Рішення

від 30.06.2009 по справі 44/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/268

30.06.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Порт - Сервіс”

До                Товариства з обмеженою відповідальністю “Віват - Авто”  

про     стягнення 378 076,06 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Фоменко О.М.

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 30.06.2009 p., оскільки в судовому засіданні 09.06.2009 р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 30 червня 2009 року, згідно з вимогами статті  85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (далі - позивач) звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю “Віват - Авто”  378 076,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 09.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 581 від 17.04.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено дилерський договір № 8-06/03/08 про співробітництво в галузі реалізації продукції марки “LIFAN” (далі –дилерський договір), предметом якого є організація співробітництва між позивачем та відповідачем з метою збуту продукції та її гарантійного, сервісного обслуговування на умовах договору поставки, купівлі –продажу, комісії, підряду, а також інших угод, укладених після підписання дилерського договору.

Як вбачається з умов дилерського договору, сторони домовились, що під продукцією розуміються автомобілі LIFAN, запасні частини та інші вироби, які випускаються під товарним знаком Chongqing Lifan Industry (Group) IMP. and EXP. Co. Ltd. та поставляються позивачем.

Відповідно до п. 4.1. дилерського договору позивач зобов'язався поставляти відповідачеві продукції для подальшої її реалізації споживачам та субдилерам в регіоні збуту.

Згідно з п. 5.6. дилерського договору оплата відповідачем поставленої продукції здійснюється на підставі наданих позивачем рахунків –фактур.

На виконання умов дилерського договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято продукції на загальну суму 1 563 943,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № РН-0000037 від 04.04.2008 р., № РН-0000047 від 11.04.2008 р., № РН-0000054 від 16.04.2008 р., № РН-0000078 від 12.05.2008 р., № РН-0000119 від 26.06.2008 р., № РН-0000323 від 26.09.2008 р., № РН-0000276 від 17.09.2008 р., актами прийому –передачі від 04.04.2008 р., від 11.04.2008 р., від 16.04.2008 р., від 12.05.2008 р., від 26.06.2008 р., від 26.09.2008 р., від 17.09.2008 р. та довіреностями серії ЯОЧ № 641858 від 16.04.2008 р., серії ЯОЧ № 641860 від 12.05.2008 р., серії ЯОЧ № 641863 від 26.06.2008 р., ЯОЧ № 641883 від 26.09.2008 р., ЯОЧ № 641873 від 16.09.2008 р.

В порушення умов дилерського договору відповідачем було частково сплачено за поставлену продукцію у розмірі 673 358,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято продукції на загальну суму 183 984,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (повернення) № ВА-0000055 від 15.08.2008 р., № ВА-0000056 від 22.08.2008 р. та актами прийому –передачі транспортного засобу від 15.08.2008 р., від 22.08.2008 р.

Між позивачем та відповідачем був підписаний акт звірки розрахунків за дилерським договором станом на 30.11.2008 р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за дилерським договором станом на 30.11.2008 р. становить 706 601,00 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача, в зв'язку з неможливістю забезпечити належне виконання зобов'язань за дилерським договором відповідачем в березні 2009 р. було повернуто, а позивачем прийнято продукції на загальну суму 449 606,00 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за дилерським договором у розмірі 206 995,00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Суд приходить до висновку, що строк сплати відповідачем за поставлену продукцію згідно з вимогами дилерського договору настав, що підтверджується направленими позивачем відповідачеві рахунками –фактурами від 02.04.2008 р. № СФ-0000125, від 12.05.2008 р. № СФ-0000188, від 26.06.2008 р. № СФ-0000227,  від 03.09.2008 р. № СФ-0000407,  від 26.09.2008 р. № СФ-0000497.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В порядку п. 11.3. дилерського договору за перевищення строків оплати отриманої продукції відповідач зобов'язався оплатити позивачеві пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, але за період не більше 180 днів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 58 685,55 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 20 181,05 грн. та інфляційних втрат в сумі 92 214,46 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 3 780,76 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Віват Авто”  (02225, м. Київ, вул. Милославська, 58, код ЄДРПОУ 33595973) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Порт-Сервіс” (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 42/18, код ЄДРПОУ 31096410) 206 995 (двісті шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. основного боргу, 58 685 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 55 коп. пені, 92 214 (дев'яносто дві тисячі двісті чотирнадцять) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 20 181 (двадцять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 05 коп. 3% річних, 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 76 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

       Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                   П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 15.07.2009р.