Ухвала

від 07.10.2014 по справі 2а-3037/10/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/96324/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року

у справі № 2а-3037/10/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-433 Електромонтаж»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про визнання дій неправомірними, рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-433 Електромонтаж» (далі - ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати неправомірними дії податкового органу щодо винесення акту про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, визнати нечинним рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» як платника податку на додану вартість, оформлене актом № 7 від 11 лютого 2010 року, а також зобов'язати відповідача внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю прийняття контролюючим органом спірного рішення про анулювання реєстрації ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано неправомірними дії ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя щодо винесення акту про анулювання реєстрації ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» як платника податку на додану вартість. Визнано протиправним рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя про анулювання реєстрації ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» як платника податку на додану вартість, оформлене актом № 7 від 11 лютого 2010 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року та залишення без змін постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість 02 серпня 2005 року, у зв'язку з чим йому видано Свідоцтво платника податку на додану вартість № 11501481.

В свою чергу, комісією, створеною відповідно до наказу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 21 від 14 січня 2010 року, встановлено, що протягом дванадцяти послідовних податкових місяців позивачем подавались декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

Вказана обставина послугувала підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), яке оформлено актом № 7 від 11 лютого 2010 року.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

За змістом пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР дванадцять місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником податку на додану вартість, якщо особа зареєстрована платником податку на додану вартість з дня іншого, ніж перший день календарного місяця; включаються останні дванадцять послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання органом державної податкової служби документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Підпунктом 25.3 пункту 25 Положення передбачено, що при анулюванні реєстрації останнім податковим періодом уважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

А відтак, враховуючи те, що рішення про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість прийнято контролюючим органом 11 лютого 2010 року, а декларація ТОВ «ЗСУ-433 Електромонтаж» з податку на додану вартість за січень 2010 року, подана до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя 09 лютого 2010 року, свідчить про здійснення платником в указаний період оподатковуваних податком на додану вартість поставок, висновок суду апеляційної інстанції про протиправність зазначеного рішення слід визнати обґрунтованим.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Костенко М.І.