Рішення

від 02.08.2011 по справі 2-569/2011

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-569/2011 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.07.2011 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воробйової І.В.

при секретарі Черкай С.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди і в судовому засіданні, підтримавши свої позовні вимоги вказав, що він ,на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, з березня 2000 року є власником жилого будинку №19 по вулиці Крайня в місті Артемівську Донецької області. Раніше вказаний будинок належав його батькові ОСОБА_5 В 1978 року він разом з батьками проводив роботи по газифікації свого будинку і тягнув лінію газопроводу по вулиці. В кінці липня 2010 року він побачив, що по земельній ділянці домоволодіння № 79 по вул. Оборони в м. Артемівську, що належить ОСОБА_6 невідомі люди здійснюють роботи по спорудженню повітряної лінії газопроводу на замовлення ОСОБА_4, господаря будинку № 81 по вул. Оборони в м. Артемівську. Будучи впевненим в тому, що ОСОБА_4, перед тем як здійснювати такі дії, повинен був отримати на то його згоду, він вирішив особисто зустрітись з ОСОБА_4 для узгодження даного питання. З даною метою він письмово звертався до ОСОБА_4 щоб він зустрівся з ним, як з власником газової лінії, для того щоб він дав свою згоду на підключення до його газової лінії попередньо відшкодувавши йому понесені ним витрати на проведення газифікації. ОСОБА_4 зустрічатись з ним не побажав. І не зважаючи на те, що він не отримав на то його згоду, в жовтні 2010 року здійснив роботи по підключенню свого будинку до лінії газопостачання, не погодивши вказані роботи з ним, як власником лінії газопостачання. На його звернення до Артемівського управління по газопостачанню і газифікації щодо вирішення даного спору він отримав відповідь, що для вирішення даного питання йому необхідно звернутись до суду. Вважає, що відповідач перейшов норми добросусідства, так як не узгодив з ним, власником газопостачальної лінії, який поніс матеріальні витрати на проведення робіт по газифікації, проведення зазначених робіт і тому має право на компенсацію понесених ним витрат. Просить суд стягнути з відповідача на його користь 1100 грн. в рахунок понесених ним витрат на проведення наземних робіт; 543 грн. в рахунок понесених ним витрат на урізку лінії стояка газопостачання будинку 19 по вулиці Крайня в м. Артемівську Донецької області. Також вважає, що такими діями відповідача йому спричинена моральна шкода, тому просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 900 грн. Крім того просить стягнути з відповідача на його користь 45 грн. в рахунок понесених ним витрат на поштово-телеграфну кореспонденцію при спілкуванні з відповідачем; 140 грн. в рахунок понесених ним витрат на правову допомогу і судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справу у сумі 171 грн. Просив суд задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримав позовні вимоги позивача у повному обсязі і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в їх задоволенні. Просив справу розглянути у його відсутність за участю його представника ОСОБА_3 Суд, заслухавши думку сторін, які не заперечують проти розгляду справи у її відсутність, вважає за можливим розглянути справу у відсутність відповідача ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі оскільки вважає, що вони надумані та не обґрунтовані і пояснив, що ОСОБА_4 є громадянином ОСОБА_8 Федерації і постійно там проживає. В м. Артемівськ він приїжджає періодично, оскільки в місті залишився будинок його померлого батька, ОСОБА_9, який знаходиться за адресою: м. Артемівськ Донецької області вул. Оборони буд. 81. Спадщину ОСОБА_9 до теперішнього час не прийняв. Влітку 2010 року ОСОБА_4 звернувся до Артемівського управління по газопостачанню та газифікації з питання газифікації будинку 81 по вулиці Оборони, після отримання технічних умов, виготовлення техдокументації та отримання дозволу власника будинку 79 по вул. Оборони в м. Артемівську ОСОБА_6 газифікація будинку 81 була проведена ТОВ «Кванта-прим»та здана в експлуатацію 01.09.2010 року. Звернув увагу суду на те, що до мережі газопостачання позивача відповідач не підключався і в судовому засіданні це було підтверджено. Лінія вуличного газопроводу, де зроблено підключення будинку відповідача, не є власністю позивача, так як на те у позивача немає відповідних документів, і крім того в судовому засіданні було з'ясовано те, що спірна ділянка газопроводу є державною власністю, тому вважає, що узгодження виконання зазначених робіт, тим більш виплата будь-якої компенсації позивачу не має під собою підстав. Крім того просив звернути увагу суду на те, що позивачем не надано суду ніяких доказів в підтвердження того, що він поніс матеріальні витрати на прокладку зазначеного газопроводу, а саме 1100 грн. на проведення наземних робіт і 543 грн. на урізку лінії стояка. При цьому зазначає, що сума 543 грн. ОСОБА_1 була понесена не на прокладку спірного газопроводу, а на підключення самого будинку позивача до мережі газопостачання. Також вказує на те, що позивачем в судовому засіданні не доведено те, що йому діями відповідача спричинена моральна шкода. Таким чином вимоги позивача безпідставні і задоволенню не підлягають. Просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник ВАТ «Донецькоблгаз»у судовому засіданні зазначила, що позовні вимоги безпідставні, і просила суд відмовити у їх з задоволенні і пояснила, що згідно документації, що зберігається в Артемівському УГГ, замовником робіт по будівництву лінії вуличного газопроводу по вулиці Крайній між будинками 19 та 11 був саме власник будинку 11 по вул. Крайня в м. Артемівську ОСОБА_10 Газопровід по вул. Крайній до жилого будинку №11 діаметром 57мм довжиною 22,5 п.м. було проведено в 1980 році. Відповідно до акту від 29.04.1987 року газовий ввід будинку № 11 по вул. Крайній в м. Артемівську було передано з балансу індивідуального сектора ОСОБА_10 на баланс управління «Міжрайгазу». Вказана ділянка вуличного газопроводу є державною власністю в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»і знаходиться на балансі Артемівського управління по газопостачанню та газифікації. Цей газопровід має інвентарний номер 114060200330300872. Звернула увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1, як власник будинку, має право власності лише на газопровід від вуличного газопроводу до свого будинку та на те, що знаходиться всередині самого будинку. Газопостачання жилого будинку ОСОБА_4 здійснено за робочим проектом з додержанням всіх технічних умов і ніяких порушень з його боку не було допущено . Таким чином вважає вимоги позивача в частині компенсації за витрати по проведенню газопроводу безпідставними.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала на те, що вона є власником будинку № 79 по вул. Оборони в м. Артемівську. Восени 2010 року вона дала письмову згоду ОСОБА_4 на те, що вона не заперечує проти підключення і прокладки газопроводу на її земельній дільниці до будинку ОСОБА_4, оскільки точка підключення до газопроводу не є ні її власністю, ні власністю ОСОБА_1, а є власністю управління газопостачання. Після цього ОСОБА_4 виконав технічні роботи і його будинок було підключено до вуличного газопроводу. Вважає, що вона і ОСОБА_4 своїми діями ніяк не порушили права ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що восени 2010 р. її сусід ОСОБА_1 їй повідомив про те, що ОСОБА_4 проводить газопровід до свого будинку по земельній ділянці ОСОБА_6 Потім вона бачила на вулиці ОСОБА_4 разом з представником управління по газопостачанню. Через деякий час з'ясувала, що дійсно ОСОБА_4 підключив свій будинок до мережі газопостачання.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що був свідком того, як ОСОБА_1 питав у ОСОБА_4 про те, чому він не отримав у нього дозвіл на підключення до мережі газопостачання. ОСОБА_4 йому нічого не відповів на це. Потім він узнав про те, що ОСОБА_4 підключився до мережі газопостачання протягнувши лінію через земельну ділянку ОСОБА_13

Вислухавши думку сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 17.03.2000 р. є власником жилого будинку №19 по вулиці Крайня в місті Артемівську Донецької області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадкове майно складається з жилого будинку з надвірними спорудами та побудовами, який знаходиться в місті Артемівську вулиця Крайня номер дев'ятнадцять на земельній ділянці розміром 600,0 кв.м. На цій земельній ділянці розташовані один цегляний критий шифером жилий будинок жилою площею 33,1 кв.м., та надвірні споруди -літня кухня, сарай, уборна, огородження.

З наданої позивачем ОСОБА_1 копії проекту газопостачання будинку № 19 по вул. Крайній в м. Артемівська, замовником якого є ОСОБА_14, вбачається, що це проект по виконанню робіт по газопостачанню саме жилого будинку № 19 по вул. Крайній в м. Артемівську.

Згідно до наданих позивачем ОСОБА_1І, і оглянутих в судовому засіданні чеків по сплаті 76 карбованців 94 коп., 3 карб. 96 коп. та 182 карб. 15 коп. в лютому-березні 1981 року вбачається, що по даним чекам було проведено оплату за підключення саме будинку № 19 по вул. Крайній в м. Артемівську до мережі газопостачання.

Як вбачається з документів, наданих представником ВАТ «Донецькоблгаз», замовником робіт по будівництву мережі вуличного газопроводу по вул. Крайній між будинками 19 та 11 був власником будинку № 11 по вул. Крайній ОСОБА_10

З наданих Артемівським Управлінням по газопостачанню та газифікації копій технічних умов, ситуаційного плану, кошторис, замовником виконання робіт по виконанню газового вводу в 1980 році був власником будинку № 11 по вул. Крайній в м. Артемівську був саме ОСОБА_10 Згдно до акту від 29.04.1987 року, складеного між співробітниками обласного об'єднання «Донецькгаз» та представником індивідуального сектора ОСОБА_15, був прийнятий ввід газопроводу до жилого будинку по вул. Крайній № 11 м. Артемівська з балансу індивідуального сектора ОСОБА_15 на баланс управління «Міжрайгаз» обласного об'єднання «Донецькгаз». Згідно довідки Артемівського управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз» газопровід по вул. Крайній в м. Артемівську Донецької області до жилого будинку «№ 11 діаметром 57 мм довжиною 22,5 п.м. знаходиться на балансі Артемівського управління по газопостачанню та газифікації має інвентарний номер 114060200330300872.

Відповідно до темничних умов по газифікації жилого будинку № 81 по вул. Оборони в м. Артемівську місцем підключення від існуючого газопроводу низького тиску діаметром 57 мм є район жилого будинку № 79 по вул. Оборони в м. Артемівську. Також згідно з наданою письмової розписки ОСОБА_6 вона не заперечує проти підключення і прокладки газопроводу на її земельній дільниці до будинку ОСОБА_4

Відповідно до норм цивільного законодавства України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з його вини.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі відшкодовується особою яка її завдала за умови наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Згідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992р. з подальшими змінами та доповненнями шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

При вирішенні даного спору суд керується ст. 10 ЦПК України у відповідності з вимогами якої цивільне судочинство здійснюється на засадах загальності сторін. Судом сторонам були роз'яснені вимоги ст. 10 ч.4 ЦПК України щодо змагальності судового процесу. Відповідно до вимог статті 27 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимога бо заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про трубопровідний транспорт»від 15.05.1996 року об'єктами трубопровідного транспорту є магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні і підземні лінійні частині трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне та допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Систему трубопровідного транспорту України складають магістральний трубопровід та промисловий трубопровід, до якого відносяться всі інші приєднані мережі, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні тощо.

Стаття 13 вищезазначеного Закону встановлює, що діяльність пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом, експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії і підлягає обов'язковій сертифікації.

Газопровід, як інженерна комунікація не підлягає технічній інвентаризації, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127.

Відповідно до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага. .

В судовому засіданні позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не знайшло своє підтвердження те, що саме ОСОБА_1 будував вуличний газопровід і поніс матеріальні витрати у сумі 1100 грн. за проведення наземних робіт та 543 грн. за урізку лінії стояка газопостачання. Надані у підтвердження своїх позовних вимог позивачем проект газопостачання будинку № 19 по вул. Крайній в м. Артемівську і чеки про сплату 76 крб. 94 коп., 3 крб. 06 коп. та 182 крб. 15 коп. в лютому-березні 1981 року підтверджують факт проведення робіт по підключенню саме будинку № 19 по вул. Крайній в м. Артемівську до вуличного газопроводу і оплату робіт по їх виконанню.

Спірна ділянка газопроводу не відноситься до об'єктів цивільних прав, передбачених ст.ст.177-193 ЦК України, а є складовою частиною трубопровідного транспорту України. Позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження те, що позивач ОСОБА_1 є власником зазначеної ділянки вуличного газопроводу. Судом встановлено, що спірний вуличний газопровід є державною власністю в особі Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», балансоутримувачем якого є Артемівське управління по газопостачанню та газифікації ВАТ «Донецькоблгаз». Також доводи позивача про те, що ділянка газопроводу де відповідно до технічних умов ВАТ «Донецькоблгаз»зазначено точку підключення відповідача до газопроводу є його особистою власністю не ґрунтуються на законі.

Суд зазначає, що в судовому засіданні позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження ствердження позивача ОСОБА_1 про те, що діями відповідача йому спричинена моральна шкода.

Враховуючи викладене, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності суд визнає за встановлене, що позивачем не надано доказів і в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що саме діями відповідача позивачу було заподіяно шкоду і тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди слід відмовити в зв'язку з безпідставністю заявлених вимог.

Керуючисьст.ст.177,1166,1167ЦКУкраїни,ст.ст.5,6,10,57,58,59,60,61,84,88,107,208,209,212, 213,215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя І. В.Воробйова