Рішення

від 08.12.2008 по справі 2-1639/2008

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 2-1639/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2008 року    

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді - Ванівського О.М.

при секретарі - Грицко P.P., Скрипка О.Р.

з участю адвоката позивача - ОСОБА_1

з участю представника позивача - ОСОБА_2

з участю представника відповідача ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради - ОСОБА_4, ОСОБА_5

з участю представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7

з участю представника третьої особи Галицької районної адміністрації ЛМР -ОСОБА_8, ОСОБА_9

з участю представника третьої особи ЛКП «Центральне» - ОСОБА_10

з участю представника третьої особи ОКП ЛОР ВТІ та ЕО - ОСОБА_11 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, ОСОБА_6, третя особа Галицька районна адміністрація, ЛКП «Центральне», 06ласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання недійсними договорів оренди та усунення перешкод у користуванні майном, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_12, ОСОБА_15 звернулись із позовом до ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, ОСОБА_6, третя особа Галицька районна адміністрація, ЛКП «Центральне», 06ласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання недійсними договорів оренди, усунення перешкод у користуванні майном. 14 квітня 2008р. позивачі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 позовні вимоги уточнили та просили також стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду(а.с.48). В процесі розгляду справи позивачі відмовились від частини позовних вимог в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди і просили за рахунок відповідачів відновити стан залізобетонного перекриття між коморами та магазином ПП «ОСОБА_6М.» і відновити планування комор мешканців у відповідності до креслення підвалу 1988р.(а.с.122). 12.11.2008р. позивачі уточнили позовні вимоги та просили визнати недійсними договори оренди від 14.03.2005р. №111-26095 та від 05.12.2007р. №Г-5831-7 між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР та усунути перешкоди в користуванні майном(підвальним приміщенням) шляхом виселення з них ПП ОСОБА_6

Позов мотивують тим, що 14.03.2005р. був укладений договір оренди підвального приміщення №111-2609-5 та 05.12.2007 р. був укладений договір оренди №Г-5831-7 між ОСОБА_3 комунального майна ЛМР, що діє від імені територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради та ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_3 комунального майна ЛМР передало в оренду приміщення підвалу під літерами І, II, III, загальною площею 25, 5 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул.  Городоцька, 4. Вказані договори оренди суперечать вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки при наданні згаданого приміщень в оренду повинна бути згода всіх співвласників багатоквартирного будинку, а тому ці договори є недійсними.

Позивач ОСОБА_14 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, ОСОБА_6, третя особа Галицька районна адміністрація, ЛКП «Центральне» про усунення перешкод  у  користуванні  майном(а.с.69).  24.04.2008р.  позивач  ОСОБА_14 збільшила позовну вимоги надавши відповідну заяву.(а.с.96). Згідно уточнених позовних вимог позивач просить визнати недійсним договір оренди №Г-5831-7 від 5 грудня 2007р. та зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в' користуванні нежитловим приміщенням. Позов мотивує тим, що 14.03.2005р. був укладений договір оренди підвального приміщення №111-2609-5 та 05.12.2007 р. був укладений договір оренди ВФ-5831-7 між ОСОБА_3 комунального майна ЛМР та ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_3 комунального майна ЛМР передало в оренду приміщення підвалу під літерами І, II, III, загальною площею 25, 5 кв. м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул.  Городоцька, 4. Вказані договори оренди суперечить вимогам Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки при наданні згаданого приміщень в оренду повинна бути згода всіх співвласників багатоквартирного будинку, а тому ці договори є недійсними.

Ухвалою судового засідання від 17 червня 2008р. позов ОСОБА_12, ОСОБА_16 до ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, ОСОБА_6, третя особа Галицька районна адміністрація, ЛКП «Центральне», 06ласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання недійсними договорів оренди, усунення перешкод у користуванні майном та ОСОБА_14 до ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, ОСОБА_6, третя особа Галицька районна адміністрація, ЛКП «Центральне» про визнання недійсними договорів оренди, усунення перешкод у користуванні майном було об'єднано в одне провадження.

У судовому засіданні 12.11.2008р. позивачі ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та її представник ОСОБА_17 підтримали уточнені позовні вимоги та дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Адвокат позивачів ОСОБА_1 позов підтримала та просила такий задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 позов не визнала та пояснила, що договір оренди укладався неодноразово, починаючи з 2001р. На місці орендованого приміщення ніколи не було спірних комор. Це приміщення було занедбаним, затопленим, без електроенергії і каналізації. Відповідачем було особисто проведено ремонт в підвальному приміщенні площею 25, 5 м.кв. Договір оренди NT-5831-7 від 05.12.2007р. є законним, стосується підвального приміщення пл.25, 5 м.кв. Позивачам належать комори в підвалі площею 6, 2 м.кв., 2, 4 м.кв. та 4 м.кв., а тому відсутні підстави для визнання оспорюваних договорів оренди від 14.03.2005р. №Ш-2609-5 та 05.12.2007 р. недійсними.

Представник відповідача ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради ОСОБА_4 позов заперечив, надавши письмові заперечення на позов. В судовому засіданні пояснив, що спірні приміщення відповідач ОСОБА_6 орендує на підставі договору оренди від 05.12.07 ST-5831-7, укладено з ОСОБА_3 комунальної власності ЛМР, а до того дані приміщення вона орендувала на підставі договорів оренди від 2005 року -№111-2609-5, 2001 року - №111-0410 від 23.11.01 для господарських потреб. Тобто спірні приміщення постійно використовуються як окремий об'єкт цивільних правовідносин. І об'єктом приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не були, перебуваючи в комунальній власності. Відповідно на них не поширюється дія вищезгаданого закону. Відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне користування або тимчасове юридичним та фізичним особам, здавати в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Таким чином позивачами не доведено факту приналежності спірних приміщень до допоміжних, порушення права позивачів, а посилання на те, що всі підвали перебувають в спільній власності не відповідає вищевказаним нормам права. А відтак, ОСОБА_3 комунальної власності ЛМР, як єдиний орендодавець нерухомого майна територіальної громади м.Львова, уповноважений Львівською міською радою, правомірно розпоряджається спірними приміщеннями.

Представник третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_8 позов заперечила, мотивуючи тим, що вказані спірні приміщення перебувають на балансі ЛКП, вони були вільні, орендувались ОСОБА_6 неодноразово, а тому підстав для визнання зазначених договорів недійсними

немає.  Рішення  Конституційного  суду  України  не  поширюється  на  зазначені правовідносини.

Представник третьої особи ЛКП «Центральне» ОСОБА_10 позов заперечила та пояснила, що до 2007р. скарг від мешканців не поступало. Дозвіл на проведення реконструкції приміщень дає Галицька районна адміністрація ЛМР. При обстеженні спірного підвального приміщення будинку, останнє було закрито на замок, інші ні.

Представник третьої особи ОКП ЛОР БТІ та ЕО - ОСОБА_18 позов залишив на розгляд суду з мотивів відсутності відношення до такого та об'єкту, з приводу якого існує спір.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, опитавши свідка ОСОБА_19, з'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами, оглянувши інвентаризаційну справу квартал №343 м.Львів вул.  Городоцька, 4, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що 23.11.2001р. між ОСОБА_3 ресурсів ЛМР на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 03.09.2001р. №1159(а.с.125) та ОСОБА_6 був укладений Договір оренди нерухомого майна №111-0410 від 23.11.2001р., зокрема вільного підвального приміщення по вул.  Городоцькій, 4 терміном на 3 роки. 14 березня 2005р. між ОСОБА_3 комунального майна ЛМР та ОСОБА_6 було переукладено договір оренди №111-2609-5 підвального приміщення пл.25, 5 м.кв. по вул.  Городоцькій, 4. 5 грудня 2007р. між ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР та ОСОБА_6 було переукладено Договір оренди підвального приміщення пл.25, 5 м.кв за адресою вул.  Городоцька, 4 №Г-5831-7.

Згідно вище згаданих договорів оренди, зокрема від 14 березня 2005р. №ПІ-2609-5 та від 5 грудня 2007р. №Г-5831-7 - об'єктом оренди є приміщення, що знаходить в підвалі за адресою: м.Львів вул.  Городоцька, 4 площею 25, 5 м.кв. з індексами приміщень І, II, III, відповідно до даних технічного паспорту ЛОДКБТІ та ЕО від 25.09.2001р. №343.

Згідно ст.759 ЦК за договором найму(оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм(оренду) має власник майна, особи, які мають майнові права, а також особи, уповноважені на укладення договору майнового найму.

Як вбачається з матеріалів Інвентаризаційної справи квартал №343, а саме: копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.03.2004р. та копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.05.2004 р. власником будинку за адресою м. Львів пр. Городоцька, 4 є територіальна громада м. Львова в особі Львівської міської ради.( а.с. 214, 218).

Згідно зі ст.4 Закону України „Про власність" (котрий діяв в спірний період - при укладенні договору оренди 14.03.2005р. №111-2609-5) власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, в т.ч.1  передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Статтею 32 Закону України «Про власність" визначено, що суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських ради.

Згідно ст.35 зазначеного вище Закону об'єктами права комунальної власності зокрема є майно, що забезпечує діяльність відповідних місцевих рад і утворюваних ними органів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать Закону.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 комунального майна Департаменту економічної політики ЛМР(ОСОБА_3 ресурсів ЛМР, ОСОБА_3 комунального майна ЛМР) та ОСОБА_6 неодноразово укладалися договори оренди спірного підвального приміщення пл. 25,5 м.кв. з індексами І, II, III технічного паспорту ЛОДКБТІ та ЕО від 25.09.2001р. №343(а.с. 141-146).

Конституційний суд України в рішенні №4-рп/2004 від 2 березня 2004р. надав офіційне тлумачення статей 1, п.2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», в якому роз'яснив наступне:

- Допоміжні приміщення(підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир(кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього;

Питання  щодо  згоди  співвласників  допоміжних  приміщень  на  надбудову

поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших

дій стосовно допоміжних приміщень(оренда тощо)  вирішується відповідно до

Законів України, які визначають правовий режим власності.

Дане рішення Конституційного суду України від 02 березня 2004 р. стосується допоміжних приміщень, які передаються безоплатну у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків., .

Як вбачається із копій Договорів купівлі - продажу квартири від 19.09.2005р.(а.с.11), 14.09.2006р.(а.с.13) та Свідоцтва про право власності №56136 від 24 березня 1999р. позивачі мають у власності підвальні приміщення площами 2, 4 м.кв., 6, 2 м.кв.  та 4 м.кв. відповідно.

Договори оренди укладені між ОСОБА_3 комунальної власності ДЕП ЛМР та ОСОБА_6 стосуються підвального приміщення пл.25, 5 м.кв.

Посилання позивачів на те, що орендовані підвальні приміщення складаються частково з підвальних приміщень позивачів є безпідставними, оскільки як вбачається із даних технічного паспорта на орендоване спірне приміщення, то останнє складається із трьох кімнат: І - площею 16, 8 м.кв., II - площею 5, 4 м.кв., III - площею 3, 3 м.кв. Усі вони між собою з'єднані проходами, а в кімнаті № III передбачено санвузол. Таким чином видно, що дане приміщення є єдиним цілим, а площа жодної з його кімнат не співпадає з такою площею підвалів позивачів, що спростовує факт приналежності спірного підвалу до підвалів позивачів.

Як вбачається із Договору оренди від 05.12.2007р. №Г-5831-7, ОСОБА_3 комунальної власності ДЕП ЛМР на підставі наказу управління комунальної власності від 16.05.2007р. №393-о, договору оренди від 14.03.2005р. №111-2609-5, передало у строкове платне користування ОСОБА_6 підвальне приміщення пл.25,5 м.кв. До того дані приміщення вона орендувала на підставі договорів оренди від 4 березня 2005р. - №111-2609-5 та N911-0410 від 23.11.2001р. Як вбачається із цих Договорів приміщення використовується для господарських потреб. Тобто спірне приміщення постійно використовуються як окремий об'єкт цивільних правовідносин і об'єктом приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не було, перебуваючи в комунальній власності. Відповідно на нього не поширюється дія вищезгаданого закону.

Розташування певних приміщень у підвалах, цокольних поверхах не може визнаватись безумовною підставою для віднесення їх до статусу допоміжних, які підлягають приватизації разом з приватизацією квартир.

За Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються на умовах оренди і при приватизації житлового фонду передаються у комунальну власність відповідних рад, не втрачають свій статус не допоміжних нежитлових приміщень, незалежно від того, де, у якій частині житлового будинку вони розташовані.

Як вбачається із Розпорядження Шевченківської районної адміністрації ЛМР від 03.09.2001р.№1159 ОСОБА_6 надано в оренду вільне підвальне приміщення пл.24, 5 м.кв. (а.с.125) .

Як вбачається із ОСОБА_1 державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації - міні-бар-магазин після перепланування нежитлових приміщень та орендованих підвальних приміщень на вул.  Городоцькій, 4 готовий до введення в експлуатацію.(а.с.101-104)

Згідно висновку №12/02 на початок роботи підприємства міні-бару-магазину - ПП Крупській дозволено розпочати роботу підприємства після проведеного перепланування та реконструкції нежитлових приміщень.(а.с.112)

Відповідно до ст. 4 ЖК України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, а згідно ст.1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Оскільки, вказане позивачами спірне підвальне приміщення пл.25, 5 м.кв. по вул. Городоцькій, 4 в м.Львові відноситься до нежилого, не виконує функцій допоміжного приміщення та не відповідає за забезпечення належного функціонування житлового комплексу, а тому є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Статтею 215 ЦК України передбачено підстави для визнання правочину недійсним.

Судом не встановлено підстав для визнання недійсними договорів оренди від 14.03.2005р. №111-26095 та від 05.12.2007р. №Г-5831-7 укладених між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР.

Керуючись  ст.ст.  10, 11, 209, 212, 214-215, 217-21, 8  ЦПК України,  ст.215 ЦК України Законом України «Про приватизацію державногб житловЪго фонду», Рішенням Конституційного суду України від 02.03.2004 р. «Про офіційне тлумачення положень п.2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного -житлового фонду»»,  ст.4 ЖК України суд, -    

вирішив:

В позові ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до ОСОБА_3 комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР, ОСОБА_6, третя особа Галицька районна адміністрація, ЛКП «Центральне», 06ласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання недійсними договорів оренди та усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України .