Ухвала

від 27.04.2015 по справі 5002-17/1718-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"27" квітня 2015 р. Справа № 5002-17/1718-2011

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5002-17/1718-2011

за заявою: Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (місцезнаходження: 95053, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, буд. 1/9, ідентифікаційний код: 38756639) (надалі "ініціюючий кредитор " / "Кредитор "),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь-сервіс", ідентифікаційний код юридичної особи: 33326246, місцезнаходження: 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, просп. Кірова / вул. Леніна, будинок 29/1, офіс 410,

про банкрутство,

учасники провадження у справі:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Патерилов В.В., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 606, виданого Міністерством юстиції України 02.04.2013 року та ухвали господарського суду Київської області від 24.11.2014 року у справі №5002-17/1718-2011;

КРУ АІБ "Укрсиббанк" , місцезнаходження: 95000, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 2; 04070, Київ, вул. Андріївська, 7;

Кредитор 2: ПАТ "Родовід Банк", місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Північно-Серецька, 1-3; поштова адреса: 04070 м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 17;

Кредитор 3: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, місцезнаходження: 95014, м. Сімферополь, вул. Кім, 56/69;

Кредитор 4: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим, місцезнаходження: 95034, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 125 Б, ідентифікаційний код: 20725930;

Кредитор 5: Сімферопольський міський центр зайнятості, місцезнаходження: 95000, м. Сімферополь, вул. Невського, 7 а, ідентифікаційний код: 20708706;

Кредитор 6: АКБ "Європейський", місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Фрунзе, 47, ідентифікаційний код: 19359904; 04070, Київ, вул. Почайнинська, 38/44 (управитель активами - ТОВ "Міжнародна юридична фірма "Ді енд ді лоєрс", місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Юрківська/Фрунзе, 2-6/32 літ. А);

Кредитор 7: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в АРК, місцезнаходження: м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17-А, ідентифікаційний код: 26085689;

за участю представників учасників провадження:

від КРУ АІБ "Укрсиббанк", від Кредиторів 3, 4, 5, 6, 7: не з'явився;

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Патерилов В.В., особисто;

від Кредитора 2 : Лашко І.І., який діє на підставі довіреності від 01.07.2014 р. № 104;

від Державної фіскальної служби України в якості представника ініціюючого Кредитора у справі : Лавренюк А.С., який діє на підставі довіреності № 99-99-10-02-03-17/25 від 20.08.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 5002-17/1718-2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь-сервіс" (ідентифікаційний код: 33326246, місцезнаходження: 95000, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, просп. Кірова / вул. Леніна, будинок 29/1, офіс 410) (Банкрут ) за заявою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (Автономна Республіка Крим), порушена в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: "Закон про банкрутство") ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2011 року, якою на 10 травня 2011 року призначено підготовче засідання у справі.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2011 року визнано ТОВ "Неаполь-сервіс" банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру у справі, призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Мєтєлєву С.Ф., судове засідання по розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу призначено на 10 листопада 2011 року, зобов'язано ліквідатора надати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2011 року залучено до участі у справі АТ "Родовід Банк" та КРУ АІБ "Укрсиббанк".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04 липня 2011 року ухвалено перейти до загальної процедури банкрутства ТОВ "Неаполь-сервіс", зобов'язано ліквідатора дати оголошення в офіційному друкованому органі про введення процедури ліквідації; зобов'язано ліквідатора до 04 вересня 2011 року провести перші загальні збори кредиторів.

28 липня 2011 року у газеті "Урядовий Кур'єр" опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та виконання процедури відповідно до загальних вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 листопада 2011 року судове засідання відкладено на 05 грудня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2011 року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. по 10 травня 2012 року; засідання суду щодо подальшої процедури призначено на 10 травня 2012 року, зобов'язано ліквідатора надати звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. по 08 листопада 2012 року; засідання суду щодо подальшої процедури призначено на 08 листопада 2012 року, зобов'язано ліквідатора надати звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2012 року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. по 22 квітня 2013 року; засідання суду щодо подальшої процедури призначено на 22 квітня 2013 року, зобов'язано ліквідатора надати звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2013 року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. по 21 жовтня 2013 року; засідання суду щодо подальшої процедури призначено на 21 жовтня 2013 року, зобов'язано ліквідатора надати звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2013 року скасовано заборону відчуження на житловий будинок з надвірними побудовами та земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Морозова, 23, що належить банкруту на праві власності.

Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 31 жовтня 2013 року, продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. по 31 жовтня 2013 року.

Ухвалами господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2013 р. продовжено строк ліквідаційної процедури Банкрута по 12.11.2013 р.; продовжено строк повноваження ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. по 12.11.2013 р.; розгляд справи відкладено на 12.11.2013 року.

08 листопада 2013 року від ПАТ "Родовід Банк" надійшла скарга на дії ліквідатора Банкрута.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2013 р. відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Родовід Банк" на дії ліквідатора ТОВ "Неаполь Сервіс" арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф.; затверджено арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на стадії ліквідації ТОВ "Неаполь Сервіс" в розмірі 81 499,67 грн., в тому числі 63 577,80 грн. оплати послуг арбітражного керуючого, 17 921,87 грн. компенсації витрат арбітражного керуючого; затверджено звіт і ліквідаційний баланс ліквідатора Банкрута Мєтєлєвої С.Ф. та ухвалено ліквідувати ТОВ "Неаполь Сервіс", виключивши його з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Єдиного державного реєстру); визначено, що вимоги всіх кредиторів, які не задоволені у зв'язку з недостатністю майна, вважати погашеними та провадження по справі припинено.

До господарського суду Автономної Республіки Крим від ПАТ "Родовід Банк" надійшла заява про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 р. №31-11-б.б/473, у якій ПАТ "Родовід Банк" просить визнати недійними результати аукціону, проведеного 30.09.2013 р. товарною біржею "Таврійська універсальна біржа" по реалізації лоту №1 - житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,0764 га, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, оформлені протоколом №1 проведення аукціону від 30.09.2013 р.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 р. апеляційну скаргу ПАТ "Родовід-Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2013 року у справі № 5002-17/1718-2011 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 січня 2014 року повернуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Родовід-Банк" судовий збір у сумі 4 588,00 грн. та у сумі 1 720,50 грн. в зв'язку з тим, що господарським процесуальним кодексу України не передбачено винесення будь-яких процесуальних документів після припинення провадження по справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2014 року у справі № 5002-17/1718-2011 року касаційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" задоволено; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 листопада 2013 року по справі № 5002-17/1718-2011 скасовано; справу № 5002-17/1718-2011 направлено на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2014 р. cправа № 5002-17/1718-2011 за заявою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі до ТОВ "Неаполь-сервіс" про банкрутство прийнята до розгляду суддею господарського суду Київської області Скутельником П.Ф.; зобов'язано державного реєстратора скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осі та фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Неаполь-сервіс"; продовжено строк ліквідаційної процедури у справі на 6 місяців від продовженого; призначено судове засідання для розгляду скарги ПАТ "Родовід Банк" на дії ліквідатора № 31-11-б.б/396 на 29.09.2014 р.; призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "Неаполь-сервіс" на 29.09.2014 р.; зобов'язано ліквідатора Банкрута Мєтєлєву С.Ф. надати суду документальні докази у справі, долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.09.2014 року відкладено судове засідання для розгляду скарги ПАТ "Родовід Банк" на дії ліквідатора № 31-11-б.б/396 на 24 листопада 2014 року; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 24.11.2014 р.; повторно зобов'язано ліквідатора Банкрута Мєтєлєву С.Ф. в строк до 24.11.2014 р. надати всі наявні докази проведення ліквідаційної процедури у даній справі у відповідності до вимог Закону про банкрутство, в тому числі в частині продажу майна Банкрута - редакції від 22.12.2011 №4212-VI, окрім раніш долучених до матеріалів справи; повторно зобов'язано ліквідатора Банкрута Мєтєлєву С.Ф. надати суду документальні докази у справі.

21.11.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області Кредитором 2 долучено до матеріалів справи документи.

24.11.2014 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від арбітражного керуючого Патерилова В.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство від 24.11.2014 року б/№ з доданими документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 року скаргу ПАТ "Родовід Банк" від 08.11.2013 року №31-11-б.б/396 в частині усунення арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Неаполь-сервіс" задоволено; усунуто арбітражного керуючого Мєтєлєву С.Ф. від виконання нею обов'язків ліквідатора Банкрута та припинено її повноваження ліквідатора Банкрута у справі №5002-17/1718-2011; задоволено заяву арбітражного керуючого Патерилова В.В. про участь у справі про банкрутство від 24.11.2014 року б/№; призначено ліквідатором ТОВ "Неаполь-сервіс" арбітражного керуючого Патерилова В.В.; продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 5002-17/1718-2011, передбачений ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство на шість місяців від раніше продовженого; призначено розгляд заяви ПАТ "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 у судовому засіданні на 27 квітня 2015 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати відзив на заяву ПАТ "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 27 квітня 2015 року; зобов'язано Ліквідатора Банкрута надати суду до 21.04.2015 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута з належними доказами всіх вжитих ним заходів в ліквідаційній процедурі, надати довідку обслуговуючого банку банкрута про рух коштів по основному рахунку Банкрута за час ліквідаційної процедури у справі, докази стягнення в разі наявності дебіторської заборгованості; зобов'язано Ліквідатора до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону про банкрутство з урахуванням положень Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Патерилова В.В. надіслати копію даної ухвали арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. кур'єрською службою доставки, докази чого надати суду; вирішено інші процесуальні питання у справі.

09.04.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшла позовна заява про визнання результатів аукціону недійсними від 06.04.2015 року №5002-17/1718-2011 (вх. №1624/15 від 09.04.2015 року) з доданими документами, у якій ліквідатор Банкрута просить визнати недійсними результати аукціону, проведеного 30.09.2013 року на ТБ "ТАВРІЙСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА" з реалізації майна ТОВ "Неаполь-сервіс"; в якості доказів по справі витребувати від ТБ "ТАВРІЙСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА" всі документи, що стосувались проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2015 року позовну заяву ліквідатора ТОВ "Неаполь-сервіс" Патерилова В.В. про визнання результатів аукціону недійсними від 06.04.2015 року №5002-17/1718-2011 прийнято до розгляду в межах справи №5002-17/1718-2011, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 18.05.2015 р.; зобов'язано учасників у справі, товарну біржу "ТАВРІЙСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА" надати документальні докази та пояснення у справі; витребувано додаткові докази у справі, вирішено інші процесуальні питання у справі.

20.04.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута Патерилова В.В. надійшов супровідний лист № 5002-17/1718-2011 від 20.04.2015 року з долученими документами, включаючи: клопотання комітету кредиторів Банкрута від 17.04.2015 року про продовження строку ліквідаційної процедури у справі, протоколу № 18 зборів комітету кредиторів Банкрута від 17.04.2015 року, копії довіреностей на представника Кредитора 2 та представника Державної фіскальної служби України, звітів ліквідатора Патерилова В.В. про хід ліквідаційної процедури Банкрута за грудень 2014 року від 15.01.2015 року, за січень 2015 року від 12.02.2015 р., за лютий 2015 року від 12.03.2015 року, за березень 2015 року від 06.04.2015 року з іншими долученими документами.

В судове засідання 27.04.2015 року з'явились представники Кредитора 2, Державної фіскальної служби України в якості ініціюючого кредитора та ліквідатор Банкрута Патерилов В.В., які надали свої пояснення у справі. Інші учасники провадження в судове засідання не з'явились, хоча й були повідомлені про час та місце судового засідання у справі. Зокрема, ліквідатор Банкрута Патерилов В.В. повідомив суд про хід ліквідаційної процедури у справі, а також те, що станом на поточну дату ліквідаційна процедура не завершена, надати суду ліквідаційний баланс та документи, передбачені Законом про банкрутство не має можливості, в тому числі з тих причин, що попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. на звернення ліквідатора банкрута Патерилова В.В. будь-які документи, печатки, штампи Банкрута не передавались, ліквідатор підготував позовну заяву про визнання недійними результатів аукціону, проведеного 30.09.2013 року на ТБ «Таврійська універсальна біржа» з реалізації майна Банкрута та в зв'язку з тим, що на даний момент майно банкрута, що стало предметом зазначеного аукціону не повернулось до ліквідаційної маси, є неможливим завершення ліквідаційної процедури у справі. В свою чергу в зв'язку з викладеним комітетом кредиторів банкрута було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про продовження ліквідаційної процедури у справі, яке було подано до суду ліквідатором банкрута та яке ліквідатор банкрута підтримує і просить суд задовольнити. Кредитор 2 в свою чергу підтримав свою заяву про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 та просить суд її задовольнити, визнати недійсними результати аукціону, проведеного 30.09.2013 року товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» по реалізації лоту № 1- житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,0764 га, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, оформлені протоколом № 1 проведення аукціону від 30.09.2013 року.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, судом встановлено наступне.

Провадження у справі № 5002-17/1718-2011 перебуває в ліквідаційній процедурі, у якій на 27.04.2015 року призначено розгляд заяви ПАТ "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473, судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Судом встановлено, що напередодні судового засідання від ліквідатора банкрута надійшло клопотання комітету кредиторів Банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури, а також від ПАТ "Родовід Банк" в межах справи надходила заява про забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону № 31-11-б/474 від 27.11.13 р. які, як встановлено судом, підлягають розгляду судом.

Розглядаючи заяви Кредитора 2 про забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону № 31-11-б.б/474 від 27.11.13 р. та про визнання недійсними результатів аукціону № 31-11-б.б/473, судом встановлено наступне.

Як зазначено, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд: господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області.

У Листі Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"" № 01-06/745/2014 від 05.06.2014 р. повідомляється те, що у названому Інформаційному листі (інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.05.2014 №01-06/615/14 "Про Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України") Вищим господарським судом України зазначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 року призначено розгляд заяви ПАТ "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 у судовому засіданні на 27 квітня 2015 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати відзив на заяву ПАТ "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини; зобов'язано ліквідатора Банкрута - арбітражного керуючого Патерилова В.В. надіслати копію даної ухвали арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. кур'єрською службою доставки, докази чого надати суду; одну копію ухвали надіслано ліквідатору Банкрута для виконання зазначеної вимоги даної ухвали.

Копія ухвали господарського суду Київської області від 24.11.2014 року була направлена, в тому числі арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф., Банкруту. Відповідно до доповідної записки керівника апарату господарського суду Київської області Кармазіна А.І. повідомлено, що до відділу діловодства та обліку звернень громадян для оформлення та передачі до поштового відділення № 32 надійшла ухвала господарського суду Київської області від 24.11.2014 року та згідно з даними, наданими суддею, арбітражний керуючий Мєтєлєва С.Ф., Банкрут знаходяться на території Автономної Республіки Крим. Згідно з листом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції № 33-20-606 від 04.04.2014 року, приймання та пересилання поштових відправлень, адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим та м. Севастополя тимчасово призупинено та згідно з інформацією, що міститься на офіційному сайті ДП «Укрпошта», відправка кореспонденції не відновлена та з огляду на викладене, відправити ухвалу ГСКО від 24.11.2014 року у даній справі виявляється неможливим.

В свою чергу, з метою повідомлення усіх учасників провадження про час та місце розгляду справи 27.04.2015 року на офіційному сайті господарського суду Київської області було оприлюднено повідомлення про дату та час розгляду справи № 5002-17/1718-2011, що підтверджено довідкою про дату та час слухання справи № 5002-17/1718-2011.

В свою чергу, як зазначалось, ухвалою суду від 24.11.2014 року у справі на ліквідатора банкрута Патєрілова В.В. було покладено обов'язок по направленню копії ухвали від 24.11.2014 року арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. та зобов'язано останню протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали передати ліквідатору товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь-сервіс" - арбітражному керуючому Патерилову В.В. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію Банкрута, документацію пов'язану з провадженням у даній справі та ліквідаційною процедурою, печатки і штампи, всі наявні матеріальні та інші цінності Банкрута .

Судом встановлено, що факт направлення копії ухвали господарського суду Київської області від 24.11.2014 року ліквідатором Патериловим В.В. арбітражному керуючому Мєтєлєвій С.Ф. підтверджено копією відправлення рекомендованого листа № 00000000259 від 11.02.2015 року, згідно якого відправником є Патерилов В.В., отримувачем є Мєтєлєва С.Ф., також підтверджено копією касового чеку №01546 від 11.02.2015 року, згідно якого відправником відправлення є Патерилов В.В., отримувачем є Мєтєлєва С.Ф. та копією конверту, скріпленого печатками поштового відділення, згідно якого відправником є Патерилов В.В., отримувачем є Мєтєлєва С.Ф.

Таким чином, арбітражний керуючий Мєтєлєва С.Ф. була належним чином повідомленою про місце та дату розгляду справи та заяви, що є предметом розгляду зокрема. Як повідомив ліквідатор банкрута Патерилов В.В. у своїх звітах про хід ліквідаційної процедури, ним було крім наведеного вище, направлено на електронну адресу арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. електронне повідомлення з вимогою про передачу статутної, бухгалтерської та іншої документації Банкрута, печаток та штамів, проте відповідь від арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. не надійшла.

Крім того, ухвалами господарського суду Київської області від 03.07.2014 року, від 29.09.2014 року двічі було зобов'язано Мєтєлєву С.Ф., яка перебувала у статусі ліквідатора Банкрута, в строк до 24.11.2014 р. надати всі наявні докази проведення ліквідаційної процедури у даній справі у відповідності до вимог Закону про банкрутство в редакції від 22.12.2011 №4212-VI , в тому числі в частині продажу майна Банкрута . Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що зазначена вимога суду виконана не була, жодних доказів, документів або пояснень від арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. до суду не надходило.

У п.п. 4, 5 Листа Вищого господарського суду "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції"" № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р. звертається увага на те, що абзацом другим частини третьої статті 1 Закону передбачено, що у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу , за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення . Достатність поданих учасниками судового процесу документів і матеріалів для вчинення необхідних процесуальних дій визначається тим судом, до якого згідно з установленою підсудністю звернувся заявник , з урахуванням змісту цих документів (матеріалів) і конкретних обставин справи. Розгляд заяв і скарг, поданих за зміненою згідно із Законом підсудністю справ, здійснюється відповідними господарськими судами за загальними правилами ГПК.

Розглядаючи заяву Кредитора 2 № 31-11-б.б/474 від 27.11.13 р. про забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону судом встановлено наступне. У зазначеній заяві Кредитор 2 детально виклавши обставини, які з його позиції свідчать про наявність грубих порушень з боку ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. законодавства про продаж заставного майна Банкрута, щодо якого він виступає заставодержателем, вказує на існування, з його позиції, об'єктивної імовірності відчуження спірного майна, в тому числі шляхом передачі його тертім особам, тощо, а також в обґрунтування вимог посилається на норми ст. ст. 66, 67 ГПК України та просить суд забезпечити заяву про визнання недійсними результатів аукціону шляхом: накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0764 га, розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, заборонити відчуження чи вчинення будь-яких інших цивільно-правових угод щодо даного майна до вирішення спору.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У п. 1 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р., звертається увага на те, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів ; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У разі вжиття заходів до забезпечення позову з ініціативи господарського суду відповідні дії мають бути мотивовані з урахуванням, зокрема, наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК.

Детально дослідивши заяву Кредитора 2 № 31-11-б.б/474 від 27.11.13 р. про забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону та викладені у ній доводи судом встановлено те, що до заяви не долучено жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування конкретних заходів до забезпечення позову про вжиття яких клопоче заявник, які, як звертається увага у п. 1 Постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011 р., є обов'язковими; заява не містить викладення та обґрунтування наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом вимоги; докази імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів також не долучені. На підставі викладеного суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви Кредитора 2 про забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону № 31-11-б.б/474 від 27.11.13 р., в зв'язку з чим відхиляється судом.

Розглядаючи заяву ПАТ "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 судом встановлено наступне.

Так у своїй заяві Кредитор 2 просить суд визнати недійсними результати аукціону, проведеного 30.09.2013 року Товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» по реалізації лоту № 1- житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,0764 га, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, оформлені протоколом № 1 проведення аукціону від 30.09.2013 року. Вимоги Кредитора 2 вмотивовані тим, що в забезпечення виконання зобов'язань з кредитним договором від 29.01.2008 року № 36/01-К-08, укладеним між Кредитором 2 та Банкрутом, Банкрут передав АТ «Родовід Банк» в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23 та земельну ділянку площею 0,0764, на якій розташований зазначений житловий будинок за тією ж адресою. АТ «Родовід Банк» визнаний кредитором банкрута в межах даної справи та його вимоги включені до реєстру вимог кредиторів в сумі 1 463 783,58 грн. які забезпечені заставою, останній також входить до складу комітету кредиторів банкрута. 20.08.2013 року було проведено засідання комітету кредиторів банкрута, на якому прийнято рішення, оформлене протоколом № 16 від 20.08.2013 року, не узгоджувати початкову вартість, визначену в експертному висновку № 180/181 від 15.04.2013 року про ринкову вартість ліквідаційної маси банкрута. 26.08.2013 року між Банкрутом в особі ліквідатора банкрута Мєтєлєвої С.Ф. та ТБ «Таврійська універсальна біржа» був укладений договір на проведення аукціонів (конкурсів) з продажу майна банкрута (предмет іпотеки), з початковою ціною продажу 223 813,00 грн. 30.09.2013 року ТБ «Таврійська універсальна біржа» проведений аукціон з реалізації майна банкрута, яке знаходилось в іпотеці Кредитора 2 та в результаті аукціону визначений переможець - учасник № 2 Аметова Айше Аблімітівна, запропонувавши ціну в сумі 250 000,00 грн. Відповідно до протоколу проведення аукціону № 1 від 30.09.2013 року, підписаного ліцитатором і переможцем, погодженого ліквідатором Банкрута та затвердженого генеральним директором ТБ «Таврійська універсальна біржа», 10.10.2013 року між Банкрутом в особі ліквідатора та Аметовою Айше Аблімітівною укладений договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), 11.10.2013 року складений акт № 1 прийому-передачі придбаного майна та передачі права власності на придбане майно, 11.10.2013 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Шевченко Н.М. видане свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні. З позиції Кредитора 2 процедура продажу нерухомого майна банкрута відбулась з грубим порушенням норм Закону про банкрутство, норм Цивільного кодексу України, в результаті чого порушено права Кредитора 2 як заставного кредитора, а результати аукціону Кредитор 2 вважає недійсними. Так, посилаючись на норми ч. 5 ст. 3-1, ч. 9 ст. 7, ч. 2 ст. 30 Закону про банкрутство Кредитор 2 вказує на те, що зважаючи на те, що з позиції Кредитора 2 оцінка була занижена, комітетом кредиторів Банкрута відповідно до протоколу № 16 від 20.08.2013 року було прийнято рішення не узгоджувати початкову вартість, визначену в експертному висновку; 16.08.2013 року ліквідатору банкрута було вручено вимогу Кредитора 2 про скликання зборів кредиторів Банкрута, на яких планувалось заслухати звіт ліквідатора, думку кредиторів щодо вартості майна банкрута, проте листом № 195 від 29.08.2013 року ліквідатор повідомив Банкрута про те, що з 30.08.2013 року по 02.10.2013 року включно він буде перебувати в щорічній відпустці, після виходу з якої, а саме з 03.10.2013 року вимога банку щодо скликання зборів кредиторів буде виконана. Як вбачається з протоколу № 1 проведення аукціону від 30.09.2013 року він погоджений ліквідатором 30.09.2013 року - тобто в період, в який він згідно повідомлення перебував у відпустці, чим з позиції Кредитора 2 допущено порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону про банкрутство. Також Кредитор 2 у заяві наголошує на тому, що у відповідності вимог ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство, ліквідатор зобов'язаний повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте Кредитор 2 не був повідомлений про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом, а про факт реалізації майна Банкрута комітету кредиторів та Кредитору 2 стало відомо лише на засіданні комітету кредиторів Банкрута 18.10.2013 року. Крім того, посилаючись на норми ст. 202, 16, 215 (ч. 1), ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 92 ЦК України, Кредитор 2 вказує на те, що вважає, що банкрут в особі ліквідатора не мав законних повноважень передавати на аукціон майно банкрута з початковою ціною продажу 223 813,00 грн., а біржа не мала законних повноважень реалізовувати на аукціоні зазначене майно та біржа і банкрут в особі ліквідатора не мали цивільної дієздатності на проведення аукціону, в зв'язку з чим, результати аукціону, проведеного 30.09.2013 року товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» по реалізації лоту № 1 - житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,0764 га, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, оформлені протоколом № 1 проведення аукціону від 30.09.2013 року, вважає недійсними та посилаючись на ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство просить задовольнити його вимоги. На підтвердження заявлених у заяві вимог Кредитором 2 долучено засвідчені (на зворотному боці останнього аркушу прошитого та пронумерованого клопотання) копії документів, на які Кредитор 2 посилається у своїй заяві, в тому числі копії листа Кредитора 2 адресованого ліквідатору № 31-11-б.б/275 від 16.08.2013 року, листа ліквідатора, адресованого Кредитору 2 за вх. № 195 від 29.08.2013 року.

Судом встановлено, що в наявних матеріалах справи (Т.6) наявні усі документи, на які Кредитор 2 посилається у своїй заяві як на доводи скарги, включаючи протокол № 16 від 20.08.2013 року засідання комітету кредиторів банкрута (Т.6 а.с. 68).

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ані станом на дату надходження заяви Кредитора 2 про визнання недійсними результатів аукціону - 29.11.2013 року, ані станом на поточну дату, в наявних матеріалах справи відсутній відзив, будь-які заперечення чи пояснення арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. на заяву Кредитора 2 про визнання недійсними результатів аукціону від 27.112013 року № 31-11-б.б/473, докази які були б надані арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. на спростування доводів, викладених у зазначеній заяві Кредитора 2. Як зазначалось, неодноразові вимоги суду до Мєтєлєвої С.Ф. у якості ліквідатора банкрута надати всі наявні докази проведення ліквідаційної процедури у даній справі, в тому числі в частині продажу майна Банкрута, арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. не виконані, документи суду не надано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Врахувавши положення п. п. 4, 5 Листа Вищого господарського суду "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції"" № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р., керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", суд розглядає заяву Кредитора 2 за наявними документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, які вважає достатніми для прийняття рішення по суті питання, що розглядається.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до матеріалів справи 29.01.2008 року між Кредитором 2 та Банкрутом був укладений договір іпотеки нерухомого майна: житлового будинку з надвірними побудовами, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, вул. Морозова Серія № 23 та земельна ділянка площею 0,0764 га, на якій розташований зазначений житловий будинок в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 36/01-К-08 та який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АРК Стоковською Т.В. та зареєстрований у реєстрі за № 130, а також було укладено договір 17.03.2008 року про внесення змін до договору іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АРК Стоковською Т.В. та зареєстрований у реєстрі за № 275. Зазначені відомості не заперечені жодним з учасників у справі та жодних доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.

Згідно п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред. Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що набрала чинності з 19 січня 2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом . Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у цій справі про банкрутство порушено ухвалою суду від 26.04.2011 р., ліквідаційна процедура у справі відкрита постановою господарського суду Київської області від 10 травня 2011 року, - відповідно, до набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство та у відповідності до п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в ред., що набрала чинності з 19 січня 2013 року), отже під час розгляду справи підлягають застосовуванню положення Закону про банкрутство, в ред., що набрала чинності 04 листопада 2012 року, окрім положень цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство .

Судом встановлено, що Постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року у даній справі Вищим господарським судом України було встановлено низку обставин, які мають істотне значення для розгляду заяви Кредитора 2.

Так, судом встановлено, що в Постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року у даній справі Вищим господарським судом України було встановлено, що ухвалою господарського суду АР Крим від 12.11.2013 у задоволенні скарги ПАТ "Родовід-Банк" на дії ліквідатора ТОВ "Неаполь Сервіс" арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. відмовлено повністю. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 ухвалу господарського суду АР Крим від 12.11.2013 залишено без змін. ПАТ "Родовід Банк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 та ухвалу господарського суду АР Крим від 12.11.2013 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги заявник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3 1 , 22 , 24 , 25 , 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30.06.1999), ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 22.11.2011), ст. 43 , 101 ГПК України . ПАТ "Родовід-Банк" зазначено, що арбітражним керуючим Мєтєлєвою С. Ф. були допущені порушення при проведенні процедури продажу майна банкрута на аукціоні, який відбувся 10.10.2013 р. Вищим господарським судом України встановлено, що до ліквідаційної маси банкрута включене майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ "Родовід-Банк" за кредитним договором №36/01-К-08 від 29.01.2008 р. 30.09.2013 р. ТБ "Таврійська універсальна біржа" проведені відкриті торги (аукціон) з реалізації майна ТОВ "Неаполь-Сервіс". 10.10.2013 з переможцем торгів ліквідатором був укладений договір купівлі-продажу майна банкрута та 11.10.2013 складений акт №1 прийому-передачі придбаного майна та передачі права власності на придбане майно. ПАТ "Родовід Банк" звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь Сервіс" (далі ТОВ "Неаполь Сервіс") арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф., в якій заявник просив визнати дії ліквідатора щодо реалізації майна боржника, яке розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г.Морозова, 23 неправомірними, відсторонити арбітражного керуючого Мєтєлєву С.Ф. від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Неаполь Сервіс", призначити ліквідатором "Неаполь Сервіс" нового арбітражного керуючого, продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців. Скарга кредитора обґрунтована тим, що ліквідатором банкрута здійснено продаж заставного майна банкрута з порушеннями вимог ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999р. №784-XIV, які полягають в тому, що ліквідатор банкрута не повідомила належним чином банк про час, місце та умови продажу заставного майна, а про факт реалізації майна кредитору стало відомо на засіданні комітету кредиторів 18.10.2013. Крім того, заявником зазначалось про те, що вартість заставного майна не була погоджена комітетом кредиторів.

За результатом розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції дійшов висновків про те, що положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI , що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання ним чинності, тобто до 19.01.2013. При цьому розпочата до набрання чинності Законом процедура продажу майна боржника повинна бути завершена в порядку, передбаченому у попередній редакції Закону, в разі якщо станом на 19.01.2013 здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів встановлено порядок реалізації майна боржника. Після 19.01.2013 р. реалізація майна боржника у всіх без виключення справах про банкрутство відбувається за правилами нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI в разі, якщо станом на 19.01.2013 не здійснено публікацію оголошення про продаж майна або комітетом кредиторів не встановлено порядок реалізації майна боржника (оцінка майна, яке підлягає продажу; передання активів боржника, які залишаються не проданими на час закінчення ліквідаційної процедури тощо). Вищим господарським судом України було встановлено, що 20.01.2012 комітетом кредиторів ТОВ "Неаполь Сервіс" погоджено загальні умови продажу майна банкрута, зокрема, вирішено здійснювати продаж майна через аукціон, публікувати оголошення в республіканських друкованих органах, розрахунки здійснювати шляхом передплати після укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону.20.08.2013 комітетом кредиторів ТОВ "Неаполь Сервіс" визначено початкову вартість нерухомого майна, зареєстрованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Морозова, 23, яке включено до ліквідаційної маси банкрута та перенесено розгляд питання про конкурс організаторів проведення аукціону по реалізації майна банкрута до отримання повного пакету правовстановлюючих документів банкрута. Таким чином, процедура продажу майна боржника розпочалася після 19.01.2013 року (встановлення комітетом кредиторів порядку реалізації майна банкрута (визначення оцінки) та здійснення публікації оголошення про продаж цього майна відбулися після 19.01.2013 року). Незважаючи на те, що дану справу про банкрутство порушено та боржника визнано банкрутом в порядку та під час дії редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 №784-XIV, реалізація майна банкрута проводилась ліквідатором вже після 19.01.2013, тобто повинна була відбуватися за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI . Отже, і судам попередніх інстанцій необхідно було перевірити дотримання ліквідатором боржника вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI при продажу майна боржника. Суди ж надали оцінку діям ліквідатора при продажу майна банкрута, посилаючись на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як в редакції від 30.06.1999р. №784-XIV, так і в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI , що є взаємовиключним. Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що відхиляючи доводи ПАТ "Родовід Банк" про неповідомлення банку про проведення аукціону з продажу заставного майна, суди не перевірили дотримання ліквідатором вимог ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI , відповідно до якої продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Як встановлено в Постанові Вищого господарського суду України від 18.03.2014 року у справі № 5002-17/1718-2011, предметом оскарження діяльності ліквідатора банкрута Мєтєлєвої С.Ф. в першу чергу виступило саме порушення законодавчо встановленого порядку продажу заставного нерухомого майна Банкрута.

Ухвалою господарського суду Київської області у даній справі від 24.11.2014 року скаргу ПАТ "Родовід Банк" від 08.11.2013 року №31-11-б.б/396 в частині усунення арбітражного керуючого Мєтєлєвої С.Ф. від виконання обов'язків ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Неаполь-сервіс" задоволено, за наслідком чого усунуто арбітражного керуючого Мєтєлєву С.Ф. від виконання нею обов'язків ліквідатора Банкрута - ТОВ "Неаполь-сервіс". Ухвала господарського суду Київської області від 24.11.2014 року набрала законної сили.

Обставини встановлені ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 року при розгляді скарги Кредитора 2 на дії ліквідатора також мають істотне значення для розгляду заяви Кредитора 2. Зокрема, зазначеною ухвалою в ході розгляду скарги на дії ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. було встановлено, що 20.01.2012 року комітетом кредиторів Банкрута погоджено загальні умови продажу майна банкрута, зокрема, вирішено здійснювати продаж майна через аукціон, публікувати оголошення в республіканських друкованих органах, розрахунки здійснювати шляхом передплати після укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону.

Також у зазначеній ухвалі встановлено, що 20.08.2013 комітетом кредиторів Банкрута визначено початкову вартість нерухомого майна, зареєстрованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Морозова, 23, та яке виставляється на аукціон у розмірі 642 835,65 грн. та перенесено розгляд питання про конкурс організаторів проведення аукціону по реалізації майна банкрута до отримання повного пакету правовстановлюючих документів банкрута. Оголошення про проведення аукціону продажу майна ТОВ "Неаполь Сервіс", зареєстрованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Морозова, 23, розміщено 09.09.2013 року на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Таким чином, враховуючи те, що процедура продажу майна Банкрута розпочалася після набрання чинності новою редакцією Закону про банкрутство (після 19.01.2013 року), положення, що регулюють продаж майна Банкрута підлягають застосуванню в редакції Закону про банкрутство, що набрала чинності 19.01.2013 року.

Розглядаючи скаргу на дії ліквідатора судом було встановлено, що абзацом 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року, визначено, що продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Враховуючи те, що вимоги ПАТ "Родовід Банк" забезпечені заставою майна Банкрута - житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,0764 га, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, на підставі договору іпотеки від 29.01.2008 року №130, продаж заставного майна повинен здійснюватися виключно за згодою ПАТ "Родовід Банк", а у випадку відсутності такої згоди - за згодою суду. Судом було встановлено, що ПАТ "Родовід Банк", як заставний кредитор, погодив вартість заставного майна, яке підлягає продажу на аукціоні, у розмірі 642 835,65 грн., що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів Банкрута від 20.08.2013 року №16. Згідно оголошення про проведення аукціону, початкову ціну продажу заставного майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки площею 0,0764 га, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, визначено у сумі 223 813,00 грн. Таким чином, розглядаючи скаргу на дії ліквідатора, суд дійшов висновку про те, що початкова вартість заставного майна, яке було виставлено на продаж є значно нижчою, ніж погоджена заставним кредитором - ПАТ "Родовід Банк". Докази погодження ПАТ "Родовід Банк" вартості заставного у сумі 223 813,00 грн. у справі відсутні . За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що ліквідатором Банкрута при здійсненні процедури продажу заставного майна Банкрута не дотримано вимог абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року, що є порушенням права ПАТ "Родовід Банк" на задоволення його вимог у якомога більшому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України зазначені обставини щодо виявлених порушень в діях ліквідатора Мєтєлєвої С.Ф. під час продажу мана Банкрута, яке перебуває у заставі Кредитора 2, не підлягають повторному доведенню.

Досліджуючи інші аспекти та доводи, викладені у заяві про визнання недійсними результатів аукціону Кредитора 2 судом встановлено наступне.

Як встановлено Вищим господарським судом у постанові від 18.03.2014 року, незважаючи на те, що дану справу про банкрутство порушено та боржника визнано банкрутом в порядку та під час дії редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 №784-XIV, реалізація майна банкрута проводилась ліквідатором вже після 19.01.2013, тобто повинна була відбуватися за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI .

Вищим господарським судом України в Постанові у даній справі від 18.03.2014 року встановлено обставину, що «як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, до ліквідаційної маси банкрута включене майно, яке перебуває в іпотеці ПАТ «Родовід-Банк» за кредитним договором № 36/01-К-08 від 29.01.2008 року».

Як встановлено ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2014 року, ПАТ "Родовід Банк", як заставний кредитор, погодив вартість заставного майна, яке підлягає продажу на аукціоні, у розмірі 642 835,65 грн., що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів Банкрута від 20.08.2013 року №16.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду .

Детально дослідивши матеріали справи судом встановлено, що жодних доказів, які свідчать про надання ПАТ "Родовід Банк" згоди на продаж майна Банкрута, що перебуває у заставі ПАТ "Родовід Банк", матеріали справи не містять та аналогічного висновку дійшов господарський суд Київської області в ході розгляду Скарги ПАТ "Родовід Банк" на дії ліквідатора, в якій предмет скарги охоплював зазначене питання. В свою чергу арбітражним керуючим Мєтєлєвою С.Ф. та жодним з інших учасників у справі доказів, які свідчать про надання ПАТ "Родовід Банк" згоди на продаж майна Банкрута, що перебуває у заставі ПАТ "Родовід Банк", суду не надано та зворотного не доведено. Жодним з учасників у справі не доведеного звернення до суду з клопотанням або іншою заявою про отримання згоди суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення у порядку, передбаченому абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону про банкрутство та матеріали справи доказів надання такої згоди судом , не містять.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство (в ред., що набрала чинності 04.11.2012 року), арбітражний керуючий зобов'язаний : повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення ; при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Жодні докази повідомлення ліквідатором банкрута Мєтєлєвою С.Ф. Кредитора 2 як заставного кредитора та комітет кредиторів банкрута про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення у матеріалах справи відсутні та такого не доведено суду.

На підставі викладеного, враховуючи обставини у справі, які мають істотне значення для розгляду заяви Кредитора 2, встановлені Вищим господарським судом України в Постанові від 18.03.2014 р., та господарським судом Київської області в ухвалі від 24.11.2014 року суд приходить до висновку про те, що аукціон, проведений 30.09.2013 року був проведений з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , включаючи вимогу, передбачену абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону (в ред. Закону, що набрала законної сиди 19.01.2013 р.), вимог ч.ч. 5, 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство (в ред., що набрала чинності 04.11.2012 року) (де вказаною нормою регламентовано обов'язки арбітражного керуючого).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року у п. 2.9. зазначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

У п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" № 11 від 29.05.2013 року зазначено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

На підставі викладеного, детально дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Кредитора 2 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу заставного майна банкрута, оскільки ліквідатором банкрута Мєтєлєвою С.Ф. не було дотримано встановлених (чинним на момент спірних правовідносин) законодавством вимог щодо реалізації переданого боржником в заставу майна, зокрема, вимоги про отримання у належній формі згоди кредитора, вимоги якого воно забезпечує (Кредитора 2 ), або суду; ліквідатором банкрута Мєтєлєвою С.Ф. не було дотримано встановлених законодавством вимог належного повідомлення комітету кредиторів банкрута та заставного кредитора про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення, в зв'язку з чим укладення за результатом проведеного аукціону 30.09.2013 року договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах від 10.10.2013 року суперечить нормі абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону про банкрутство, ч.ч. 5 ст. 3-1 Закону про банкрутство (в ред., що набрала чинності 04.11.2012 року), а без обумовленої Законом про банкрутство згоди заставного кредитора на продаж заставного майна, ліквідатор банкрута не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для продажу заставного майна банкрута.

Близьку за змістом точку зору підтримує Вищий господарський суд України в у постанові від 27 березня 2014 року у справі № 908/1901/13 в частині обґрунтованості висновку про наявність підстав для визнання недійсним відкритих торгів з продажу майна банкрута, з причин недотримання ліквідатором встановлених (чинним на момент спірних правовідносин) законодавством вимог щодо реалізації переданого боржником в заставу майна, щодо належного повідомлення заставодержателя про дату, час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, на підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Кредитора 2 у заяві № 31-11б.б/473 про визнання недійними результатів аукціону від 27.11.2013 р., в зв'язку з чим остання підлягає задоволенню.

На поточне судове засідання призначено розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Судом встановлено, що від ліквідатора Банкрута Патерилова В.В. надійшов супровідний лист № 5002-17/1718-2011 від 20.04.2015 року з долученими документами, включаючи: клопотання комітету кредиторів Банкрута від 17.04.2015 року про продовження строку ліквідаційної процедури у справі, протоколу № 18 зборів комітету кредиторів Банкрута від 17.04.2015 року, довіреності на представника Кредитора 2 та представника Державної фіскальної служби України, звітів ліквідатора Патерилова В.В. про хід ліквідаційної процедури Банкрута за грудень 2014 року, за січень 2015 року, за лютий 2015 року, за березень 2015 року з іншими долученими доказами.

У вказаних звітах ліквідатор банкрута повідомляє суд про заходи, які ним вживаються з січня 2015 року по проведенню ліквідаційної процедури, в тому числі про те, що ним вжито заходи по встановленню усіх відкритих та закритих рахунків Банкрута у банківських установах, про проведення роботи по зверненню до банків для отримання інформації про залишок та рух грошових коштів банкрута; про подання ліквідатором звітності до державних органів; про заходи вжиті ліквідатором з метою отримання документації банкрута від попереднього ліквідатора банкрута Мєтєлєвої С.Ф., де ліквідатор Патерилов В.В. повідомляє суд про те, що Мєтєлєвою С.Ф. вимоги суду не виконані та жодні документи ліквідатору не передані. Як вже було встановлено судом, ліквідатором банкрута Патериловим В.В. було виконано вимоги суду по направленню копії ухвали від 24.11.2014 року попередньому ліквідатору. На підтвердження вжиття заходів ліквідатором надано докази вжиття заходів, на які він посилається у наданих суду звітах. За результатом проведеної діяльності ліквідатор повідомляє про те, що будь-які активи банкрута не виявлені, в зв'язку з чим інвентаризація не проводилась, проте ліквідатором продовжуються вживатись заходи по встановленню активів банкрута. Ліквідатором подано та підтримано в судовому засіданні клопотання комітету кредиторів Банкрута про продовження строку ліквідаційної процедури на шість місяців, підписане представниками Кредитора 2 та Державної фіскальної служби України у якості кредитора. Ліквідатор вказує на те, що 17.04.2015 року були проведені збори комітету кредиторів Банкрута, на яких були присутні кредитори: ПАТ «Родовід Банк», якому належить 1 463 голосів та Державна Фіскальна служба України, якій належить 861 голос. По першому питанню порядку денного «Про розгляд звітів ліквідатора про хід ліквідаційної процедури за грудень 2014 року по березень 2015 року» прийнято одностайно рішення про взяття до уваги зазначених звітів; по другому питанню порядку денного «про звернення до господарського суду Київської області з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури», - одностайно прийнято рішення про звернення до господарського суду Київської області з клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури, де дане рішення вмотивовано неповерненням майна банкрута до ліквідаційної маси, не погашеністю вимог кредиторів та не складенням ліквідаційного балансу, а отже, незавершеністю ліквідаційної процедури у справі.

Дослідивши матеріали справи, звіти ліквідатора про хід ліквідаційної процедури з долученими до них доказами, клопотання комітету кредиторів про продовження строку ліквідаційної процедури судом встановлено наступне.

Та обставина, що до комітету кредиторів увійшли Кредитор 2 та ініціюючий кредитор з належною їм згідно реєстру вимог кредиторів кількістю голосів, підтверджено наявними у матеріалах справи протоколом № 16 комітету кредиторів Банкрута від 20.08.2013 року та жодним з учасників у справі не спростовано, не заперечено та іншого не доведено за допомогою доказів.

Детально дослідивши наявні матеріали справи судом встановлено, що у поточному судовому засіданні було прийнято рішення про задоволення заяви Кредитора 2 про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473 та визнано недійсними результати аукціону, проведеного 30.09.2013 року Товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» по реалізації лоту № 1 - житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,00764 га, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, оформлені протоколом № 1 проведення аукціону від 30.09.2013 року; згідно поданих суду доказів ліквідатором банкрута не завершено проведення заходів по встановленню активів банкрута, їх реалізації та задоволенню вимог кредиторів; останнє в свою чергу унеможливлює складання ліквідаційного балансу у справі.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство, строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

На підставі викладеного, врахувавши неявку в судове засідання частини учасників у справі, відсутності поданого суду остаточного звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, що унеможливлює їх розгляд та затвердження судом та незавершеністю ліквідаційної процедури у справі, суд дійшов висновку про те, що клопотання комітету кредиторів банкрута від 17.04.2015 року є обґрунтованим та підлягає задоволенню в зв'язку з чим суд продовжує строк ліквідаційної процедури у справі на шість місяців від раніше продовженого; відкладає судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на іншу дату.

Керуючись ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", ст.ст. 1, 3-1, 22, 16, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред., що набрала чинності 04 листопада 2012 року, ст.ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ред., що набрала чинності 19 січня 2013 року, ст.ст. 33, 53, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про забезпечення заяви про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/474 відмовити.

2. Заяву публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" про визнання недійсними результатів аукціону від 27.11.2013 року №31-11-б.б/473, задовольнити.

Визнати недійсними результати аукціону, проведеного 30.09.2013 року Товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» по реалізації лоту № 1 - житловий будинок з надвірними будівлями та земельна ділянка площею 0,00764 га, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Г. Морозова, 23, оформлені протоколом № 1 проведення аукціону від 30.09.2013 року.

3. Клопотання комітету кредиторів банкрута від 17.04.2015 року про продовження строку ліквідаційної процедури, задовольнити.

Продовжити строк ліквідаційної процедури у справі № 5002-17/1718-2011, передбачений ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на шість місяців від раніше продовженого.

4. Відкласти судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на 07 вересня 2015 року на 14 год. 40 хв. , яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, зал судових засідань №2).

Зобов'язати Ліквідатора Банкрута надати суду 01 вересня 2015 року остаточний звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Банкрута з належними доказами всіх вжитих ним заходів в ліквідаційній процедурі, надати довідку обслуговуючого банку банкрута про рух коштів по основному рахунку Банкрута за час ліквідаційної процедури у справі, докази стягнення в разі наявності дебіторської заборгованості. Ліквідатору до завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст.ст. 25-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням положень Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство в ред., що набрала чинності 19.01.2013 року.

5. Ухвалу надіслати учасникам провадження у справі, Товарній біржі «Таврійська універсальна біржа».

Суддя П.Ф. Скутельник