Постанова

від 21.07.2009 по справі 19/251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "21" липня 2009 р.                                                          Справа №  19/251

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Будішевської Л.О.

                                                                                    Гулової А.Г.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Везденецького В.В. - представника за довіреністю №11 від 23.06.2009р.,

від відповідача: Гроцького Л.І. - директора,

                            Кушніра В.А. - представника за довіреністю від 23.02.2009р.

розглянувши апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагро ЛТД", м.Кам'янець-Подільський  Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "22" квітня 2009 р.  у справі № 19/251 (суддя Розізнана І.В.)

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагро ЛТД", м.Кам'янець-Подільський  Хмельницької області  

до Приватного орендного підприємства "Жердянське", с.Жердя Чемеровецького району Хмельницької області

про стягнення 300000,00 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.04.2009р. у справі №19/251 у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагро ЛТД" до приватного орендного підприємства "Жердянське" про стягнення 300000,00грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати, як незаконне та необгрунтоване, й прийняти нове - про задоволення позову (а.с. 57 - 60).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають  значення для справи, порушено норми чинного законодавства, не прийнято до уваги усні клопотання представника позивача. Позивач за усною домовленістю з відповідачем, у червні 2006 року перерахував  на користь останнього трьома платіжними дорученнями 300000,00грн. за насіння ячменю. Відповідач вказує, що  направляв позивачу рахунок №22 від 05.06.2006р. на оплату 5 тонн ячменю вартістю 300000,00грн., проте, вказаного рахунку позивач не отримував, а його номер та дата були проставлені умовно за домовленістю сторін по телефону. Позивач вважає, що за 300000,00грн. відповідач мав би поставити 500 тонн ячменю.

Оскільки, поставка ячменю не була здійснена, позивач направив відповідачу дві претензії про повернення коштів, що були перерахувані на рахунок позивача в якості передоплати за товар. Проте, судом не прийнято до уваги два фіскальні чеки №№4302, 4303 від 01.09.2008р. про відправку двох рекомендованих листів, що є належними доказами направлення претензій, оскільки договір між сторонами не укладався і строк поставки не був обумовлений.

У судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу від 25.06.2009р. відповідач заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, зазначивши, що між ТОВ "Хімагро ЛТД" та ПОП "Жердянське" було укладено договір купівлі - продажу 5 тонн насіння ячменю за ціною 300000,00грн. без зазначення строків його поставки. Однак, позивач не забрав вищезазначене насіння ячменю. Посилання позивача на те, що він направив відповідачу дві претензії не відповідає дійсності, про що свідчить довідка поштового відділення. У відповідності до заначеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Хімагро ЛТД" (а.с. 69 - 70).

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх  обставин справи, що мають значення для справи,  відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, судова колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Хімагро ЛТД" платіжними дорученнями №255 від 07.06.2006р., №257 від 20.06.2006р., №296 від 21.06.2006р.  перерахувало на розрахунковий рахунок ПОП "Жердянське" відповідно 150000,00грн., 120000,00грн., 30000,00грн. за насіння ячменю згідно рахунку №22 від 05.06.2006р. (а.с.8 - 9, 16-18, 29).

Колегією суддів встановлено, що операцію проведено за усною домовленістю сторін, що не суперечить чинному законодавству.

Всупереч усній домовленості сторін, відповідач ячменю не поставив, у зв'язку з чим позивач звернувся до останнього з претензією від 02.09.2008р. про повернення протягом 7-ми днів коштів у сумі 300000,00грн., або поставку ячменю за ціною, що діяла у 2006р. (а.с. 10).

Відповідач вимоги претензії від 02.09.2008р. не виконав.

За вказаних обставин справи ТОВ "Хімагро ЛТД" 09.02.2009р. звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з ПОП "Жердянське" 300000,00грн. (а.с. 3 - 4).

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також  із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші юридичні факти. Слід відмітити, що у наведеній нормі відсутній вичерпний перелік підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між                         позивачем та відповідачем є правовідносинами з купівлі - продажу товару - насіння ячменю.

Згідно ст.655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.692 ЦК України передбачено,   покупець  зобов'язаний  сплатити продавцеві  повну  ціну переданого товару.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що відповідач, отримавши попередню оплату товару у розмірі 300000,00грн., станом на 09.02.2009р. не передав позивачу ячменю на вказану суму.

Пояснення сторін щодо вартості ячменю не є однозначними, а тому колегія суддів приймає до уваги  експертний висновок №С-123 від 15.06.2009р. Хмельницької торгово-промислової палати, згідно якого станом на 20 червень 2006р. ціна ячменю орієнтовно складала 600,00грн. за 1 тонну (а.с. 65).

Отже, твердження відповідача про те, що за згодою сторін встановлено вартість ячменю у розмірі 60000,00грн. за 1тонну, не відповідає дійсності.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання  у будь - який час. Боржник повинен виконати  такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із  договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки вже оплаченого ячменю, позивач 01.09.2008р. направив останньому претензію щодо повернення 300000,00грн. попередньої оплати за поставлений товар, або поставку ячменю за ціною, що діяла у 2006р., на підтвердження чого надав суду копію відповідного фіскального чеку поштового відділення від 01.09.2008р., оригінал якого залучено апеляційним господарським судом до матеріалів справи (а.с., 10, 15, 71).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, прийняв до уваги пояснення відповідача про те, що претензії ПОП "Жердянське" не отримувало, та відповідь на запит №74 поштового відділення про ненадходження на адресу відповідача рекомендованої поштової кореспонденції №04079048 та №04079056 від 01.09.2008р. з м.Хмельницького  (а.с 40).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до ч.1 ст.32 ГПК України,  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 34 ГПК України визначено, що  господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до абз.3 п.4 Роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" №04-5/366 від 28.03.2002р., п.36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155, розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція, тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарг тощо.

Суд помилково не прийняв до уваги фіскальні чеки поштового зв'язку від 01.09.2008р. на  відправку рекомендованої кореспонденції, що є належними доказами надсилання позивачем на адресу відповідача претензіїй (а.с. 71).

Відповідь на запит №74, наданий відповідачем на підтвердження того, що він не отримував  від ТОВ "Хімагро ЛТД" рекомендованої кореспонденції №04079048 та №04079056 від 01.09.2008р. з м.Хмельницького, не є доказом того, що на його адресу рекомендована пошта (претензії позивача) не направлялась (а.с. 40).

Крім того, згідно листа Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 15.07.2009р. №08-1302, рекомендовані листи №04079048 та №04079056 (претензії позивача) на адресу ПОП "Жердянське" були прийняті 01.09.2008р. у відділенні поштового зв'язку №5 та відправлені за призначенням (а.с. 77 -78).

Системний аналіз обставин справи та норм чинного законодавства свідчить про законність та обгрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 300000,00грн.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У відповідності до вищевикладеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагро ЛТД" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 22.04.2009р. - скасуванню  з прийняттям нового рішення - про задоволення позову.

  Керуючись ст.ст.101, 103 - 105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу    товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагро ЛТД", м.Кам"янець-Подільський Хмельницької області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької  області  від "22" квітня 2009 р. у справі № 19/251 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

3. Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Жердянське" (с.Жердя Чемеровецького району Хмельницької області, вул.Шевченка,1, код 03786975) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагро ЛТД" (м.Кам"янець-Подільський Хмельницької області пр.Грушевського,41а, код 30743161) 300 000, 00грн. попередньої оплати, 3000,00грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1500,00грн. державного мита за подання  апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постави доручити господарському суду Хмельницької області.

5.Справу №19/251 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

 Головуючий  суддя                                                              Щепанська Г.А.

 судді:

                                                                                           Будішевська Л.О.  

                                                                                           Гулова А.Г.  

віддрук. 4 друк.

1- до справи,

2- позивачу,

3- відповідачу,

4- в наряд