Рішення

від 05.06.2009 по справі 41/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/259

05.06.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

ДоДержавного підприємства "Вугілля України"

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДержавне підприємство  "Свердловантрацит"Державне підприємство "Антрацит"

Простягнення 11 666, 93 грн.

                                                                                    Суддя  Спичак О.М.   

Представники сторін:

від позивача:      Мар'янов В.С. –дов. № 1512/22 від 18.12.2008 року;

від відповідача:  Гаваза О.С. –дов. № 07-04/13-Д від 07.04.2009 року;

від третіх осіб:    не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 11 666, 93 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з порушенням умов Договору  № 1-01/1-П від 26.01.2004 року при поставці вугілля перевантажив вагони (порушено правила завантаження вагонів), у зв'язку з чим позивач поніс збитки на суму 11 666, 93 грн., які просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою від 29.04.2008 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.05.2009 року.

В судовому  засіданні 18.05.2009 року представник позивача надав усні пояснення по справі та додаткові документи по справі.

Представник відповідача надав усні заперечення на позов та заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою суду від 18.05.2009 року на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, з власної ініціативи суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних  вимог  на  предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство  "Свердловантрацит" та Державне підприємство "Антрацит", розгляд справи відкладено на 05.06.2009 року.

В судовому засіданні 05.06.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги відповідно до яких просив суд позов задовольнити, відповідач проти задоволення позову заперечував.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, однак надали пояснення, якими повідомили суд про неможливість надання письмових пояснень по справі у зв'язку з ненадходженням від позивача позовної з доданим до неї документами.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 05.06.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2004 року між Державним підприємством "Вугілля України" (далі – постачальник, відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "Центренерго" (далі покупець, позивач)  укладено Договір № 1-01/1-П про постачання вугілля (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався поставити, а позивач прийняти та оплатити вугілля кам'яне енергетичне українського походження (надалі –вугілля)

П.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3  Договору встановлено, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих на піввагонах, погодженим графіком, мінімальна партія відвантаження –залізничний піввагон. Відвантажене вугілля, повинне супроводжуватись комплектом перевізних документів відповідно до вимог Статуту залізниць України. Датою поставки вугілля є дата підписання акту приймання-передавання.

Згідно до п. 3.1 Договору, ціна 1 тонни вугілля з базовими характеристиками якості (базова ціна) та кількість, погоджується сторонами і зазначається у відповідних Додатках до Договору.

Приймання вугілля по кількості і якості у відповідності до п. 5.1 Договору, здійснюється згідно вимог Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями,положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, ДСТУ 4096-2002 "Вугілля, буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брекети.    Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань", та/або іншими нормативними актами України, ГКД, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить Договору.

Як встановлено п. 5.2 Договору, вугілля приймається по вазі, визначеній при зважуванні на тензометричних терезах ТЕС вантажоотримувача.

У разі надходження вугілля з домішками не вугільного походження (пісок, каміння, сміття та інше) вантажоотримувач має право таке вугілля не розвантажувати, до поставки не зараховувати, про що повідомити постачальника  потягом 24 годин. При цьому постачальник забезпечує вивезення вугілля з ТЕС протягом 72 годин та компенсує покупцю вісі витрати, пов'язанні з поставкою вугілля з домішками не вугільного походження(п.5.7.).

Порядок розрахунків сторони погодили розділом - 6 Договору, в силу положень якого оплата за поставлене вугілля здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі або відкриття акредитиву покупцем на користь постачальника. Покупець також має право здійснювати передплату грошовим коштами на поточний рахунок постачальника.

Стаття 32 Статуту залізниць України зазначає, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту  або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зокрема, пунктом 4 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.

В Додатку 14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення «Правила розміщення і кріплення вантажів у вагонах і контейнерах»встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах при перевезенні рівномірно по всіх візкам, згідно умов підпункту 4.3 пункту 4 глави 1.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачаться з матеріалів справи, згідно умов Договору на Трипільську ТЕС (структурний підрозділ позивача), було поставлено вагони з вугіллям, при перевантаженні яких було виявлено розбіжності між фактичною масою та заявленою в залізничних накладних, зокрема.

28.03.2006 року на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон №67357574, що підтверджується залізничної накладною № 52695306.

Як вбачається з матеріалів справи, залізничною станцією «Миронівка»при контрольному переважуванні вагону № 67357574 (вантажовідправник ГЗФ «Красно партизанська»ДП «Свердловантрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було встановлено вага брутто 95950 кг., тара з бруса 22000 кг., нетто 73950 кг., а по залізничній накладній № 52695306 нетто 69000 кг., що більше проти документа та вантажопідйомності вагона на 4950 кг., про що складено комерційний акт АК 317307/70/81 від 29.03.2006 року та акт загальної форми № 6212 від 29.03.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону  № 67357574 було перевантажено у вагон № 60666252.

За цей вагон розраховано провізну  плату у сумі 3367,20 грн. в т.ч ПДВ згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджено накладною № 32051213 та довідкою виданою залізницею „перелік 0504" від 05.04.06. Крім того, згідно з акту загальної форми № 6212 від 29.03.2006 року, який був включений в накопичувальну картку № 12.04.315, на ВАТ   «Центренерго»  були   покладені   витрати   щодо   виправлення комерційного браку в розмірі 835,61 грн. Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 1304 від 13.04.06 (в т.ч. ПДВ).

Таким чином, у зв'язку  порушенням вимог щодо завантаження вагону №67357574  відповідно до його вантажопідйомності та без додержання  Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3367,20 грн. + 835,61 грн. = 4202,81 грн. в т.ч. ПДВ.

Виходячи із вищевикладеного, сума збитків ВАТ «Центренерго», складає: 4202,81 грн.

16.03.2006 на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 60654712, що підтверджується залізничною накладною № 52663448.

Залізничною станцією «Миронівна»при контрольному переважуванні вагону № 60654712 (вантажовідправник ГЗФ «Красно партизанська» ДП «Антрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було встановлено вага брутто 104100 кг., тара з бруса 22300 кг., нетто 81800 кг., а по залізничній накладній № 52663448 нетто 70000 кг., що більше проти документа та вантажопідйомності вагону на 11000 кг., навантаження у вагоні рівномірне, трапецієвидне, нижче бортів на 700 мм., маркування відсутнє, каток застосований, про що складено комерційний акт № АК 317297/58/67 від 17.03.2006 року та акт загальної форми № 6180 від 17.03.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 60654712 було перевантажено у вагон № 64745334. За цей вагон згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України) розраховано провізну плату у сумі 3141,60 грн. в т.ч ПДВ., що підтверджено накладною № 32503818 та довідкою виданою залізницею «перелік 0504»від 05.04.2006.

Крім того, згідно акту загальної форми № 6180 від 17.03.2006, який був включений в накопичувальну картку № 12.04.315, на ВАТ «Центренерго»були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 1269,60 грн. Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 1304 від 13.04.2006 (вкл. ПДВ).

Таким чином, у зв'язку  порушенням вимог щодо завантаження вагону № 60654712  відповідно до його вантажопідйомності та без додержання  Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 3141,60 грн. + 1269,60 грн. = 4411,50грн. в т.ч. ПДВ.

01.04.2006 року  на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 63814149, що підтверджується залізничною накладною № 48215959.

Залізничною станцією «Миронівна»при контрольному переважуванні вагону № 63814149 (вантажовідправник ГЗФ «Нагольчанська»ДП «Антрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було встановлено, вага брутто 93850 кг., тара з бруса 23100 кг., нетто 70750 кг., а по залізничній накладній № 48215959 нетто 65000 кг., що більше проти документу та вантажопідйомності вагона на 5750 кг., про що складено комерційний акт № АКЗ17310/78/83 від 01.04.2006 року та акт загальної форми № 6225 від 01.04.2006 року.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагону № 63814149 було перевантажено у вагон № 67863571).

За цей вагон згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), зараховано провізну плату у сумі 2208,00 грн. в т.ч.. ПДВ, що підтверджено накладною № 32051242 та довідкою виданою залізницею «перелік 1704»від 17.04.06.

Крім того, згідно акту загальної форми № 6225 від 01.04.06, який був включений в накопичувальну картку № 12.04.315, на ВАТ «Центренерго»були покладені витрати щодо виправлення комерційного браку в розмірі 844,62 грн. в т.ч ПДВ. Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку з рахунку ВАТ «Центренерго»підтверджується довідкою виданою залізницею перелік 1304 від 13.04.2009 року.

Таким чином, у зв'язку  порушенням вимог щодо завантаження вагону № 60654712  відповідно до його вантажопідйомності та без додержання  Правил розміщення вантажу у вагонах з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було сплачено 2208,00 грн. + 844,62 грн. = 3052,62 грн. в т.ч. ПДВ.

Загальна сума списаних залізницею з рахунку позивача коштів за перевантаження вагонів складає: 11666,93 грн. = 4202,81 + 4411,50 + 3052,62.

Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язувався постачати позивачу вугілля згідно вимог Статуту залізниць України.

Стаття 32 Статуту залізниць України зазначає, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.

П. 7.1 Договору, сторони обумовили, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Тобто, відповідач в порушення умов Договору належним чином не забезпечив поставку вугілля позивачу, у зв'язку з чим, останній поніс витрати в сумі 11666,93 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Згідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дотримуючись вимог вищевказаних статей, позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Крім того, слід зазначити, що зазначена правова позиція підтверджується постановою ВГСУ від 28.10.2008 року по справі № 12/360.

Відповідач проти задоволення позову заперечував стверджуючи, що позивач пропустив строк позовної давності, так як позов подано 23.04.2009 року, а кошти з рахунку позивача були списані залізницею 04.04.2006, 12.04.2006 та 16.04.2006 року.

Згідно до статей 257 та 261 ЦК України, загальний строк позовної давності складає 3 роки, перебіг якого розпочинається з  дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Відповідно до п. 2.5 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 (далі-Правила), платник згідно з договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

Розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику(п.2.6. Правил).

Пунктом 2.8. Правил визначено, що після закінчення звітного місяця розрахунковий підрозділ видає платнику виписку з особового рахунку.

Таким чином, виписку з особового рахунку, з якої вбачається за що і в якій сумі списані залізницею кошти позивач отримав лише в кінці квітня 2006 року, а позов до суду подано 23.04.2009 року, а тому строк позовної давності на думку господарського суду позивач не пропустив.  

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:    

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути  з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія" "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 11 666 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 93 коп. збитків, 116 (сто шістнадцять) грн. 67 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М.Спичак

Дата підписання рішення:            

          08.07.2009р.