Рішення

від 31.07.2009 по справі 37/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/325

31.07.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»

ДоКомунального підприємства «Київдорсервіс»

Простягнення 133 978, 16 грн.

 Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Школьний В.В.                                    

Від відповідача:           не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»до Комунального підприємства «Київдорсервіс»про стягнення 115 950, 00 грн. основного боргу, 2 096, 63 грн. річних процентів та 15 931, 53 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 45/45 від 13.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/325, розгляд справи призначено на  20.07.09 р.

У судовому засіданні 20.07.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача 20.07.2009 р. у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/325 від 22.06.2009 р. не виконав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 20.07.2009 р. розгляд даної справи відкладався до 31.07.2009 р. у зв'язку з необхідністю додатково витребувати документи, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у судове засідання та ненадання ним витребуваного відзиву на позов.

У судове засідання 31.07.2009 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 31.07.2009 р. від позивача надійшли витребувані судом документи, зокрема, довідка з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також заява про уточнення позовної заяви в частині визначення кількості днів прострочення відповідачем виконання зобов'язання.

Представник відповідача 31.07.2009 р. у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва № 37/325 від 22.06.2009 р. та від 20.07.2009 р. не виконав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                               ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»(продавець) та Комунальним підприємством «Київдорсервіс»(покупець) був укладений договір поставки продуктів нафтоперероблення рідких № 45/45 від 13.03.2008 р., відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити продукти нафтоперероблення рідкі (надалі - товар) по бланкам внутрішнього обігу продавця (надалі - талони), в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у рахунку-фактурі та/або накладній (акті приймання-передачі), що є невід'ємною частиною даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 1.2. договору № 45/45 від 13.03.08 р., право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної та/або акту приймання-передачі. Ризик випадкової загибелі товару переходить від продавця до покупця з моменту отримання товару на АЗС по талонам.

Згідно з п. 3.2. зазначеного договору, передача товару здійснюється покупцю протягом 1 (одного) робочого дня з моменту подання письмової заявки від покупця по талонам, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження нафтопродуктів з АЗС, що обслуговують талони продавця.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»поставило Комунальному підприємству «Київдорсервіс»нафтопродукти по бланкам внутрішнього обігу позивача (талонам) на загальну суму 115 950, 00 грн., що засвідчено видатковою накладною № ЦБКО-0035866 від 23.10.2008 р., копія якої долучена до матеріалів даної справи, а відповідач прийняв цей товар через свого представника за довіреністю серії НБМ № 878274/231 від 21.10.2008 р. на отримання цінностей.  

Відповідно до пункту 4.4. договору № 45/45 від 13.03.2008 р., покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до цін, зазначених у накладній (акті приймання-передачі), рахунку-фактурі у встановлений пунктом 3.1. договору термін.

Пунктом 3.1. договору № 45/45 від 13.03.2008 р. визначено, що покупець зобов'язується здійснити оплату вартості товару, визначеної в рахунку-фактурі та/або накладній (акті приймання-передачі) на поточний рахунок продавця протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання талонів, що підтверджується накладною (актом приймання-передачі).

За вищенаведених обставин відповідно до умов договору № 45/45 від 13.03.08 р. позивачем було належним чином поставлено відповідачу і залишено не оплаченим  станом на день розгляду справи в суді товар на суму 115 950, 00 грн., які ТОВ «КЛО-ОЙЛ»просить стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс»як основний борг. Крім того, позивач у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання просить стягнути з відповідача 2 096, 63 грн. річних процентів та 15 931, 53 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшов факт поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»Комунальному підприємству «Київдорсервіс»за видатковою накладною № ЦБКО-0035866 від 23.10.2008 р. товару –продуктів нафтоперероблення рідких на суму 115 950, 00 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що в договорі № 45/45 від 13.03.2008 р. (п. 3.1 договору) сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару –протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання талонів, що підтверджується накладною (актом приймання-передачі), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору,  за товар не розрахувався, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 115 950, 00 грн.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та двічі зобов'язано надати відзив на позов.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 115 950, 00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»в частині стягнення з Комунального підприємства «Київдорсервіс»суми основного боргу за договором № 45/45 від 13.03.08 р. у розмірі 115 950, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»просить суд також стягнути з відповідача 2 096, 63 грн. річних процентів та 15 931, 53 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за договором № 45/45 від 13.03.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання в сумі 115 950, 00 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України, підлягають стягненню  за час прострочення платежу з 04.11.2008 р. до 12.06.2009 р. відповідно 14 609, 70 грн. інфляційних нарахувань та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2 096, 63 грн., розмір яких визначений за розрахунком  розмірів позовних вимог, який був здійснений судом. При цьому судом була зменшена сума інфляційних нарахувань, розрахованих позивачем, оскільки у розрахунку позивача була допущена помилка в частині розміру індексу інфляції за квітень 2009 р., застосовано невірний індекс 101,9% замість вірного 100,9%.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс»(03151, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 56, код 32955518) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛО-ОЙЛ»(08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. П. Борщагівка, вул. Велика кільцева, 2-А, код ЄДРПОУ 34275910) 115 950 (сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 14 609 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'ять) грн. 70 коп. інфляційних нарахувань, 2 096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 63 коп. трьох річних процентів, 1 326 (одна тисяча триста двадцять шість) грн. 56 коп.  державного мита та 309 (триста дев'ять) грн. 42 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні позовних вимог ТОВ «КЛО-ОЙЛ»про стягнення з КП «Київдорсервіс»1 321, 83 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.