Рішення

від 30.06.2009 по справі 27/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/167

30.06.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вікос-Енерго»

доДочірнього підприємства «Дніпровський круг»

простягнення  40 439, 95 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Бовтун О.О. –представник за довіреністю від 14.11.2008 року;Бовтун В.О. –директор;

Від відповідача:Зінченко Д.В. –представник за довіреністю від 12.06.2009 року;не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вікос-Енерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Дніпровський круг»про стягнення заборгованості у розмірі 40 439, 95 грн. за договором № 24/10/07 від 24.10.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.03.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року розгляд справи відкладено до 14.04.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 14.04.2009 року з'явився, подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 14.04.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із неможливістю направлення повноважного представника у судове засідання.

Враховуючи викладене суд відклав розгляд справи до 28.04.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.04.2009 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не виконав вимоги попередніх ухвал суду та потребує додаткового часу для того, щоб належним чином підготуватись до судового засідання.

Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

З огляду на вищевикладене, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду від 28.04.2009 року розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2009 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав позов частково у сумі 22 299, 55 грн., посилаючись на те, що 19.05.2008 року між сторонами був укладений дефектний акт, згідно якого сторони дійшли згоди про зменшення загальної вартості робіт на 18 140, 40 грн.

Представник позивача заперечував укладання між сторонами дефектного акту від 19.05.2009 року.

Розгляд справи відкладено до 15.06.2009 року та зобов'язано відповідача надати оригінал дефектного акту від 19.05.2008 року.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2009 року усно заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

       Згідно із ч. 7 ст. 81-1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.  

        Судом задоволено клопотання представника відповідача про здійснення технічної фіксації судового процесу.

        Крім того, позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявлені позовні вимоги доповнює вимогами про стягнення пені у сумі 15 164, 98 грн. та збитків від інфляції у сумі 12 550, 03 грн.

        Відповідно до 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до відповідача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Оскільки позивачем у заяві про збільшення позовних вимог було змінено і предмет, і підстави позову, тому суд відмовив у її задоволенні.

        Представник відповідача у судовому засіданні 15.06.2009 року надав усні заперечення на позов, проте оригінал дефектного акту на вимогу суду не надав.

        Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року розгляд справи відкладено до 30.06.2009 року та повторно зобов'язано відповідача надати суду оригінал дефектного акту від 19.05.2008 року.

У судовому засіданні 30.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 30.06.2009 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

У судовому засіданні 30.06.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Після судового засідання о 12:40 до загального відділу діловодства суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та оригінал дефектного акту від 19.05.2008 року.

Оскільки зазначені документи надійшли до суду після судового засідання та оголошення вступної та резолютивної частини рішення суд не приймає їх до розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

24.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вікос-Енерго»(надалі –виконавець) та Дочірнім підприємством «Дніпровський круг»(надалі –замовник) був укладений договір  № 24/10/07 (надалі - Договір), за яким виконавець зобов'язується на свій ризик з матеріалів замовника виконати і передати замовнику роботи на об'єкті замовника –житловий комплекс по вулиці Білгородській (умовний номер будинку № 51) в місті Боярка Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що на момент підписання договору загальна його сума становить 23 590, 80 грн.

Згідно із п. 5.1 Договору після підписання договору замовник сплачує виконавцеві попередню оплату у розмірі 20% від суми, зазначеної в договірній ціні та п. 2.6 Договору.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови п. 2.6 Договору та не здійснив оплату авансу, проте позивач здійснив роботи на будівельному об'єкті відповідача на суму 40 439, 495 грн. Відповідач проти виконання робіт не заперечував та прийняв їх, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт підписаними сторонами та скріпленими печатками.

Відповідно до п. 5.4 Договору акт приймання виконаних підрядних робіт, підписаний уповноваженими представниками обох сторін, є підставою для сплати замовником вказаної в акті вартості робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту.

Враховуючи те, що дата підписання в актах приймання виконаних підрядних робіт не зазначена, вони вважаються підписаними в останній день місяця, а саме 31.03.2008 року.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи у строк до 07.04.2009 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що 19.05.2008 року сторонами був підписаний дефектний акт, відповідно до якого сторонами визначено, що загальна вартість недоліків у роботах, виконаних за договором № 24/10/07 від 24.10.2007 року становить 18 140, 40 грн., а тому визнає позовні вимоги частково у сумі 22 299, 55 грн.

Зазначені заперечення відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки на неодноразове зобов'язання відповідача надати оригінал дефектного акту від 19.05.2008 року, відповідач надав його після судового засідання та оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Крім того, як було встановлено судом, відповідач повинен був здійснити свої зобов'язання встановлені договором № 24/10/07 щодо оплати робіт у строк до 07.04.2008 року, тобто до підписання дефектного акту від 19.05.2009 року.

До того ж, згідно акту державної технічної комісії об'єкт в м. Боярка по вул. Білгородська, 51, 08.04.2008 року був прийнятий в експлуатацію. При огляді об'єкту було встановлено, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно проекту і виданими технічними умовами.

Також, листом № 229 від 02.06.2009 року Комунальне підприємство «Боярка-Водоканал»повідомило, що з моменту введення в експлуатацію по даний час, каналізаційно-насосна станція (КНС-7) за адресою: м. Боярка, вул. Білгородська, 51 працює в технічно справному стані. Перебоїв та відмов у роботі не спостерігалось.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати робіт та не здійснений розрахунок у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за виконані роботи в розмірі 40 439, 95 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення збитків за виправлення недоліків в роботах виконаних позивачем згідно актів приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 року.    

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

   1.     Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Дніпровський круг»(03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 2-б; код ЄДРПОУ 30931888) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Вікос-Енерго»(01025, м. Київ, пров. Десятинний, 7; код ЄДРПОУ 32856724) заборгованість у розмірі 40 439 (сорок тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 95 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 404 (чотириста чотири) грн. 39 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   3.      Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та  у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 14.07.2009 року