Ухвала

від 20.11.2014 по справі 2а-90/2009

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 р. Справа № 876/4250/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Яворського І. О.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2009 року по справі №2а - 90/2009 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення виплат сім'ям з дітьми, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської міської ради Львівської області і просила: зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з липня по грудень 2007 року та 2008 рік.

Позовні вимоги обґрунтовувала тими обставинами, що всупереч нормам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідачем нараховувалася та виплачувалася у розмірі нижчому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2009 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». У решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що у Законі України «Про державний бюджет на 2008 рік» та Законі України «Про державний бюджет на 2009 рік» не передбачено коштів на погашення заборгованості, яка виникла у 2007 році, а передбачені лише кошти на поточні виплати.

Позивач в судове засідання не прибула, хоча належним чином та у встановленому законом порядку була повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

Відповідачем в апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника. При цьому, судом першої інстанції не визнавалася обов'язковою участь в апеляційному розгляді справи сторін та їх представників.

Тому, на підставі ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що відповідач у 2007 році неправомірно виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» без урахування рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Самбірської міської ради Львівської області як одержувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До 01 січня 2007 року відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ст. 13 цього Закону) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» №2240 - III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі - Закон №489-V) дію ч. 1 ст. 15 Закону №2811 - ХІІ на 2007 рік було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» про зупинення на 2007 рік дії вищевказаної ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року № 107 (надалі Закон № 107), який набрав чинності із 01 січня 2008 року внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановлених для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Крім цього, згідно п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року - 50 відсотків, з 01 січня 2009 року - 75 відсотків, з 01 січня 2010 року - 100 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема пунктів 24-34 розділу ІІ Закону № 107-VI. Положення пункту 23 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були предметом розгляду Конституційного Суду України, не визнані неконституційними, відповідно є чинними та підлягають застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». В решті позовних вимог слід відмовити.

Посилання особи, яка подала апеляційну скаргу, на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 листопада 2009 року по справі № 2а-90/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Самбірської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення виплат сім'ям з дітьми - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

І. О. Яворський