Постанова

від 21.10.2010 по справі 2а-3037/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року 12:55 Справа № 2а-3037/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представника позивача ОСОБА_1., представників відповідача ОСОБА_2 розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-443 Електромонтаж»

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

про: визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, рішення

нечинним та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-443 Електромонтаж» звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, рішення не чинним та зобов'язання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач зазначив, що ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 29 червня 2004р. Державна податкова інспекція в Заводському районі м. Запоріжжя зареєструвала ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» платником податку на додану вартість, про що йому видано свідоцтво серії НБ №197494 та присвоєно індивідуальний податковий номер 330095108254.

18.05.2010р. представником позивача було отримано Акт № 670/16-120/33009513 від 20.04.2010р. про результати невиїзної документальної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, з якого стало відомо, що 11.02.2010р. ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» було виключено з реєстру платників податку на додану вартість.

Як було з'ясовано позивачем, Актом від 11.02.2010р. ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя було прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» в якості платника податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю оподаткованих операцій протягом останніх послідовних 12 місяців на підставі п.п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість» про що було видане свідоцтво від 02.08.2005р. №11501481. Вважає, що відповідач незаконно анулював реєстрацію ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» як платника податку на додану вартість з 11.02.2010р. шляхом прийняття акту №7 від 11.02.2010р. Таким чином, позивач посилається на порушення податковим органом вимог п.п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та на відсутність жодних підстав для анулювання реєстрації в якості платника податку на додану вартість, оскільки податковим органом не вірно визначено дванадцять послідовних податкових місяців та не враховано подану 09.02.2010р. податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року.

Податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010р. було направлено до ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя 09.02.2010р., тобто до складання документа який став підставою для анулювання реєстрації, що перериває послідовність врахування строку. Нарахований податок на додану вартість відповідно до здійснених господарських операцій було сплачено ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» до бюджету 26.02.2010р. платіжним дорученням № 01.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність оподаткованих операцій позивача протягом останніх дванадцяти послідовних місяців є необґрунтованим та не відповідає наданим доказам.

Представник позивач у судовому засіданні на задоволенні позову наполягає.

Відповідач проти позову заперечує, та вважає, що складений ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Акт №7 від 11.02.10р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість правомірним, оскільки встановлено, що ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з 01.01.2009р. по 12.12.2009р. з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та не має за останні дванадцять послідовних податкових місяців оподатковуваних операцій. В наданих суду запереченнях відповідач посилається п.п.«г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_3, старший податковий інспектор сектору адміністрування податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя. Свідок повідомила, що 20.04.2010р. нею була проведена невиїзна документальна перевірка в приміщенні ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя платника податку на додану вартість ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» з питань перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Було встановлено, що ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» зареєстровано як платник податку на додану вартість ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя 02.08.2005р., видано свідоцтво №11501481 та присвоєно індивідуальний податковий номер 330095108254. За результатами проведеної перевірки, було з'ясовано, що ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня 2009р. по грудень 2009р. з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та не має за останні дванадцять послідовних податкових місяців оподатковуваних операцій. За наслідками перевірки було встановлено наявність підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж». Була створена комісія відповідно Наказу ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя та винесено Акт №7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-443 Електромонтаж» (код ЄДРПОУ 33009513) адреса реєстрації: м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 67-А, згідно п.2.2 ст.2, п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя видане свідоцтво №115011481, початок дії якого 02.08.2005 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 330095108254.

ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період січень 2009 року - грудень 2009 року влючно та встановлено подання декларацій (податкових розрахунків) які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, про що складено Довідку від 09.02.10р. №6/16-120/33009513.

Відповідно до Наказу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя від 14.01.2010р. №21 була створена комісія, якою встановлено, що ТОВ «ЗСУ- 443 Електромонтаж», зареєстроване як платник податку на додану вартість, подає декларації (податкові розрахунки) з ПДВ протягом періоду з січня 2009р. по грудень 2009р., а саме: за січень 2009р. від 10.02.2009р.; лютий 2009р. від 11.03.2009р.; березень 2009р. від 03.04.2009р.; квітень 2009р. від 05.05.2009р.; травень 2009р. від 05.06.2009р.; червень 2009р. від 06.07.2009р.; липень 2009р. від 10.08.2009р.; серпень 2009р. від 07.09.2009р.; вересень 2009р. від 01.10.2009р.; жовтень 2009р. від 03.11.2009р.; листопад 2009р. від 07.12.2009р.; грудень 2009р. від 12.01.2010р., з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять послідовних податкових місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,0 грн., що зафіксовано в Довідці про результати невиїзної документальної ( камеральної) перевірки №6/16-120/3309513 від 09.02.10р. У зв'язку з цим був складений Акт від 11.02.2010 р. №7 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж».

Позивачем зазначені дані не спростовувалися, відомостей про подання уточнюючих декларацій за вказані періоди не надано.

На підставі перелічених документів комісією встановлено, що є підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями.

У зв'язку з цим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 11.02.2010р. та зобов'язала позивача повернути податковому органу Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Посилання позивача на факт надіслання 09.02.2010р. до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року з визначенням обсягу оподаткованих операції на суму 2500 грн. 00 коп. не може бути підставою для скасування акту №7 від 11.02.2010р., оскільки не спростовує факт відсутності у платника податку на додану вартість оподатковуваних поставок протягом періоду: січень 2009 року - грудень 2009р. включно.

Податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010р. було направлено до ДПІ в Заводському районі м.Запоріжжя 09.02.2010р. та отримано уповноваженими працівниками відповідача 10.02.2010р. (копія листа Запорізької дирекції Поштамту ЦПЗ №1 від 14.06.2010р. №10-13-436 про дату отримання рекомендованого листа №6900507440625), тобто до складання документа який став підставою для анулювання реєстрації, що перериває послідовність врахування строку. Нарахований податок на додану вартість відповідно до здійснених господарських операцій було сплачено позивачем до бюджету 26.02.2010р. платіжним доручення №01.

Отже, з урахуванням того, що позивачем було подано до відповідача податкові декларації за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, позивачем правомірно було анульовано реєстрацію платника ПДВ.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Як встановлює п. 2.1, 2.2 та п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є:

- будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті;

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

У статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначені в п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а» цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах «а» - «б» цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «г» цього пункту.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання; якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

У п.1.5 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Згідно з п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Згідно з п.п.25.2.1 п.25 «Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема:

- акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону;

- реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку);

- повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону);

- судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону).

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за №250/2054 (далі - «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»), у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно та тимчасово звільнені від оподаткування та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування.

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміну «поставка товарів (послуг)» відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно із п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» до розділу ІІ «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Отже, висновок про наявність або відсутність у платника податку на додану вартість оподатковуваних поставок робиться на підставі аналізу рядків 1-5 декларації.

З аналізу зазначених норм вбачається, що порушення п.п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» має місце у випадку встановлення факту подання декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців з відсутністю оподатковуваних поставок.

Так, судом враховано, що в рядках 1-5 декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» за період січень 2009р. - грудень 2009р. будь-які суми відсутні, що свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті №7 від 11.02.2010р. щодо наявності підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗСУ-443 Електромонтаж» передбачених п.п.«ґ» п.9.8 ст.9 Закону «Про податок на додану вартість».

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази правомірності прийнятого ним рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-443 Електромонтаж» задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України; ст.19 Конституції України; ст.ст. 1, 7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.п.25.2.1 п.25 «Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за №208/4429, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗСУ-443 Електромонтаж» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, рішення нечинним та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя (підпис) О.О. Прасов