Рішення

від 10.06.2008 по справі 2-1639/2008

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1639/ 2008 року

Справа №

2-1639/ 2008 року

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008

року Києво-Святошинський районний суд в складі головуючого судді Дубас Т.В., при секретарі

Рудіч М.П. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну

справу за позовом ОСОБА_1до Академії педагогічних наук України, третя особа ОСОБА_2про поновлення

на роботі та стягнення заробітної плати, -

встановив:

У березні 2008

року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом і просив поновити його на

роботі на посаді директора Інституту професійно-технічної освіти Академії

педагогічних наук України та стягнути оплату за час вимушеного прогулу,

починаючи з 20 лютого 2008 року.

Позов мотивував

тим, що згідно з постановою президії Академії педагогічних наук України від 21

вересня 2006 року був призначений на посаду директора Інституту

професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук України 25 вересня 2005

року з ним був укладений контракт. До 25 вересня 2011 року.

Наказом

президента Академії педагогічних наук України від 19 лютого 2008 року його

звільнено з вказаної посади за власним бажанням.

Звільнення

вважає незаконним, так як заяву про звільнення із займаної посади за  власним бажанням від 18 лютого 2008 року

написав під тиском окремих посадових осіб відповідача , зокрема академіка-секретаря

ОСОБА_3., яка постійно принижувала його ділові якості, критикувала його роботу,

формуючи у оточуючих негативну оцінку про його діяльність, що не відповідало

дійсності. Тому позивач просив поновити його на роботі.

В судовому

засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив , що виключає із позовної

заяви вимоги про стягнення заробітної плати.

Представник

відповідача позов не визнав, посилається на 

обґрунтованість звільнення 

позивача за власним бажанням, дотримання процедури та порядку звільнення,

заперечує будь-який тиск з боку адміністрації.

Вислухавши осіб,

які брали участь у справі , дослідивши письмові докази, суд приходить до

висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до

вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,

встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Пленум

Верховного Суду України у п.12 постанови "Про практику розгляду

судами  трудових спорів" від 6

листопада 1992 року з наступними змінами роз"яснив, що у справах про

звільнення за ст.38 КЗпП України суди повинні перевіряти доводи працівника про

те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про

розірвання трудового договору. Подача працівником заяви з метою уникнути

відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до цього і не

позбавляє власника або уповноваженого ним орган права звільнити його за винні

дії.

Встановлено, що

згідно з постановою президії Академії педагогічних наук України від 21 вересня

2006 року ОСОБА_1. був призначений на посаду директора Інституту

професійно-технічної освіти Академії педагогічних наук

України 25 вересня 2005 року з ним був укладений контракт до 25 вересня 2011

року. Позивач 18 лютого 2008 року власноручно написав заяву про звільнення його

із займаної посади за власним бажанням. Наказом президента Академії

педагогічних наук України від 19 лютого 2008 року його звільнено з вказаної

посади за власним бажанням. Будь-яких заперечень проти звільнення чи посилань

на примус щодо написання заяви про звільнення позивач ніде не фіксував про це

не заявляв, роботу після звільнення не продовжував.

Доказів про його

переслідування чи примус написати таку заяву з боку відповідача позивачем не

надано.

Посилання на те,

що небажання бути звільненим за ініціативою адміністрації примусило позивача

написати заяву за власним бажанням, не може розцінюватися як примус з боку

відповідача.

За таких

обставин, коли позивачем не доведено позовних вимог, як того вимагає ст.60 ЦПК

України, суд відмовляє у позові.

На підставі

ст.ст. 38, 233, 235, КЗпП України, керуючись ст.ст. 60, 212 - 215, 218 ЦПК

України, суд -

вирішив:

Відмовити у

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Академії педагогічних наук України, третя

особа ОСОБА_2про

поновлення на роботі та стягнення заробітної плати

Заяву про

апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня

проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.