Рішення

від 30.03.2009 по справі 24/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

30.03.09 р.                                                                                                      

Справа № 24/22                              

Господарський суд Донецької області

у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої                                                             

При секретарі судового засідання

Петровій В.П.

за участю:

Представників сторін:

від позивача     Савицька О.В. - довір.

від відповідача    не з'явився. 

Розглянув у відкритому судовому

засіданні справу:

за позовом   Дочірнього підприємства „Послуга плюс”

Акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м. Краматорськ 

до відповідача    Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.

Краматорськ

про стягнення 10 753 грн. 94

коп. 

СУТЬ СПОРУ:                          

У судовому засіданні 17.03.2009р.

оголошено перерву   до 30.03.2009р.,

згідно ст. 77 ГПК України.

Дочірнє підприємство „Послуга плюс”

Акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”, м. Краматорськ  звернулось до господарського суду Донецької

області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ  про стягнення 10 560 грн. 31 коп., в тому

числі 7792,58 грн. боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції,

635,63 грн. боргу за комунальні послуги, 1436, 86 грн. пені, 515,15 грн. штрафу

та 180, 09 грн. 3% річних. 

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на договір оренди нежитлового приміщення магазину № 326 від

01.10.2007р., акт прийому-передачі від 01.10.2007р., протокол узгодження

орендної плати від 26.04.2008р., акт прийому-передачі від 30.06.3008р.,

додаткову угоду від 09.06.2008р. до договору оренди, рахунок-фактуру від

30.04.2008р. на відшкодування комунальних послуг за квітень 2008р., рахунок-фактуру

від 30.05.2008р. на відшкодування комунальних послуг за травень 2008р.,

рахунок-фактуру від 27.06.2008р. на відшкодування комунальних послуг за червень

2008р., претензію № 13/1/юр від 13.10.2008р., претензію № 25/2/юр від

28.11.2008р., розрахунок суми орендної плати з урахуванням індексу інфляції,

розрахунки пені, розрахунок штрафу, 3% річних. 

Позивач заявою № 49 від

17.02.2009р. уточнив позовні вимоги та у судовому засіданні 02.03.2009р.

визначив її, як заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути 10 490,

27 грн., в тому числі 7 303, 00 грн. боргу з орендної плати, 594, 72 грн. боргу

за комунальні послуги, 708, 67 грн. індексу інфляції на суму боргу з орендної

плати, 1188, 64 грн. пені, 180, 09 грн. 3% річних, 515, 15 грн. штрафу.

В ході розгляду справи позивач

надав заяву № 65 від 16.03.2009р. про уточнення позовних вимог, якою збільшив

позовні вимоги. Усно у судовому засіданні 17.03.2009р. уточнив, що сумою позову

є стягнення 10 753 грн. 94 коп., з яких 7 303, 00 грн. - борг з орендної плати,

594, 72 грн. - борг за комунальні послуги, 825, 52 грн. - індекс інфляції на

суму боргу з орендної плати, 1188, 64 грн. пені, 208, 91 грн. 3% річних, 515,

15 грн. штрафу.

Відповідач надав відзив на позов

від 16.03.2009р., позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основного

боргу з орендної плати в розмірі 7 303, 00 грн. та боргу за комунальні послуги

в розмірі 594, 72 грн., заперечує проти стягнення штрафних санкцій в повному

обсязі.

Крім того, позивачем, в ході

розгляду справи заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення

арешту на грошові кошти фізичної особи-підприємця в розмірі 10 490, 27 грн.,

які знаходяться на рахунках, які належать відповідачу:

-          рахунок НОМЕР_1, в Краматорській

філії Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, МФО

335548;

-          рахунок НОМЕР_2, в Краматорській

філії Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, МФО

335548;

-          рахунок НОМЕР_3, в Краматорській

філії Закритого акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, МФО

335548.

В судовому засіданні оговорено

клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти

фізичної особи-підприємця в розмірі 10 490, 27 грн., які знаходяться на

рахунках, які належать відповідачу.

Відповідач відзивом на позов проти

задоволення заявленого клопотання заперечував.

Судом клопотання не задовольняється

з огляду на наступне. 

Відповідно до ст. 66 ГПК України

господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав

позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо

невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду. Тобто умовою застосування заходів до забезпечення позову є

достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача може зникнути,

зменшитися за кількістю. В обґрунтування заявленого клопотання позивачами не

було представлено жодних доказів, з яких би вбачалось, що саме не вжиття такого

запобіжного заходу, як накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на

рахунках відповідача утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду,

яке буде прийнято за результатами розгляду справи № 24/22. Тобто клопотання

базується лише на припущеннях позивача. При цьому відповідач в більшості

частково позов визнав та не вчиняє будь-яких 

перешкод у з'ясуванні фактичних обставин справи.

За таких обставин, суд відмовляє у

задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у зв'язку з його

необґрунтованістю.

          Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

          Між ДП „Послуга плюс” АТЗТ

„Торгсервіс”, м. Краматорськ (орендодавець) та фізична особа-підприємець

ОСОБА_1, м. Краматорськ (орендатор) укладено договір оренди нежитлового

приміщення магазину № 326 від 01.10.2007р. з додатками, які є невід'ємними

частинами договору. Договір укладено з додатковою угодою від 09.06.2008р.,

підписаною обома сторонами без зауважень. Згідно п. 8.1 договір вступає в

закону силу з моменту підписання та діє до 31 серпня 2010 року включно.

Додатковою угодою від 09.06.2008р.

сторони визначили строк дії договору до 30.06.2008р. включно.

          Відповідно до п. 1.1 договору,

орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування

нежитлове приміщення магазину № 1, площею 214 кв.м., розташованому по вул.

Луначарського, 2 в м. Краматорськ з метою використання для організації

роздрібної торгівлі будматеріалами, сантехнікою, оздоблювальними

матеріалами.  

Факт передачі орендованого

приміщення орендарю підтверджується актом прийому-передачі від 01.10.2007 р.,

підписаного обома сторонами.

Згідно п. 3.1 договору розмір

базової орендної плати встановлюється в гривнях і визначено в розмірі

узгодженому сторонами в додатку № 2 до договору.

Додатком № 2 до договору оренди

нежитлового приміщення магазину є протокол узгодження розміру орендної плати

від 26.04.2008р., яким розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди

визначено в наступному розмірі:

за травень 2008р. - 5 151 грн. 00

коп. без ПДВ;

за 

червень 2008р. - 5 152 грн. 00 коп. без ПДВ.

Пунктом 3.3 договору передбачено,

що сума орендної плати, розрахована відповідно до п. 3.1 договору орендатор повинен

вносити на поточний рахунок орендодавця або в касу орендодавця, щомісяця, не

пізніше 15 числа поточного місяця (строк платежу). 

Згідно зі ст. 193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. 

          Відповідно до ст.ст. 526, 527

Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього

Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов'язання за договором

стосовно оплати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед

позивачем виникла заборгованість за період травень-червень 2008р. в сумі 7 303

грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи,  визнано відповідачем і підлягає стягненню.  

Також позивач просить стягнути з

відповідача 1188 грн. 64 коп. - пені за період 

травень-червень 2008р., яка нарахована відповідно до вимог діючого

законодавства та умов договору  за

невиконання грошового зобов'язання з орендних платежів і підлягає стягненню з

огляду на наступне.

Пунктом 7.4 договору встановлено,

що у разі порушення строків сплати орендної плати або сплати орендної плати в

неповному розмірі орендодавець має право стягнути з орендаря пеню в розмірі

подвійної облікової ставки НБУ суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від

22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється

за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218

Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання

шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими

санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в

результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або

правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом

порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою

господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є

вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. 

Крім того, позивач просить стягнути

з відповідача штраф в розмірі 5 % від суми заборгованості в розмірі 515, 15

грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235

Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до

суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть бути

застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на

правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень

зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в

односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання,

можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування

яких передбачено договором.

Згідно з п. 7.4. договору у разі

несплати орендної плати на протязі 10 календарних днів з дня настання строку

платежу також орендодавець має право стягнути штраф в розмірі 5 % від суми

заборгованості.

Таким чином, штраф в розмірі 515

грн. 15 коп. нараховано до вимог діючого законодавства та умов договору та

підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути з

відповідача 825 грн. 52 коп. - індекс інфляції за період 16.05.2008 р. по

16.03.2009 р., 208,91 грн. - 3% річних за період з 16.05.2008 р. по 16.03.2009

р.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного

кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на

вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого

індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від

простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 

Таким чином, нараховані суми не

суперечать  діючому законодавству і

підлягають стягненню.

Позивач просить стягнути з

відповідача 594 грн. 72 коп. боргу за комунальні послуги за період з  квітня по червень 2008р., а саме за спожиту

електричну енергію та водопостачання та посилається на рахунки-фактури від

30.04.2008р., 30.05.2008р. та 27.06.2008р.

У судовому засіданні 17.03.2009р.

представник позивача заявив клопотання щодо стягнення заборгованості за

комунальні послуги в мінімальному розмірі, але розмір фактично не визначив.

Крім того, в установленому порядку

відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України предмет позову

не змінено, сума, яку позивач вважає на необхідне стягнути не визначена.

Відповідач відзивом на позов борг

за комунальні послуги в сумі 594 грн. 72 коп. визнав, але у судовому засіданні

17.03.2009р. пояснив, що йому не відомо яким чином ця сума нарахована

позивачем, оскільки актів фактичного споживання він не підписував, що

зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

Позивачем не надано доказів

кількості спожитої послуги, а ні з електроенергії, а ні з водопостачання.

Рахунки, на які як на доказ вимоги посилається позивач не містять видів послуг,

а лише визначає „відшкодування комунальних витрат”. При цьому при різній сумі,

визначеній до оплати, визначена одна і таж кількість наданої послуги. Також

позивачем не надано доказів пред'явлення відповідачу зазначених рахунків на

оплату.

Відповідно до ч. 2 п. 3.5. договору

крім орендної плати орендатор компенсує (відшкодовує) орендодавцю витрати за

електричну енергію на підставі показань приборів обліку споживання електричної

енергії (а у випадках іх відсутності з якої-небудь причини, в розмірі

визначеному в порядку, передбаченому діючим законодавством) відповідно рахунків

орендодавця, протягом 5 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку. 

Згідно п. 3.6. договору орендна

плата, компенсація за житлово-комунальні послуги сплачується орендатором, якщо

інше не передбачено умовами договору потягом всього користування об'єктом

оренди (з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі) до моменту

повернення орендодавцю (дата підписання сторонами зворотного акту

прийома-передачі).  

В силу ч. 6 ст. 22 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову

відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь

права і охоронювані законом інтереси.

Виходячи з наведеного, вимоги про

стягнення 594 грн. 72 коп. витрат за комунальні послуги задоволенню не

підлягають.

Враховуючи наведене, позовні вимоги

підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати покладаються на

відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено

рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 526, 527, 625

Цивільного кодексу України, ст.ст.  193,

216 - 218, 232, 235 Господарського кодексу України, Закону України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від

22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38,

43, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірнього

підприємства „Послуга плюс” Акціонерного товариства закритого типу

„Торгсервіс”, м. Краматорськ  до Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Краматорськ 

про стягнення 10 753 грн. 94 коп. 

задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_4) на користь Дочірнього

підприємства „Послуга плюс” Акціонерного товариства закритого типу „Торгсервіс”

(84333, м. Краматорськ, Донецька область, вул. Щербакова, 1, п/р 26009444196001

в КФ КБ „ПриватБанк”, МФО 335548, ЗКПО 31875332) 7303 грн. 00 коп. - боргу з

орендної плати, 825 грн. 52 коп. - індексу інфляції, 1188 грн. 64 коп. - пені,

208 грн. 91 коп. - 3% річних, 515 грн. 15 коп. - штрафу, 100 грн. 41 коп. -

державного мита, 110 грн. 18 коп. - плати за інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Видати наказ після набрання

рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку про

повернення надмірно сплаченого державного мита в сумі 5,63 грн.

Рішення може бути оскаржене до

Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

               Суддя