Вирок

від 17.07.2015 по справі 1-493/2011

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження

№1/229/16/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року Донецька область

Дружківський міський суд

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю: прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне справу за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області, українця, громадянина України, освіта вище, працює технічним директором ЗАТ «Тетз-інвест», раніше не судимого, інваліда 3 групи, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Константіновки Донецької області, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, одруженого, працює головним фахівцем з програмних забезпечень корпорації «Укрметрейдінг», проживає по АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , руська, громадянка України, уродженка м. Костянтинівки Донецької області, освіта вища, раніше не судимої, заміжньої, працює головним бухгалтером ТОВ «Донбассгрупп», інваліда 3 групи, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , білоруса, громадянина України, уродженець м.Костянтинівка, Донецькій області, освіта повна середня, не працює, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_4 , що проживає АДРЕСА_5 , за ст.ст. 191 ч.5, 15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_5 , будучи посадовою особою генеральним директором головою правління ВАТ «КЗВА» в січні 2002 року, знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА», розташованому по вул. Леніна, 3 м. Костянтинівка дав незаконну вказівку технічному директорові ВАТ «КЗВА» ОСОБА_9 підписати договір № 11 від 14.01.02 з ТОВ «Енергокомплект», згідно якому передбачалося проведення підприємством ТОВ «Енергокомплект» передпродажної підготовки, пошук потенційних покупців продукції, вироблюваної ВАТ «КЗВА», відповідати за своєчасність постачання продукції і її оплату, за терміни проходження платежів. ОСОБА_7 , засвідчуючи необхідність даної операції для ВАТ «КЗВА» поставила свою візу на даному договорі як головний бухгалтер ВАТ «КЗВА», хоча фактично на даної посаді почала працювати з 17.06.2002 року.

Після цього, в червні 2002 року ОСОБА_5 , знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» повідомив технічному директорові ВАТ «КЗВА» ОСОБА_9 свідомо помилкові відомості про те, що ТОВ «Енергокомплект» нібито виконало зобов`язання за договором № 11 від 14.01.02 і дав вказівку підписати складений і підписаний в червні 2002 року директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 свідомо підроблений для членів злочинної групи офіційний документ - акт від 25.06.02 прийому-здачі виконаних робіт, в який були внесені свідомо помилкові відомості про виконання ТОВ «Енергокомплект» на користь ВАТ «КЗВА» робіт на загальну суму 120 000 грн., після чого ОСОБА_7 і ОСОБА_6 поставили в даному документі відтиснення печатки ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект», а також ОСОБА_10 завізувала вказаний фіктивний акт як головний бухгалтер ВАТ «КЗВА», засвідчуючи тим самим видимість достовірності відомостей, внесених до цього документа.

У вересні 2003 року ОСОБА_5 , знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА», підписав свідомо помилковий документ складене і підписане директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 додаткова угода до договору № 11 від 14.01.02 між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект», в яке ОСОБА_6 вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував 01.04.03, при цьому ОСОБА_5 і ОСОБА_6 поставили в даному свідомо помилковому документі відтиснення печатки своїх підприємств.

Після цього, в жовтні 2003 року на підставі вказаної додаткової угоди від 01.04.03 до договору № 11 від 14.01.02 і фіктивного акту від 25.06.02 прийому-здачі виконаних робіт ОСОБА_11 , підписав разом з ОСОБА_7 і видав директорові ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 свідомо помилкові документи - вексель № 66334550695127 по пред`явленню на суму 120000 грн. і акт його прийому-передачі ТОВ «Енергокомплект», в які в жовтні 2003 року по вказівці ОСОБА_7 економістом по фінансовій роботі ВАТ «КЗВА» ОСОБА_12 були внесені свідомо помилкові відомості про час їх складання, - 30.04.03г., а ОСОБА_5 і ОСОБА_7 у вказаних документах поставили відтиснення печатки ВАТ «КЗВА», а ОСОБА_6 в цей же час знаходячись в офісі ТОВ «Енергокомплект» підписав свідомо помилковий документ акт прийому-передачі даного векселя.

30 жовтня 2001 року ОСОБА_5 підписав з ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька договір купівлі-продажу № 2-СБ, згідно якому ВАТ «КЗВА» було покупцем, а ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька продавцем, і договір № 4-СН, згідно якому ВАТ «КЗВА» було продавцем, а ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька, з терміном дії даних договорів до 31.12.2002 року.

Реалізовуючи злочинний план, в жовтні 2003 року, діючи згідно цьому плану підсудні ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження у зв`язку з розшуком, вирішили використовувати в своїх злочинних цілях два вказані договори між ОАО «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька, внісши до їх текстів свідомо помилкові відомості.

Реалізовуючи сумісний злочинний намір, директор ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 , будучи посадовою особою, в жовтні 2003 року, знаходячись в офісі свого підприємства, розташованому в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ленина, 3, зловживаючи своїм службовим положенням, діючи погоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, використовуючи комп`ютер і принтер своєї фірми, вніс до договорів між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» № 4-СН і № 2-СБ від 30.10.2001 року свідомо помилкові відомості про продовження терміну дії договорів до 31.12.2003 року, і в текст договору № 2-СБ вніс додатковий пункт 2.4., згідно якому покупець ВАТ «КЗВА» може проводити розрахунок за отримані товари векселем, що передбачає щоденне нарахування відсотків у розмірі 0,5% від його номінальної вартості, що умовами попереднього тексту договору не передбачалося.

Після цього, в жовтні 2003 року ОСОБА_13 і ОСОБА_5 , діючи послідовно і узгоджено з рештою членів злочинної групи, підписали знов складені ОСОБА_6 договір № 4-СН і договір № 2-СБ між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» з внесеними свідомо помилковими відомостями і на текстах цих документів поставили відтиснення печатки своїх підприємств.

Окрім цього, в жовтні 2003 року ОСОБА_6 , діючи згідно розробленому плану і погоджено з членами злочинної групи, зловживаючи своїм службовим положенням і використовуючи його всупереч інтересам служби, склав свідомо помилковий документ специфікацію товару на суму 282 000 грн. у вигляді додатку № 36 до договору № 4-СН від 30.10.2001 року, в яку вніс свідомо помилкові відомості про час її складання, датував її «12.06.2003 року».

Складений додаток № 36 до договору № 4-СН від 30.10.2001 року між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» було підписано ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в жовтні 2003 року в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вказаною вище адресою, при цьому ними в документі були поставлені відтиснення печаток своїх підприємств.

У листопаді 2003 року ОСОБА_14 , що працювала в період з 23.12.1996 року по 17.06.2002 року на посаді головного бухгалтера ВАТ «КЗВА», дізнавшись про те, що у генерального директора ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 виник конфлікт з головою наглядової ради ВАТ «КЗВА» ОСОБА_15 , звернулася до ОСОБА_5 з проханням звільнити з посади головного бухгалтера ВАТ «КЗВА» її дочку ОСОБА_7 , побоюючись, що виниклий конфлікт може позначитися на кар`єрі ОСОБА_7 .

ОСОБА_16 , знаходячись в своєму робочому кабінеті, відмовився виконувати прохання ОСОБА_14 і посвятив останню в сумісний злочинний план з братами ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , метою якого була зміна власника ВАТ «КЗВА» через процедуру банкрутства в суді.

У листопаді 2003 року особа, матеріали, відносно якого виділені в окреме провадження, діючи погоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , приїхав додому ОСОБА_14 , що проживає за адресою: АДРЕСА_6 , що раніше працювала головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» і запропонував їй завізувати сфальсифіковані ОСОБА_6 і іншими членами злочинної групи договори купівлі-продажу №4-СН і №2-СБ між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект».

ОСОБА_14 , ознайомившись з внесеними до договорів купівлі-продажу № 4-СН і № 2-СБ між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» свідомо помилковими відомостями, на прохання ОСОБА_5 , переданою їй особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, в підпорядкуванні у якого працювала її дочка ОСОБА_7 і на користь останньої, сприяла підсудним в скоєнні злочину в частині внесення до вказаних офіційних документів свідомо помилкових відомостей і розписалася на кожному з цих договорів, як головний бухгалтер ВАТ «КЗВА», хоча таким вже не була, створюючи тим самим видимість достовірності вказаних документів про час їх складання «30.10.2001 року».

Унаслідок змін, внесених до текстів вказаних договорів, підприємство ТОВ «Енергокомплект» дістало можливість істотно збільшувати кредиторську заборгованість ВАТ «КЗВА» перед ТОВ «Енергокомплект» в 2003 році.

На підставі явних помилкових відомостей, внесених до договору купівлі-продажу № 2-СБ від 30.10.2001 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в період з 6 по 15 грудня 2003 року, знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ленина, 3, зловживаючи своїм службовим положенням і використовуючи його всупереч інтересам служби, діючи узгоджено з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою доведення ВАТ «КЗВА» до банкрутства і заволодіння майном підприємства, підписали в адресу ТОВ «Енергокомплект» вексель № 66334550695168 по пред`явленню на суму 2 761 174 грн. 25 коп. і акт його прийому-передачі ТОВ «Енергокомплект», складені в період з 6 по 15 грудня 2003 року економістом по фінансовій роботі ВАТ «КЗВА» ОСОБА_12 , поставивши в даних документах відтиснення печатки ВАТ «КЗВА».

При цьому ОСОБА_12 , знаходячись в своєму службовому кабінеті в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вище вказаною адресою, діючи по вказівці ОСОБА_7 , і не підозрюючи про злочинні наміри останньої, внесла до цих документів свідомо помилкові відомості про час їх складання і датувала вказаний вексель і акт його прийому-передачі «17.11.2003 року».

Складений вексель № 66334550695168 по пред`явленню на суму 2 761 174 грн. 25 коп. разом з актом його прийому-передачі був переданий в період з 6 по 15 грудня 2003 року директорові ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 , який поставив на даному векселі індосамент ТОВ «Енергокомплект» і підписав акт його прийому-передачі, тим самим була штучно збільшена кредиторська заборгованість ВАТ «КЗВА» перед ТОВ «Енергокомплект» на дану суму, яка була переведена в безумовне грошове зобов`язання на суму 2 761 174 грн. 25 коп.

Окрім цього, на підставі явних помилкових відомостей, внесених до договору купівлі-продажу № 2-СБ від 30.10.2001 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 в період з 6 по 15 грудня 2003 року, знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вказаною вище адресою, зловживаючи своїм службовим положенням і використовуючи його всупереч інтересам служби, діючи по заздалегідь розробленому плану узгоджено з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з метою доведення ВАТ «КЗВА» до банкрутства і заволодіння майном підприємства, в рахунок оплати за ВАТ «КЗВА», що знаходилися на складі, товарно-матеріальні цінності, належні ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька, підписали в адресу ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька вексель № 66334550695169 по пред`явленню на суму 519 379 грн. 72 коп. і акт його прийому-передачі ТОВ «Енергокомплект», складені по вказівці ОСОБА_7 в період з 6 по 15 грудня 2003 року економістом по фінансовій роботі ВАТ «КЗВА» ОСОБА_12 , усвідомлюючи, що виробничій необхідності в придбанні даних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Енергокомплект» немає і ціна на них завищена.

При цьому ОСОБА_12 , знаходячись в своєму службовому кабінеті в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вказаною вище адресою, діючи по вказівці ОСОБА_7 і не підозрюючи про злочинні наміри останньою, датувала вказаний вексель і акт його прийому-передачі «09.12.2003 року».

Складений вексель № 66334550695169 по пред`явленню на суму 519 379 грн. 72 коп. разом з актом його прийому-передачі був переданий в період з 6 по 15 грудня 2003 року директорові ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька ОСОБА_6 , який поставив на даному векселі індосамент ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька і підписав акт його прийому-передачі, тим самим була штучно збільшена кредиторська заборгованість ОАО «КЗВА» перед ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька на дану суму, яка була переведена в безумовне грошове зобов`язання на суму 519 379 грн. 72 коп.

ВАТ «КЗВА», що знаходилися на складі, товарно-матеріальні цінності ТОВ «Енергокомплект» на суму 519 379 грн. 72 коп. були оприбутковані по вказівці ОСОБА_5 по бухгалтерському обліку ВАТ «КЗВА» в січні 2004 року, при цьому отримання товарно-матеріальних цінностей по документах було проведене «08.12.2003 року».

У період з 6 по 15 грудня 2003 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА», діючи по розробленому плану, послідовно і погоджено з ОСОБА_18 , ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, шляхом зловживання службовим положенням, підписали складений у вказаний період часу ОСОБА_6 договір купівлі-продажу між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект», в який ОСОБА_6 вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував його «17.10.2003 року», при цьому ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в даному договорі поставили відтиснення печаток своїх підприємств.

Згідно з даною угодою ВАТ «КЗВА» було покупцем, а ТОВ «Енергокомплект» продавцем чотирьох простих векселів: № 66334550432328 на суму 232 645 грн. 38 коп., який був виданий 27.06.2001 року ВАТ «КЗВА» підприємству Свірідових ТОВ «Електротехекспорт» №66334550577973 на суму 25 000 грн., який був виданий 29.12.2001 року ВАТ «КЗВА» ТОВ «Електротехекспорт» № 66334550577974 на суму 25 590 грн. 46 коп., який був виданий 31.12.2001 року ВАТ «КЗВА» ТОВ «Електротехекспорт» м. Донецька № 66334550577980 на суму 207 600 грн., який був виданий 28.04.2003 року ВАТ «КЗВА» ЗАТ «Союз-99» м. Донецька, на загальну суму 490 835 грн. 84 коп., замість вказаних векселів ВАТ «КЗВА» повинно було провести розрахунок шляхом видачі простого процентного векселя на суму 490 835 грн. 84 коп., що передбачають щоденне нарахування відсотків у розмірі 0,5% від загальної суми договору, при цьому ОСОБА_7 , засвідчуючи необхідність даної операції для ВАТ «КЗВА», поставила свою візу на договорі.

З вказаних векселів три векселі №№ 66334550432328, 66334550577973, 66334550577974 на загальну суму 283 235 грн. 84 коп. були простроченими і не могли бути пред`явлені до оплати, оплата по ним була можлива тільки на підставі вирішення суду, а вексель № 66334550577980 в період з 28.04. по 06.12.2003 роки був викрадений ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, з офісу ЗАТ «Союз-99», розташованого за адресою м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Челюскінців,157-а, про що ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 . ОСОБА_8 і особою, матеріали, відносно якого виділені в окреме провадження, поставлені не були, тому придбання даних векселів на свідомо невигідних умовах могло спричинити стійку фінансову неспроможність ВАТ «КЗВА».

На підставі даного договору в період з 6 по 15 грудня 2003 року ОСОБА_6 , знаходячись в офісі ТОВ «Енергокомплект», розташованому в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вказаною вище адресою, діючи по заздалегідь розробленому плану, погоджено з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, склав і підписав разом з ОСОБА_5 акт прийому-передачі вказаних в договорі від 17.10.2003 року векселів №№ 66334550432328, 66334550577973, 66334550577974, 66334550577980 на загальну суму 490 835 грн. 84 коп., в які вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував даний документ «24.10.2003 року», при цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в даному акті поставили відтиснення печаток своїх підприємств.

В цей же час, в грудні 2003 року, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , знаходячись в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вказаною вище адресою, діючи по заздалегідь розробленому плану, погоджено з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження з метою доведення ВАТ «КЗВА» до банкрутства і заволодіння майном підприємства, зловживаючи своїм службовим положенням і використовуючи його всупереч інтересам служби, підписали на підставі вказаного договору від 17.10.2003 року в адресу ТОВ «Енергокомплект» вексель № 66334550695167 по пред`явленню на суму 490 835 грн. 84 коп. і акт його прийому-передачі ТОВ «Енергокомплект», складені по вказівці ОСОБА_18 в період з 6 по 15 грудня 2003 року економістом по фінансовій роботі ВАТ «КЗВА» ОСОБА_12 , поставивши в даних документах відтиснення печатки ВАТ «КЗВА».

При цьому ОСОБА_12 , діючи по вказівці ОСОБА_7 і не підозрюючи про злочинні наміри останньої, внесла до цих документів свідомо помилкові відомості про час їх складання і датувала вказаний вексель і акт його прийому передачі «24.10.2003 року».

Складений вексель № 66334550695167 по пред`явленню на суму 490 835 грн. 84 коп. разом з актом його прийому-передачі був переданий в період з 6 по 15 грудня 2003 року директорові ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька ОСОБА_6 , який поставив на даному векселі індосамент ТОВ «Енергокомплект» і підписав акт його прийому-передачі, тим самим була штучно збільшена кредиторська заборгованість ВАТ «КЗВА» перед ТОВ «Енергокомплект» на дану суму, яка була переведена в безумовне грошове зобов`язання.

Після цього, 12 грудня 2003 року, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 і особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, діючи по заздалегідь розробленому плану, послідовно і узгоджено з ОСОБА_5 і ОСОБА_7 через представника ТОВ «Енергокомплект» - юриста підприємства ТОВ «Юридична фірма «Легат» ОСОБА_19 , що не підозрював про їх злочинні наміри, поводилися із заявою до господарського суду Донецької області про порушення справи про банкрутство ВАТ «КЗВА».

На підставі даної заяви 18.12.2003 року суддею господарського суду Донецької області порушена справа № 5/260Б про банкрутство ВАТ «КЗВА».

У другій половині грудня 2003 року ОСОБА_8 , особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_6 вважаючи, що сума штучно створеної заборгованості ВАТ «КЗВА» перед ТОВ «Енергокомплект» на підставі виписаних і переданих векселів може бути недостатньою для визнання в господарському суді основним кредитором ТОВ «Енергокомплект», вирішили зробити складені векселі процентними, а саме дописати в кожному векселі відсотки, які щодня нараховуються на вексельну суму у розмірі 0,5% від номіналу векселя.

Для цього в період з 29 по 30 грудня 2003 року ОСОБА_6 , знаходячись в офісі ТОВ «Енергокомплект», діючи по розробленому плану ОСОБА_8 і особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, послідовно і погоджено і з ОСОБА_18 , склав і підписав разом з ОСОБА_5 додаткову угоду до договору № 11 від 14.01.2002 року між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект», що передбачає можливість ВАТ «КЗВА» провести оплату за договором простим векселем по пред`явленню, що передбачає щоденне нарахування відсотків у розмірі 0,5% від вексельної суми, в яке вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував даний документ «29.04.2003 року», при цьому ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в акті поставили відтиснення печатки своїх підприємств.

В цей же час ОСОБА_7 , діючи послідовно і узгоджено з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зловживаючи своїм службовим положенням і використовуючи його всупереч інтересам служби, з метою доведення ВАТ «КЗВА» до банкрутства і заволодіння майном підприємства, дала вказівку економістові по фінансовій роботі ВАТ «КЗВА» ОСОБА_12 дописати у векселі № 66334550695168 по пред`явленню на суму 2 761 174 грн. 25 коп., у векселі № 66334550695169 по пред`явленню на суму 519 379 грн. 72 коп., у векселі № 66334550695167 по пред`явленню на суму 490 835 грн. 84 коп., відсотки, які щодня нараховуються на вексельну суму у розмірі 0,5% від номіналу векселя, надавши для цих цілей ОСОБА_12 отримані назад від ОСОБА_6 вказані векселі.

ОСОБА_12 в період з 29 по 30 грудня 2003 року, знаходячись в своєму службовому кабінеті в будівлі заводоуправління ВАТ «КЗВА» за вказаною вище адресою, діючи по вказівці ОСОБА_7 і не підозрюючи про злочинні наміри останньої, дописала у векселі № 66334550695168 по пред`явленню на суму 2 761 174 грн. 25 коп., у векселі № 66334550695169 по пред`явленню на суму 519 379 грн. 72 коп., у векселі № 66334550695167 по пред`явленню на суму 490 835 грн. 84 коп., відсотки, що щодня нараховуються, на вексельну суму у розмірі 0,5 відсотка від номіналу векселя.

У період з 29 по 30 грудня 2003 року ОСОБА_6 , знаходячись в офісі ТОВ «Енергокомплект», діючи по розробленому плану Свірідовими, узгоджено з ОСОБА_16 і ОСОБА_20 знов склав і підписав разом з ОСОБА_5 акти прийому-передачі векселів від ВАТ «КЗВА» в адресу ТОВ «Енергокомплект», з урахуванням дописаних ОСОБА_12 у векселях відомостей, а саме: акт прийому-передачі векселя № 66334550695127, в який вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував його «30.04.2003 року», акт прийому-передачі векселя № 66334550695168, в який вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував його «17.11.2003 року», акт прийому-передачі векселя № 66334550695169, в який вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував його «09.12.2003 року», акт прийому-передачі векселя № 66334550695167, в який вніс свідомо помилкові відомості про час його складання і датував його «24.10.2003 року», при цьому ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вказаних актах поставили відтиснення печаток своїх підприємств.

Після цього вказані векселі знову були передані братам ОСОБА_17 .

Реалізовуючи розроблений злочинний план, ОСОБА_8 , особа матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_6 , діючи послідовно і узгоджено з ОСОБА_16 і ОСОБА_20 , звернулися 30.01.2004 року до господарського суду Донецької області через свого представника юриста підприємства ТОВ «Юридична фірма «Легат» ОСОБА_19 , із заявою про визнання ТОВ «Енергокомплект» кредитором ВАТ «КЗВА» на суму 5 434 115 грн. 62 коп., з них 3 891 389 грн. 81 коп. основного боргу по векселях, і 1 542 725 грн. 88 коп. відсотків по векселях за станом на 29.01.2004 роки. Зокрема: по векселю № 66334550695168 основний борг 2761174,25грн і відсотки в сумі 1007828,60грн, по векселю № 66334550695169 основний борг 519379,72 грн. і відсотки в сумі 132441,82 грн., по векселю № 66334550695167 основний борг 490835,84грн. і відсотки в сумі 238055,38грн., по векселю № 66334550695167 основний борг 490835,84грн. і відсотки в сумі 238055,38грн., по векселю № 66334550695127 основний борг 120000грн. і відсотки в сумі 164400грн. з включенням даних вимог в реєстр вимог кредиторів, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, встановлений законодавством України на момент скоєння злочину.

25.12.2003 року вирішенням господарського суду Донецької області була почата процедура банкрутства ВАТ «КЗВА».

03.03.2004 ухвалою Донецького апеляційного господарського суду дане вирішення господарського суду Донецької області залишене без змін. Проте злочинний намір підсудних ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 і особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, не був доведений до кінця по причинах, незалежних від їх волі, оскільки ухвалою від 28.04.2004 року Вищого господарського суду України вирішення господарського суду Донецької області від 25.12.2003 року і ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2004 року були відмінені.

У пред`явленому звинуваченні, в судовому засіданні, підсудні винними себе не визнали.

Підсудний ОСОБА_5 пояснив в судовому засіданні, що він працював на КЗВА технологом, потім головним технологом, був вибраний директором заводу, потім головою правління, де і працював по 14.05.04. Двічі була процедура банкрутства на заводі, давався термін, підприємство вкладалося в нього і процедура банкрутства припинялася. У 1997 році завод почав співробітничати з ЧП Свірідовими, які купували на КЗВА продукцію по 100% передоплаті, заводу це було вигідно. З 1997 року завод почав працювати і до 2000 повністю погасив заборгованість по зарплаті, розмір продажів збільшився до 11млн., стали приймати людей на роботу, приблизно 30-40 чоловік. Направили 12-14 чоловік на навчання за рахунок заводу. В 2000 році на завод приїжджав ОСОБА_21 ,котрий був членом наглядової ради, а потім головою наглядової ради, здивувався, що погасили заборгованість по зарплаті. На заводі працювала група маркетингу, ОСОБА_21 запропонував організувати торговий дім, щоб збільшити розмір продажів. Він, як директор, не погоджувався на організацію торгового дому, але ОСОБА_21 сказав, що проведе це рішення наглядовою радою. ОСОБА_21 поставив начальником торгового дому свого охоронця ОСОБА_22 , а заступником свого сина. По вказівці ОСОБА_21 продукцію було заборонено продавати приватним підприємствам, підприємцям тільки проводити реалізацію продукції через торговий дім, пояснюючи, що необхідне когось залишити з приватних підприємств при заводі. Він сказав йому, що ОСОБА_17 завжди вносили на завод 100% передоплату і ОСОБА_21 зупинив свій вибір на них. Завод почав реалізовувати свою продукцію через торговий дім і підприємство ОСОБА_17 ТОВ «Енергокомплек».

Торговий дім піднімав ціни на продукцію, покупці почали відмовлятися набувати продукції КЗВА і розмір продажів різко впав до 6 млн., з них торговий дім продавав продукцію на 3 млн грн, а підприємство ОСОБА_17 більш 2-х млн грн. Торговий дім повинен був забезпечувати завод фінансами, а він як директор-производством. Для нього було важливо, щоб завод працював. Питання про укладення договору № 11 на 120000грн, затверджувався на правлінні заводу. ОСОБА_23 поводився до нього з проханням завізувати договір, текст складав ОСОБА_23 , в цей час в кабінет зайшов ОСОБА_24 , узяв даний договір і пішов з ним до себе, потім повернувся і сказав йому, що він підписав даний договір, погодивши його з бухгалтером ОСОБА_25 . Він не давав команду підписувати договір, акт виконаних робіт до нього також не підписував і не бачив його. У 2002 на заводі була проведена перевірка податкової інспекції, у тому числі і за даним договором, була аудиторська перевірка-зауважень не було. У 2005, коли він вже не працював, був запрошений до податкової інспекції. Проводилася перевірка за 2003-2004 і також не було виявлено порушень за даним договором. На початку лютого 2004 він лежав в лікарні, до нього приходили працівники прокуратури, показали йому вексель на 120000грн, договори, які їм підписані. Він підтвердив свій підпис.

Він не давав команду замінити векселі. До нього приходила ОСОБА_20 і показувала вексель, пояснюючи, що в ньому помилка, була стара назва фірми. Він вирішив ОСОБА_20 замінити вексель. Перевірив суму векселя. У жовтні 2003 до нього зайшов ОСОБА_23 і сказав, що не знайде у себе договору 2СБ і 4СН. Після чого з`ясувалося, що договори не були оформлені на 2003, хоча підлягали пролонгації. У жовтні 2003 завод не віддав вже ОСОБА_17 продукцію, тому умови договору були переглянуті і внесено доповнення-штрафні санкції за прострочення виготовлення продукції. У 2003 договори не покладали і з торговим домом, його уклали пізніше, підписував договір ОСОБА_24 на суму, 4,7млн, що перевищує.

Всі його дії, як керівника підприємства, були направлені на те, щоб підприємство нормально працювало. Він вважав, що всі питання господарської діяльності, що виникають між заводом і ТОВ «Енергокомплект», які регулювалися угодою сторін, не є злочином. Ніякої організованої групи, не було. Він вважає, що керівництвом КЗВА були навмисно вивезені всі документи про фінансову діяльність підприємства, щоб вирішити питання про порушення кримінальної справи. Підприємством визнавалися дійсні борги, які виникли у КЗВА перед ТОВ «Енергокомплект», - на суму більш 2млн, на суму 519 тыс. грн, на суму 490тис. грн. Він вимушений був переглядати умови договорів і використовувати грошові кошти ТОВ «Енергокомплект» для забезпечення життєдіяльності заводу. Він, будучи акціонером заводу, не хотів погіршення його положення, а тим більше його зупинки. Корсун їздила в хозсуд з його відома, де підтвердила суму заборгованості на суму 132 тисячі грн. не більш. Він як керівник вважає, якщо завод в певний період часу погасить перед ТОВ «Енергокомплект» даний борг, питання про банкрутство буде закрито. Проте між ОСОБА_17 і ОСОБА_21 не було знайдено угоди про погашення заборгованості перед ТОВ «Енергокомплект». Тому виникла конфліктна ситуація.

Він був згоден з боргом в сумі 132,340грн. перед ТОВ «Енергокомплект, оскільки це була реальна заборгованість, що числиться по бухгалтерії ВАТ «КЗВА». Тому претензію на суму 132,340грн передав ОСОБА_20 для підготовки відповіді. Вважає себе невинним в скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Підсудний ОСОБА_6 пояснив в судовому засіданні, що в кінці 2000, не маючи постійної роботи, він познайомився з одним із ОСОБА_17 , який запропонував попрацювати на фірмі. У лютому 2001 року відкрили підприємство ТОВ «Енергокомплект» і йому запропонували бути директором. На цю пропозицію він погодився. Фактично керівництво фірми здійснювалося ОСОБА_17 . У його обов`язки входило оформлення договорів, контрактів, митних документів. У будівлі заводоуправління ВАТ КЗВА ТОВ «Енергокопмлект» займало дві суміжні кімнати на другому поверсі. У цих кімнатах знаходилося все майно підприємства: бухгалтерські документи, кореспонденція, комп`ютер, принтер, два факси, два модеми і інше майно. Самого ОСОБА_5 він дізнався, як керівника ВАТ КЗВА. Між ТОВ «Енергокомплект» і ОАО КЗВА 30 жовтня 2001 року були укладені два договори 2 СБ і 4СН кожен на суму 10 млн. грн., які були підписані ним. З кожним роком заборгованість КЗВА перед Енергокомплектом за договором 2СБ зростала. До травня 2003 заборгованість склала 2 млн. грн. За договором №11 від 2002 року роботи були виконані, але грошей в КЗВА не було, тому був виписаний вексель на суму 120 000 грн. У договори восени 2003 року були внесені зміни і доданий пункт про % векселях за домовленістю між підприємствами. Вважає себе невинним в скоєнні злочинів.

Підсудна ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що вона працювала на посаді головного бухгалтера КЗВА з червня 2002 року по квітень 2004 року. Вона підпорядковувалась безпосередньо генеральному директорові ОСОБА_5 . В її обов`язки входило: організація бухгалтерського обліку, ведення грошових коштів, що поступають, товаро-матеріальних цінностей, основних засобів, ведення обліку результатів фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, вона повинна була візувати документи, які були підставою для віддзеркалення в обліку господарських операцій. Печатка підприємства зберігалась в бухгалтерії. Що стосується договору №11 від 14 січня 2002 року, то згідно з цією угодою ТОВ «Енергокомплект» надавало маркетингові послуги заводу. ТОВ «Енергокомплект» знайшло покупців на продаж продукції заводу. У бухгалтерію був представлений акт виконаних робіт за цим договором від 25 червня 2002 року на суму 120000 грн. і в результаті цього завод уклав договори з контрагентами. У зв`язку з тим, що за договором №11 у заводу була заборгованість перед ТОВ «Енергокомплект» на суму 120000 грн., ВАТ КЗВА видало ТОВ «Енергокомплект» вексель на цю суму. Потім через час вона виявила помилку в адресі підприємства і встало питання про заміну векселя. Вона доповіла про помилку ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і їй повернули неправильно виписаний вексель. Вважає, що ніякої підробки векселя не було. Вона знає, що існували два договори з ТОВ «Енергокомплект», по якому завод купував продукцію 2СБ, і договір, по якому ТОВ «Енергокомплект» купувало продукцію у заводу. Ці договори були укладені в 2001 році. У КЗВА не було фінансової можливості розрахуватися із заборгованістю, що росте, грошима і небажанням голови наглядової ради відпускати ТОВ «Енергокомплект» готову продукцію. Вона не вважає дані договори підробленими, а вважає, що до них вносилися зміни і текст договору був викладений в новій редакції, що допустимо в господарських відносинах. Вважає, що векселі на суму 2 761174 грн. і на суму 519379 грн.72 коп. були виписані на підтвердження реальної суми заборгованості, що підтверджується даними бухгалтерського обліку. Також пояснила, що жоден працівник бухгалтерії не нараховував відсотки по векселях. Вона також знає, що КЗВА купило у ТОВ «Енергокомплект» чотири прості векселі, замість яких був виписаний один процентний вексель, що було доцільним для заводу, оскільки він не міг в 2003 році заплатити гроші по цих векселях. Що стосується її участі в судовому засіданні у справі про банкрутство, то вона знала про реально існуючу заборгованість перед ТОВ «Енергокомплект» і сказала про це ОСОБА_5 . Згодом на завод поступила претензія від ТОВ «Енергокомплект» про визнання КЗВА банкротом, а також визначення суду про призначення справи до слухання. З відома ОСОБА_5 , вона представляла інтереси підприємства в суді. Оскільки в претензії йшла мова про заборгованість в сумі 132000 грн., яка реально існувала і у момент пред`явлення претензії бути погашеною не могла, вона в судовому засіданні визнала її. Вона доповіла ОСОБА_5 про результат розгляду, потім пішла на лікарняний, а потім її до роботи не допустили. Вона виконувала вказівки керівника, ні з ким в злочинну змову не вступала, оволодіти майном КЗВА не намагалася, а оформляла документи так, як уявляла собі, що вони повинні бути оформлені.

Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він дійсно працював в ТОВ «Енергокомплект» заступником директора ТОВ. Був засновником даного підприємства. У його обов`язки на підприємстві входило пошук збуту продукції КЗВА за межі України. Він часто їздив у відрядження і на КЗВА з`являвся дуже рідко. Відносини ТОВ і КЗВА будувалися на умовах 100% передоплати. При цьому ТОВ поставляло на КЗВА що комплектують для їх виробництва без передоплати, у зв`язку з чим до кінця 2003 року накопичився великий борг близько 2-3 млн. перед ТОВ. У ТОВ «Енергокомплект» почали виникати проблеми з контрагентами, зокрема в Росії по оплаті отриманої у них продукції. ТОВ звернулося на завод для вирішення питання про погашення наявної заборгованості. КЗВА борг не погашало. Вимушені були якимсь чином приймати заходи до погашення цього боргу. Звернулися до юристів. По їх рекомендації складена претензія на суму 132 тисячі, яка була визнана КЗВА. Після чого звернулися до суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Чому саме такий шлях був вибраний, пояснити не може, оскільки не компетентний в юриспруденції. Заяву до суду писали юристи, з якими вони домовилися про надання юридичної допомоги. Хто саме з ними домовлявся, він або його брат, вже не пам`ятає за давністю часу. З ОСОБА_21 він спілкувався рідко, оскільки рідко бував на заводі. Оголошення в газеті про банкрутство КЗВА не опубліковувалося, оскільки ТОВ мало надію, що КЗВА розплатитися з ними хоч би на 132000грн., після чого вони б відмовилися від банкрутства КЗВА. Проте в день засідання наглядової ради в січні 2004, йому особисто ОСОБА_21 сказав забути про всі борги, які мало КЗВА перед ТОВ, ніякі борги КЗВА повертати не буде, почав загрожувати йому. Після такої розмови ТОВ ОСОБА_26 опублікувало оголошення в газеті про банкрутство КЗВА і юристи подали заяву про збільшили суми кредиторської заборгованості. Про обставини укладення договорів 2 СБ, 4 СН, про внесення в них змін, доповнень йому нічого не відомо. Особисто він їх не підписував. Також не відомі обставини підписання, внесення змін у векселі, які йому ставляться, їх купівлі продажу. Заперечує факт організації злочинної групи. Ніхто не мав мети ні банкрутувати підприємство, ні тим більше заподіювати збиток КЗВА. ТОВ Енергокомплект просто хотіло повернути свої борги у КЗВА. Вважає, що ОСОБА_21 втручався у виробничу діяльність КЗВА, що не повинен був робити. Зверненням до суду, вони реалізували своє право на захист порушених їх прав з боку КЗВА. На подальше збільшення суми кредиторської заборгованості до 5 млн., у них було право, оскільки борг реальний існував, а вже задовольняти або не задовольняти їх вимоги як кредиторів, вирішив би суд. Вони захищали свої права через суд. Вважає звинувачення неконкретним і не зрозумілим, оскільки не визначено чітко, яким же майном він міг заволодіти і коли. Крім того, він відмовляється від своїх свідчень даних ним в період досудового слідства, оскільки вважає, що вони були дані ним під психологічним тиском.

Пред`явлене звинувачення підсудним базувалося на речових доказах, протоколах огляду, свідченнях самих підсудних, даних ними в ході досудового слідства, свідченнях свідків.

Під час судового слідства встановлено, що на час інкримінуємого підсудним злочину ОСОБА_5 був генеральним директором головою правління ВАТ «КЗВА» (л.с.80- 97 т. 19 справа № 1-306/07), ОСОБА_7 була головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» (л.с. 114-130 т.19 д №1-306/07), ОСОБА_6 був директором ТОВ «Енергокомплект» (л.с. 73,76 т.10 д №1-38/07), ОСОБА_8 був заступником директора ТОВ «Енергокомплект» по комерційних питаннях (л.с.74 т.10 д.№1-38/07), що підтверджує, що підсудні були посадовими особами.

З об`єктивного боку злочин, передбачений ст.191 ч.5 УК України може бути здійснено у формі привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим положенням. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання має місце тоді, коли посадова особа незаконно обертає чуже майно в свою користь або користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове положення. Вказаним способом винний може заволодівати майном, відносно якого через свою посаду він наділений правомочністю управління або розпорядження майном через інших осіб. Тобто, він має певні владні повноваження впливати на осіб, яким це майно ввірене або знаходиться в їх веденні.

В ході судового слухання кримінальної справи, було встановлено, що органом досудового слідства не встановлена об`єктивна сторона осудного підсудним злочину по ст.ст.191 ч.5, 15 ч.2, 191 ч.5 КК України.

Орган досудового слідства вказав, що підсудні скоїли замах на незаконне заволодіння майном ВАТ КЗВА на суму 1542725,88грн., проте не довели свій намір до кінця, оскільки ухвалою Вищого господарського суду від 28.04.04 року вирішення господарського суду від 25.12.03 року і ухвали Донецького апеляційного хозсуду від 03.03.2004 року були відмінені.

При цьому орган досудового слідства, не вказав, конкретне майно, сума якого складає 1542720,88грн; яким чином це майно повинне було перейти у володіння підсудних; яке саме майно, його вартість повинні були перейти у володіння конкретно кожному підсудному.

Згідно ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (із змінами і доповненнями) від 30.06.1999 року, який діяв на час відбуття подій, відносно боржника застосовуються наступні судові процедури банкрутства:

розпорядження майном боржника;

світова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідації банкрута.

Розпорядження майном боржника це система заходів по нагляду і контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника в цілях забезпечення збереження і ефективного використання майнових активів боржника і проведення аналізу його фінансового стану;

Мирова угода домовленість між боржником і кредитором (групою кредиторів) про відстрочення або розстрочку платежів або припинення зобов`язання за угодою сторін;

Санація система заходів, здійснюваних при провадженні у справі про банкрутство в цілях попередження визнання боржника банкротом і його ліквідації, направлена на оздоровлення фінансово-господарського положення боржника, а також задоволення в повному об`ємі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу або зміни організаційно-правової і виробничої структури боржника;

Ліквідація припинення діяльності суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкротом, в цілях здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Виходячи із змісту судових процедур банкрутства, тільки в результаті ліквідації КЗВА вимоги ТОВ Енергокомплект, які визнанні судом, могли бути задоволені шляхом продажу майна КЗВА.

При цьому ст. 31 вказаного закону визначає черговість задоволення вимог кредиторів.

В ході слухання справи в суді державним обвинуваченням встановлено, що досудовим слідством не було вказано, в результаті якої процедури банкрутства і по якій черзі до підсудних могло перейти конкретне майно і його вартість.

На досудовому слідстві слідчий посилається на вирішення господарського суду від 18.12.2003 року (л.с. 96-97 т.5 д.306/07) і від 25.12.2003 (л.с.171 т.5 д. 306/07). Проте дані рішення не містять процедури банкрутства, а тільки вводять мораторій на задоволення вимог кредиторів, зобов`язують ТОВ Енергокомплект опублікувати оголошення в газеті, встановлюють, що розмір вимог кредитора ТОВ складає 132 340грн., визначають дату попереднього засідання суду.

Згідно ст. 1 вказаного закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів це припинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань по виплаті податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких наступив до дня введення мораторію, і припинення заходів, направлених на забезпечення виконання цих зобов`язань і зобов`язань по оплаті податків і зборів (обов`язкових платежів), вжитих до ухвалення рішення про введення мораторію;

ТОВ «Енергокомплект» після введення такого мораторію, було взагалі позбавлено можливості задовольнити свої вимоги про погашення заборгованості що виникла у КЗВА перед ними яким - або способом, а тим більше як пред`являє досудове слідство добитися передачі майна КЗВА в рахунок відшкодування боргових зобов`язань перед ТОВ Енергокомплект або у власність братів Свірідових.

Крім цього, на досудовому слідстві не були взяті до урахування вказані норми закону і затвердження, що в результаті процедури банкрутства підсудні мали можливість оволодіти майном КЗВА на суму 1542725,88грн., засновано на припущеннях.

Досудове слідство, як на доказ посилається на документи, які були вилучені 28.01.2004 року при огляді офісу ТОВ Енергокомплект за адресою м. Костянтинівка вул. Леніна, 3, оглянуті 11.03.2004, залучені як речові докази. (л.с. 8-212 т.16 д 306/07).

В результаті дослідження вказаних доказів в судовому засіданні державне обвинувачення вважає, що протокол від 28.01.2004г. (л.с.8 т.16) оформлений з порушенням вимог ст.ст. 85,190,195 КПК України.

У протоколі вказано, що оглядалося виробничих приміщень адміністративної будівлі ВАТ КЗВА, розташованого по вул. Леніна, 3 м. Костянтинівка. Тищук було запропоновано надати для огляду приміщення, які орендувалися ТОВ ТВА у КЗВА. В ході огляду даних кімнат були виявлені на столах і в шафах документи, персональний комп`ютер. На питання кому належать дані документи і комп`ютер В.о. директора Тищук відповіла, що їй не відоме. Після чого документи, що знаходяться в цьому приміщенні, були упаковані в картонну коробку, опечатані стрічкою з підписами понятих і вилучені.

Таким чином, даним протоколом не було встановлено конкретний перелік документів, їх приналежність.

На момент проведення даного огляду, кримінальна справа відносно підсудних ще не була порушена. У матеріалах справи відсутні документи, підтверджуючі повноваження о/у ОСОБА_27 для проведення цього огляду.

У протоколі не вказані підстави для проведення огляду, відсутній опис всього виявленого в тій послідовності, в якій це відбувалося, і в тому вигляді, в якому зберігалося під час проведення слідчої дії.

У протоколі відсутній час закінчення слідчої дії.

Оскільки протокол оформлений з порушенням норм КПК, даний доказ досудового слідства є неприпустимим.

У суді був досліджений протокол огляду від 11 березня 2004 (л.с.9 - 210 т.16 д.306/07). Даним протоколом досудове слідство встановило, що 11 березня 2004, 15-19 березня 2004 слідчим ОСОБА_28 було оглянуте картонові коробки і їх вміст, який було вилучено згідно протоколу огляду від 28.01.2004 у приміщенні, що орендується у КЗВА Енергокомплектом. Є перелік вмісту. Проте перелік вмісту складений абсолютно різними почерками, що можна урахувати, як свідчення про те, що дана слідча дія була проведена не тільки слідчим Грігорьевим. Крім того, в протоколі відсутній час почала і закінчення огляду в кожен з днів 11 березня, і в період 15-19 березня 2004.

Такі обставини викликають сумніви в достовірності даного доказу.

Як документи, які лягли в основу звинувачення на досудовому слідстві, представлені вилучені 27.02.2004 в ВАТ КЗВА документи, які залучені як речові докази, а саме

- договори № 4-СН від 30.10.2001 року купівлі-продажу між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька, підписаним директором по управлінню ресурсами ВАТ «КЗВА» ОСОБА_29 і директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 ;

- договори № 4-СН від 30.10.2001 року купівлі-продажу між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька, підписаним генеральним директором ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Енергокомплект» м. Донецьк ОСОБА_6 , в п.9.1. якого внесені свідомо помилкові відомості про термін його дії до 31.12.2003 року, а також в реквізитах ТОВ «Енергокомплект» «Донгорбанк» вказаний як «ЗАТ», на даному договорі є підпис ОСОБА_14 , як головного бухгалтера ВАТ «КЗВА»;

- договором № 2-СБ від 30.10.2001 року купівлі-продажу між ВАТ «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька, підписаним генеральним директором ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Енергокомплект» м. Донецька ОСОБА_6 до якого внесені відомості в п.9.1. про термін його дії до 31.12.2003 року, а також договір доповнений п.2.4., згідно якому ВАТ «КЗВА» може провести розрахунок за отримані товари векселем, що передбачає щоденне нарахування відсотків у розмірі 0,5% від його номінальної вартості, в реквізитах ТОВ «Енергокомплект» «Донгорбанк» вказаний як «ЗАТ», на даному договорі є підпис ОСОБА_14 , як головного бухгалтера ВАТ «КЗВА»;

- актом від 24.10.2003 року прийому-передачі векселів, підписаним генеральним директором ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 ;

- простим векселем № 66334550432328 від 27.06.2001 року на суму 232 645 грн. 38 коп., підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_30 ;

- простим векселем № 66334550577973 від 29.12.2001 року на суму 25 000 грн., підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_30 ;

- простим векселем № 66334550577974 від 31.12.2001 року на суму 25 590 грн. 46 коп., підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_30 ;

- простим векселем № 66334550577980 від 28.04.2003 року на суму 207 600 грн., підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_7 ;

- актом від 24.10.2003 року прийому-передачі векселя № 66334550695167 на суму 490 835 грн. 84 коп. з щоденним нарахуванням на вексельну суму 0,5 відсотка від вексельної суми, підписаним генеральним директором ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 ;

- ксерокопією простого векселя № 66334550695167 від 24.10.2003 року на суму 490 835 грн. 84 коп., з щоденним нарахуванням на вексельну суму 0,5 відсотка від вексельної суми, підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , на векселі є підпис директора ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 і відтиснення печатки підприємства;

- актом від 17.11.2003 року прийому-передачі векселя № 66334550695168 на суму 2 761 174 грн. 25 коп. з щоденним нарахуванням на вексельну суму 0,5 відсотка від вексельної суми, підписаним генеральним директором ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 ;

- ксерокопією простого векселя № 66334550695168 від 17.11.2003 року на суму 2 761 174 грн. 25 коп. з щоденним нарахуванням на вексельну суму 0,5 відсотка від вексельної суми, підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , на векселі є підпис директора ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 і відтиснення печатки підприємства;

- актом від 09.12.2003 року прийому-передачі векселя № 66334550695169 на суму 519 379 грн. 72 коп. з щоденним нарахуванням на вексельну суму 0,5 відсотка від вексельної суми, підписаним генеральним директором ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 ;

- ксерокопією простого векселя № 66334550695169 від 09.12.2003 року на суму 519 379 грн. 72 коп. з щоденним нарахуванням на вексельну суму 0,5 відсотка від вексельної суми, підписаним генеральним директором і головним бухгалтером ВАТ «КЗВА» ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , на векселі є підпис директора ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 і відтиснення печатки підприємства;

- актом від 17.11.2003 року звірки розрахунків за договором № 4-СН від 30.10.2001 року купівлі-продажу між ОАО «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект»;

- претензією від 18.11.2003 року підприємства ТОВ «Енергокомплект» в адресу ОАО «КЗВА» на суму 132 340 грн., підписаною директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 ;

- платіжною вимогою-дорученням № 1 від 08.12.2003 року по погашенню заборгованості за договором купівлі-продажу № 2-СБ від 30.10.2001 року на суму 132 340 грн.;

- ксерокопіями оригіналів договорів купівлі-продажу № 2-СБ і № 4-СН від 30.10.2001 року між ОАО «КЗВА» і ТОВ «Енергокомплект» (т.6 л.с.168-211; т.16 л.с.228-235 д.306/07).

В ході судового слухання встановлено, що дані документи не підтверджують яким же чином могло відбутися заволодіння майном КЗВА в особливо крупних розмірах, а свідчать про наявність господарських договірних відносин між ВАТ КЗВА і ТОВ Енергокомплект.

Як на доказ провини підсудних досудове слідство посилається на висновки судово-бухгалтерської експертизи № 53 від 24.11.2004 (т.9 л.с.169-195 д.1-306/07), проте дана експертиза встановлює наявність або відсутність дебіторсько-кредиторської заборгованості по договорах №2СБ, №4СН, №11 від 14.01.2002 і указує на наявність порушень бухгалтерського обліку на ВАТ КЗВА і ТОВ Енергокомплект, і не встановлює обставини можливості заволодіння майном КЗВА.

Крім цього, на досудовому слідстві були представлені ксерокопії векселів на суму 490830грн, 2761174,25грн, 519379,72грн. (л.с.191-195 т.6 д.306/07), які належно ніким не завірені і не мають відмітки, як указує Уніфікований закон про перевідні векселі і прості векселі (ст.68) про особу, у якої знаходиться оригінал документа.

Оригіналів цих векселів не представлене. В ході судового слідства державне звинувачення дійшло висновку, що звинувачення не може грунтуватися на неналежно завірених документах, тому визнає дані докази неприпустимими.

Обставина по пред`явленню претензії від 18.11.2003 підприємства ТОВ «Енергокомплект» в адресу ВАТ «КЗВА» на суму 132 340 грн., підписаною директором ТОВ «Енергокомплект» ОСОБА_6 , можна оцінювати, як спосіб захисту порушених прав ТОВ Енергокомплект з боку КЗВА, оскільки в судовому слідстві встановлено, що така заборгованість реально існувала, і яким чином ТОВ Енергокомплект стягатиме її з КЗВА - шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості або із заявленим про порушення справи про банкрутство, державне обвинувачення рахує це право ТОВ.

Суб`єктивна сторона злочину за ст. 191 ч.5 КК України характеризується корисливим мотивом і прямим наміром, тобто намір підсудних повинен бути направлений саме на заволодіння майном, шляхом зловживання особою своїм службовим положенням.

Досудове слідство вказувало суб`єктивну сторону, як здійснення підсудними дій, направлених на штучне доведення ВАТ КЗВА до банкрутства шляхом зловживання службовим положенням, здійснення посадових фальсифікацій і заволодіння майном, з тим, щоб зрештою добитися судових рішень про визнання ВАТ КЗВА банкрутом і передачі майна цього підприємства в рахунок відшкодування штучно створених боргів перед ТОВ Енергокомплект у власність керівників злочинної групи братів ОСОБА_17 .

При такому формулюванні суб`єктивної сторони злочину, витікає, що органом досудового слідства конкретно не встановлена суб`єктивна сторона осудного підсудним злочину. З формулювання не зрозуміло на що ж був направлений намір підсудних

1) на доведення підприємства до банкрутства

2) на погашення наявної заборгованості перед ТОВ «Енергокомплект»

3) на передачу майна КЗВА у власність братів ОСОБА_17 .

Як пояснили підсудні в ході судового слідства, ніхто з них не мав мети оволодіти майном КЗВА. Кожен і з них працював і виконував свої службові обов`язки, оскільки умів.

Державному обвинуваченню не надалося можливим її встановити і в ході судового слідства, оскільки досудовим слідством не представлено доказів, що в результаті процедури банкрутства підсудні мали можливість оволодіти майном КЗВА на суму 1542725,88грн.

Так обвинувачення вважає, що немає і можливості отримання яких або додаткових доказів звинувачення в ході додаткового розслідування, враховуючи ще і той факт, що від часу подій вплило великий час, тобто 13 років.

Згідно ст. 74 КПК України визнання обвинуваченим своєї провини може полягати в основу звинувачення тільки при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі та які були здобуті в ході досудового слідства і слухання справи в суді по суті.

Оскільки це визнання не підтверджене сукупністю доказів, що є в справі, випливає, що свідчення підсудних ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 в період досудового слідства не можуть бути доказом здійснення ними осудних злочинів.

Досудове слідство ставиться на те, що ОСОБА_16 і ОСОБА_31 склали і підписали свідомо помилкові документи договори 4СН і 2 СБ між КЗВА и ТОВ, в яких внесли помилкові відомості про продовження терміну його дії до 31.12.03, в договір №2СБ додатково внесли п. 2.4., що визначає порядок розрахунків за придбаний товар, додаткові угоди до договору №11 від 14.01.2002 про час складання даних документів. Також внесли помилкові відомості про дату складання в специфікацію товару на суму 282 Ооогрн. у вигляді додатку №36 до договору №4СН від 30.10.01р., у договір купівлі продажу векселів від 17.10.2003. При цьому вони поставили у вказані документи відтиснення печаток своїх підприємств.

Згідно викладеного державне обвинувачення вважає, що досудовим слідством дана не правильна оцінка таким діям підсудних.

Відповідно нормам ГК (ст. 626,627,631,638) договір - це домовленість двох або більш сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони вільні при укладенні договору, виборі контрагента і визначення умов договору з урахуванням вимог ГК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди за всіма істотними умовами договору. Якщо сторони домовилися про висновок у письмовій формі, то договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами. Сторони можуть розривати або змінювати умови договору, у тому числі і встановлювати термін дії договору, тобто з якого часу він діє і на які правовідносини розповсюджується. Зміна і розірвання договорів здійснюється в тій самій формі, що і договір, який змінюється. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються і на відносини між ними, які виникли до його укладення.

З урахуванням викладених норм, витікає, що, підписуючи осудні підсудним договори, доповнення до них, специфікацію, сторони досягли угоди і про дату їх складання, термін їх дії, і умови оплати по ним, переліку товару вказаного в специфікації, що не може вважатися помилковими відомостями. Відтиснення печатки на вказаних документах не підтверджують умови цього договору, а тільки засвідчує підпис особи, яка підписала договір, що підсудними не заперечується.

Також підсудним ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_31 ставиться внесення свідомо помилкових відомостей до ряду векселів і актів їх прийому передачі, що виражається у вказівці невірного часу їх складання і дописок про нарахування відсотків.

В ході судового слухання встановлено, що досудове слідство і не врахувало особливості векселя, як цінного паперу. Відповідно до Положення «Про перевідний і простий вексель» єдиною підставою недійсності векселя є дефект форми векселя, тобто відсутність хоч би одного з обов`язкових його реквізитів. Наявність у векселі поправок, стирань, видалення будь яким способом обов`язкових реквізитів векселя спричиняє за собою всього лише втрату ним вексельної сили, що і називається дефектом форми векселя. Тому не можна говорити про дефект форми векселя, якщо, не дивлячись на внесені поправки, пошкодження і інше, в ньому зберігаються всі його обов`язкові реквізити. Всі реквізити і були збережені підсудними при оформленні кожного векселя.

Реквізит «дата складання» необхідний для того, щоб відобразити з якої дати векселедавець визначив початок числення терміну платежу.

Згідно ст.4 Закону України «О обороті векселів в Україні» проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається в договорі, який полягає у письмовій формі.

У судовому слідстві встановлено, що між КЗВА і ТОВ ОСОБА_26 була досягнута угода про дату числення терміну платежу по векселях, що підтверджується поясненнями підсудних ОСОБА_16 і ОСОБА_31 , і додатковими угодами до договорів № 2СБ від 30.10.2001 (л.с. 86 т.6 д.306/07), № 11 від 14.01.2002 (л.с. 84, т.6 д.306/07), до договору від 17.10.2003 (л.с. 85 т.6 д. 306/07).

В ході слухання справи державне обвинувачення дійшло висновку, що органи досудового слідства, не представили оригінали векселів на суму 490830грн, 2761174,25грн, 519379,72грн. (л.с.191-195 т.6 д.306/07), у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості з`ясувати, яка ж дата складання векселів є в їх оригіналах.

Досудове слідство посилалося як на доказ - повідомлення від 30.11.2004 № 01.2.1164 генерального директора ВАТ «КЗВА», що вказані документи на підприємстві не значаться, в бухгалтерію не представлялися (т. 16 л.с.281 д.306/07).

Проте державне обвинувачення критично ставиться до вказаного документа, оскільки він був виданий посадовими особами КЗВА 30.11.2004, яких, державне обвинувачення вважає зацікавленими в звинуваченні підсудних і не виконанні умов передбачених даними документами.

Крім цього, в ході судового слідства встановлено, що по бухгалтерському обліку КЗВА відсотки по векселях не нараховувалися до січня 2004 І лише після розпорядження Тищук в січні 2004 було зроблено нарахування, що підтверджується поясненнями цивільного позивача ОСОБА_32 .

Також встановлено, що векселі до теперішнього часу не пред`явлені до оплати ні в частині їх номінальної вартості, ні в частині сплати відсотків.

Тому, доводи про незаконність нарахування відсотків не відповідають фактичним обставинам справи і досягнутим між КЗВА і Енергокомплектом домовленостям, відображеним у відповідних договорах.

Що стосується внесення помилкових відомостей про час складання в акти прийому передачі векселів, то такі відомості не можуть бути помилковими, оскільки акти підписані керівниками двох сторін і відповідно зміст цих актів ними узгоджений.

В ході судового слідства встановлено, що внесення до векселів дописок щодо нарахування відсотків здійснювалося на підставі додаткових угод до договорів, що не можна вважати незаконним.

Порушення порядку внесення змін у вексель не вабить кримінальній відповідальності, а може бути підставою для заперечування правомірності вимоги про сплату векселедавцем відсотків по векселю.

Досудове слідство стверджувало, що ОСОБА_7 , засвідчуючи необхідність для «КЗВА» операції, викладеної в договорі №11 від 14.01.2002, поставила свою візу на даному договорі, хоча фактично на посаді головного бухгалтера почала працювати з 17.06.2002, чим внесла помилкові відомості до вказаного договору.

Внесення до документів свідомо помилкових відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності до справжнього офіційного документа.

Складання помилкових документів це внесення до документа, оформленого зовні правильно, відомостей, які не відповідають дійсності повністю або частково.

Питання про необхідність або не потребу даної операції, обвинувачення вважає, не відноситься до відомостей, які містить договір №11 від 14.01.2002, більш того вказаний договір був підписаний сторонами, виконувався. Тому обвинувачення вважає, що такі дії підсудною не можна оцінювати як внесення помилкових відомостей до вказаного договору.

Орган досудового слідства вважав, що підсудними були внесені помилкові відомості в офіційний документ акт від 25.06.02 акт прийому здачі виконаних робіт, в який були внесені свідомо помилкові відомості про виконання ТОВ Енергокомплект на користь КЗВА робіт на загальну суму 120 000грн, на підтвердження чого посилається на свідчення свідків і вирішення суду від 05.07.2004 (л.с.189 т.4 д.306/7).

У рішенні суду від 05.07.2004 вказано, що особа, що підписала акт виконаних робіт, не мала права підписувати його і приймати зобов`язання по оплаті невиконаних робіт, тому не прийняв його як доказ виконаних робіт за договором № 11 від 14.01.2002 і визнав вексель на суму 120 000 таким, що не підлягає оплаті векселедавцем.

Тобто, в рішенні не встановлено, що роботи фактично не були виконані. Рішенням встановлено, що документ, підтверджуючий виконання робіт підписаний не уповноваженою особою, що рахую не можна оцінити як фактичне невиконання сторонами умов договору №11 від 14.01.2002.

Також, на судовому слідстві свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_33 , пояснювали, що ТОВ Енергокомплект за власні гроші, без передоплати, проводив презентації продукції заводу в Росії, зокрема в Москві, Кемерово, Новокузнецьку.

Сторонами, на момент підписання Акту признавався факт виконання робіт за договором №11.

Тому не можна погодитися, що підсудними були внесені помилкові відомості в Акт від 25.06.2002.

Як на доказ внесення помилкових відомостей в документи, досудове слідство посилалося на висновки судово-технічних експертиз (л.с. 24-27, 133-144 т.9 д. 306/07), проте в ході судового слідства державне обвинувачення дійшло висновку, що доводи експертизи не можуть бути покладені в звинувачення оскільки виводи невідповідності відтиснень печатки, датам, вказаним в досліджуваних документах не означає, що ці документи фіктивні, або в них внесені свідомо помилкові дані.

Згідно ст. 22 КПК України органи досудового слідства зобов`язані всесторонньо, повно і об`єктивно досліджувати обставини справи, з`ясовувати які розкривають, і які виправдовують обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення.

Згідно ст.282 ч.2 КПК України суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст.282 ч.2 КПК України (1961 року), суд

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 191 ч.5, 15 ч.2, 191 ч.5, 366 ч.2 КК України закрити в зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.

Речові докази по справі: зберігати в матеріалах справи.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

Зняти арешт з автомобіля ГАЗ 2705222 СПГ, білого кольору 2002р. випуску, держ.№ НОМЕР_1 ; автомобіля ВАЗ-2121 держ.№ НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 ; автомобіля «Тойота-Камрі» держ.№ НОМЕР_5 , квартири АДРЕСА_7 , з частки ОСОБА_34 в статутному фонді ТОВ «Енергокомплект» м.Донецьк ОКПО 31372201 в розмірі 30782грн.; з акцій ВАТ «Костянтинівська реалізаційна база хлібопродуктів» в кількості 246 255шт, належних ТОВ «Енергокомплект»; нежилого приміщення загальною площею 147,8 м2, розташованого АДРЕСА_8 ; з домоволодіння АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_35 ; з квартири, належній ОСОБА_36 , розташованій за адресою АДРЕСА_9 ; з квартири належній ОСОБА_37 , розташованій за адресою АДРЕСА_10 ; з автомобіля ВАЗ-21013 держ.№ НОМЕР_6 , кузов № НОМЕР_7 , двигун № НОМЕР_8 , належний ОСОБА_35 , автомобіля ВАЗ-21099 держ.№ НОМЕР_9 , належний ОСОБА_37 ; з автомобіля ВАЗ-2109 держ.№ НОМЕР_10 , належний ОСОБА_6 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в Апелляційний суд Донецької області через Дружківський міський суд протягом семи діб з моменту оголошення в суді.

Суддя: