Постанова

від 21.11.2006 по справі 2-а-47/07

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-47/07

Справа №2-а-47/07

ПОСТАНОВА

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

21

листопада 2006р.        Вільногірський

міський суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого                                              судді

Болоніної М. Б.

при

секретарі                                                       Шараповій

О.О.

за

участю позивача                                             ОСОБА_1

представника

відповідача                                   Благірєвої

О.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Вільногірську адміністративну справу за

позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вільногірської міської ради про

визнання незаконними дій суб'єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

До суду

звернулась ОСОБА_1  з позовом до

Вільногірського міськвиконкому,  в якому

зазначає,  що вона є інвалідом 1 групи у

зв'язку з хворобою - розсіяний склероз, 

не може самостійно пересуватись, 

прикута до ліжка і потребує постійного догляду сторонніх осіб. Разом с

сім'єю,  яка складається з 4 осіб і

включає крім неї чоловіка,  сина та

матір,  позивач мешкає в однокімнатній

квартирі загальною площею 30, 9кв.м, 

жилою площею 17, 2кв.м у АДРЕСА_1, 

яка належить її сину, 

ОСОБА_2,  на праві приватної

власності.

У

відповідності до висновку ЛКК від 09.11.2005р., 

виданому Вільногірською ЦМЛ, 

позивач потребує поліпшення житлових умов у вигляді окремої кімнати в

ізольованій квартирі,  тому вона

05.12.2006р. звернулась з заявою до Вільногірського міськвиконкому з проханням

про внесення її до списку громадян,  які

мають право на позачергове одержання жилих приміщень у відповідності з

висновком ЛКК. Листом виконкому від 16.04.2007р. їй було в цьому відмовлено на

підставі того,  що вона перебуває у

першочерговій черзі на поліпшення житлових умов з 25.10.2006р. як особа,  яка хворіє на хронічне захворювання,  передбачене Переліком захворювань,  що надає право на отримання житла.

Дії

відповідача,  які виразились у відмові у

внесенні до списків громадян,  що мають

право на позачергове одержання житла, 

позивач вважає незаконними, 

оскільки будівництво житла у м. Вільногірську ведеться повільними

темпами,  у черзі вона перебуває під

№56,  тобто за своє життя може не

отримати квартиру. Крім того,  згідно

ч.4  ст. 30 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні» у разі невідповідності житла

інваліда вимогам,  визначеним висновком

МСЕК,  і неможливості його пристосування

до потреб інваліда може провадитись заміна жилої площі.

Позивач

просить визнати дії Вільногірського міськвиконкому незаконними,  зобов'язати виконком внести її до списку

громадян,  які мають право на позачергове

одержання житла,  а також зобов'язати

виконком надати їй позачергове житло - ізольовану квартиру з урахуванням норм

житлової площі,  визначеної нормами

діючого законодавства України та висновку ЛКК з приводу її хвороби.

У

судовому засіданні позивач свій позов повністю підтримала,  суду також пояснила,  що працівники виконкому невірно тлумачать

висновок ЛКК,  виданий їй у міській

лікарні,  вона потребує позачергового

забезпечення житлом за характером своєї хвороби,  висновок ЛКК виданий їй під №1,  тому вона повинна першою отримати житло.

Зараз вона з сім'єю проживає в однокімнатній квартирі,  ця квартира раніше належала їй,  за домовленістю між членами сім'ї вона

подарувала її сину    ОСОБА_2 Чоловікові

позивача на праві

приватної

власності належала кімната у сімейному гуртожитку,  але там не було належних умов для

проживання,  вони її продали і кошти

витратили на ліки для неї.

Представник

відповідача проти задоволення заяви заперечувала,  суду пояснила,  що відповідно до заяви ОСОБА_1  і згідно з висновком ЛКК вона була внесена до

списків громадян,  які потребують

поліпшення житлових умов у першочерговому порядку,  як така, 

що має відповідне захворювання, 

при її зверненнях до спеціалістів виконкому та до міського голови їй

було роз'яснено,  що житло їй буде надано

в порядку черги. До категорії громадян, 

які мають право на позачергове поліпшення житлових умов,  ОСОБА_1 

не відноситься. На теперішній час у комунальній власності територіальної

громади знаходиться незначна частка житла, 

більше 80% квартир міста знаходиться у приватній власності громадян.

Провести заміну житла позивача на інше виконком також не має можливості.

Вислухавши

пояснення учасників процесу,  показання

свідка,  дослідивши та оцінивши у

сукупності надані по справі докази,  суд

доходить до висновку,  що позовні вимоги

ОСОБА_1  задоволенню не підлягають.

У

відповідності до  ст. 71 КАС України

кожна сторона у справі повинна довести ті обставини,  на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення,  в адміністративних справах

про протиправність рішень,  дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення,  дії чи

бездіяльності покладається на відповідача, 

якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Свої

позовні вимоги позивач обґрунтувала показаннями свідка ОСОБА_1 ,  її чоловіка, 

який повністю підтвердив її пояснення, 

довідкою МСЕК про встановлення їй 1 групи інвалідності на строк до

01.10.2008р. (ар.с. 5),  висновком ЛКК

№1/126 від 09.11.2006р. (ар.с. 6), 

довідкою про паспортну реєстрацію позивача та членів її сім'ї (ар.с.

11),  документами,  що підтверджують відчуження житла,  що знаходилось у приватній власності позивача

та її чоловіка (ар.с. 8, 12, 13, 14, 15), 

актом обстеження житлових умов позивача (ар.с.  17).

Суд

знаходить позовні вимоги позивача ОСОБА_1 

безпідставними та такими,  що

суперечать іншим зібраним по справі доказам. 

Суду не надано жодного доказу того, 

що відповідач невірно застосував положення житлового законодавства

України,  а також того,  що позивач в силу свого захворювання має

право на позачергове поліпшення житлових умов.

Так,  у відповідності до  ст. 45 ЖК України та п.44 Правил обліку

громадян,  які потребують поліпшення

житлових умов,  і надання їм жилих

приміщень,  затверджених постановою Ради

Міністрів УРСР і УРРПС від 11.12.1984р. №470 (з послідуючими змінами та доповненнями),  у першу чергу жилі приміщення надаються

потребуючим поліпшення житлових умов між інших особам,  які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних

захворювань,  перелічених у списку

захворювань,  затвердженому в установленому

законодавством порядку. У висновку ЛКК Вільногірської ЦМЛ від 09.11.2005р.

(ар.с. 6) зазначається ,  що ОСОБА_1  має захворювання - розсіяний склероз зі

спастичним тетрапарезом вираженої ступіні, 

порушенням функції тазових органів, 

яке передбачене відповідним Переліком захворювань,  і за станом здоров'я потребує окремої кімнати

в ізольованій квартирі,  а також потребує

першочергового отримання жилого приміщення.

Таким

чином,  при прийнятті позивача на

квартирний облік відповідач дотримався вимог діючого житлового законодавства

України,  у відповідності до заяви

ОСОБА_1  та доданих до неї документів

рішенням Вільногірського міськвиконкому від 25.10.2006р. №692 (ар.с. 25) вона

правомірно внесена до списку громадян, 

які потребують поліпшення житлових умов в першочерговому порядку.

Позбавлені

підстав ствердження позивача про наявність у неї права на позачергове забезпечення

житлом.  Перелік осіб,  яким жиле приміщення надається поза

чергою,  викладений у  ст. 46 ЖК України та п.46 вищезазначених

Правил обліку громадян,  ці

норми

права не передбачають можливості позачергового надання житла громадянам,  які мають окремі види хронічних захворювань.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те,  що висновок ЛКК,  виданий під №1,  дає їй право перебувати в черзі під №1,  тому що зазначений документ (ар.с. 6) має

крім того порядковий номер 126 і ніяким чином не впливає на перебування особи

на черзі по отриманню житла.

З огляду

на вищевикладене,  з урахуванням

того,  що позивач та її чоловік мали у

приватній власності нерухоме майно у вигляді квартири та кімнати у

малосімейному гуртожитку,  але провели

його відчуження шляхом дарування та продажу, 

підстави для задоволення позову ОСОБА_1 

відсутні.

У

відповідності до  ст. 94 КАС України

судові витрати,  понесені позивачем

оплатою судового збору (державного мита) компенсації не підлягають.

Керуючись  ст. 

ст.  11, 70, 71, 94, 159, 160-163

КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

В

задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету

Вільногірської міської ради про визнання незаконними дій суб'єкта владних

повноважень відмовити.

Заяву

про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з

дня її проголошення,  апеляційна скарга

на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської обл. через

Вільногірський міський суд.

постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання завяи про апеляційне

оскарження,  якщо таку заяву не було

подано.

Якщо

було подано заяву про апеляційне оскарження, 

але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, 

постанова

суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі

подання апеляційної скарги

постанова,  що її не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи

апеляційним судом.