Рішення

від 09.06.2009 по справі 15/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  15/226

09.06.09

За позовом             Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансових рішень"

до                     Товариства з обмеженою  відповідальністю "Національна рекламна група"

про                     стягнення 17 086,12 грн.

                Суддя Хоменко М.Г. Представники:

від позивача –Степанчук О.С.

від відповідача –не з'явились

У судовому засіданні 09.06.2009 за згодою присутнього представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр фінансових рішень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна рекламна група" 17 086,12 грн. (неналежно отриманих коштів у розмірі 16 335,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 751,12 грн.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2009 вказану позовну заяву  прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/226.

Розгляд справи двічі відкладався через неявку у судове засідання представника відповідача та виконання сторонами не в повному обсязі вимог суду.

У заяві про уточнення позовних вимог № 122 від 23.04.2009, наданій у судовому  засіданні 28.04.2009, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму неналежно отриманих відповідачем коштів у розмірі 16 335,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 257,57 грн.

У судовому засіданні 09.06.2009 позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням повернення відповідачем, після порушення провадження у справі, коштів у розмірі 5 000,00 грн., а також докази на підтвердження повернення коштів. Відповідно до зазначених уточнень позивач просить стягнути з відповідача суму неналежно отриманих коштів у розмірі 11 335,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 470,29 грн.

Відповідач у жодне із судових засідань  не  з'явився, відзив  на позовну заяву не надав та викладені в позовній заяві доводи позивача не спростував, про причину нез'явлення господарський суд не повідомив, хоча про час і місце  розгляду справи  був повідомлений  належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається  за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір підряду на виготовлення продукції -штендеру  двостороннього  та надання послуг логістики.  Договір укладено в усній формі, що не суперечить вимогам ст. 639 ЦК України, шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, як передбачено ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України.

На підтвердження пропозиції укласти усний договір підряду, відповідач виписав  рахунок–фактуру № СФ-0000206 від 14.11.2008, де вказав кількість та вартість продукції та послуг, що пропонуються, на загальну суму 16 335,00 грн.

На підтвердження прийняття пропозиції позивач оплатив замовлення згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000206 платіжним дорученням № 2308 від 11.11.2008 в сумі 16 335,00 грн.

Станом на день пред`явлення позову, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань по виготовленню продукції та наданню послуг.

Позивач направив відповідачу письмову вимогу № 29 від 18.02.2009 про повернення перерахованих грошових коштів в сумі 16 335,00 грн.

З гарантійного листа-відповіді від 27.02.2009 вбачається, що відповідач факт отримання коштів як попередню оплату за виготовлення продукції та надання послуг визнає, наявність  заборгованості в сумі 16 335,00 грн. не спростовує, факт невиконання ним взятих на себе зобов`язань пояснює тимчасовими труднощами та гарантує виконання замовлення .

Після порушення провадження у справі, відповідач частково, в сумі 5 000,00 грн., повернув позивачу кошти, що підтверджується випискою банку з реєстру операцій за поточним рахунком  позивача.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на вимоги викладених норм та невиконання відповідачем умов усного договору, з останнього підлягає стягненню на користь позивача сума попередньої оплати у розмірі 11 335,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі 470,29 грн. відповідно до ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України та ст. 549 Цивільного кодексу України у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 2.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 зі змінами та доповненнями (чинних на момент винесення рішення) якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, враховуючи, що сторонами не дотримано письмової форми вчинення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафної санкції (пені) є необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 163,35 грн. державного мита та 114,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, викладені у заяві про забезпечення позову, поданій до суду 06.04.2009 та у заяві про уточнення позовних вимог, наданій у судовому засіданні 09.06.2009, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна рекламна група" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, ідентифікаційний код 32915611, р/р 26009038635500 в АКІБ "УКРСИББАНК" м. Харків,  МФО 351005), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр фінансових рішень" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, пов. 9, оф. 4, ідентифікаційний код 32494741, р/р 26003000129001 у ВАТ "АБ "Бізнес Стандарт" м. Київ, МФО 339500) суму попередньої оплати у розмірі 11 335 (одинадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 35 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Центр фінансових рішень" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна рекламна група".

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                                                                 М.Г. Хоменко  

Дата підписання рішення –08.07.2009