крім цього, судом не розглянуті та не вирішені цивільні позови потерпілих, не досліджені всі матеріали кримінальної справи та докази. Також судом першої інстанції неповно досліджені всі обставини справи та у вироку не встановлено тяжкість тілесних ушкоджень завданих потерпілому.
В апеляційній скарзі потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 просять вирок Іванківського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 , за ч.2ст.286 КК України покарання у вигляді 5(п`яти) років позбавлення волі.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку на те, що в настанні ДТП частково винуватий потерпілий ОСОБА_11 ..
Задоволити, заявлені цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_12 в сумі 525000 гривень та 500000 гривень відповідно.
Покласти на ОСОБА_6 всі судові витрати.
Вважають, що ОСОБА_6 заслуговує на більш суворе покарання, оскільки вчинив тяжкий злочин в результаті якого настала смерть потерпілого.
Крім того, вважають, що суд першої інстанції безпідставно послався на те, що потерпілий ОСОБА_11 також винний у скоєнні ДТП.
Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задоволити з підстав викладених в ній, потерпілу ОСОБА_7 , яка просить апеляцію задовольнити з підстав викладених в ній, підсудного ОСОБА_6 , який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.257 КПК України, суд першої інстанції при розгляді справи повинен безпосередньо дослідити докази в справі: допитати підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів, оглянути речові докази, оголосити протоколи та інші документи.
Відповідно до ст. 324 КПК України, постановляючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на його стаціонарне лікування, якщо цивільний позов не був заявлений;
Згідно ст.327 КПК України, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст.334 КПК України, мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину, а також викладаються підстави для задоволення або відхилення цивільного позову, підстави для відшкодування матеріальних збитків у випадках, передбачених частиною 3 статті 29 цього Кодексу.
Зазначеним вимогам вирок суду першої інстанції не відповідає.
У вироку суду першої інстанції в мотивувальній частині викладено обвинувачення без зазначення наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Також всупереч наведеним нормам Закону, суд першої інстанції, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.48, 53, 58 т.3), по суті дослідивши цивільні позови потерпілих, зазначив у мотивувальній та резолютивній частині вироку, що цивільні позови не заявлені, допустивши невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.93 КПК України, судові витрати покладаються на засуджених, крім сум, що видані і мають бути видані перекладачам, або приймаються на рахунок держави. При визнанні підсудного винним суд постановляє стягти з нього судові витрати.
В порушення вимог ст.93 КПК України, суд визнавши ОСОБА_6 винним у скоєнні злочину, судові витрати по кримінальній справі звернув на рахунок держави.
Також, колегія суддів бере до уваги, твердження апелянтів, про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі підсудного внаслідок його м`якості.
Підсудний ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Як вбачається з вироку, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.324 КПК України, не встановлено обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання підсудного і які саме, не досліджено характеризуючі дані щодо особи підсудного, не прийнято до уваги те, що підсудний не визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, та не відшкодував потерпілим завданих збитків.
Таким чином, суд першої інстанції не з`ясував з достатньою повнотою дані про особу підсудного. Чим порушив вимоги ст.367 КПК України, та допустив неповноту судового слідства залишивши недослідженими такі обставини, з`ясування яких має істотне значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, внаслідок численних порушень процесуального права, а саме істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, неповноти судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, постановлений вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді, суду першої інстанції слід врахувати наведене, ретельно дослідити докази, з`ясувати всі обставини справи, з врахуванням тяжкості вчиненого, особи підсудного, постановити законний і обґрунтований вирок.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Іванківського районного суду Київської області від 09 вересня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, іншим складом суду.
С УД Д І:___(підпис)___ ___(підпис)___ ____(підпис)___
З оригіналом вірно
Суддя:
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2014 |
Оприлюднено | 16.01.2023 |
Номер документу | 41528266 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Омельченко М. М.
Кримінальне
Апеляційний суд Київської області
Панасюк С. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні