Рішення

від 06.07.2009 по справі 53/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/340

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  53/340

06.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко Интерфейс»   

до Дочірнього підприємства «Управління матеріально-технічного забезпечення»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південтзахідтрансбуд»

про стягнення 42 049,53 грн.

                                                                      Суддя                   Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Золотоверх О.М. –представник за довіреністю № 195 від 02.07.2009р.

від відповідача: не з'явились    

СуТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов про стягнення з Дочірнього підприємства «Управління матеріально-технічного забезпечення»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південтзахідтрансбуд» заборгованості за видатковими  накладними в розмірі 42 049,53 грн., в тому числі 40 716,37 грн. –основний борг, 941,61 –збитки від інфляції, 391,55 грн. –3% річних.

                 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. порушено провадження по справі № 53/340, розгляд справи призначено на 06.07.2009р.

          Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2009р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Разом з тим, представник позивача подав заяву № 15ю від 06.07.2009р. про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача  20 716,37 грн. основного боргу, 391,55 грн. 3% річних та 941,61 грн. –збитків від інфляції.

          Відповідно до ст.. 22 ГПК України позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі   змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір  позовних  вимог  за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору  у  випадках,передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином суд приймає до розгляду заяву позивача про уточнення розміру позовних вимог.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ № 452329 від 30.06.2009р., наданою позивачем.

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 12.06.2009р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, повідомлення про вручення поштового відправлення  з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.07.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено в ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

На підставі усної домовленості між сторонами у справі позивачем по справі  було передано, а відповідачем отримано товарно-матеріальні цінності  на загальну суму 318 087,75 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями: рахунку-фактури № КИИн-00112 від 11.01.2008р.,  видаткової накладної № БЦИн-00123 від 14.01.2008р., рахунку-фактури № КИИн-00392 від 22.01.2008р., видаткової накладної № БЦИн-00434 від 22.01.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯОН № 484846 від 03.01.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-00847 від 07.02.2008р., видаткової накладної № БЦИн-00978 від 08.02.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01218 від 14.02.2008р., рахунку-фактури № КИИн-01311 від 26.02.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01478 від 27.02.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01477 від 27.02.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯОШ № 136699 від 01.02.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-01359 від 28.02.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01652 від 03.03.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯОШ № 136879 від 03.03.208р.; рахунку-фактури № КИИн-01626 від 11.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01971 від 14.03.2008р., рахунку-фактури № КИИн-02018 від 26.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01980 від 14.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02243 від 27.03.2008р.; рахунку-фактури  № КИИн-02042 від 26.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02291 від 27.03.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02020 від 26.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02129 від 21.03.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-01641 від 11.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02241 від 27.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01980 від 14.03.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯОШ № 136879 від 03.03.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02110 від 28.10.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02689 від 11.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02690 від 11.04.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02374 від 07.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02593 від 08.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02898 від 18.04.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02375 від 07.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02592 від 08.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01990 від 14.03.2008р., № БЦИн-02820 від 16.04.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02376 від 07.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02821 від 16.04.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02775 від 24.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-03291 від 08.05.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02591 від 08.04.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯОШ № 137052 від 01.04.2008р.; видаткової накладної № БЦИн-03709 від 22.05.2008р. та довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 582430 від 05.05.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-02938 від 07.05.2008р., видаткової накладної № БЦИн-03710 від 22.05.2009р.; рахунку-фактури № КИИн-02941 від 07.05.2008р., видаткової накладної № БЦИн-03711 від 22.05.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 582430 від 05.05.2008р.; видаткової накладної № БЦИн-04071 від 04.06.2008р., № БЦИн-04072 від 04.06.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-03534 від 30.05.2008р., видаткової накладної № БЦИн-04508 від 19.06.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-03654 від 04.06.2008р., видаткової накладної № БЦИн-04394 від 13.06.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-03653 від 04.04.2008р., видаткової накладної № БЦИн-04434 від 18.06.2008р.,  видаткової накладної № БЦИн-04435 від 18.06.2008р., видаткової накладної № БЦИн-04393 від 13.06.2008р., видаткової накладної № БЦИн-04313 від 12.06.2008р., видаткової накладної № БЦИн-04289 від 11.06.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 582547 від 02.06.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-04498 від 08.07.2008р., видаткової накладної № БЦИн-05600 від 28.07.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯПБ № 582660 від 01.07.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-05071 від 29.07.2008р., рахунку-фактури № КИИн-05569 від 13.08.2008р., видаткової накладної № БЦИн-06095 від 13.08.2008р., видаткової накладної № БЦИн-06070 від 12.08.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯПЛ № 050019 від 01.06.2008р.; рахунку-фактури № БЦИн-02104 від 21.08.2008р., видаткової накладної № БЦИн-06583 від 01.09.2008р.; рахунку-фактури № БЦИн-02183 від 29.08.2008р., видаткової накладної № БЦИн-06582 від 01.09.2008р., рахунку-фактури № КИИн-06349 від 16.09.2008р., видаткової накладної № БЦИн-07247 від 24.09.2008р.,  видаткової накладної № БЦИн-07227 від 23.09.2008р., видаткової накладної № БЦИн-07225 від 23.09.2008р. та довіреністю на отримання ТМЦ серія ЯПЛ № 050125 від 01.09.2008р.; рахунку-фактури № КИИн-00998 від 13.02.2008р., видаткової накладної № БЦИн-01991 від 14.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02243 від 27.03.2008р., видаткової накладної № БЦИн-02402 від 01.04.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар. Доказом отримання вказаної претензії відповідачем 11.02.2009р. є відмітка останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Однак, відповідач відповіді на вищевказану претензію не надав та взяті на себе зобов'язання виконав частково на суму 297 371,38 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок з рахунку позивача.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, а також нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за № 1383/14650) відповідач повинен був у строк до 17.02.2009р. оплати позивачу поставлену продукцію у сумі 20 716,37 грн.

Однак, відповідач, як у строк до 17.02.2009р., так і на дату прийняття  рішення, свого обов'язку щодо оплати отриманої продукції в сумі 20 716,37 грн. не виконав.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він  вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого згідно накладних товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 20 716,37 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20 716,37 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством  відповідальності.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 941,61 грн. та 3% річних в сумі 391,55 грн. обґрунтованими та такими, що  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

           На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

              2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Управління матеріально-технічного забезпечення»Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південтзахідтрансбуд»(02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 15; ідентифікаційний  код 01391304, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теко Интерфейс»   (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул.. Водопійна, 113, кв. 1;  ідентифікаційний код 30932284)  20 716 (двадцять тисяча сімсот шістнадцять) грн. 37 коп. основного боргу, 391 (триста дев'яносто одна) грн. 55 коп. –3% річних, 941 (дев'ятсот сорок одна) грн. 61 коп. –збитків від інфляції, 220 (двісті двадцять) грн. 50 коп.  витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.  Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                   Грєхова О.А.