Вирок

від 24.10.2007 по справі 1-1112007

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-111 2007 p

Справа № 1-111

2007 p.

ВИРОК

Іменем України

24

жовтня 2007 року Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

В складі: головуючого судді                                 Навроцького

А.П.

при секретарі                                                         Сологуб Л.А.,

з участю прокурора                                               Янушевича О.Ю.,

адвоката                                                                  ОСОБА_1

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в місті Козятин справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Глухівці, Козятинського району,

Вінницької області, громадянина України, неодруженого, маючого неповну середню

освіту, непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше несудимого, у вчиненні

злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

8

березня 2006 року, приблизно о 23 годині, в с. Вовчинець Козятинського району, ОСОБА_2, перебуваючи в

стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на крадіжку чужого майна, проник в

будинок АДРЕСА_2, що належить гр-ці ОСОБА_3, де почав шукати матеріальні

цінності. В сінях будинку ОСОБА_2 знайшов в одягу 200 гривень та бувший у

використанні розподільник запалювання до автомобіля ВАЗ - 2101, який знаходився

в неробочому стані. Проте, почувши сторонні звуки з сіней будинку, в сіни

зайшла потерпіла ОСОБА_3. ОСОБА_2, маючи на меті утримати викрадене майно та не

бути впізнаним чи затриманим, умисно наніс потерпілій удар вищевказаним

розподільником запалювання в голову та із знайденими грішми в сумі 200 гривень

і автомобільним розподільником запалювання зник з місця пригоди.

Внаслідок

нанесеного удару ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді рани на

обличчі та синців на обличчі і лівій кисті, з яких рана на обличчі за ступенем

тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний

розлад здоров'я, а інші - до легких тілесних ушкоджень

В

судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 визнав себе винним в пред'явленому йому

обвинуваченні за ч.3 ст.187 КК України. Проте, спочатку вказував, що нічого не

пам'ятає, оскільки був дуже п'яним. В послідуючому, уже в судових дебатах,

вказав, що дійсно все було так, як зазначено в обвинувальному висновку, але

спочатку він вирішив говорити, що нічого не пам'ятає, так як боявся позбавлення

волі.

У

вчиненні злочину розкаюється.

Заявлений

потерпілою цивільний позов визнав.

2

Крім показань

підсудного його вина повністю доказана сукупністю інших доказів, досліджених в

ході судового слідства.

Так, потерпіла

ОСОБА_3 в судовому

засіданні пояснила, що 8 березня 2007 року, в вечірній час, вони з чоловіком в

спальні дивилась телевізор. Почувши, що в будинку хтось є сторонній, вона

вийшла в сіни подивитись хто там може бути і одразу отримала удар по голові

якимось твердим предметом. Хоча в сінях було темно, проте вона його

(підсудного) впізнала, оскільки в прихожій горіла лампочка і коли вона

відчинила двері з прихожої в сіни, то світло попало в сіни. Підсудний її вдарив

і зразу ж втік. Вона почала кричати і на її крик до них в будинок зайшов їхній

сусідОСОБА_4, який разом з її чоловіком ОСОБА_2 догнали, але той від них

вирвався і втік.

Пропажу грошей

та розподільника запалювання вони виявили вранці.

Під час допиту

потерпіла вказала, що позов до підсудного підтримує частково, так як 1500

гривень підсудний їй сплатив у відшкодування заподіяної шкоди. Проте, в

послідуючому, в ході судового слідства і в судових дебатах, потерпіла вказала,

що заподіяна їй шкода підсудним повністю відшкодована. А тому просить позов

залишити без розгляду, а підсудного суворо не карати, не позбавляти його волі.

Допитаний в

судовому засіданні свідокОСОБА_4 пояснив, що 8.03.2006 року, приблизно о 23

годині, до нього підійшовОСОБА_3 і сказав, що злодій заліз до хати і вдарив

його жінку, та спитав чи він (свідок) нікого не бачив. І тут він (свідок)

одразу ж я побачив, що ОСОБА_2 вибіг з подвір'яОСОБА_3 і почав тікати. Він

(свідок) його наздогнав за 100 метрів від будинку потерпілої. До них підійшов

ОСОБА_3 і вони його (підсудного) повели до будинку потерпілої. Він (підсудний)

вирвався і втік. На другий день на тому місці, де він (свідок) піймав ОСОБА_2,

знайшли трамбплер.

Свідок ОСОБА_5

дав показання аналогічні показанням потерпілої. Крім того вказав, що

розподільник запалювання, який підсудний викрав з будинку, був в неробочому

стані, а також підтвердив, що розподільник запалювання вранці вони знайшли в

тому місці, деОСОБА_4 догнав підсудного.

Відповідно до

висновку судово-медичної експертизи №144 від 15.05.2006 року у ОСОБА_3 були

виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на обличчі і синців на обличчі та

лівій кисті, з яких рана на обличчі за ступенем тяжкості відносяться до легких

тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а інші - до

легких тілесних ушкоджень.

(а. с. 39)

Крім того вина

ОСОБА_2 у вчиненні вищевказаних дій відносно потерпілої доказана її заявою

(а.с.5) та протоколом огляду місця події від 9 березня 2006 року, відповідно до

якого в кімнаті будинку потерпілої було виявлено фрагмент тканини і нічну

жіночу сорочку із плямами коричневого кольору, а також на відстані 25 метрів

від будинковолодіння потерпілої було виявлено трамбплер від автомобіля

(а.с.6-8).

Аналізуючи

досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, хоча

проник в будинок потерпілої з метою вчинення крадіжки, проте, в ході її

вчинення він був виявлений потерпілою, а тому, з

3

метою

утримання викраденого майна та щоб не бути впізнаним чи затриманим, умисно

наніс потерпілій удар вищевказаним розподільником запалювання в голову. На те,

що підсудний, наніс потерпілій удар з метою утримання викраденого майна вказує

та обставина, що викрадені 200 гривень не були залишені підсудним на місці

події, коли потерпіла виявила його в будинку, а вищевказаний розподільник

запалювання був знайдений наступного дня за декілька десятків метрів від

будинку потерпілої, а саме, біля того місця, деОСОБА_4наздогнав підсудного.

З огляду на

вказане суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.3 ст. 187 КК України як напад з метою

заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і

здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням в житло,

оскільки в ході розбійного нападу відносно потерпілої було застосовано

насильство, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Призначаючи ОСОБА_2

покарання, суд враховує те, що він вчинив особливо тяжкий злочин, проте тяжких

наслідків чи значної шкоди злочином не заподіяно.

ОСОБА_2  раніше  

не   судимий   (а.с.95),  

за   місцем   проживання характеризується негативно

(а.с.64), у вчиненні злочину розкаюється, сприяв його розкриттю, оскільки ще до

порушення кримінальної справи дав детальні пояснення про  обставини 

вчинення злочину (а.с.15), 

заподіяну потерпілій шкоду повністю відшкодував (а.с.156).

Останні три

обставини суд визнає такими, що пом'якшують йому покарання.

Обставиною, що

пом'якшує йому покарання, суд визнає також позицію потерпілої, яка просить

підсудного суворо не карати.

Обставиною, що

обтяжує йому покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного

сп'яніння.

За таких обстави,

суд вважає, що покарання ОСОБА_2 необхідно призначити із застосуванням положень

ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк нижчий від найнижчої межі,

передбаченої санкцією ч. 3 ст. 187 КК України.

Разом з тим,

враховуючи обставини справи, особу підсудного і позицію потерпілої, яка просить

суворо ОСОБА_2 не карати, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без

відбування призначеного покарання. А тому його необхідно звільнити від

відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст.75 КК України.

Потерпілою

заявлено до підсудного позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 270

гривень та моральної шкоди в сумі 5000 гривень.

(а.с. 122)

В послідуючому,

потерпіла надала суду заяву, в якій вказала, що заподіяна їй шкода підсудним повністю

відшкодована, а тому вона просить залишити її позовну заяву без розгляду.

(а.с. 156)

Оскільки

цивільним процесуальним кодексом України передбачено можливість залишення

позовної заяви без розгляду за заявою позивача (ст.207),

4

а одним із

основних принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності (ст.11), то

дану заяву необхідно задовольнити, а цивільний позов потерпілої залишити без

розгляду.

Керуючись

ст.ст. 323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати

ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і

призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді

позбавлення волі на 4 (чотири) роки.

На

підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного

покарання, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і буде

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,

роботи чи навчання.

Запобіжний

захід відносно засудженого ОСОБА_2 - тримання під вартою скасувати. Звільнити

ОСОБА_2 з-під варти в залі судового засідання.

Речові

докази в справі, а саме, розподільник запалювання до автомобіля, який

зберігається в Козятинському районному відділі міліції, - повернути потерпілій.

Заявлений

потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної

шкоди залишити без розгляду.

Вирок

може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський

міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення,.