Постанова

від 16.02.2015 по справі 2а-4794/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 лютого 2015 року 13:40 № 2а-4794/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолітекс Груп» третя особа-1Головне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві третя особа-2Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Більська Ольга Федорівна про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолітекс Груп» про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів та припинення юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012, у задоволенні позову відмовлено з мотивів відсутності у податкових органів повноваження на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з інших підстав, крім як неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014 скасовано постанову суду першої інстанції від 22.06.2011 року та ухвалу апеляційної інстанції від 01.03.2012 року, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Вищезазначена ухвала суду касаційної інстанції містить вказівку про необхідність перевірити належним чином доводи сторін, зокрема щодо відношення осіб, вказаних засновниками ТОВ «Технолітекс Груп», до державної реєстрації та діяльності вказаного підприємства, для чого, в разі необхідності, зобов'язати сторін надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цієї обставини, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися для надання правильної юридичної оцінки встановленим обставинам справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 19.12.2014 справу прийнято до провадження судді Кармазіна О.А. та призначено до судового розгляду. Також, даною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних на стороні позивача замість Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації - Головне управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві. Крім того, до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача залучено державного реєстратора.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України, справа слухається з врахуванням вказівок суду касаційної інстанції.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що при реєстрації TOB «Технолітекс Груп» була відсутня дійсна воля і волевиявлення особи, ім'я якої зазначено в реєстраційних та установчих документах на отримання прав та обов'язків власника цього підприємства. Тому, статут та реєстраційні документи TOB «Технолітекс Груп» містять неправдиві дані про формування статутного фонду підприємства, власника майна, директора та місцезнаходження підприємства.

Зокрема, позивач звертає увагу суду на те, що ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва встановлено, що на підставі пояснень громадянина ОСОБА_2, засновника ТОВ «Технолітекс Груп», обставини щодо здійснення державної реєстрації цього підприємства на осіб, які не мають відношення до державної реєстрації та діяльності підприємства. На підтвердження цих обставин податковий орган до матеріалів справи додав пояснення ОСОБА_3 від 05.03.2010, згідно яких останній (керівник та засновник ТОВ «Технолітекс Груп») заперечував своє відношення до господарської діяльності ТОВ «Технолітекс Груп» та стверджував про підписання реєстраційних документів товариства під впливом омани.

Крім того, відповідно до довідки ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 19.08.2010 №1272 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків TOB «Технолітекс Груп» за адресою, вказаною у реєстраційних документах, не знаходиться.

Разом з тим, TOB «Технолітекс Груп» з часу державної реєстрації (вересень 2009 року) до вересня 2010 року подавало податкові декларації з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та податкові розрахунки комунального податку з нульовими показниками, а також в подальшому податкова звітність підприємством не подавалась.

Виходячи з наведеного та посилаючись на положення п.п. 20.1.12 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК), та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», податковий орган зазначає, що має право звертатися до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи, а відтак, враховуючи наведені у позові обставини та з урахуванням положень ст. 55-1 Господарського кодексу України (далі - ГК), просить позов задовольнити.

Треті особи, надавши копії матеріалів реєстраційної справи, просили розглядати справу за їх відсутності.

Відповідач також неодноразово викликався у судове засідання. Однак, поштові відправлення повернуті без вручення з незалежних від суду причин (за закінчення строку зберігання), у зв'язку з чим та на підставі положень ч. 3 ст. 167, ч. 4. ст. 33, ч. 1 ст. 35 КАС України судові повідомлення вважаються врученими відповідачу в силу закону. У той же час, відповідач неодноразово не з'являвся у судові засідання, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надав. Враховуючи наведене та на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

Слід зазначити, що під час розгляду справи судом двічі постановлялася ухвала про виклик свідка - вищезгаданого керівника/засновника товариства. Однак, встановити фактичне місцезнаходження цієї особи, крім місця реєстрації, та, відповідно, допитати - не виявилося можливим внаслідок його відсутності за зареєстрованим місцем проживання.

У судовому засіданні 16.02.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані суду матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Технолітекс Груп» (ідентифікаційний код 36702466), місцезнаходження: 03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Сім'ї Сосніних, 3, зареєстроване 22.09.2009 Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією. Згідно довідки про взяття на облік платника податків № 1983/29-109 від 23.09.2009 р., засновником та керівником підприємства є ОСОБА_2, затвердження статутного капіталу в розмірі 63 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи статус відомостей про юридичну особу - відомості відсутні. Дата взяття на податковий облік в ДПІ - 23.09.2009, номер взяття на облік 10221.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києві, проведено заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Технолітекс Груп», за результатами яких складено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 25.08.2010 №130/9/29-118 в якому зазначено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не встановлено.

Відносно матеріалів, на підставі яких проведено державну реєстрацію, до справи залучено копію протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Технолітекс Груп» від 10.09.2009 р. Згідно із протоколом директором було обрано ОСОБА_2 При цьому, як вже зазначалося, згідно з наведеними в ЄДР відомостями директором товариства є ОСОБА_2

В контексті вищенаведеного в матеріалах справи знаходяться копія пояснень ОСОБА_2 від 05.03.2010 р., суть яких зводиться до того, що вказана особа не має відношення до створення, та до діяльності товариства, зокрема, останній стверджував про підписання реєстраційних документів товариства під впливом омани та зазначив, що наміру здійснювати фінансово - господарську діяльність ТОВ «Технолітекс Груп» не мав.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3. ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті, зокрема, ліквідації за судовим рішенням.

Відповідно до ч. 2. ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є зокрема: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до п.п. 20.1.37. ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 110 Цивільного Кодексу України в якості однієї з підстав ліквідації юридичної особи визначено визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Відповідно до ст. 42 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 55-1 ГК ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними : зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано ) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Частиною 1 ст. 57 ГК встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

За змістом вказаних правових норм однією з основоположних засад підприємництва є спрямованість наміру особи, яка реєструє юридичну особу, на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На виконання викладеного в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.11.2014, судом було витребувано у позивача всі наявні документи та пояснення, які на думку позивача мають значення для розгляду даної справи, документальні підтвердження здійснення відповідачем незаконної діяльності та його реєстрації на підставну особу, а також всю наявну податкову звітність, яка подавалася ТОВ «Технолітекс Груп» до органів доходів і зборів.

Із сукупності наявних матеріалів справи вбачається, що товариство засновано на підставі протоколу збору учасників, відповідно до якого директором було обрано ОСОБА_2 При цьому, як вже зазначалося, ОСОБА_2 дав пояснення щодо непричетності до діяльності товариства. Відносно того, що є директором дізнався від співробітників податкової міліції. Крім того, вказав, що ніколи не мав на меті реєструвати товариство та взагалі займатися фінансово-господарською діяльністю, нікого не уповноважував правом на підпис, бути його представником, не давав повноважень на підписання угод.

Даючи оцінку наявним даним, суд дійшов висновку, що реєстрація товариства здійснена на підставну особу, яка не мала наміру провадити діяльність підприємства та реалізовувати свої повноваження, та як вбачається з пояснень, не здійснювала ці повноваження, що підпадає під ознаки, визначені ст. 55-1 ГК України та є підставою для задоволення позову.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолітекс Груп» (код ЄДР 36702466).

3. Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технолітекс Груп» (код ЄДР 36702466; адреса з ЄДР:03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3).

Копію постанови, після набрання нею законної сили, надіслати державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису відповідно до встановленого законом порядку.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А.Кармазін