Постанова

від 20.05.2015 по справі 7/170-5/135

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. Справа № 7/170-5/135

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, м. Бурштин, вул. Січових Стрільців, 4 (вих. № б/н від 21.03.2015 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

від 03.03.2015 року у справі № 7/170-5/135

за позовом: Приватного акціонерного товариства "СТМ", вул. Львівська, 75, с. Дем'янів, Галицький район, Івано-Франківська область

до відповідача 1: Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, вул. Дністровська, 49, м. Івано-Франківськ

до відповідача 2: Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, вул. С. Стрільців, 4, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", вул. Козельницька,15, м. Львів,79026 в особі Бурштинської ТЕС, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область

про визнання права власності на квартиру № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин, Галицького району Івано-Франківської області за Приватним акціонерним товариством "СТМ".

За участю представників сторін:

від позивача: Кудиба З. І. - представник за довіреністю;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Милитчук М.Д. - представник за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2006 року у справі №7/170 позовні вимоги задоволено. Визнано право власності на квартиру № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин, Галицького району Івано-Франківської області за Закритим акціонерним товариством "СТМ". Стягнуто з Виконавчого комітету Бурштинської міської ради на користь позивача 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 року у даній справі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2006 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету Бурштинської міської ради без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2007 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2007 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2006 року скасовано, а справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Під час нового розгляду справи № 7/170-5/135 рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2013 року, позовні вимоги задоволено, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі № 7/170-5/135 припинено, достягнуто із скаржника судовий збір за перегляд рішення господарського суду в суді апеляційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України у справі № 7/170-5/135 від 11.03.2014 року касаційну скаргу задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року у даній справі, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2013 року залишено без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

25.11.2014 року постановою Вищого господарського суду постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2013 року у справі №7/170-5/135 скасовано. Справу №7/170-5/135 направлено до господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд в іншому складі суддів.

03.03.2015 року Господарським судом Івано-Франківської області прийнято оскаржуване рішення у справі № 7/170-5/135 (суддя Л.М. Неверовська) за позовом: Приватного акціонерного товариства "СТМ" до відповідача 1: Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, до відповідача 2: Виконавчого комітету Бурштинської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", в особі Бурштинської ТЕС про визнання права власності на квартиру № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин, Галицького району Івано-Франківської області за Приватним акціонерним товариством "СТМ", відповідно до якого позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Виконавчий комітет Бурштинської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до свого розгляду, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2015 року у справі № 7/170-5/135, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано належної оцінки тому, чи здійснено виконання позивачем вимог п. 3.2. договору та п. 2.1. додаткової угоди до цього договору стосовно оплати забудовнику попередньої базової вартості квартири у розмірі 54 710,00 грн. у визначеній договором строк та остаточної вартості квартири, визначеної після розрахунку фактичних затрат на будівництво квартири. Також не з'ясовано, які докази свідчать про наявність заборгованості Бурштинської ТЕС перед позивачем та про її розмір. Зазначає скаржник і те, що рішення адміністративного суду, в якому вказується про те, що позивач є власником спірного майна не є належним доказом в розумінні ст. 35 ГПК України, оскільки предметом розгляду справи було оскарження рішень органів місцевого самоврядування.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 07.04.2015 року справу за № 7/170-5/135 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., та членам колегії суддів Костів Т.С., Марку Р.І. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 29.04.2015 року.

29.04.2015 року від представника скаржника надійшло доповнення до апеляційної скарги, в якому він просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2015 року по справі №7/170-5/135 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові ПАТ "СТМ", та додатково визнати незаконними Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (квартири №24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка, м. Бурштин) від 25.02.2015 року і Державну реєстрацію цього майна (квартири № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка, м. Бурштин), та допустити поворот виконання рішення в частині реєстрації нерухомості (спірної квартири).

Від представника позивача на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якій позивач погоджується з рішенням суду першої інстанції, з доведеністю обставин та дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та такою, що суперечить дійсним обставинам справи й чинному законодавству, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2015 року.

В судове засідання 20.05.2015 року з'явилися представники скаржника та позивача, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Відповідач 1 та третя особа, участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2015 року у справі № 7/170-5/135 слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 111-12 ГПК України).

Так, скасовуючи рішення судів попередніх інстанції Вищий господарський суд у своїй постанові від 25.11.2014 року у даній справі зазначив, що судами не з'ясовано дійсну кількість квартир у збудованому будинку за вказаною адресою, та під яким номером була передана позивачу спірна квартира нібито по втраченому акту приймання-передачі; не надано належної правової оцінки договору від 22.01.2002 року, в якому не було зазначено номер будинку, в якому позивач мав намір приймати участь у будівництві квартири; не враховано, що відповідно до договору була встановлена базова вартість квартири у розмірі 54 710 грн., фактична вартість спірної квартири не була розрахована; неповно було з'ясовано, які документи достовірно свідчили про наявність заборгованості Бурштинської ТЕС перед позивачем та її розмір, а також дати проведення зазначеного у довідці від 22.06.2006 року заліку, не надано оригінали документів, які свідчать про проведення цього заліку; не враховано і не надано оцінки листу Бурштинської ТЕС № 119-121 від 20.06.2006 року "Про передачу об'єктів житлового фонду у комунальну власність", з якого вбачається, що будинок № 2 по вулиці Гнатюка у м. Бурштин, що є об'єктом житлового фонду ВАТ "Західенерго", пропонується передати у комунальну власність. При цьому не зазначено, що спірна квартира, розташована у цьому будинку, знаходиться на балансі позивача, а тому не може бути передана у комунальну власність.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.01.2001 року Бурштинська ТЕС від імені ВАТ "Західенерго" (забудовник), в особі директора Романіва М.С., що діє на підставі довіреності ВАТ "Західенерго" та Акціонерне товариство закритого типу "СТМ" (учасник) в особі директора Патригури П.Я., що діє на підставі Статуту, уклали договір № КБ-01/2001 на участь у частковому будівництві житла, за умовами якого забудовник приймає учасника у часткове будівництво 72-х квартирного житлового будинку в м. Бурштин по вул. Гнатюка на умовах пайової участі і зобов'язується після закінчення будівництва даного будинку та введення його в експлуатацію передати у власність учасника 3-х кімнатну квартиру № 49 (загальна площа 65,57 кв.м., жила площа 41,67 кв.м.) у даному житловому будинку.

Згідно з п. 2.1 договору попередня базова вартість квартири, що підлягає передачі учаснику, складає 54 710 грн. (в т.ч. ПДВ). Її остаточна вартість визначається після закінчення будівництва шляхом розрахунку фактичних витрат на будівництво квартири.

Відповідно до п. 2.2 договору попередня базова вартість оплачується учасником упродовж 30 календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок забудовника або шляхом зменшення заборгованості забудовника перед замовником по поточних розрахунках.

Остаточний розрахунок за квартиру здійснюється учасником протягом десяти календарних днів з моменту передачі квартири.

Забудовник зобов'язується передати у власність учасника квартиру згідно з п.1.1. договору протягом десяти календарних днів з моменту здачі будинку в експлуатацію (п. 3.1. договору).

З Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 108 квартирного житлового будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин від 30 листопада 1999 року, затвердженого розпорядженням Галицької РДА № 522 від 24.12.1999 року вбачається, що Замовником є Бурштинська ТЕС ДАЕК "Західенерго".

У листі Бурштинської ТЕС за вих. № 119-121 від 20.06.2006 року вказано, що житловий будинок по вул. Гнатюка. 2 в м. Бурштин знаходиться на балансі Бурштинської ТЕС ВАТ "Західенерго" і є державною власністю, а для забезпечення належної експлуатації та керуючись Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", окрім того Бурштинська ТЕС просить винести на розгляд чергової сесії міської ради для вирішення питання про надання згоди на передачу у комунальну власність жилих будинків та гуртожитків згідно додатку.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у власності Бурштинської ТЕС перебував виключно будинок, а саме несучі конструкції, дах, горище, тобто усі приміщення за винятком квартир, які були приватизовані мешканцями даного будинку, чим спростовуються твердження скаржника про не зазначення у листі Бурштинської ТЕС від 20.06.2006 року № 119-121 про неможливість передачі спірної квартири до комунальної власності.

У відповідності до листа Виконавчого комітету Бурштинської міської ради за вих. № 325/02.2-34 у м. Бурштин по вул. Гнатюка, 2, знаходиться 108-квартирний житловий будинок.

Як вбачається із листа Виконавчого комітету Бурштинської міської ради № 332/02.2-37 від 03.02.2015 року багатоквартирний будинок № 2 в м. Бурштин по вул. О.Бесараб (Гнатюка) побудований Бурштинською ТЕС на земельній ділянці, яка перебувала в постійному користуванні і була виділеною для громадської та житлової забудови.

Даний будинок переданий у комунальну власність територіальної громади міста 26.12.2013 року, а фактично переданий на баланс КП "Житловик" виключно для його обслуговування та надання його мешканцям відповідних житлово-комунальних послуг. Судом встановлено, що реєстрація права власності за територіальною громадою в особі міської ради на будинок № 2 по вул. О. Бесараб (Гнатюка) в м. Бурштин не проводилась.

Рішенням Виконавчого комітету Бурштинської міської ради № 198 від 26.12.2013 року затверджено акт приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Бурштин: житлового будинку в м. Бурштин вул. О.Бесараб (Гнатюка) 2. Згідно вказаного акту приймання-передачі до складу об'єкта передачі входить 108-ми квартирний житловий будинок (інвентарний номер БТС-10300000264/000).

05.02.2002 між сторонами договору № КБ-01/2001 від 22.01.2001 року укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої внесено зміни до вказаного договору, виклавши пункти 1.1 та 3.1 в наступній редакції:

Пункт 1.1. "Забудовник приймає учасника у часткове будівництво жилого будинку по вул. Гнатюка, 2 в м. Бурштин на умовах пайової участі в будівництві і зобов'язується передати йому у власність 3-кімнатну квартиру № 24 (загальна площа 65,57кв.м., жила площа 41,67кв.м) в цьому житловому будинку за умови попередньої оплати вартості квартири".

Пункт 3.1. "Забудовник зобов'язується передати у власність учасника квартиру по вулиці Гнатюка, 2/24 упродовж 10 календарних днів з моменту оплати учасником вартості квартири".

Як вбачається із листа Бурштинської ТЕС від 14.02.2002 року № 119-25 "Про передачу квартири", адресованим виконавчому комітету Бурштинської міської ради та АТЗТ "СТМ", на виконання умов договору № КБ-01/2001 від 22.01.2001 року та з урахуванням додаткової угоди № 1 від 05.02.2002 року Бурштинська ТЕС передає АТЗТ "СТМ" 3-кімнатну квартиру № 24 по вул. Гнатюка, 2 в місті Бурштин загальною площею 65,57кв.м, житловою площею 41,67кв м.

Оплата акціонерним товариством "СТМ" повної вартості квартири № 24 по вул. Гнатюка, 2 в м.Бурштин в сумі 547 10грн. відбулася шляхом зменшення суми заборгованості Бурштинської ТЕС перед ЗАТ "СТМ" по поточних розрахунках, згідно довідки Бурштинської ТЕС № 112/937 від 22.03.2006 року (17.01.2001 року проведено зарахування зустрічних однорідних грошових вимог).

В матеріалах справи міститься оригінал відомості розрахунків з різними дебіторами і кредиторами по рахунку 36/01 Бурштинської ТЕС по ЗАТ "СТМ" за період з 01.01.2001 року по 31.01.2001 року. В колонці "Дебет" за 17.01.2001 року (дата фактичного проведення зарахування) відображена вартість квартири, що підтверджує проведення бухгалтерією Бурштинської ТЕС операції з передачі квартири позивачу.

Водночас в цьому ж документі по рахунку "63" відображена заборгованість Бурштинської ТЕС перед позивачем станом на 01.01.2001 року в розмірі 325 410 грн. 81 коп., а станом на 31.01.2001 року по цьому ж рахунку 334 972 грн. 67 коп.

В цьому ж документі відображено проведення зарахування однорідних грошових вимог - заборгованості Бурштинської ТЕС перед "СТМ", оскільки по колонках дебету і кредиту рахунку "63" виведено усі господарські операції, а в кінцевому виведено заборгованість Бурштинської ТЕС перед "СТМ" станом на 31.01.2001 року по рахунку "63" в розмірі 334 972 грн. 67 коп.

B матеріалах справи міститься Акт звірки розрахунків між Бурштинською ТЕС та позивачем від 01.09.2002 року, з якого вбачається, що заборгованість Бурштинської ТЕС перед позивачем станом на 01.01.2000 року складала 154 547 грн., а станом на 01.01.2001 року - 515 685 грн. Так, за період з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року позивачем було виконано роботи на суму 1 474 059 грн. та нараховано Бурштинській ТЕС за оренду генератора орендну плату в розмірі 1 300 грн. Водночас за цей ж період позивач отримав від Бурштинської ТЕС оплату в розмірі 70 000 грн. та 126 470 грн., а також позивачем отримано від Бурштинської ТЕС матеріалів на суму 913 028 грн., та квартплату працівника в розмірі 4 723 грн. На закінчення 2000 року заборгованість Бурштинської ТЕС перед позивачем становила 515 685 грн.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року позивачем було виконано роботи на суму 578 997 грн. та відпущено Бурштинській ТЕС ТМЦ на суму 64 895 грн. Водночас за цей ж період позивач отримав від Бурштинської ТЕС оплату в розмірі 254 325 грн., а також позивачем отримано від Бурштинської ТЕС матеріалів на виконання робіт на суму 298 741 грн., та квартплату працівника в розмірі 2 651 грн. В цей ж період відображено придбання позивачем спірної квартири вартістю 54710 грн. Станом на 31.12.2001 року заборгованість Бурштинської ТЕС перед позивачем становила 539 150 грн.

Таким чином, про наявність заборгованості Бурштинської ТЕС перед позивачем свідчить оригінал Відомості розрахунків з різними дебіторами і кредиторами по рахунку 36/01 Бурштинської ТЕС по ЗАТ "СТМ" за період з 01.01.2001 року по 31.01.2001 року та копія Акту звірки розрахунків між Бурштинською ТЕС та позивачем від 01.09.2002 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відтак, із врахуванням того, що інших додаткових договорів до договору № КБ-01/2001 сторонами не укладалося вартість спірної квартири залишилася незмінною, а саме визначеної згідно п. 2.1. Договору у розмірі 54 710,00 грн.

Матеріалами справи також спростовуються висновки скаржника щодо повторного зазначення у додатковій угоді до договору необхідності внесення плати за передану квартиру, оскільки при укладенні додаткової угоди мала місце зміна предмету договору та порядок оплати вартості квартири. Окрім того, факт оплати вартості квартири у погодженому сторонами розмірі шляхом взаємозаліку підтверджується відомостями розрахунків з дебіторами і кредиторами по рахунку 36/01 Бурштинської ТЕС по ЗАТ "СТМ" за період з 01.01.2001 року по 31.01.2001 року та копією Акту звірки розрахунків між Бурштинською ТЕС та позивачем від 01.09.2002 року.

Додатково слід зазначити, що рішенням виконавчого комітету Бурштинської міської ради Галицького району Івано-Франківської області від 12.03.2002 року №16 затверджено протокол №1 від 15.02.2002 року загальних зборів акціонерів АТЗТ "СТМ" про виділення квартири № 24 по вулиці Гнатюка, 2, загальною площею 65,57 кв.м, переданої Бурштинською ТЕС, працівнику товариства Патригурі Петру Ярославовичу та вирішено надати йому цю квартиру, житловою площею 41,67 кв.м, на склад сім'ї 4 особи із зняттям його з квартирного обліку. 18.03.2002 року виконком видано Патригурі Петру Ярославовичу ордер № 34 від на квартиру, а 21.01.2004 року свідоцтво про право власності.

При розгляді адміністративної справи Галицьким районним судом Івано-Франківської області прийнято постанову від 22.11.2012 року у справі № 2-а/904/125/12, якою визнано протиправними та скасовано: п. 2 рішення Бурштинської міської ради № 16 від 12.03.2002 року, яким було затверджено протокол № 1 від 15.02.2002 року загальних зборів АТЗТ "СТМ" про виділення трьохкімнатної квартири Патригурі П.Я. по вул. Гнатюка, 2/24 житловою площею 41,7 6кв.м. склад сім'ї 4 особи, із зняттям з квартирного обліку; розпорядження комісії по приватизації № 5660 Бурштинської міської ради про передачу Патригурі Петру Ярославовичу квартири по вул. Гнатюка, 2/24 в приватну власність; рішення № 227 виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003 року в частині приватизації квартири № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області Патригурою П.Я.; свідоцтво про право власності, видане виконавчим комітетом Бурштинської міської ради 21.01.2004 року на квартиру, яка знаходиться за адресою м. Бурштин, вул. Гнатюка, 2/24 і належить на праві спільної сумісної власності Патригурі П.Я., Патригурі О.В., Патригурі Я.П., Патригурі Ю.П., в рівних долях.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року у справі № 876/366/13 вказану постанову скасовано, а у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 року у справі № К/800/22138/13 скасовано постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 року, а постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 22.11.2012 року залишено в силі.

Так, при вирішенні даного спору встановлено, що на виконання умов договору № КБ-01/2001 від 22.01.2001 року та додаткової угоди № 1 від 05.02.2002 року Бурштинська ТЕС передала у власність АТЗТ "СТМ" квартиру № 24 по вулиці Гнатюка, 2 в м. Бурштин в рахунок існуючої заборгованості Бурштинської ТЕС перед АТЗТ "СТМ". На момент приватизації квартира належала АТЗТ "СТМ" і на баланс Бурштинської міської ради не передавалась, а тому розпорядження комісії по приватизації № 2560 та рішення Виконавчого комітету Бурштинської міської ради від 31.12.2003 року № 227 в частині щодо приватизації квартири № 24 в будинку №2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин Галицького району Івано-Франківської області є незаконними. Крім того, судом встановлено протиправність рішення загальних зборів АТЗТ "СТМ" від 15.02.2002 року.

Судом встановлено, що на даний час оформленню права власності на спірну квартиру перешкоджає втрата позивачем акту приймання-передачі квартири, як додаток до правовстановлюючого документу на квартиру для доведення факту передачі нерухомого майна забудовником.

Відповідно до ст. 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Статтею 41 ЦК УРСР встановлено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Відповідно до ст.128 ЦК Української РСР (в редакції, чинній на момент укладання договору № КБ-01/2001 та додаткової угоди № 1 до нього) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із ст. 20 ЗУ "Про власність" акціонерні товариства належать до суб'єктів права колективної власності.

Однією з підстав виникнення права колективної власності є цивільно-правові угоди (ст. 21 цього Закону).

Правомірність укладення Бурштинською ТЕС від імені ВАТ "Західенерго", в особі директора Романіва М.С., що діє на підставі довіреності ВАТ "Західенерго", вказаних договору № КБ-01/2001 та додаткової угоди № 1 від 05.02.2002 року до нього підтверджується довіреностями від 01.07.2000 року та від 30.01.2002 року № 119-137, виданими ВАТ "Західенерго" директору Бурштинської ТЕС Романіву М.С. ( т.1, а.с 176, 177), згідно з якими він уповноважений укладати від імені ВАТ "Західенерго" договори на суму до 100 000грн. (в т.ч. на капітальне будівництво, купівлю-продаж тощо), вносити в них зміни та розривати їх.

Відтак, право власності у позивача відповідно до положень ст. 128 ЦК УРСР виникло з моменту передачі речі, а не з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Станом на момент набуття позивачем права власності на спірну квартиру державна реєстрація права власності на нерухоме майно не була обов'язковою для юридичного факту набуття права власності, чинним на той час ЦК УPСP не містив таких положень.

Обов'язковість державної реєстрації, як підстава для набуття права власності була встановлена положеннями Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно". Так, згідно ч.4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі, якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо підставності задоволення позовних вимог до Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області щодо визнання за позивачем права власності на спірну квартиру.

Щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на квартиру № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка в м. Бурштин, Галицького району Івано-Франківської області за позивачем, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на те, що станом на час розгляду справи він не є органом уповноваженим на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, при цьому 25.02.2015 року Реєстраційною службою Галицького районного управління юстиції Івано-Франківської області видано свідоцтво про право власності на спірну квартиру, відтак спір між позивачем та Івано-Франківським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки відсутній.

В частині застосування строку позовної давності про що клопоче скаржник, колегія судів зазначає, що у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав (п. 5.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у господарських спорах" № 10 від 29.05.2013 року)

Із врахуванням зазначеного, подане клопотання не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення Господарського суду Івано-Франківської області відповідає зазначеним вимогам.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів, з урахуванням вимог Вищого господарського суду України викладених у поставі від 25.11.2014 року по даній справі, визнає їх не належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, що передбачені у ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимог скаржника про визнання незаконними Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (квартири № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка, м. Бурштин) від 25.02.2015 року і Державної реєстрації цього майна (квартири № 24 в будинку № 2 по вул. Гнатюка, м. Бурштин), та повороту виконання рішення в частині реєстрації нерухомості (спірної квартири), які зазначені в доповненні до апеляційної скарги (вх. № 01-04/2704/15 від 29.04.2015 року), колегія суддів зазначає, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. При цьому, скаржник у даній справі є відповідачем, який зустрічного позову не подавав, окрім того він не обмежений правом звертатися в окремому провадження із зазначеними вимогами.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Виконавчого комітету Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, м. Бурштин, вул. Січових Стрільців, 4 (вих. № б/н від 21.03.2015 року) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2015 року у справі № 7/170-5/135 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 25.05.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.