Рішення

від 07.07.2009 по справі 32/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.09                                                                                           Справа№ 32/148

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Балко», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогресбуд», м.Львів

про: стягнення 4 788,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Бервецький В.Д. –представник (довіреність № б/р та б/д).

від відповідача: не з»явився

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Балко», м.Львів звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Прогресбуд», м.Львів з позовом про стягнення 4 788,12 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 15.06.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.07.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання відповідач участі повноважного представника не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4425563 від 23.06.2009р. вручено 25.06.2009р., відзиву на позовну заяву не скерував, клопотання, в тому числі  про відкладення розгляду справи, заяви від відповідача станом на 07.07.2009р. не надходили, відтак справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд встановив:

Протягом 2008 року відповідач отримував зі складу позивача продукцію, а саме:

         - 15.07.2008р. по видатковій накладній № РН-7-029 по довіреності серії ЯПВ № 933527 від 14.07.2008р. на суму 2 797,20 грн.;

         - 22.10.2008р. по видатковій накладній № РН-10-026 по довіреності серії ЯПК                     № 307606 від 21.10.2008р. на суму 1 398,00 грн.;

      - 02.12.2008р. по видатковій накладній № РН-12-003 по довіреності серії  ЯПК                   № 307676 від 02.12.2008р. на суму 2 808,00 грн.

Всього було отримано товар на загальну суму 7 003,20 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, непогашена заборгованість становить 4 788,12 грн., в зв»язку з чим відповідачу 23.02.2009р. було скеровано лист-вимогу про сплату заборгованості у вигляді претензії, який залишився без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У відповідності із ст.509 ЦК України зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

За умовами ст.205 ЦК України правочин може бути вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не передбачено законом. Правочин, щодо якого законом не встановлена обов»язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки позивачем товару підтверджується доданими до матеріалів справи  видатковими накладними: № РН-7-029 від 15.07.2008р. на суму 2 797,20 грн. згідно якої представником відповідача було отримано товар по довіреності серії ЯПВ № 933527 від 14.07.2008р.;  № РН-10-026 від 22.10.2008р. суму 1 398,00 грн. згідно якої представником відповідача було отримано товар по довіреності серії ЯПК № 307606 від 21.10.2008р.; № РН-12-003 від 02.12.2008р. на суму 2 808,00 грн.  згідно якої представником відповідача було отримано товар по довіреності серії ЯПК № 307676 від 02.12.2008р.

Враховуючи часткові проплати здійснені відповідачем, борг становить 4 788,12 грн.  

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 4788,12 грн. боргу.    

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 3598 від 09.06.2009р. –102,00 грн. держмита, № 3607  від 11.06.2009р. на суму 194,50 грн. та № 3597 від 09.06.2009р. на суму 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612,655 ЦК України, ст.ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82-84,115,116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК «Прогресбуд», вул.Тургєнєва, 72 (нова назва вул.Героїв УПА, 72), м.Львів (р/р 26004000056732 в ВАТ Банк «Універсальний»м.Львів МФО 322001 код ЄДРПОУ 33316751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балко», вул.Залізняка, 15, м.Львів (р/р 26005000292980 в ЛРУ «Індекс-Банк»м.Львів, МФО 325279, ЄДРПОУ 22363602) 4788,12 грн. боргу, 102,00 грн. держмита, 312,50 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.    

Суддя                                                                                             Сухович Ю.О.