Рішення

від 22.07.2009 по справі 14/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/253

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.07.09 р.                                                                                                       Справа № 14/253                               

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства „Енергетичнеуправління”  

                    Дочірнього підприємства державної холдінгової компанії

                    „Жовтеньвугілля”, ЄДРПОУ 20323581, с.Золотарівка

до відповідача Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація”,

                         ЄДРПОУ 35703830, м.Київ в інтересах відокремленого підрозділу

                         Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт Державного

                         підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація”, ЄДРПОУ 35756290,

                         м.Торез

про стягнення 289 352 грн. 07 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Вердієва С.Г.-юрисконсульт

від відповідача: Пономарьов О.О.- юрисконсульт

В засіданні суду брали участь:                                         

СУТЬ СПРАВИ:

Державне відкрите акціонерне товариство „Енергетичне управління” Дочірнє підприємство державної холдінгової компанії „Жовтеньвугілля” с.Золотарівка, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державне підприємство «Укрвуглеторфреструктуризація», м.Київ в інтересах відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства „Укрвуглеторфреструктуризація”, м.Торез, про стягнення заборгованості в сумі 289352,07 грн., у тому числі основний борг в сумі 214183,00 грн., пеня в сумі 25772,37 грн., інфляція в сумі 42794,67 грн. та три проценти річних в сумі 6602,03 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договори №12/07-53ш/07 від 01.11.2006р., №11/08-1ш/08 від 10.12.2007р., акти звірок взаєморозрахунків, претензію №8-12-01-07/24 від 21.01.2009р., рахунки.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 20.07.2009р. №9/01-1629 визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу у розмірі 214183,00 грн. Одночасно проти решти позовних вимог відповідач заперечує, посилаючись на ті обставини, що єдиним джерелом його фінансування є кошти державного бюджету. У зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, за твердженням відповідача, він не мав можливості належним чином виконати свої зобов'язання перед позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

01.11.2006р. між позивачем та відповідачем (з урахуванням додаткових угод) був підписаний договір №12/07-53ш/07 про спільне використання технологічних мереж, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечувати передачу електричної енергії в межах величин, дозволених відповідачу до використання, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використання електричної мережі та отримані послуги.

Крім цього, 10.12.2007р. між сторонами також був підписаний договір №11/08-1ш/08 (з урахуванням додаткових угод) про спільне використання технологічних мереж, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання забезпечувати технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

Згідно з умовами вказаних договорів позивачем за період з вересня 2007р. по листопад 2008р. було надано відповідачу послуги по спільному використанню технологічних мереж на суму 214183,00 грн.

Факт надання позивачем вказаних послуг підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт за вересень-листопад 2007р., серпень-листопад 2008р., з боку відповідача не заперечується.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.1 договору №12/07-53ш/07 від 01.11.2006р. відповідач повинен здійснювати оплату за використання електричних мереж позивача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж позивача здійснюється згідно з кошторисом. Плата за використання електричних мереж вноситься на підставі рахунка, одержаного від позивача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 10 днів.

Згідно до п.4.1 договору №11/08-1ш/08 від 10.12.2007р. відповідач здійснює оплату за використання електричних мереж позивача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж позивача здійснюється згідно з додатком „Порядок розрахунку оплати обгрунтованих витрат споживача на передачу електричної енергії”. Плата за використання електричних мереж вноситься на підставі рахунка, одержаного від позивача. Тривалість періоду для оплати отриманого рахунка становить 5 днів.

За приписом п.7.4 договору №11/08-1ш/08 від 10.12.2007р. оплата відповідачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється окремим платіжним дорученням на підставі виставленого позивачем рахунка в 5-денний термін з дати отримання рахунка.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 214183,00 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з наданими до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків від 09.07.2009р. станом на 01.07.2009р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 214183,00 грн.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 20.07.2009р. №9/01-1629 визнав позовні вимоги частково в сумі основного боргу у розмірі 214183,00 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За таких обставин, враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову в частині вимог про стягнення основного боргу не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов в цій частині вимог доведений позивачем та фактичними обставинами справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 214183,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за період з жовтня 2007р. по квітень 2009р. нараховано та пред'явлено до стягнення інфляцію в сумі 42794,67 грн. та три проценти річних в сумі 6602,03 грн. за період з по 11.10.2007р. по 14.06.2009р.

Згідно п.п.8.2.1 договорів №12/07-53ш/07 від 01.11.2006р. та №11/08-1ш/08 від 10.12.2007р. позивачем за період з 14.12.2008р. по 14.06.2009р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 25772,37 грн.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції, трьох процентів річних та пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 20.07.2009р. №9/01-1629 проти стягнення з нього інфляції, трьох процентів річних та пені заперечує, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування, що потягло за собою неможливість вчасного виконання зобов'язань перед позивачем.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, за вимогами вказаної статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання незалежно від того, виникла така неможливість з його вини чи випадково. Це правило ґрунтується на засадах справедливості і виходить з неприпустимості безпідставного збереження грошових коштів однією стороною зобов'язання за рахунок іншої.

Таким чином, за своєю правовою природою інфляція та три проценти річних є не мірою відповідальності, а платою за користування чужими коштами, які стягуються незалежно від вини боржника.

Одночасно, в п.п.8.2.1 договорів №12/07-53ш/07 від 01.11.2006р. та №11/08-1ш/08 від 10.12.2007р. сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату послуги, в строки, передбачені п.п.4.1 договорів, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За висновками суду, сторони  в договорах  №12/07-53ш/07 від 01.11.2006р. та №11/08-1ш/08 від 10.12.2007р. самостійно узгодили такий вид відповідальності за невиконання грошового зобов'язання як стягнення пені. При цьому, сторонами в договорі не було передбачено обмеження стягнення пені внаслідок відсутності у відповідача державних коштів.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляції в сумі 42794,67 грн., трьох процентів річних в сумі 6602,03 грн. та пені в сумі 25772,37 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного відкритого акціонерного товариства „Енергетичне управління”  Дочірнього підприємства державної холдінгової компанії „Жовтеньвугілля”, с.Золотарівка до Державного підприємства «Укревуглеторфреструктуризація», м.Київ в інтересах відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства «Укревуглеторфреструктуризація», м.Торез про стягнення заборгованості в сумі 289352 грн. 07 коп., у тому числі основний борг в сумі 214183 грн. 00 коп., інфляція в сумі 42794 грн. 67 коп., три проценти річних в сумі 6602 грн. 03 коп. та пеня в сумі 25772 грн. 37 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Укревуглеторфреструктуризація», м.Київ в інтересах відокремленого підрозділу Торезької виконавчої дирекції з ліквідації шахт Державного підприємства «Укревуглеторфреструктуризація», м.Торез на користь Державного відкритого акціонерного товариства „Енергетичне управління”  Дочірнього підприємства державної холдінгової компанії „Жовтеньвугілля”, с.Золотарівка основний борг в сумі 214183 грн. 00 коп., інфляцію в сумі 42794 грн. 67 коп., три проценти річних в сумі 6602 грн. 03 коп. та пеню в сумі 25772 грн. 37 коп., всього заборгованість в сумі 289352 грн. 07 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2893 грн. 52 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 22.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.07.2009р.

               Суддя                                                                                                            Левшина Г.В.