Постанова

від 11.04.2007 по справі 41/259

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/259

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

11 квітня 2007 р.                                                                                   № 41/259  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Коробенко Г.П.,Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скаргиВідкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

на рішеннягосподарського суду Дніпропретровської області від 18.01.2007

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до1. Українсько-кіпрського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Байп КО. ЛТД"2. Відкритого акціонерного товариства "Авдієвський коксохімпром"

простягнення 5974,46 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Переяславська М.В.- дов. № 4-4016 від 29.01.2007

від відповідачів:1) не з'явились; 2) не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2007 в позові відмовлено. Судові витрати у справі покладено на ВАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Судове рішення  мотивовано тим, що позивачем порушенні правила приймання продукції за кількістю, встановлені Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 із змінами та доповненнями від 14.11.1974 (далі  інструкція П-6).

Не погоджуючись  з судовим рішенням ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить його скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права, зокрема, ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України , а також Інструкцію П-6.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"  та Українсько-кіпрське ТОВ з іноземними інвестиціями "Байп Ко.ЛТД" уклали договір за № 41-5/2003/2100 від 23.06.2003, за умовами якого відповідач-1 зобов'язався поставити та передати у власність позивачеві коксову продукцію.

Пунктом 6 договору сторони передбачили здійснення приймання продукції по кількості у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженою Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР № П-6 від 15.06.1965 із змінами та доповненнями від 14.11.1974.

Сторонами узгоджено, що у випадку виявлення недостачі товару при прийманні його вантажоотримувачем (позивачем) виклик представників продавця (відповідача-1) та вантажовідправника (відповідача-2) є обов'язковим.

На виконання умов договору 20.03.2004-21.03.2004 на адресу позивача від вантажовідправника (відповідача-2) надійшов вантаж –коксова продукція.

Вантаж прибув на станцію призначення у вагонах без пошкодження та ознак втрати, розкрадання і виданий залізницею в порядку ст.52 Статуту залізниць України без перевірки.

При прийманні вантажу позивачем виявлена недостача в загальній кількості 9,1 т, з урахуванням норми природної втрати 1 % на суму, згідно її розрахунку, 5974,46 грн. (з ПДВ та залізничним тарифом).

Як встановлено господарським судом, позивачем порушені правила приймання продукції  за кількістю, встановлені Інструкцією П-6.

Всупереч умов договору № 41-5/2003/2100 від 23.06.2003 та п.17 Інструкції П-6, позивач не викликав належним чином представників відповідача-1 для участі у прийманні продукції за кількістю. Подані позивачем докази, господарський суд не прийняв в якості належних доказів виклику відповідача-1 для  участі в прийманні спірної продукції за кількістю, оскільки, ним викликався - НВІГ „Інтерпайп”, який не є стороною у справі,  а не відповідач –1.

В акті № 3458/2 від 24.03.2004 є посилання на те, що представник відправника вантажу на факс –повідомлення № 30-375 від 23.03.2004  не прибув, від відправника продукції відповідь не надійшла. Відомості щодо виклику відповідача-1 для приймання участі в прийомі вантажу за кількістю у вказаному акті відсутні.

За умовами 16 Інструкції П-6, у випадку виявлення недостачі отримувач продукції зобов'язаний припинити подальше її приймання, забезпечити збереження продукції, а також прийняти заходи щодо запобігання її змішанню з іншою однорідною продукцією.

В акті № 3458/2 від 24.03.04 року не зазначені умови зберігання товару під час перерви.

В порушення  пункту 25 Інструкції П-6 в актах приймання продукції №3458/1 від 23.03.2004 та № 3458/2 від 24.03.2004  найменування та адреса постачальника продукції не вказані.

Відповідно наданих актів № 3458/1 від 23.03.2004, № 3458/2 від 24.03.2004 в прийманні продукції брали участь представники громадськості Василенко П.В. та Воропаєв С.Л., які діяли на підставі посвідчень №  3458/1 від 23.03.2004  та № 3458/2 від 24.03.2004 .

Пунктом 21 Інструкції П-6, передбачено, що посвідчення представнику громадськості видається на право  участі в прийманні конкретної партії продукції, видача посвідчення на певний період не допускається, у вказаних посвідченнях конкретної партії продукції не зазначено. Отже, посвідчення № 3458/1 від 23.03.2004 та №  3458/2 від 24.03.2004 видані з порушенням правил, передбачених п. 21 Інструкції П-6.

Згідно п. 26 Інструкції П-6, акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства –отримувача не пізніше наступного дня після складення акту. В порушення вказаного пункту Інструкції П-6, акт № 3458/2 від 24.03.2004 затверджений першим заступником Голови правління позивача 31.03.2004.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судове рішення відповідає  чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для його  скасування  немає.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Рішення від 18.01.2007 господарського суду Дніпропетровської області зі справи № 41/259 залишити без змін.

Головуючий                                                   В.С. Божок

Судді                                                               Г.П.Коробенко                                                             

                                                                                                  Л.І.Рогач