10/433
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2009 р. Справа № 10/433
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Лутошкіна І.О. - представника за довіреністю від 20.01.2009р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с.Гуменці Кам' янець - Подільського району
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "29" квітня 2009 р. у справі № 10/433 (суддя Виноградова В.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпро-Атлантік", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с.Гуменці Кам' янець - Подільського району
про стягнення 144901 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.04.2009р. у справі №10/433 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпро - Атлантік" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець -Подільський комбікормовий завод" про стягнення 144901,00грн. задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 123832,80грн. основного боргу, 1061,82грн. три проценти річних, 7814,49грн. втрат від інфляції, 13,47грн. неустойки, 1436,22грн. витрат по оплаті державного мита та 116,96грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні позову в частині стягнення 1278,42грн. відмовлено.
В частині стягнення 10900,00грн. провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове - про відмову у позові (а.с.56-58).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням та встановленням усіх обставин справи і дослідженням доказів, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим воно є незаконним і необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню;
- видаткові накладні, на які посилається суд першої інстанції в своєму рішенні, не свідчать про факт передачі відповідачу товару, оскільки вони не є первинними документами у розумінні п.п.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", крім того, вони не містять посилань на договір поставки від 04.12.2008р.;
- позивач не надав суду копію довіреності №88 від 20.12.2008р., за якою Багрийчук В.С. отримав товар по видатковій накладній №РН-0000339 від 12.12.2008р.;
- судом при прийнятті оскарженого рішення порушено вимоги п.2.1 та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказам Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., п.1 та п.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
- ТОВ "Компанія "Дніпро - Атлантік" не надало суду товаро-транспортну накладну, актів відвантаження та актів приймання-передачі товару , які б підтвердили факт його отримання відповідачем.
Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу №45 від 01.07.2009р. заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що твердження скаржника про те, що позивачем не здійснена поставка товару, а надані ним видаткові накладні не є первинними документами і в них немає посилання на договір поставки від 04.12.2008р., є безпідставними, оскільки у вказаних накладних є посилання на рахунки-фактури, які, в свою чергу, містять посилання на даний договір. Крім того, зазначає, що факт поставки та сума боргу за поставлений товар визнані відповідачем в акті звірки розрахунків від 11.02.2009р. (а.с. 66 - 68).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2009р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.12.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Дніпро - Атлантік" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'янець -Подільський комбікормовий завод" (покупець) укладено договір поставки №1 (далі - договір), згідно п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору жмих соняшниковий (надалі - товар) із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього договору (а.с.9-10).
Як передбачено п.5.2 договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, яка виписується на дату оформлення товаро-транспортної накладної. У видатково-прибутковій накладній сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ товару, що постачається. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.
Загальна кількість товару за договором складає 200 тон, +-5% (п.2.2 договору).
Згідно п.6.2 договору ціна однієї тони товару становить 640 грн. за одну тону, з ПДВ і є незмінною на протязі дії даного договору.
Пунктом 6.3 договору сторони встановили, що сума договору складає 128000,00 грн., з ПДВ, +-5%.
Відповідно до п.7.1 договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості поставленого товару, на протязі 15 банківських днів з дати поставки.
Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 134732,80 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №РН-0000310 від 13.12.2008р. на суму 13760,00 грн., №РН-0000318 від 15.12.2008р. на суму 15129,60 грн., №РН-0000321 від 16.12.2008р. на суму 19084,80грн., №РН-0000329 від 16.12.2008р. на суму 17664,00 грн., №РН-0000339 від 20.12.2008р. на суму 69094,40 грн. та довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей №81 від 08.12.2008р. (а.с.14-16).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого позивачем товару, передбачені п.п.1.1, 7.1 договору, не виконав.
За вказаних обставин ТОВ "Компанія "Дніпро - Атлантік" 02.03.2009р. звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою №14 від 23.02.2009р. про стягнення з ТОВ "Кам'янець -Подільський комбікормовий завод" 134732,80 грн. боргу, 610,19 грн. пені та 501,52 грн. 3% річних (а.с.2-4).
17.04.2009р. позивач подав до суду заяву №49 від 13.04.2009р., у якій зазначив, що відповідач частково оплатив суму боргу у розмірі 10900,00 грн., на підтвердження чого надав виписку банку від 10.04.2009р. та платіжне доручення №25 від 09.04.2009р., у зв'язку з чим просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10900,00 грн. основного боргу та стягнути з останнього 123832,80 грн. боргу, 1291,89 грн. пені, 7814,49 грн. інфляційних втрат та 1061,82 грн. 3% річних (а.с.38-40,43).
З огляду на викладене судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 і ч.2 ст.713 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Норми ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України встановлюють, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав у строк, встановлений п.7.1 договору, зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару, тобто вважається таким, що прострочив.
Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, господарський суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача (боржника) 123832,80 грн. боргу та припинив провадження у справі у частині стягнення 10900,00грн. боргу.
Норми ч.2 ст.625 ЦК України встановлюють, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно наявних матеріалів справи та норм чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача 7814,49 грн. інфляційних втрат та 1061,82 грн. 3% річних (розрахунок а.с.39, перевірений судом).
Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1 договору сторони встановили, що в разі прострочення здіснення оплати вартості товару, відповідно до п.7.1 договору більше ніж на 3 банківські дні, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але не оплаченого товару.
Аналіз наведених норм права свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, зазначивши у рішенні, що визначена сторонами у п.8.1 договору неустойка за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею, а тому стягнув з відповідача на користь позивача 13,47грн. неустойки, відмовивши у стягненні 1278,42грн.
Згідно зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод".
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 29 квітня 2009 року у справі №10/433 прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29 квітня 2009 року у справі №10/433 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с.Гуменці Кам' янець - Подільського району - без задоволення.
2. Справу №10/433 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд.
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4176809 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Щепанська Г.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні