Рішення

від 30.06.2009 по справі 27/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  27/281

30.06.09

За позовом     

Спільного українсько-польського Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Буд»

простягнення  50 967, 30 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Козак Т.В. –представник за довіреністю № 34 від 10.04.2009 року;

Від відповідача:Осикін В.О. –представник за довіреністю від 20.05.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-польське Товариство з обмеженою відповідальністю «Термобуд»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Буд»про стягнення заборгованості у розмірі 50 000, 00 грн., збитків від інфляції у сумі 750, 00 грн. та 3% річних у сумі 270, 60 грн. за договором № 90 від 03.01.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 01.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року розгляд справи відкладено до 22.06.2009 року у зв'язку із неявкою представників сторін.

У судовому засіданні 22.06.2009 року представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав заяву про затвердження мирової угоди.

Представник позивача заперечував проти укладання мирової угоди та усно заявив про зменшення позовних вимог, проте доказів часткової сплати боргу суду не надав.

У судовому засіданні 22.06.2009 року оголошено перерву до 30.06.2009 року та зобов'язано позивача надати суду докази, які б свідчили про направлення вимоги згідно ст. 530 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2009 року подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить суд стягнути з відповідача 42 000, 00 грн. основної заборгованості, 3% річних у сумі 270, 60 грн. та збитків від інфляції розмірі 750, 00 грн., у зв'язку із частковою сплатою відповідачем основної суми боргу у розмірі 8 000, 00 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог.  

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

03.01.2007 року між Спільним українсько-польським Товариством з обмеженою відповідальністю «Термобуд»(надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вік-Буд»(надалі - покупець) було укладено договір № 90 (надалі - договір) за умовами якого продавець зобов'язується протягом строку дії договору поставити покупцю полістерол EPS, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар в кількості та строки, згідно договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 273 900, 00 грн., що підтверджується накладною № РНк-001533 від 19.09.2008 року підписаною сторонами та скріпленою печатками.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата товару, який поставляється здійснюється шляхом 100% попередньої оплати.

Як встановлено судом, відповідач не виконав умови пункту 4.1 Договору та не здійснив 100% попередню оплату, проте позивач поставив товар на суму 273 900, 00 грн. Відповідач проти поставки товару не заперечував та прийняв його що підтверджується накладною № РНк-001533 від 19.09.2008 року наявною в матеріалах справи.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 692 ЦК України зазначено, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення  оплати  товару  продавець  має  право вимагати  оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи те, що договором № 90 від 03.01.2007 року не були передбачені умови здійснення оплати за поставлений товар у разі не виконання попередньої оплати, тому щодо визначення строку оплати поставленого товару повинні застосовуватися положення ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ВІдповідач частково розрахувався за поставлений товар на загальну суму 223 900, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.09.2008 року –19.09.2008 року, 30.09.2008 року та 21.10.2008 року.

16.012009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість у розмірі 50 000, 00 грн.

В ході розгляду справи, відповідач частково здійснив оплату заборгованості на загальну суму 8 000, 00 грн., заплативши 22.05.2009 року –5 000, 00 грн. та 25.06.2009 року –3 000, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання з'явився та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті визнаний відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем визнані, належних доказів, які б підтверджували повну оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 42 000, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 270, 60 грн. та збитки від інфляції у розмірі 750, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що позивач направив претензію 16.01.2009 року, то відповідач повинен був розрахуватися у строк до 28.01.2009 року (16.01.2009 року + 5 днів поштового обіг + 7 днів згідно ст. 530 ЦК України), тому 3% річних та збитки від інфляції повинні нараховуватися починаючи з 29.01.2009 року.

Розрахунок 3% річних:

50 000, 00 грн. * 3% * 51 (з 29.01.2009 року по 20.03.2009 року) / 365 = 209, 59 грн.

Таким чином, за перерахунком суду 3% річних становить 209, 59 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

50 000, 00 грн. * 101,5 % (за лютий 2009 року) –50 000, 00 грн. = 750, 00 грн.

Отже, збитки від інфляції становлять 750, 00 грн. та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 509, 59 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117, 86 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 530, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вік-Буд»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, код ЄДРПОУ 33748890) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Спільного українсько-польського Товариства з обмеженою відповідальністю «Термобуд» (81050, Львівська обл., Яворівський район, с. Новий Яр; код ЄДРПОУ 30274892) заборгованість у розмірі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 209 (двісті дев'ять) грн. 59 коп., збитки від інфляції у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 59 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

      Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 09.07.2009 року