Постанова

від 19.11.2009 по справі 2а-90/2009

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                          Справа № 2а – 90/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 листопада 2009р. Сокальський  районний суд Львівської області  в складі:

головуючого - судді Адамовича М.Я.

при секретарі Панчук І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни,-

                   в с т а н о в и в:

В Сокальський районний суд з позовною заявою звернувся позивач  ОСОБА_1 до відповідача - управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області  про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії дітям війни, в позовній заяві вказавши, що згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, вона являється дитиною війни, оскільки народилася 06.05.1941 року. Відповідно до ст. 6 цього закону з 01.01.2006 року позивачу має виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалася.

Верховна Рада України Законом від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік", ст. 71 п.12 та Законом від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік» призупинила дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Конституційний суд України рішенням від 09.07.2007 року та рішенням від 22.05.2008 року визнав такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12    ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 ЗУ від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач вважає  протиправною і такою, що суперечить Конституції України.    

 Просить поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов"язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2007 р.р. в сумі 2733,30 грн.

У запереченні на позовну заяву представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області вказав, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Дітям війни, згідно із ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-ІV пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2008 році законодавцем внесено зміни в ст. 6 вказаного Закону, де передбачено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищенням у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Надбавки для учасників війни передбачені ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. відповідно до ч.4 ст. 14 даного Закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищеється іншим учасникам війни на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дітям війни з 01.01.2008 р. - 47 грн, з 01.04.2008р. - 48,10грн., з 01.07.2008 р. - 48,20 грн., з 01.10.2008 р. до 01.07.2008 р.- 48,10 грн., до 01.10.2008 р. - 48,20 грн.,  на 01.10.2008 р. - 49,80 грн., з 01.01.2009 р. - 49,80 грн.  Дану надбавку, як дитина війни позивач отримує, про, що підтверджує відповідна довідка.

Крім того в 2007 році для певної категорії осіб встановлене підвищення до пенсії, а саме, відповідно до ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. № 489-V, встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ЗУ "Про державний бюджет України 2007 рік", п.е), пп.1.6) встановлюється підвищення дітям війни, які є інвалідами. Позивач отримує пенсію по віку з 06.05.1996 року, а не по інвалідності. Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007р. № 6-рп\2007 ст. 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007рік", визнано такою, що не відповідає Конституції України. Положення ст. 111 даного Закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом  рішення № 6, тобто з 09.07.2007р. Проте зміни до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у видаткову частину не внесені тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні. Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачем пропущено річний строк звернення до суду. Просить відмовити у задоволенні позову.  

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити в повному обсязі, в обгрунтування надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила, підтримала обгрунтування письмового заперечення, поданого в попередньому судовому засіданні.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення  частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сокальському районі, протягом 2006-2007 років їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.

Згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі № 1-29/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, вказано на преюдицію при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  відновлена з 09.07.2007 року, а позивачеві у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії, то суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в частині зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань.

Таким чином суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року.

Також, суд вважає, що зазначена позивачем причина пропуску строку звернення з адміністративним позовом є поважною, а тому відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України,  приходить до висновку, що вимога про поновлення процесуального строку підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007,   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6, 17, 104, 158, 160, 161,162,163 КАС України, суд-,

                        ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення з адміністративним позовом.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Сокальському районі щодо відмови у нарахуванні та виплаті  ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року

 Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року  у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції станом на 09.07.2007 року).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокальський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий                                         М.Я. Адамович