Рішення

від 23.09.2009 по справі 7/8-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/8-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.09.09р.

Справа № 7/8-09

За позовом  Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Позивача-2: Одеської національної юридичної академії, м. Одеса 

до

Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ", м. Нікополь Дніпропетровської області

Відповідача-2: Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Дніпропетровськ 

про визнання договору іпотеки недійсним, зняття  заборони на відчуження майна

Суддя  Коваль Л.А.

Представники:

від позивача-1: декан Нікопольського факультету Каплан Г.А., дов. від 14.09.2009р. № 9/5-100;

від позивача-2: представник Книгін К.Г. дов. № 8 від 04.02.2009р.;

від відповідача-1: представник Житарєв Є.В., дов. № 7 від 08.12.2008р.;

від відповідача-2: представник Зайвий А.О., дов. № б/н від 17.07.2009р.;

за участю прокурора відділу прокуратури області: Зіма В.Б., посвідчення № 117 від 13.08.2007р. 

                                                               СУТЬ СПОРУ:

Нікопольський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України, м. Київ, та позивача-2: Одеської національної юридичної академії, м. Одеса, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до господарського суду 13.08.2009р.,  просить:

- визнати договір іпотеки № РМ-SМЕ300/089/2006 від 24.11.2006 року недійсним;

- зняти заборону на відчуження нерухомого майна, розташованого за адресою: пр. Трубників, 87а в м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200, накладену приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. на підставі договору іпотеки № РМ-SМЕ300/089/2006, 24.11.2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору фінансового лізингу від 14.04.2000р. № 20, укладеного між Харківським державним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди в особі Нікопольського юридичного факультету та Відкритим акціонерним товариством "Нікопольбуд",  Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди в особі Нікопольського юридичного факультету отримав у користування з правом наступної передачі у власність адміністративно-господарську будівлю, розташовану у м. Нікополь Дніпропетровської області по пр. Трубників, 87-А. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 578 від 26.08.2003р. Нікопольський юридичний факультет  Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди переданий до складу Одеської національної юридичної академії, яка визнана його правонаступником, внаслідок чого права та обов'язки по користуванню зазначеною вище будівлею перейшли до Нікопольського факультету Одеської національної юридичної академії. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2006р. Відкрите акціонерне товариство "Нікопольбуд" продало спірну будівлю (предмет договору лізингу) Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія", а останнє згідно  договору купівлі-продажу від 22.06.2006р.  –Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ". На думку прокурора, внаслідок зміни власника спірної будівлі відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу перейшли до нового власника, що узгоджується з положеннями ч.1 ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг", а за Одеською національною юридичною академією збереглися права та обов'язки лізингоодержувача, в тому числі право викупу предмета лізингу.   Між тим, 24.11.2006р. між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ" був укладений договір іпотеки № РМ-SМЕ300/089/2006, за умовами якого предмет лізингу за договором лізингу Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ" переданий в іпотеку Закритому акціонерному товариству "ОТП Банк" в забезпечення виконання зобов'язань перед банком за кредитним договором CrL- SМЕ300/089/2006. Укладення договору іпотеки спричинило накладення заборони на відчуження спірної будівлі (предмету іпотеки та предмету лізингу). Прокурор вважає, що укладенням договору іпотеки та відповідно накладенням заборони на відчуження порушуються права Одеської національної юридичної академії, оскільки остання не має можливості реалізувати своє право на викуп спірної будівлі, що є підставою для визнання договору іпотеки недійсним та зняття заборони на відчуження спірної будівлі. Крім того, в обґрунтування позову прокурор посилається на обставини  наявності обману у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" під час укладення договору іпотеки, оскільки товариство вчинило замовчування обставин, що мають істотне значення для укладення договору, а саме: не повідомило  Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" про наявність прав третіх осіб на предмет іпотеки –прав Одеської національної юридичної академії за договором фінансового лізингу на отримання у власність спірної будівлі. Прокурор зазначає, що факт наявності обману у діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" під час укладення договору іпотеки підтверджується постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2008р. по кримінальній справі № 1-245/08. За приписами ст. 230 ЦК України навмисне введення однією із сторін правочину другої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Порушення інтересів держави укладенням договору іпотеки прокурор вбачає в тому, що Міністерство освіти і науки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності. Одеська національна юридична академія має статус самоврядного державного вищого навчального закладу, який в межах своєї компетенції, наданої законами та іншими нормативно-правовими актами України, самостійно вирішує питання підготовки та перепідготовки висококваліфікованих фахівців та виховання національно свідомої інтелігенції. У навчальній, науковій та виховній діяльності академія об'єднує інститути, факультети, науково-технічні бібліотеки, спортивні, спортивно-оздоровчі та культурно-дозвільні об'єкти, господарчі підрозділи та інші структурні підрозділи. Одеська національна юридична академія знаходиться у підпорядкуванні Міністерства освіти і науки України. Нікопольський факультет Одеської національної юридичної академії є структурним підрозділом академії і суб'єктом освітньої діяльності, яка здійснюється з метою задоволення освітніх потреб регіону і держави в кваліфікованих спеціалістах права. Свою освітню діяльність Нікопольський факультет здійснює в спірній будівлі. Укладення договору іпотеки порушує право Одеської національної юридичної академії на викуп предмета лізингу та може позбавити можливості користуватися спірною будівлею, що негативно вплине на здійснення нею статутної діяльності та позбавить можливості отримувати вищу юридичну освіту громадянами України в Нікопольському факультеті Одеської національної юридичної академії.

Позивач-1 повністю підтримує заявлені прокурором позовні вимоги.

Позивач-2 заявлені прокурором позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Позивач-2 зазначає, що при укладенні договору іпотеки посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" був скоєний злочин, передбачений ст. ст. 222 ч.1, 366 ч.1 КК України, що доведено постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 1-245/08 від 18.04.2008р. Скоєння цього злочину призвело до перешкод в реалізації права позивача-2 на викуп у державну власність нерухомого майна, яке використовується як учбовий корпус з 1998 року. Позивач -2 вважає, що укладення договору іпотеки відбулося з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про іпотеку", вимоги прокурора є законними. Позивач-2 просить суд задовольнити позов.

Відповідач-1 погоджується з доводами прокурора, вважає що договір іпотеки укладений з порушенням чинного законодавства, зокрема ст. 6 Закону України "Про іпотеку", укладенням договору іпотеки порушуються інтереси держави. За поясненнями відповідача-1, дії попереднього директора відповідача-1 Суворової Н.Г. кваліфіковані як злочини, передбачені ст. ст. 222 ч.1, 366 ч.1 КК України, що також дає підстави для визнання договору іпотеки недійсним. Відповідач-1 визнає заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідач-2 відзив на позов не надав. Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечує проти заявлених прокурором позовних вимог. Відповідач-2 не вбачає порушення інтересів держави в особі позивачів у справі укладенням оспорюваного договору іпотеки. Відповідач-2 зазначив, що договір іпотеки містить всі істотні умови, необхідні для договору іпотеки, визначені ст. 18 Закону України "Про іпотеку". Відповідач-2 вважає, що договір іпотеки міг бути укладеним за наявності обтяження майна, що передане в іпотеку, через знаходження його у фінансовому лізингу, тому відсутні підстави для визнання договору недійсним. Відповідач-2 не вживає заходів, направлених на звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач-2 вважає, що позивачами не доведені обставини настання права позивача-2 на викуп предмета лізингу.

В судовому засіданні 23.09.2009р. відповідач-2 заявив клопотання про залишення позову без розгляду з підстав відсутності у прокурора повноважень на звернення з позовом для захисту прав позивача-2, який не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, а є самостійним господарюючим суб'єктом, про виклик в судове засідання на підставі ст. 30 ГПК України для дачі пояснень з питань щодо обставин справи службовця відповідача-2 Скоромної Олександри Миколаївни, яка безпосередньо представляла інтереси відповідача-2 при укладенні оспорюваного договору, про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Максименко Ольги Володимирівни. Також відповідач-2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тими обставинами, що відповідач-2 не отримував уточнення до позовних вимог, існують докази, а саме додаткова угода до договору фінансового лізингу, які суду не надані,  а також докази, надані у судовому засіданні 23.09.2009р., з якими відповідач-2 був позбавлений можливості ознайомитися.

Інші учасники судового процесу проти задоволення клопотань відповідача-2 заперечують.

Згідно ухвали господарського суду від 03.02.2009р. провадження у справі зупинено.

Згідно ухвали господарського суду від 10.03.2009р. провадження у справі поновлено.

Згідно ухвали господарського суду від 19.03.2009р. провадження у справі зупинено.

Згідно ухвали господарського суду від 27.07.2009р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 13.08.2009р.

Розгляд справи відкладався з 13.08.2009р. на 19.08.2009р., з 19.08.2009р. на 23.09.2009р.

Згідно ухвали господарського суду від 19.08.2009р., винесеної головою суду Парусніковим Ю.Б., строк вирішення спору по справі продовжено терміном на один місяць.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов договору № 20 фінансового лізингу з правом наступної передачі у власність адміністративно-господарської будівлі ВАТ "Нікопольбуд" від 14.04.2000р., укладеного Відкритим акціонерним товариством "Нікопольбуд", як лізингодавцем, та Харківським державним педагогічним університетом ім. Г.С. Сковороди в особі Нікопольського юридичного факультету, як лізингоодержувачем, лізингодавець передав в користування на умовах фінансового лізингу з наступною передачею у власність лізингоодержувачу адміністративно-господарську будівлю ВАТ "Нікопольбуд", розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 87-а (надалі –об'єкт лізингу).

Договір фінансового лізингу передбачає право лізингоодержувача на викуп об'єкта лізингу, умови викупу.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2003р. № 578 Нікопольський факультет Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди реорганізовано шляхом передачі його до складу Одеської національної юридичної академії, створений Нікопольський факультет Одеської національної юридичної академії визначений правонаступником Нікопольського факультету Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.

23.09.2003р. в.о. ректора Одеської національної юридичної академії Полянським Ю.С. затверджене Положення про Нікопольський факультет Одеської національної юридичної академії, згідно якого Нікопольський факультет є структурним підрозділом Одеської національної юридичної академії, який створено, в тому числі, на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2003р. № 578. Місцезнаходження факультету: Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 87-а, тобто факультет розташований за місцезнаходженням об'єкта лізингу.

За договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу 31.05.2006р. за р. № 1647 та зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 31.05.2006р. за № 1341406, Відкрите акціонерне товариство "Нікопольбуд" продало об'єкт лізингу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія", а останнє, в свою чергу, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 22.06.2006р. (зареєстровано в реєстрі за № 1959) продало об'єкт лізингу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ". Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22.06.2006р., інформаційною довідкою Комунального підприємства "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 05.02.2009р. № 582.

Згідно названої вище інформаційної довідки та листа Комунального підприємства "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 05.02.2009р. № 584 право власності на об'єкт лізингу зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ", що не заперечує також на час вирішення спору представник відповідача-1 в судовому засіданні.

З огляду на положення ч. 2 ст. 806 ЦК України, ч. 1 ст. 770 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про фінансовий лізинг" права та обов'язки лізингодавця за договором № 20 фінансового лізингу від 14.04.2000р. перейшли до нового власника  об'єкта лізингу –Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ".

Права та обов'язки лізингоодержувача в силу правонаступництва з огляду на вище встановлені обставини справи перейшли до Одеської національної юридичної академії в особі  Нікопольського факультету Одеської національної юридичної академії.

24.11.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ" в особі директора Суворової Наталі Геннадіївни, що діє на підставі статуту, як іпотекодавець, та Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк", як іпотекодержатель, уклали нотаріально посвідчений (зареєстровано в реєстрі за № 3877) договір іпотеки № РМ- SМЕ300/089/2006, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ" передало в іпотеку Закритому акціонерному товариству "ОТП Банк" в забезпечення вимог останнього за кредитним договором –договором про надання кредитної лінії № CrL- SМЕ300/089/2006 від 23.11.2006р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" будівлю контори тресту "Нікопольбуд", що знаходиться за адресою: пр. Трубників, 87-а в м. Нікополь Дніпропетровської області, тобто об'єкт лізингу.

Також, 24.11.2006р. приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В., яка посвідчила договір іпотеки, на підставі ст. 73 Закону України "Про нотаріат" та у зв'язку  з посвідченням договору іпотеки накладена заборона відчуження зазначеної в договорі будівлі контори тресту "Нікопольбуд", що знаходиться за адресою: пр. Трубників, 87-а в м. Нікополь, яка належить Товариству з обмеженою. відповідальністю "Київ", до припинення договору іпотеки (зареєстровано в реєстрі за № 3878).

Прокурор вважає, що договір іпотеки укладено з порушенням прав Одеської національної юридичної академії на викуп об'єкта лізингу, з порушенням інтересів держави, за наявності обставин навмисного введення Товариством з обмеженою. відповідальністю "Київ" при укладенні договору іпотеки в оману Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" щодо обставин, які мають істотне значення, шляхом замовчування обставин знаходження переданого в іпотеку майна у фінансовому лізингу з правом його викупу, що є підставою для визнання договору іпотеки недійсним та що є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення (частина перша статті 229  цього  Кодексу),  такий  правочин  визнається  судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно, під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Норма, закріплена, зокрема, ст. 230 ЦК України визначає правові наслідки недотримання цієї вимоги закону.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.04.2008р. у кримінальній справі № 1-245/08 по обвинуваченню Суворової Наталі Геннадіївни, що працювала директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ", в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч.1, 222 ч.1 КК України, встановлено, що досудовим слідством Суворова Н.Г. обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ", з метою отримання кредиту, уклавши від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" з Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" договір про надання кредитної лінії  CrL- SМЕ300/089/2006 з лімітом фінансування у розмірі 3 050 000, 00 грн., достовірно знаючи про те, що згідно п.1.3. даного договору право Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ", як позичальника, на отримання кожного траншу (частини кредиту в межах кредитної лінії) виникає з моменту укладення між банком та позичальником договору іпотеки з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань та набрання ним чинності, в порушення ч.3 ст. 6 Закону України "Про іпотеку" щодо обов'язку іпотекодавця повідомити іпотекодержателя про всі права третіх осіб на предмет іпотеки, в тому числі і не зареєстровані в установленому порядку, достовірно знаючи про те, що будівля за адресою: м. Нікополь, пр. Трубників, 87-а знаходиться у володінні та користуванні Нікопольського факультету Одеської національної юридичної академії на підставі договору фінансового лізингу № 20 від 14.04.2000р., уклала з  ЗАТ "ОТП Банк" договір іпотеки будівлі по пр. Тубників, 87-а в м. Нікополь, посвідчив своїм підписом завідомо неправдиві дані про те, що щодо предмета іпотеки не існує обмежень, тобто сукупності зобов'язань  Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" щодо цієї будівлі, що обмежують його права одноособового володіння, користування, розпорядження майном.

Суворова Н.Г. при попередньому розгляді справи свою вину визнала.

За наведених обставин наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки на підставі ст. 230 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України заперечувати дійсність правочину на підставах встановлених законом, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, може як сторона правочину, так і інша заінтересована особа.

Укладенням оспорюваного договору іпотеки порушуються права визначених прокурором  позивачів у справі та інтереси держави, оскільки позивач-2 наділений правом викупу об'єкта лізингу, який і є предметом іпотеки, однак в період дії договору іпотеки обмежений в праві здійснити викуп.

Відповідно, позивачі є заінтересованими особами в розумінні ч. 3 ст. 215 ЦК України.

За викладених встановлених судом обставин справи, наведених положень законодавства, заявлені прокурором позовні вимоги в частині визнання недійсним договору іпотеки є правомірними та підлягають задоволенню.

Також, з огляду на встановлені обставин справи суд відхиляє доводи відповідача-2 у справі, наведені в заперечення заявлених позовних вимог.

Не підлягають задоволенню заявлені прокурором позовні вимоги щодо зняття заборони на відчуження нерухомого майна –предмета іпотеки, оскільки вони не відповідають передбаченим ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, іншими нормативними актами  способам захисту цивільних прав та інтересів та  способам захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду. Ст. 2 ГПК України встановлено право прокурора на звернення з позовною заявою до господарського суду в інтересах держави. Згідно цієї ж правової норми прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує  необхідність їх   захисту, а також  вказує  орган,  уповноважений  державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Звернення прокурора з позовом, що вирішується у даній справі, відповідає вимогам ст. 2 ГПК України.

З огляду на встановлені судом обставини справи не підлягає задоволенню клопотання відповідача-2 про виклик в судове засідання для дачі пояснень щодо обставин справи його працівника.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача-2 про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Максименко Ольги Володимирівни у зв'язку з відсутністю для цього підстав, передбачених ст. 27 ГПК України.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи. Всі наявні в матеріалах справи докази надійшли до господарського суду до дати судового засідання і відповідач-2 не був обмежений в праві ознайомитися з матеріалами справи до початку судового засідання. Те ж відноситься і щодо уточнень позовних вимог. Крім того, поданими уточненнями позовних вимог лише уточнюється номер договору іпотеки, що обговорювалося в судовому засіданні 19.08.2009р. за участю представника відповідача-2. Решта доказів, на які посилається відповідач-2, судом не витребовувалися, а за положеннями ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, протокол № 53 від 23.04.2009р., погодженого Національним банком України, реєстраційний № 273 від 18.06.2009р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 30.06.2009р.,  Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" є правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк", з огляду на що відповідач-2 у справі на підставі ст. 25 ГПК України підлягає заміні його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк".

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи винні дії відповідача-1 у виникненні спору, судові витрати підлягають стягненню з відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 2, 25, 27, 30, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Замінити відповідача-2 у справі Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі Дніпропетровської філії Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (м. Київ, вул. Жилянська, 43).

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки № РМ-SМЕ300/089/2006 від 24.11.2006р., укладений між Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київ".

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Краснодонська, буд. 2, корп. 2, кв.43, ідентифікаційний код 24989814) на користь Державного бюджету України в особі відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31118095700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 22090200, державне мито у сумі  85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Краснодонська, буд. 2, корп. 2, кв.43, ідентифікаційний код 24989814) до спеціального фонду Державного бюджету України по КЕКД 22050000 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах" через відділення Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31211259700005 в Відділенні банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              Л.А. Коваль