Апеляційний суд Рівненської області
П О С Т А Н О В А
попереднього розгляду
16 липня 2015 р. м.Рівне
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю прокурора ОСОБА_2 , розглянувши в порядку попереднього розгляду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 квітня 2015 року,
В С Т А Н О В И В:
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України та призначено покарання: за ч.3 ст.212 КК України із застосуванням ст.69 КК України 5 (п`ять) років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна; за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України -1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком 2 роки. На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено від відбування призначеного покарання за ч.2 ст.28, ч.2 ст.366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію.
В апеляції прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати, встановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, призначивши покарання за ч.3 ст.212 КК України 255000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, з конфіскацією ? частини майна, яке є її власністю. Підставою для скасування вироку прокурор зазначає невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі внаслідок м`якості, неправильне застосування кримінального закону.
Відповідно до вимог п.п.4 ,5 ч.1ст.350 КПК України 1960 рокув апеляції , зокрема зазначаються: вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає апеляцію.
Як вбачається з апеляції прокурора від 12 травня 2015 року (а.с. 64-67 Т.20), вказані вимоги закону належним чином не виконано, а саме: прокурор в апеляції просить скасувати вирок суду з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі винної внаслідок м`якості, однак вказує, що судом першої інстанції призначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке за своїм видом є більш суворішим за передбачене кримінальним законом, просить призначити більш м`яке покарання у виді штрафу.
Крім цього, прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та встановити новий вирок, однак не наводить підстав, передбачених ст.378 КПК України 1960 року, з наведеннях обґрунтованих мотивів.
Також, апелянт в прохальній частині апеляції просить визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, призначивши покарання за ч.3 ст.212 КК України 255000 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, з конфіскацією ? частини майна, яке є її власністю, однак не зазначає який вид покарання призначити. Крім того, прокурор взагалі не зазначає про призначення покарання за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
Крім цього звертаю увагу, що відповідно до ч.2 ст.355 КПК України 1960 року, внесення до апеляції змін, які тягнуть за собою погіршення становища засудженого або виправданого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.344 КПК України 1960 року, копія вироку вручається засудженому або виправданому в триденний строк після проголошення вироку.
Як вбачається з кримінальної справи, в матеріалах відсутня розписка ОСОБА_3 про вручення їй копії вироку.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.2ст.359 КПК України 1960 року, справа повертається суду першої інстанції у випадку, якщо засудженому, виправданому не було вручено копію вироку- для виконання вимог, передбачених статтею 344 цього Кодексу ; суд першої інстанції прийняв апеляцію, яка не відповідає вимогам частини першої статті 350, статей 351 чи 352 цьогоКодексу- для виконання вимог, передбачених статтями353,354цьогоКодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.350,352,357,359 КПК України 1960 року-
П О С Т А Н О В И В :
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24 квітня 2015 року, повернути до Здолбунівського районного суду Рівненської області для виконання вимог, передбачених ст.ст.344, 350, 352 КПК України (1960 р.).
Суддя Апеляційного суду
Рівненської області ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2015 |
Оприлюднено | 17.03.2023 |
Номер документу | 46841868 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд Рівненської області
Єремейчук С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні