Вирок

від 19.05.2008 по справі 1-370/2008

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-370/2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                       19 травня 2008 року

Луцький міськрайонний  суд Волинської області

під головуванням судді Клока О.М.,

за участю секретаря Марчука А.В.,

прокурора ВащукІ.В.,

захисника підсудних - адвоката

ОСОБА_4.,

представника потерпілого - адвоката

ОСОБА_5.,

потерпілого ОСОБА_6., розглянувши      

у    відкритому    судовому  

засіданні    кримінальну    справу   

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився на АДРЕСА_1 мешкає в АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою,

неодружений, не працює,   несудимий:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який

народився і мешкає в АДРЕСА_3, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, працює продавцем в приватного підприємця ОСОБА_7.,   несудимий:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився на АДРЕСА_4 мешкає АДРЕСА_5, громадянин Росії, з середньою

спеціальною освітою, неодружений, не працює, несудимий:

у вчиненні злочину, передбаченого

ст. 187 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та

ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою

змовою групою осіб, 31 грудня 2007 року близько 03-00 год., поблизу під'їзду будинку АДРЕСА_6 керуючись корисливими мотивом та метою, вчинили напад,

поєднаний із насильством, яке було небезпечним

для життя та здоров'я особи і полягало в нанесенні ударів по обличчю та тулубу ОСОБА_6., в

наслідок чого останній втрачав

свідомість, йому також були спричинені легкі тілесні ушкодження, які призвели до короткочасного розладу

здоров'я, при цьому заволоділи грошима та мобільним телефоном «Нокіа 1101», заподіявши

матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму

763 грн.

Допитаний з приводу пред'явленого

обвинувачення підсудний ОСОБА_2 вину  у інкримінованому діянні визнав

повністю та показав, що дійсно  за

вказаних

2

обставин місця і часу він підійшов

до потерпілого, щоб попросити цигарки, коли повернувся до підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_3., то запропонував

останнім заволодіти телефоном та грошима

ОСОБА_6.. Поблизу підї'їзду він підійшов до потерпілого і наніс тому удар кулаком в голову,

від якого ОСОБА_6 впав на землю.ОСОБА_1та ОСОБА_3. тримали потерпілого, він же обшукав кишені останнього, забрав мобільний

телефон та гроші. Коли потерпілий намагався встати, то він ще наніс тому кілька ударів ногою. Били

ОСОБА_6. також іОСОБА_1з

ОСОБА_3. У вчиненому щиро розкаявся, факту свого перебування в стані алкогольного сп'яніння та

суму завданої матеріальної шкоди не заперечує.

Підсудний ОСОБА_3. підтвердив

показання підсудного ОСОБА_2. щодо обставин вчиненого відносно ОСОБА_6. злочину, ствердивши, що він тримав

потерпілого, наносив останньому удари ногами, а ініціатором вчинення злочину

був ОСОБА_2 У вчиненому щиро розкаявся,

факту свого перебування в стані алкогольного сп'яніння та суму завданої матеріальної шкоди не заперечує.

Аналогічні показанням ОСОБА_3. та

ОСОБА_2. дав показання в суді і підсудний ОСОБА_1., повідомив, що саме ОСОБА_2 запропонував напасти на потерпілого. Особисто він тримав потерпілого,

наносив тому удари ногою. У вчиненому щиро розкаявся, факту свого перебування в стані алкогольного

сп'яніння та суму завданої матеріальної шкоди не заперечує.

Потерпілий ОСОБА_6 в суді показав,

що дійсно підсудні напали на нього за зазначених обставин місця і часу, після першого нанесеного удару в

голову він втратив свідомість і впав на землю,

двоє підсудних його тримали, а третій обшукував кармани, наносили йому удари ногами.

Згідно висновку судово-медичної

еспертизи потерпілому ОСОБА_6 заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад

здоров'я (а.с.79-80).

Суд, у відповідності до ст. 299 КПК

України, з'ясувавши правильність розуміння

підсудними та іншими учасниками судового розгляду фактичних обставин справи, не маючи сумніву у істинності їх

позицій, роз'яснивши, що у такому випадку

вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, визнав недоцільним досліджувати інші докази щодо обставин

справи, та розміру цивільного позову

в частині стягнення матеріальних збитків, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд знаходить

винуватість ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_1. у вчиненні за попередньою змовою групою осіб розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із

застосуванням насильства, що було

небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, доведеною і кваліфікує

дії підсудних за ст. 187 ч.2 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує

тяжкість вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких, особу винних та обставини справи, що

пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що обтяжують покарання всіх підсудних, суд

відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, що пом'якшують

покарання ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_1., суд вважає з'явлення із зізнанням,

щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне добровільне відшкодування завданих злочином матеріальних збитків.

Наведену сукупність обставин суд

визнає виключною і такою, що істотно знижує    

ступінь  тяжкості  вчиненого 

злочину,  тому  знаходить 

за  можливе,  у

3

відповідності до ст. 69 КК України,

призначитиОСОБА_3.,ОСОБА_2. та ОСОБА_1. основне покаранння нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.187 ч.2 КК України.

З огляду на те, що підсудні є

особами молодого віку, виключно позитивно характеризуються за місцем проживання

(а.с.202, 214, 225), підсудний ОСОБА_2 працює, виключно позитивно

характеризується за місцем роботи (а.с.203), підсунийОСОБА_1виключно позитивно характеризується

за місцем, де проходив військову

службу (а.с.210), а ОСОБА_3. - за останнім місцем роботи (а.с.226), проживає з бабусею пенсійного віку,

суд приходить до висновку, у відповідності до ст. 75 КК України, про можливість звільнення

підсудних від відбування покарання з випробуванням.

Разом з тим, враховує суд і

тяжкість вчиненого підсудними злочину, думку потерпілого, який висловив міркування про

необхідність призначення суворого покарання, тому встановлює щодо ОСОБА_3., ОСОБА_2. та ОСОБА_1. максимальний іспитовий строк,

передбачений ч.3 ст.75 КК України.

Оскільки суд звільняє підсудних від

відбування основного покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна, у

відповідності до ст.77 КК України, не застосовується.

Вирішуючи цивільний позов

потерпілого, суд виходить з наступних міркувань.

Як

вбачається з банківських квитанцій, підсудні перерахували потерпілому 3000 грн. В суді ОСОБА_3., ОСОБА_2

таОСОБА_1уточнили, що ця сума перерахована в рахунок відшкодування матеріальних збитків, в тому числі і понесених витрат на правову

допомогу. Тому суд відмовляє в задоволенні цивільного позову потерпілого в частині стягнення

матеріальних збитків, в тому числі і витрат, понесених на правову допомогу.

При визначенні розміру грошового

відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6, суд, у відповідності до ст. 23 ЦК України, враховує з однієї сторони

тяжкість вчиненого злочину, умисну форму вини

підсудних, а з іншого боку ту обставину, що потерпілому заподіяні хоча і з короткочаним

розладом здоров'я, однак легкі тілесні ушкодження, глибину душевних та фізичних страждань

потерпілого, інші обставини справи, вимоги розумності і справедливості, тому оцінює його в 9000 грн.

Речові докази, які зберігаються у потерпілого(а.с.194),

слід залишити ОСОБА_6 за належністю.

На підставі наведеного, керуючись

ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні

злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК

України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття

покарання термін перебування ОСОБА_1. під вартою з 31 грудня 2007 року по 10 січня 2008 року включно.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо

він протягом іспитового строку

тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати

за межі України на постійне місце

проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти

4

органи   кримінально-виконавчої   системи  

про   зміну   місця  

свого   проживання; періодично з'являтись на реєстрацію

в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні

злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК

України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття

покарання термін перебування ОСОБА_2. під вартою з 31 грудня 2007 року по 10 січня 2008 року включно.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, якщо

він протягом іспитового строку

тривалістю З(три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати

за межі України на постійне місце

проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну

місця свого проживання; періодично

з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні

злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК

України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття

покарання термін перебування ОСОБА_3. під вартою з 31 грудня 2007 року по 10 січня 2008 року включно.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, якщо

він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового

злочину і виконає покладені на нього

обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу

кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця свого проживання; періодично з'являтись на реєстрацію в органи

кримінально-виконавчої системи.

В задоволенні цивільного позову потерпілогоОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3., ОСОБА_1. та ОСОБА_2. матеріальних збитків в сумі 1000 грн. та 2000 грн.

на відшкодування витрат, понесених на

правову допомогу, відмовити.

Цивільний позовОСОБА_6 про стягнення

з ОСОБА_3., ОСОБА_1. та ОСОБА_2. моральної шкоди

задовольнити частково.

Стягнути

солідарно з     ОСОБА_3.,   ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в користь 

потерпілого ОСОБА_6  9000  (дев'ять тисяч) І гривень у відшкодування моральної шкоди.

Майно

і кошти ОСОБА_2., на які накладено арешт (а.с.156-158), звернути в і рахунок відшкодування моральної

шкоди потерпілому ОСОБА_6

Речові докази залишити за

належністю потерпілому ОСОБА_6

Запобіжний західОСОБА_3., ОСОБА_1. таОСОБА_2. до вступу вироку у

законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок може бути подана

до Апеляційного суду Волинської області протягом  

п'ятнадцяти   діб      з  

моменту   його   проголошення   через  

Луцький \ міськрайонний суд.