Ухвала

від 17.07.2012 по справі 2-176

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-176 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга Номер провадження 22-ц/1890/1417/12 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2012 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Дубровної В. В. , Маслова В. О. ,

з участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус Роменського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору споживчого кредиту та договору іпотеки недійсними,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2012 року у задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Зазначає, що на момент укладення кредитного договору у відповідача не було дозволу на здійснення банківських операцій з іноземною валютою, а тому зазначений договір є недійсним.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 15 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір споживчого кредиту № 11250352000, відповідно до умов якого останньому було надано 21500 доларів США, з процентною ставкою 13,90 річних, строком до 14 листопада 2017 року.

Також в забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору 15 листопада 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно - будинок з господарчими будівлями та земельну ділянку, що знаходиться за адресою Сумська обл. Роменський р., с. Загребелля вул. Набережна, 19-Б.

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладені між сторонами кредитний договір № 11250352000 та договір іпотеки відповідають вимогам діючого законодавства і правові підстави для визнання зазначених договорів недійсними відсутні.

Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2, що кредитний договір укладений між «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 є недійсним, оскільки на момент укладення у банка не було законних підстав здійснювати валютні операції через відсутність відповідної ліцензії та дозволу НБУ України є помилковими та безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У розумінні ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так і в іноземній валюті.

Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії. Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями встановлена п. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак на сьогодні такі терміни і суми кредитів в іноземній валюті законодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року за № 1429/10028, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитів в іноземній валюті згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Відповідно до листа Національного Банку України від 07 грудня 2009 р. № 13-210/7871-22612 вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Тобто, виходячи із зазначених вище норм, чинне законодавство допускає можливість визначення зобов'язань у іноземній валюті, використання іноземної валюти в Україні, але визначає межі та конкретний порядок її використання.

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2001 року Національним банком України було видано ПАТ «УкрСиббанк» банківську ліцензію № 75 на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл № 75-2 на право здійснювати операції з валютними цінностями. Оскільки ПАТ «УкрСиббанк» отримало у встановленому законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення операцій з валютними цінностями, то воно мало право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті (а.с.36-38).

Отже, надаючи ОСОБА_3 кредит у валюті США АКІБ «УкрСиббанк діяв у межах наданих йому НБУ повноважень, визначених вказаними вище нормами Закону.

За таких обставин колегія суддів вражає, що підстав для визнання договору споживчого кредиту укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 15 листопада 2007 року та договору іпотеки укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 не вбачається.

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -